№
Методи
Форми
Прийоми
1
Інформаційно-рецептивний
а) словесний
Розповідь, бесіда, інструктаж, робота з підручником, повідомлення учнів
Пояснення, одержання з тексту нових знань
б) наочний
Інструкції, демонстрація наочних засобів, спостереження
Робота з роздатковим матеріалом
2
Репродуктивний
Словесні, наочні, практичні методи, робота за зразком
Конкретизація і закріплення набутих вже знань
3
Проблемно-пошуковий
Проблемний виклад знань, пошукова діяльність учнів, евристична бесіда
Постановка взаємопов`язаних проблемних запитань, складання схем, таблиць; активізація уваги та мислення, розв`язування кросвордів
Хід уроку
І. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів.
На цьому етапі уроку вчитель здійснює контроль знань, враховуючи індивідуальні можливості учнів.
Біологічна міні-вікторина
1. Які пристосування дали змогу покритонасінним стати домінуючою групою в рослинному світі Землі?
2. У чому полягає біологічне значення подвійного запліднення?
3. Із чого утворюються плід і насінина?
4. Які умови необхідні для утворення в рослин плодів і насінин?
Гра в слова
1. Орган, за допомогою якого розмножуються і розповсюджуються рослини.
2. Яку будову має насінина?
3. Як називається нижня розширена частина маточки?
4. Як називається розросла і видозмінена стінка зав'язі?
з
а
в
я
ь
5. Як називається видозмінена в процесі запліднення квітка, де достигає насіння?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Починається демонстрацією плодів, серед яких є цибулина, коренеплоди буряка, моркви, редьки та бульби картоплі.
Щоб уникнути ототожнення плодів з іншими органами рослин, які вживаються в їжу, учням пропонується відповісти на таке проблемне запитання: чи можна цибулину, коренеплоди та бульби віднести до плодів? Відповідь обгрунтуйте.
Порівняння допомагає учням зробити висновок, що лише плоди мають насіння, в інших органах (коренеплодах, бульбах, цибулинах) його немає.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.
Учні відповідають на запитання: де утворюється плід?
Після відповіді проводиться лабораторна робота з вивчення будови і різноманітності плодів. Учні отримують набори плодів та насіння, користуються малюнками підручника та таблицями, підготовленими заздалегідь.
Хід роботи
Завдання 1. Вивчити будову оплодня на прикладі соковитої кістянки.
1. Розгляньте запропонований соковитий плід. Розріжте його на дві половинки. За допомогою пінцета або препарувальної голки зніміть зовнішній шар (екзокарпій) оплодня.
2. Розгляньте середній (мезокарпій) та внутрішній (ендокарпій) шари. З'ясуйте, вони м'ясисті чи дерев'янисті.
3. Визначте кількість насінин.
4. Намалюйте будову кістянки в розрізі. Підпишіть шари цифрами, під якими їх позначено. Впишіть замість крапок назву типу плоду: 1 -- екзокарпій, 2 -- мезокарпій, З -- ендокарпій.
Завдання 2. Ознайомитися з різноманітністю соковитих плодів.
1. Розгляньте запропоновані плоди і відберіть соковиті.
2. Користуючись підручником, таблицями, колекціями, визначте тип плодів.
3. Результати дослідження занесіть до таблиці, наведеної в кінці роботи ("Різноманітність плодів")
Завдання 3. Ознайомитися з різноманітністю сухих плодів.
1. Розгляньте сухі плоди і розділіть їх на розкривні та нерозкривні. Результати занесіть до таблиці.
2. Під керівництвом учителя, користуючись підручником, таблицями, колекціями, визначте тип плодів.
3. Одержані результати занесіть до таблиці.
Після виконання лабораторної роботи учні формулюють висновки і записують їх у зошити. Для закріплення знань учням пропонується закінчити схему "Різноманітність плодів".
IV. Осмислення об'єктивних зв'язків.
На цьому етапі уроку вчитель звертається до учнів із запитанням: яке значення мають плоди і насіння в природі та житті людини?
Учні роблять висновки: насіння і плоди не тільки забезпечують розмноження та розповсюдження рослин на великі відстані, а й їх існування на земній кулі. Багато з них є їжею для тварин і людини.
Доцільно заслухати цікаві повідомлення учнів (про використання людиною плодів і насіння).
V. Узагальнення і систематизація знань.
Учні разом з учителем роблять узагальнюючі висновки:
Тема: Забруднення води та її вплив на організм
Мета: узагальнити знання учнів про водні ресурси України, їх використання; ознайомити з проблемами питної води, джерелами забруднення водойм, способами їх очистки, охороною водних ресурсів Землі; з'ясувати вплив забрудненої води на здоров'я людини.
Продовження формування наукового світогляду на основі знань про:
І. Матеріальність процесів взагалі і живого зокрема (значення води для людини та вприроді взагалі).
2. Матеріальність процесу живої матерії.
3. Об`єктивне існування різноманітних методів очищення забрудненої води.
ІІ. Пізнаваність світу та живої природи.
Можливості та невичерпність пізнання живого
Практика - джерело пізнання і критерії істинності (виявити вплив забруднення води на її фізико-фімічні показники та можливість використання її для пиття).
ІІІ. Загальний розвиток предметів і явищ живої та неживої природи.
Взаємозалежність і взаємозв`язок в живій природі: а) вплив забруднення на деградацію водної екосистеми; б) взаємозв`язок радіоактивного забруднення та виникнення захворювань людини; в) можливість використання організмів тварин для самоочищення водної системи.
Всі живі та неживі системи в природі знаходяться у взаємозв`язку між собою і не можуть існувати незалежно одна від одної (значення якості питної води для нормального розвитку ресурсів водойми).
Причинно-наслідкові зв`язки (пристосування організмів до очищення від забруднень)
IV. Рух - зміна взагалі, вічний процес оновлення і рух в природі
Види забруднень водних систем.
Рух токсичних речовин у водних екосистемах.
Закони діалектики: а) єдність і боротьба протилежностей; б) розвиток природи в просторі та часі - здатність водойми до самоочищення.
Методи та методичні прийоми:
розповідь;
бесіда;
самостійна робота;
демонстрація.
Основні поняття і терміни: водні ресурси, стічні води, гідросфера, прісна вода, забруднення води: фізичне, хімічне, біологічне, теплове, радіаційне; очищення води: механічне, хімічне, біологічне.
Обладнання: географічна карта півкуль, глобус, таблиці: "Геосфери Землі", "Джерела забруднення води", кінофільм "Біосфера".
Структура уроку, основний зміст і методи роботи
I. Організаційна частина.
Ознайомлення учнів з формою проведення уроку.
Урок інтегрований -- з біології та географії.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Повідомлення теми і мети уроку. (Вчитель біології).
2. Вчитель географії висвітлює питання водних ресурсів Землі і зокрема України; значення Світового океану для підтримання екологічної рівноваги на планеті; звертає увагу учнів на основні джерела забруднення Світового океану; обговорює проблеми захисту гідросфери (Розповідь з елементами бесіди, реферативні повідомлення учнів). Вчитель біології розглядає такі питання:
1. Що таке вода?
2. Як споживати прісну воду?
3. Види і джерела забруднення води.
4. Методи очищення води: механічний, хімічний, біологічний.
5. Шкідливий вплив забрудненої води на здоров'я людини. (Розповідь учителя, короткі повідомлення учнів).
IIІ. Закріплення матеріалу.
1. Перегляд кінофільму "Біосфера" і обговорення тих фрагментів, що стосуються гідросфери.
2. Гра "Екологічне лото". Учням роздають листочки із записами частин прислів'я. Під час гри вони повинні скласти повне прислів'я.
І ряд II ряд
Де верба... -- доброту віддячить.
Ліс і вода... -- який поріг, така й господиня
Хліб-батько... -- там і вода.
Криниця з водою... -- вода-мати.
Хто в воді... -- брат і сестра.
Яка криниця такий і господар... -- той в добрі.
Вода за... -- що людина з розумом.
Відповіді: "Де верба -- там і вода", "Ліс і вода -- брат і сестра", "Хліб -- батько, вода -- мати", "Криниця з водою -- що людина з розумом", "Хто в воді, той в добрі", "Яка криниця, такий господар, який поріг, така й господиня", "Вода за доброту віддячить".
IV. Домашнє завдання.
Підготувати повідомлення про радіаційне забруднення навколишнього середовища і його вплив на здоров'я людини, шляхи виведення радіонуклідів з організму.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7