Організація позакласної роботи з математики - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Організація позакласної роботи з математики

аймаються діти і таким видом позакласної роботи, як випуск математичних газет. Їх корисно випускати в усіх класах початкової школи. У першому класі газету доцільно випускати у 2-му півріччі, коли діти вже освоїлись у школі, вміють читати. На перших порах газету випускає сам учитель або старшокласники під його керівництвом. У 2-4 класах до цієї роботи треба поступово залучати учнів. Математичні газети корисні не лише для учнів, що їх випускають, але й для учнів, які їх читають. Адже з газет можна дізнатися багато цікавої інформації, що не розглядається на уроках. Цей вид позакласної роботи також викликає інтерес до предмету, зацікавлює й притягує учнів до його вивчення.

Однією з цікавих і важливих форм позакласної роботи є математичні екскурсії.

На екскурсіях учні дістають початкові відомості з геометрії, розвивають окомір, а також набувають навичок практично застосовувати математичні знання.

Під час екскурсії можна зібрати числові дані для складання задач на місцевому матеріалі, різних таблиць, діаграм, які потім використовуватимуться на уроках і заняттях математичного гуртка. Отже, цей вид позакласної роботи не лише цікавий дітям, але й корисний для самого вчителя. Адже легше проводити уроки, використовуючи матеріал, який діти самі ж зібрали під час екскурсії.

Математичний куточок у початковій школі можна створити у кожному класі. До його організації слід залучити дітей. Вони повинні виготовити під керівництвом учителя всі наочні посібники. Для цього слід використати гурткові заняття, підготовку до проведення загальношкільних заходів, математичні екскурсії тощо. Цей вид позакласної роботи корисний тим, що діти в будь-який момент можуть звернутися до цього куточка за допомогою. Тут вони можуть знайти і підказку, і цікаве завдання, і захоплюючі відомості.

Так, цікаві задачі, які самостійно склали учні на зібраному під час екскурсії матеріалі, вони виконують на креслярському або іншому цупкому папері і зазначають клас, дату виконання роботи і прізвище виконавців і зберігають у математичному куточку. Там також зберігають цікаві історичні задачі, що відповідають вікові і рівню знань учнів. У куточку повинні бути прилади для креслення діаграм, планів та виготовлення наочного приладдя, а також зразки одиниць мір - одиниці довжини (1 см, 1 дм, 1 м), одиниці площі (1 кв. см, 1 кв. м), одиниці об'єму (1 куб. см, 1 куб. дм, 1 л, 1,5 л), одиниці ваги (1 кг, 500 г, 200г, 100 г, 10 г, 5 г, 2 г, 1г). Тут можуть бути виставки зошитів з математики, альбом вирізок з газет з цифровими даними для складання задач, збірки самостійно складених задач, математичні газети. Також висить тут кольорово оформлена таблиця із завданнями для розв'язування задач, прикладів і різних вправ. Це дає можливість учням між позакласними заняттями діставати нові завдання і виконувати їх. Назва таблиці повинна бути привабливою, наприклад: "Міркуй, розв'язуй, відгадуй!". Таблиця містить список учнів, завдань за тиждень і конверт для відповідей. Через певний час учитель перевіряє розв'язання задач, оцінює роботу балами і результати записує до таблиці. Помилки аналізуються або на позакласному занятті, або після уроків. Містить куточок і таку рубрику, як "Чи знаєте ви?", що може включати такі відомості:

… Найбільшими гризунами, які живуть у нашій країні, є бобри. Довжина їх тіла досягає 1 метра, а маса - 30 кілограмів.

… Висота жирафа досягає 5-6 метрів.

… Тривалість життя вовка - 15 років, кролика - 12, зайця - 7 років.

Отже, існує багато видів позакласної роботи з математики в початкових класах. Кожен із них відіграє важливу роль у всій позакласній роботі, містить в собі певні навчальні й виховні моменти. Тому вчителі повинні враховувати всі форми цієї дуже важливої роботи під час навчання, виховання й всебічного, гармонійного розвитку дітей.

1.3 Стан досліджуваної проблеми в теорії і практиці навчання математики
Проблема організації позакласної роботи і її роль в математичному розвитку школярів вже досить довгий час розв'язується науковцями, психологами, педагогами й самими вчителями початкових класів.

Насамперед дослідників цікавить те, як впливає позакласна робота з математики у початкових класах на розумовий розвиток дітей, розвиток їх пізнавального інтересу, всебічний розвиток та формування особистості загалом.

У широкому спектрі досліджувану проблему вивчали М.В. Богданович, Є.П. Морокішко, В.І. Чепелєв, Н.Д. Моцик, Л.С. Іванова, Б. Друзь, Л.М. Дудко, В.П. Руднєв та ін.

Роль математичних олімпіад у позакласній роботі з математики в початковій школі вивчали О.В. Усенко, Я.В. Корнішевський, М.В. Богданович, О. Царінна, Д.В. Клименченко, О. Дюдіна, Л.Ф. Пікуль та ін.

Роль та види математичних гуртків розглядали О.І. Мінхаірова, Е.Т. Розумовська, Т. Вітанов, З.І. Мойсеєва, В.І. Єфімова, Е.А. Дишинський.

Проведення й значення математичних ранків вивчали М.В. Богданович, Т. Хайруліна, В. Шпакова та ін. Щодо проведення математичних екскурсій можна назвати таких науковців як Н.І. Багрій, З.М. Литовченко, Є.П. Морокішко та ін.

Указані дослідження висвітлені, на даний час, в різних методичних посібниках та журналах. Вчителі використовують їх у своїй роботі. Розроблено багато методичних рекомендацій для проведення позакласної роботи з математики. Існує багато посібників з запропонованими завданнями й теоретичним матеріалом для цієї роботи у школі. Проте, цілісної системи позакласних заходів з математики для початкових класів на сьогодні не існує. Все залежить від вибору вчителя.

Щодо використання позакласної роботи з математики вчителями початкових класів на практиці, можна сказати, що вона ведеться, на жаль, не завжди так, як би повинна. Вчителі завжди розуміли значення позакласної роботи для розвитку дитини. Вони завжди придумували і використовували нестандартні, позапрограмові завдання і форми роботи з дітьми. Майстерність класоводів зростала із запровадженням нової освіти для вчителів початкових класів, а також із створенням сітки інститутів удосконалення учителів.

Ми можемо спостерігати розроблені й обґрунтовані ті чи інші види позакласної роботи з математики в початкових класах.

Так, М.В. Богданович та О. Царінна запропонували розробку олімпіад для 2, 3, 4 класів (додаток 2). Вони пропонують систему задач для класної олімпіади, яка визначається 6 задачами для кожного класу, всього 18. Між задачами для різних класів, які йдуть за одним і тим же номером, є деяка подібність.

Перша задача у кожному класі присвячена принципам письмової нумерації натуральних чисел у десятковій системі числення.

Другі задачі пов'язанні з поняттям арифметичних дій, алгоритмами їх виконання чи правилами порядку виконання.

Треті задачі - це майже звичайні (програмові) для даного класу задачі, але вони містять деяку обставину, яка утрудняє процес розв'язування.

Четверті задачі - програмові для даного класу, зокрема, так звані типові задачі. Особливість їх виявляється в дещо ускладненій сюжетній ситуації.

П'яті задачі - майже всі не програмові для даного класу. Здебільшого це типові задачі, але дібрані за принципом випереджуючого навчання.

Шості - геометричного змісту. Це задачі на поділ і складання многокутників; задачі, пов'язані з периметром чи площею прямокутника.

Резервна задача 2 класу - це так звана логічна задача, яка розв'язується способом послідовного вилучення; у 3 класі резервними є задачі „на переливання" чи „зважування"; у 4 класі - задачі з комбінаторики (на обчислення числа комбінацій, розміщення, перестановок).

За сюжетом задачі наближені до діяльності самих учнів та їхніх інтересів, до реальних подій навколишнього життя. Є цікаві задачі, задачі з казковим чи історичним сюжетом, задачі з ігровими ситуаціями.

Саме такими, на думку дослідників, повинні бути класні олімпіади для досягнення поставленої мети.

Автори, провівши математичну олімпіаду у 1 класі, підтверджують доцільність такої форми роботи. Олімпіади подобаються, зацікавлюють і дітей, і батьків. Вчителю допомагають намітити, які завдання варто опрацювати на уроці додатково, і якими новими, оригінальними методами можна розв'язати задачу чи приклад. Цей вид математичних змагань сприяє розвитку не лише математичних здібностей, а й самостійності, впевненості, старанності учнів. Його варто починати практикувати з 1-ого класу, стверджують М.В. Богданович та О. Царінна.

Д.В. Клименченко у своєму досвіді запевняє, що твердження деяких науковців про те, що різноманітні види позакласної роботи потрібно проводити лише в старших класах, є безпідставним. Він з своїх досліджень наводить приклад, що діти 7-9-річного віку охоче займаються математикою в позаурочний час. Зупиняється він на математичній олімпіаді. Також свою версію математичних олімпіад в початковій школі запропонувала Олена Дюдіна. Вона свою систему завдань пропонує для 2-ого класу. Спершу діти проходять три відбіркових тури на класному рівні змагань. Переможці беруть участь у шкільній олімпіаді, що теж пропонується Оленою Дюдіною. А далі їх чекає міська олімпіада, рівень складності завдань якої набагато вищий за шкільну. Її зміст добирається таким чином, що, з одного боку, не виходить за рамки програми, а з другого - дає можливість учням спробувати свої сили у нестандартних завданнях підвищеної складності. Завдання для міської олімпіади пропонуються з посібника „Цікаві задачі логічного характеру”, складеного доцентом КДПУ ім.В. Винниченка Т.О. Фадєєвою. Ці завдання розділені на певні групи: задачі, пов'язані з віком та родинними стосунками; задачі, що мають логічну та обчислювальну частину; задачі, основою яких є нумерація багатоцифрових чисел; задачі на арифметичні дії та зв'язок між ними. Найдоцільніші з цих задач також пропонуються дослідницею.

Цікавим є досвід Л.Ф. Пікуль, що пропонує перед математичною олімпіадою перевірку готовності дітей до неї (Додаток 3). Так, її олімпіада проводиться на зимових канікулах, в гарно оформленому приміщенні. Тобто для дітей - це не лише змагання в розв'язуванні завдань, а й свято, де є ведуча - Королева Математики, що спершу пропонує їм розв'язати 3 завдання, мовляв, перевірити їхню готовність до олімпіади. А далі проводить звичайну олімпіаду.

Також ми маємо змогу ознайомитися із досвідом зарубіжних науковців. Так, нам пропонує свої заняття математичного гуртка Т. Вітанов з Болгарії. Ним та іншими дослідниками створений посібник „На допомогу керівнику математичного гуртка в 4-му класі середньої школи". Ця книжка складається з трьох розділів: арифметики, геометричного світу та математичної мозаїки.

Розділ „Арифметика", в свою чергу, складається з 6-ти параграфів: „Використання властивостей арифметичних операцій та розвиток навичок усної лічби"; „Виникнення чисел"; „Системи числення й різноманітні записи чисел"; „Задачі з дробами, проценти і діаграми"; „Текстові задачі"; „Подільність чисел"; „Рівність в цілих числах".

В розділі „Геометричний світ” лише дві теми: „Симетрія фігур та орнаменти”; „Прямокутний паралелепіпед, його об'єм та площа поверхні".

„Математична мозаїка" складається з 5-ти основних параграфів. Основні теми такі: „Логічні задачі”; „Елементи теорії графів”; „Принцип Діріхле"; „Числові ребуси”. Вибір тем в посібнику не є випадковим - він відповідає шкільній гуртковій програмі.

Михайло Богданович, Тетяна Хайруліна та Валентина Шпакова пропонують нам один із розроблених ними сценаріїв математичного ранку, що є невід'ємною частиною позакласної роботи в початкових класах (Додаток 4).

Дуже цікавим є досвід проведення математичних екскурсій Н.І. Багрія та З.М. Литовченко (Додаток 5), а також запропонований нам М.А. Циварєвою метод проектів в позакласній роботі з математики. Вона помічає, що в сучасній педагогічній літературі рекомендується використовувати проективну діяльність переважно у навчанні підлітків. Це обумовлено, перш за все тим, що при розробці проекту від учнів потрібна велика самостійність, вміння працювати з різними джерелами інформації, здібність до навчання й взаємодії, які в учнів початкових класів ще не сформовані. Але в той же час під керівництвом вчителя в процесі позакласної роботи молодші школярі поступово зможуть оволодіти необхідними якостями та вміннями, запевняє М.А. Циварьова. І тому пропонує нам можливості використання методу проектів при вивченні теми „Час та його вимірювання”.

Страницы: 1, 2, 3, 4