Рефераты. Організація процесу творчого розвитку дитини

Організація процесу творчого розвитку дитини

Курсова робота на тему:

Організація процесу творчого розвитку дитини

План

  • Вступ
  • 1. Поняття творчості і творчої активності
  • 2. Розвиток творчої активності в дошкільному віці
  • 3. Умови для успішного розвитку творчої активності
  • 4. Роль музично-ритмічної діяльності у процесі творчого розвитку дитини
  • 5. Значення музично-ритмічної діяльності в розвиток творчої активності дошкільників
  • Список використаної літератури
  • Вступ
  • По своїй дивній здатності викликати в людині творчу активність, мистецтво займає, безумовно, перше місце серед всіх багатообразних елементів, складових складну систему виховання людини.
  • Комплексний підхід до виховання творчої особи охоплює широкий круг питань, що відносяться до проблем спільно-естетичного і етичного виховання. Нерозривна єдність ідейно-світоглядного, духовного і художнього є невід'ємною умовою особи підростаючої людини, різносторонності і гармонійності її розвитку.
  • Цінність творчості, його функції, полягають не лише в результативній стороні, але і в самому процесі творчості.
  • Під творчою активністю ми розуміємо розвиток творчих умінь в сприйнятті (слухацькій діяльності), виконання, імпровізації, роздуму про музику. Це також уміння інтонації ритмопластики і вільне володіння музичними знаннями, уміннями і навиками в різних областях учбової діяльності.
  • Багато таланту, розум і енергія вклали в розробку педагогічних проблем, пов'язаних з творчим розвитком особи, насамперед особи дитяти, такі видатні дослідники як Л.С. Виготський, Б.М. Теплов, До. Роджерс, П. Едвардс.
  • В даний час дослідженням проблем креативности займаються також Г.В. Ковальова, Н.Ф. Вішнякова, Л. Дорфман, Н.А. Терентьева, А. Мелік-пашаєв, Л.Футлік.
  • Наше століття комп'ютеризації і інформації вимагає від особи великої творчості, пошуку, пізнань.
  • Саме музика і рух формують у дитяти свободу в творчому мисленні, дають можливість імпровізувати, віддаючи взамен дитяті емоційні реакції - радість, задоволення.
  • Музика і рух допомагають виховувати дітей, дають можливість пізнати мир. Через музику і рух у дитяти розвивається не лише художній смак і творча уява, але і любов до життя, людини, природи, формується внутрішній духовний світ дитяти.
  • Музично-ритмічні і танцювальні рухи виконують функцію психічної і соматичної релаксації, відновлюють життєву енергію людини і його самовідчуття як індивідуальності.
  • Видатні педагоги Л.С. Виготський і Н.А. Ветлугина вважали, що дітей слідує, якомога раніше спонукати до виконання творчих завдань.
  • Одін з видів музичної діяльності, який більшою мірою сприяє розвитку творчості - є музичний рух.
  • Музичні рухи - це найбільш продуктивний вид музичної діяльності з погляду формування у дошкільників музичної творчості і творчих якостей особи.
  • Організовуючи роботу по розвитку творчих здібностей дітей в умовах Дошкільної освітньої установи виникла необхідність в наданні більшої уваги музично-ритмічним і танцювальним рухам.
  • Головна лінія - лінія образних музично-рухових етюдів, які сприяють корекції особи, її розкріпаченню.
  • Перед дитям ставляться завдання втілення того або іншого образу, при цьому використовується не лише пантоміма, але і мова жестів і міміки.
  • Друга лінія - оволодіння основними рухами: різними видами ходьби, бігу, стрибків, техніки рухів.
  • Третя лінія - танцювальні рухи і танці, особлива увага в них - спілкування.
  • Четверта лінія - орієнтування в просторі.
  • П'ята - основна - індивідуальний творчий прояв дітей в русі - імпровізація.
  • Кращі варіанти, відібрані самими дітьми, стають основою групових композицій.
  • Проблема розвитку творчих здібностей у дітей полягає в тому, що нам необхідно продовжувати розвивати у дошкільників музично-ритмічні і танцювальні рухи, закладені природою, оскільки музично-ритмічна творчість може успішно розвинутися тільки за умови цілеспрямованого керівництва з боку педагога, а правильна організація і проведення даного виду творчості допоможуть дитяті розвинути свої творчі здібності.
  • Мета. Визначення рівня розвитку у дітей творчих здібностей через розвиток музично-ритмічних і танцювальних рухів.
  • Завдання дослідження
  • 1. Виявити, якими творчими знаннями, уміннями і навиками володіють діти для виконання музично-ритмічних і танцювальних рухів.
  • 2. Досліджувати зміни показників музично-ритмічних і танцювальних рухів в період проведення експерименту.
  • 3. Визначити рівень розвитку творчих здібностей у дітей після проведення експерименту.
  • Об'єкт дослідження. Музично-ритмічна діяльність дітей старшого дошкільного віку.
  • Предмет дослідження. Рівень музично-ритмічної і танцювальної діяльності.
  • Гіпотеза пропонуємо, що якщо змінити рівень засвоєння завдань по розвитку музично-ритмічних і танцювальних рухів і технологію їх рішення, то розвиток творчих здібностей в умовах Дошкільної освітньої установи відбуватиметься найуспішніше.
1. Поняття творчості і творчої активності

Творчість визначається як діяльність людини, що створює нові матеріальні і духовні цінності, що володіють новизною і суспільною значущістю, тобто в результаті творчості створюється щось нове, до цього що ще не існує.

Поняттю «творчість» також можна дати і ширше визначення. Філософи визначають творчість, як необхідну умову розвитку матерії, утворення її нових форм, разом з виникненням яких міняються і самі форми творчості.

Творчість -- це процес створення суб'єктивно нового, заснованого на здатності породжувати оригінальні ідеї і використовувати нестандартні способи діяльності.

По суті справи, творчість - це "здатність створювати будь-яку принципово нову можливість" (Г.С. Батіщев).

У тому числі відмітною ознакою інтелектуальної творчості є удосконалення способів вирішення вже відомих проблем. У дослідженні А. Г. Віноградова було показане, що здатність відшукувати (відкривати) способи власної діяльності в різних типах проблемних ситуацій є наслідком організації індивідуального понятійного знання, яке може виступати як одне з джерел індивідуальних відмінностей в здібності до процедурної творчості.

Важливу роль в інтелектуальній творчості грає можливість трансформувати інтуїтивні, виражені в незвичайному, часто достатньо смутному вигляді суб'єктивні уявлення в придатні для людського спілкування форми (словесно-мовні, категоріальні, комунікативні).

Поняття природи творчості пов'язане з питанням про критерії творчої діяльності. Творчість може розгледіти в різних аспектах: продукт творчості - це те, що створене; процес творчості - як створено; процес підготовки до творчості - як розвивати творчість.

Продукти творчості - це не лише матеріальні продукти - будівлі, машини і так далі, але і нові думки, ідеї, рішення, які можуть і не нейти відразу ж матеріального втілення. Іншими словами, творчество- це створення нового в різних планах і масштабах.

При характеристиці суті творчості поважно враховувати різноманітні чинники, ознаки, властиві процесу створення.

Творчість має ознаки технічні, економічні (зниження собівартості, підвищення рентабельності), соціальні (забезпечення умов праці), психолого-педагогические - розвиток в творчому процесі психічних, етичних якостей, естетичних відчуттів, інтелектуальних здібностей людини, придбання знань і ін.

З погляду психології і педагогіки особливо цінним є сам процес творчої роботи, вивчення процесу підготовки до творчості, виявлення форм, методів і засобів розвитку творчості.

Творчість є цілеспрямованою, наполегливою, напруженою працею. Воно вимагає розумової активності, інтелектуальних здібностей, вольових, емоційних рис і високої працездатності.

Творчість характеризується як вища форма діяльності особи, що вимагає тривалої підготовки, ерудиції і інтелектуальних здібностей. Творчість є основою людського життя, джерелом всіх матеріальних і духовних благ.

Спільні проблеми дослідження механізмів творчості можна сформулювати таким чином:

1. Аналіз творчості, як конкретного явища з метою виявлення в нім специфічних сторін і вказівки на спільний характер відповідних ним закономірностей.

2. Синтез підсумків спеціальних досліджень кожній з виділених сторін з метою створення можливостей раціонального управління ходом конкретної творчої діяльності, розрахунком творчого потенціалу.

У спільній структурі творчої діяльності, що розглядується, як системі, можна виділити декілька основних підсистем.

Це - процес творчої діяльності, продукт творчої діяльності, особа творця, середа і умови, в яких протікає творчість. У свою чергу в кожній з названих підсистем можна виділити їх складові.

Процес діяльності може мати такі основні складові, як формування задуму і його реалізація.

Особа творця характеризується здібностями розуму, темпераментом, віком, характером і так далі

Середа і умови є фізичним оточенням, колективом, стимуляторами і бар'єрами в творчій діяльності і так далі

Творчість відвіку ділять на наукове і художнє.

Побудова спільної теорії творчості, тобто перехід від емпіричних до фундаментальніших досліджень цього складного феномену привів до того, що всі наполегливі почали шукати спільні риси, властиві як науковій, так і художній творчості.

Складання багатьох схем дозволяють укласти, що творчий акт і звичайне вирішення проблем мають однакову психологічну структуру, яка виражається у вигляді етапів, що включають ланцюг розумових завдань.

Процес творчої діяльності можна розбити на етап знаходження принципу рішення і етап застосування рішення.

Причому вважається, що найбільш вираженим предметом психологічного дослідження є події першого етапу. Детальніше можна виділити наступні етапи творчої діяльності:

1. Накопичення знань і навиків, необхідних для чіткого викладу і формування завдання, виникнення проблеми (постановка завдань).

2. Зосередження зусилля і пошуки додаткової інформації, підготовка до рішення завдання.

3. Відхід від проблеми, перемикання на інші заняття (період інкубації).

4. Осяяння або инсайт (геніальна ідея і проста здогадка скромних масштабів - тобто логічний розрив, стрибок в мисленні, отримання результату, не витікаючого однозначно з посилок)

5. Перевірка і доопрацювання задуму, його втілення.

Можна виділити також і основні ланки творчого процесу:

· ланка зіткнення з новим;

· ланка творчої невизначеності;

· ланка прихованої роботи;

· ланка еврика;

· ланка розвитку рішення;

· ланка критики;

· ланка підтвердження і втілення.

Представлені етапи можна назвати і по-іншому, та і само число етапів можна збільшити або зменшити, але в принципі творчий процес характеризується саме такою структурою.

Творчості мають бути властиві адекватність, тобто рішення має бути дійсне рішенням, новизна і оригінальність, доработанность.

За рішення вважається не просто хороша ідея, а неодмінно здійснена ідея, витонченість і простата.

Творчість -- несуцільний і безперервний рух. У нім чергуються підйоми, застої, спади. Вищою точкою творчості, його кульмінацією є натхнення, для якого характерний особливий емоційний підйом, ясність і виразність думки, відсутність суб'єктивного переживання, напруга. П.І.Чайковський писав про свій творчий стан: «...в інший раз є абсолютно нова самостійна музична думка. Звідки це є -- непроникна таємниця. Сьогодні, наприклад, з ранку я був охоплений тим незрозумілим вогнем натхнення, завдяки якому я знаю заздалегідь, що все написане мною сьогодні матиме властивість западати в серце і залишати в нім враження, що невідомо звідки береться».

У різних людей стан натхнення має різну тривалість, частоту настання. З'ясовано, що продуктивність творчої уяви залежить головним чином від вольових зусиль і є результатом постійної напруженої роботи. По словах І.Е.Репіна, натхнення -- це нагорода за каторжну працю.

Страницы: 1, 2, 3



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.