* Як виконати створення нового каталогу?
* Як перейменувати або перемістити каталог?
* Як виконати його видалення?
V. Підсумки уроку.
* підведення підсумків;
* виставлення оцінок.
Дякую за урок.
VI. Домашнє завдання
* Повторити матеріал сьогоднішнього завдання.
* Козловський Е. Norton Commander 4.0. - глава 4.
3. Індивідуальне завдання з поглибленим вивченням одного з аспектів професійного навчання. Роль майстра виробничого навчанняу формуванні учнівського колективу
3.1 Введення
Провідна роль у вдосконаленні системи профтехосвіти та прискоренні навчально-виховного процесу належить майстрам виробничого навчання (ВН), головним постачальникам робочої зміни. Характерні риси більшості з них - компетентність і високий професіоналізм, відповідальність за доручену справу, здатність навчати і виховувати учнів, вести за собою учнівський колектив. Вони покликані передати юнакам та дівчатам свої знання та досвід, виховати активну життєву позицію, сформувати особистість, прищепити високі морально-етичні якості.
Майстер багато в чому вирішує питання створення працездатного і згуртованого учнівського колективу, що характеризується здоровим психологічним кліматом, високим моральним рівнем колективістичних громадських відносин.
3.2 Поняття колективу
Колектив - це група людей, яких об'єднують спільні цілі, що мають цілий сенс, і спільна діяльність, в процесі якої її учасники вступають у визначенні відносин, що характеризуються правильним розподілом між ними функцій відповідальності і залежності, при постійній взаємній підтримці та товариської взаємодопомоги. Саме поняття «колектив учнів» є певною мірою умовним, тому що в діяльності будь-якого учнівського колективу завжди приймають участь дорослі. Без цілеспрямованого керівництва з боку дорослих учнівський колектив функціонувати не може.
Відносини в згуртованому учнівському колективі характеризуються єдністю інтересів і взаємодопомогою, взаємною відповідальністю, піклуванням один про одного, повагою до гідності товаришів, умінням підпорядкування членів колективу вповноваженим, відповідальним за певні ділянки роботи, встановленням ділових контактів учнів з громадськими та виробничими колективами, зміцненням дружби і інтернаціональних відносин з учнями технікумів інших держав.
Існують різні типи колективів:
* навчально-виховні різного типу навчальних закладів;
* за інтересами учнів, вільного спілкування;
* перевиховання в спеціальних установах.
Взаємовідносини особистості і колективу різноманітні. Можна виділити два основних аспекти: вплив колективу на особистість і вплив особистості на колектив.
Вплив колективу на особистість
Колектив зацікавлений у всебічному розвитку особистості, тому що від повноти і багатства кожної особистості, кожного члена колективу залежить розвиток усього колективу.
По відношенню до особистості колектив виконує ряд функцій. По-перше, при-спілкує її до ідейних, моральних, естетичних та інших цінностей. Цю функцію він виконує остільки, оскільки є відкритою соціальною системою, і свої цілі, завдання привносить з товариства (він може виробляти їх і співвідносити з суспільними). По-друге, вплив колективу на особистість виявляється у виховній і корекційній функції. Колективний вплив, думка, переконання, роз'яснення, критика, змагання - ось далеко не повний перелік заходів, що перебувають в розпорядженні колективу.
Особливо важливе значення набуває колектив у перевихованні індивіда. Він раніше помічає відхилення в поведінці і психічному складі, чим сама особистість.
Вплив особистості на колектив
Міра впливу особистості на колектив виражається в категоріях авторитету, керівництва, лідерства.
Авторитет - суспільне визнання особистості, оцінка колективом відповідності суб'єктивних якостей людини об'єктивним вимогам діяльності.
Авторитетність, перш за все, залежить від особистих якостей людини. Великі знання, багатий життєвий досвід, вироблені уміння і навички - усе це виділяє людину серед інших. До думки такої людини прислухаються, до неї звертаються за порадою, допомогою.
Проте бувають «фальшиві» авторитети. У цьому випадку людино приписують більше заслуг, ніж він насправді їх має.
Авторитетна особистість не обов'язково є керівником. Вона може бути і часто буває рядовим членом колективу, але й у своїй рядовий ролі дуже впливає на життя, згуртованість даної спільності.
Поряд з поняттям «керівництво» в соціальній психології останнім часом широко використовується поняття «лідерство». Деякі психологи ототожнюють дані поняття. Більшість же розділяє, вбачаючи в кожному з них щось своєрідність.
По-перше, лідерство виникає переважно в неофіційній групі, при відповідних відносинах. Керівництво відображає ставлення відповідальності.
По-друге, лідерство переважно з'являється в малих групах, керівництво у великих спільнотах, оскільки йому необхідно підтримувати зв'язок із вищим керівництвом.
По-третє, лідер висувається стихійно, керівник засновується системою організацій та інститутів.
По-четверте, авторитет лідера заснований на особистому його впливі, керівника - не тільки на особистому впливі, але і на санкціях, наданих йому підприємствами.
Вплив майстра ПЗ на колективу
Майстри ПЗ, перш за все, несуть відповідальність за навчання, суспільну роботу та моральний клімат у колективі. Майстри ПЗ не несуть прямої відповідальності за взаємні симпатії або антипатії учнів.
Разом з тим, не можна не погодитися, що особисті взаємини - дуже важний момент життя колективу: вони досить сильно впливають на результати його роботи. Психологічний клімат, в характеристику якого входять особисті взаємини членів колективу та пов'язані з ними норми і ціннісні орієнтації, також повинен регулюватися як у загальних інтересах, так і в інтересах кожного учня. Це завдання зазвичай беруть на себе лідери, у ролі яких можуть виступати офіційні керівники, якщо вони мають достатній неформальним автори-тетом.
Майстер ПО повинен завжди бути безумовно об'єктивним людиною, однаково ставитися до всіх учням незалежно від своїх особистих симпатій і антипатій. Він же, як лідер, який повинен бути, навпаки, суб'єктивним (у хорошому сенсі цього слова) людиною, тобто, позитивно, емоційно, упереджено ставитися до учнів, близько до серця приймати все, що хвилює їх, співчувати та переживати.
Тільки при хорошому особисте ставлення до людей можна стати для них лідером, домогтися поваги та довіри, неофіційного визнання.
3.3 Учнівський колектив та його формування
Для особистості учня учнівський колектив - це своєрідна модель суспільства. Він необхідний суспільству як інструмент виховання, щоб з його допомогою «розмістити» в учні «державу», ту саму державу, якій властиві визначенням принципи, соціальні норми, в якому педагоги готують своїх вихованців. Учнівський колектив як модель суспільства характеризується властивими суспільству відносинами, атмосферою людських ціннісних орієнтацій.
Крім того, школярський колектив для особистості учня є соціальним мікросередовищем, своєрідним середовищем проживання: учень не може повністю розвиватися поза спілкування з однолітками. Вся його діяльність (навчання, працю, дозвілля) відчувається переважно в колективі навчального закладу, позашкільних установах. Середовище, в якому обертається учень, може бути сприятливою і несприятливою. Якщо вона несприятлива для всебічного розвитку учня, він витрачає значну сили або на пристосування до неї, або на боротьбу. При наявності сприятливого середовища найбільш повно розвивається індивідуальність, творчі здібності учня.
Будучи сполучною ланкою між суспільством і особистістю учня, колектив перетворює вплив навколишнього середовища. У результаті в колективі відбувається трансформація масового впливу з метою виховання особистості учня.
У колективі в процесі спільної діяльності, спільних переживань виникає емоційне зараження, в результаті чого учень глибше відчуває, яскравіше переживає події, що відбуваються, переживає почуття радості від праці, спілкування, збагачується внутрішній світ взаємною інформацією і створюється так зване поле інтелектуально-моральної напруги, що самим істотним чином впливає на формування уявлень, поглядів і прагнень учнів.
Особливо велика роль учнівського колективу у формуванні громадянської самосвідомості в очах однолітків та дорослих. У своїй діяльності він шукає сприятливе середовище для самоствердження себе як особистості. У колективі учнів він чи знаходить суспільне визнання своїх наявних чи уявних гідностей, або засудження товаришами своїх дій, вчиться відстоювати свою думку, свою життєву позицію. Тому колектив учнів є тим середовищем, в якому може відбутися самоствердження особистості учня, а в силу цього - могутнім засобом його індивідуального розвитку.
Для згуртування учнівського колективу дуже важливо спільне переживання хлопців під час предметних олімпіад, спортивних змагань, підготовки і проведення зборів, вечорів. Колективні емоційні переживання, які супроводжують різноманітну громадську діяльність учнів, сприяють формуванню колективу, зближують між собою учнів, навчають їх відчувати біль і радість іншого.
Учнівський колектив є потужним чинником впливу на окремих мало-дисциплінованих учнів, допомагає в проведенні заходів виховного характеру, в організації громадської роботи, допомоги відсталим учням і т. п.
У цьому випадку зазвичай мається на увазі більш-менш дружний організований досвідченим вихователем колектив, і ця згуртованість розглядається як важливий виховний фактор. Але такого типу колектив учнів ще не є виховним колективом. Виховний колектив, по Макаренко, - це наукова установа вихованого процесу. Чи не звичайний колектив, який ми звикли уявляти собі, нехай навіть найкращий, самий організований і піднесений, що склався в ході життєвої діяльної тієї чи іншої об'єднаної групи людей, а спеціально з педагогічними цілями науково організований виховний колектив.
Фактори, що впливають на формування учнівського колективу
Перший, самий вагомий чинник, - це професіоналізм самого майстра ПЗ, його навички спілкування з учнями та їх виховання. Завдання майстра ПО полягає не тільки в тому, щоб прищепити навички професійної діяльності учням, але і виховати в них суспільно корисні якості. Тому майстер зобов'язаний вивчити кожного учня, його стосунки в сім'ї, здатність взаємодії з колективом. Багато чого залежить від стилю управління керівника. Так як в групі учнів зустрічаються найрізноманітніші характери, особистості з індивідуальними якостями, майстер повинен вміло поєднувати типи управління, в залежності від того, з ким саме він працює.
Другий, важливий чинник, що впливає на формування учнівського колективу, є взаємовідносини в самій групі. Для згуртування учнівського колективу дуже важливо спільне переживання під час проведення олімпіад, спортивних змагань і т.д. Всі види спільної діяльності учнів повинні носити колективний характер, тому що це дозволяє формувати колективістичні принципи, зміцнювати і розвивати дух дружньої підтримки, взаємодопомоги.
Актив групи, запропонований майстром і узгоджений з групою, - вагомий чинник, що впливає на формування учнівського колективу.
Також важливу роль у формуванні учнівського колективу грають громадські організації. В першому дні навчання майстер залучити всіх учнів до профспілки і налагодити профспілкову роботу.
3.4 Роль майстра ПЗ в процесі формування учнівського колективу
Першочергова задача майстра і активу групи - створення здорової громадської думки в колективі, щоб самі учні могли правильно реагувати на будь-яку провину свого товариша. Жодне питання в групі не повинно вирішуватися без участі активу.
Велику увагу майстер повинен приділяти учнівської профспілкової організації в групі. У перший місяць навчання необхідно провести групове збори, на якому роз'яснити учням значення професійних спілок. У перші дні навчання треба постаратися залучити всіх учнів до профспілки і налагодити в групі профспілкової роботи.
В умовах науково-технічного прогресу, що додає праці новий характер, необхідно, щоб сучасний робітник був підготовлений до нього, мав професійної допомоги, навчально-технічну освіту, володів глибокими знаннями з професії і уміннями у виробничій діяльності. У вирішенні цього завдання провідне місце належить майстрам профтехучилищ - головним наставникам робочої зміни. Вони покликані передати юнакам та дівчатам свої знання та досвід, ідейну переконаність, виховати активну життєву позицію, сформувати особистість зростаючого громадянина України, прищепити високі морально-етичні якості.
Очима свого першого наставника дивляться його вихованці на обрану професію, по його справах вчаться поважати її.
У середніх профтехучилищах майстер одночасно як організатор, вихователь, спеціаліст (інженерно-педагогічний працівник) і керівник первинної ланки - учнівської групи. Діючи як фахівець високої кваліфікації, що знає свою справу, майстер навчає тому, що сам уміє добре і доброякісно робити, передаючи учням свої знання і вміння. Успішна робота майстра багато в чому залежить від його професійних і психолого-педагогічних знань, володіння методикою навчання і виховання, здатності до постійного вдосконалення, його особистісних якостей.
Майстер багато в чому вирішує питання створення працездатного і згуртованого учнівського колективу, що характеризується здоровим психологічним кліматом, високим моральним рівнем колективістичне суспільними відносинами.
У спілкуванні з учнями майстер виробляє свій педагогічний такт, сутність якого полягає у встановленні відносин, що сприяють розвитку особистості вихованця і приводять в рух кращі сторони його розуму і характеру. І в цьому полягає одна з найважчих завдань педагогічної майстерності.
Майстру належить вирішальна роль у вихованні в учнів любові до професії. Саме він повинен розкрити найкращі риси професії так, щоб учні захопилися нею, тоді буде хороший результат і в навчанні, і у вихованні. Важливо, щоб майстер бачив найменші досягнення вихованця, знав, у чому він відчуває труднощі, міг визначити, який результат праці для учня буде радісною подією, вчасно допоміг йому закріпити і розвинути цей успіх.
Як показує досвід, майстру завжди потрібно пам'ятати, що у кожного учня свої, тільки йому властиві здібності і можливості, а від них і залежить успіх навчання. Наприклад, один учень за якийсь час зробив 5 деталей, а інший за той же самий час - 10. У того і в іншого учня - це особисті досягнення, і майстру дуже важливо це враховувати, оцінюючи роботу кожного відповідно до його можливостей, особливо на перших порах.
Якщо учень любить свою професію, майстру порівняно легко виховати у нього почуття відповідальності, високу організованість і свідому трудову дисципліну, прагнення до знань і постійного вдосконалення.
3.5 Рекомендації щодо підвищення ефективності формування учених-чеського колективу
Важливою умовою підвищення ефективності виховної роботи в групі є регулярне ведення майстром педагогічного щоденника.
Планування, облік, критичний аналіз вдалих і невдалих виховательських заходів дає можливість майстру накопичити педагогічний досвід, виробити певну систему у вихованні учнів. Щоденник, як дзеркало, відображає життя колективу групи в цілому і кожного учня окремо протягом усього періоду навчання в училищі.
З метою правильного формування взаємин складу органу колективу повинен обиратися самими учнями, у противному випадку учні сприймають його як орган адміністрації навчального закладу. Вибраний орган колективу з перших днів свого існування повинен активно діяти.
Вирішальну роль в організації учнівського колективу мають відігравати громадські організації. З перших днів навчання треба постаратися залучити всіх учнів у профспілкову роботу. Групова профспілкова організація має очолити змагання, стежити за охороною праці, технікою безпеки, організувати допомогу відсталим, дбати про побут учня.
Важливе місце в навчальній групі повинна зайняти спортивна група. Фізична культура і спорт необхідні для всебічного виховання молодої людини. Майстру не обов'язково бути спортсменом, щоб допомогти учням налагодити спортивну роботу в групі. Будь-який майстер може підготувати своїх учнів до участі в спартакіаді, мобілізувати на активну боротьбу за спортивну честь свого колективу. Майстер повинен пам'ятати, що регулярні заняття фізкультурою і спортом потрібні не стільки для дозвілля учнів, скільки для зміцнення здоров'я, закалювання, згуртування учнівського колективу, виховання дружби і товариства.
Для більшого підвищення ефективності формування учнівського колективу майстру ПЗ необхідно постійне спілкування з учнями, що вимагає від нього великого такту, чуйності і справедливості у поєднанні з високою вимогливістю, оптимізмом, самовладанням і твердістю в реалізації рішень. Майстра необхідно багато часу приділяти організаційній роботі поза училища, учнів більше організованих і здатних прикріпити на допомогу відсталим.
Майстра слід постійно удосконалювати свої професійні якості.
У вирішенні будь-яких питань майстер повинен спиратися на учнівський колектив. Але найголовнішим є атмосфера доброзичливості, яка сприяє розкриттю особистості учнів і формування індивідуальності. Все це дає можливість створити міцний і стійкий колектив. У результаті майстер почуває себе в колективі потрібною а необхідною людиною.
3.6 Методичні рекомендації майстру ПО з оптимізації процесу формування учнівського колективу
Бути хорошим майстром-вихователем - це, значить, побудувати своє життя так, щоб воно стала прикладом для хлопців, першою і основною школою морального сприйняття.
Майстер повинен дбайливо ставитися до того, що хвилює молодь, не засмучуватися, а радіти, коли діти задають питання, і не відбуватися загальними фразами, а зацікавлено, аргументовано пояснювати. На одні запитання відповідати вичерпно, а на інші - ескізно. При цьому рекомендувати літературу для самостійно знайомства з проблемою. На наступному занятті розмова продовжується на іншій глибині, з великим розумінням.
Майстру ПЗ необхідно підвищувати рівень дружніх і альтруїстичних відношень в групі. Необхідно правильно розподілити громадські доручення в залежно від характеру та здібностей учнів, провести групове збори, на якому роз'яснити, що, виконуючи будь-яку роботу, вони роблять внесок у поліпшення навчального процесу.
Висновок
В процесі виконання курсової роботи нами була досягнута поставлена мета і досягнуті наступні задачі:
- виявлено роль і місце учбової дисципліни «Операційні системи» в учбових документах при підготовці фахівців в ПТНЗ;
- визначено міжпредметні зв'язки (виявили, які дисципліни і теми з них забезпечують вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»; виявили, які дисципліни і теми з них забезпечує дана тема);
- складено поурочно-тематичний план вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
- розроблено комплексно-методичне забезпечення для вибраної теми;
- виконано аналіз учбово-матеріальної бази, яка повинна бути використана для вивчення теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
- розроблено порядок організації і методику теми: «Робота з дисками та каталогами в Norton Commander»;
- розглянуто форми організації педагогічного процесу;
- визначено основні види і характеристики форм організації педагогічного процесу.
Список використаних джерел
1. «Дидактичні основи професійної освіти». Методичні рекомендації до виконання курсової роботи» / Упорядники Н.В. Карчевська, Т.Є. Фіногєєва. - Стаханов: ГФУ ІПА, 2008. - 40 с.
2. Васильєв І.Б. Професійна педагогіка: конспект лекцій для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. 3-є вид., перепрац. - Харків, 2003. - 151 с.
3. Маргулис Е.Д. Коллективная деятельность учащихся. - К.: Высшая школа, 1990.
4. Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека. - Киев, 1978.
5. Михайловский В.А. Педагогика высшей школы: Учебное пособие, - Харьков: ХГУ, 1991.
Страницы: 1, 2, 3, 4
