1- й варіант-- «Розумний зайчик»;

2- й варіант -- «Кмітлива жабка».

Інструкція: «Розглянь уважно малюнки й виконай те, що я тобі запропоную».

Хід дослідження

1. Розклади малюнки послідовно.

2. Розкажи по порядку, що намальовано на картинках.

3. Хто виявився героєм твоєї розповіді: 1 -й варіант -- зайчик; 2-й варіант -- жабка.

Завдання 2

Мета: визначити здатність дитини сприймати на слух, розуміти й розкривати причиново-наслідкові зв'язки в оповіданні з підтекстом; з'ясувати рівень сформованості словесно-логічного мислення, навички оперування виключно словесним матеріалом -- певними поняттями, уявленнями, що виникають на основі сприймання словесного матеріалу.

Обладнання: стимульний матеріал -- оповідання Л.Толстого «Вовк і Коза».

Інструкція: «Зараз я прочитаю невеличке оповідання, ти його уважно послухай».

Хід дослідження:

Вовк і Коза

Вовк бачить -- Коза пасеться на горі і не можна йому до неї дістатися, він їй і каже: «Зійшла б ти вниз, тут і місце рівніше, і трава тобі для їжі набагато солодша». А Коза і каже: «Не для того ти, Вовче, мене вниз кличеш, ти не про мою, а про свою їжу дбаєш».

Після прочитаного дитині пропонується відповісти на запитання.

1. Навіщо Вовк кликав Козу?

Якщо відповідь на перше запитання виявляє недостатнє розуміння підтексту, то дитині ставляться допоміжні запитання: «Що їсть вовк?», «Що їсть коза?».

2. Як Коза здогадалась, що Вовк хоче її з'їсти?

2.4. Пам'ять.

Завдання 1.

Мета: здійснити оцінювання короткочасної слухової пам'яті дитини.

Обладнання: бланк з варіантами наборів слів (10 слів), які необхідно запам'ятати й відтворити за вказівкою, не обов'язково зберігаючи послідовність.

Інструкція: «Зараз я прочитаю тобі слова. Постарайся запам'ятати їх».

Хід дослідження

1- й варіант -- стіл, калина, крейда, слон, парк, нога, рука, хвіртка, вікно, бак;

2- й варіант -- клас, малина, парта, дуб, грак, лапа, хвіст, вікно, двері, сік;

3- й варіант -- двір, ялина, дошка, дріт, лист, вухо, голова, ваза, рушник, тин;

4- й варіант -- міст, дитина, крейда, тир, ряст, хмара, вода, сукня, ранок, дощ.

А тепер повтори, будь ласка, слова, які ти запам'ятав), можна не по порядку.

Завдання 2.

Мета: здійснити оцінювання обсягу смислової пам'яті.

Обладнання: бланк з варіантами наборів з 5 пар слів, що об'єднані за змістом, які необхідно запам'ятати й відтворити за вказівкою, не обов'язково зберігаючи послідовність.

Інструкція: «Зараз я прочитаю тобі пари слів, які товаришують між собою, постарайся запам'ятати їх».

Хід дослідження

1- й варіант плескіт -- вода; стіл -- обід; міст -- ріка; гривня -- копійка; ліс -- ведмідь;

2- й варіант чашка -- блюдце; спідниця -- кофта; нота -- мелодія; книжка -- сторінка; альбом -- олівець;

3- й варіант машина -- дорога; хмара -- дощ; ванна -- мило; корабель -- море; парта -- учень;

4-й варіант гніздо -- пташка; шапка -- голова; рушник -- руки; каструля -- борщ; зоопарк -- лисиця.

А тепер я називатиму одне слово з пари, а ти -- друге.

2.5. Образні уявлення.

Завдання 1.

Малювання людини.

Мета: діагностувати розвиток перцепції, сенсомоторної координації; встановити рівень психічного розвитку дитини.

Обладнання: папір для малювання, олівець.

Інструкція: «Візьми цей аркуш паперу і намалюй людину (чоловіка)».

Хід дослідження:

Якщо дитина говорить, що не вміє малювати, її треба підбадьорити, разом з нею пригадати, що є в людини, а потім запропонувати малювати людину поступово, як пригадували. Наприкінці обов'язково запитати: «Ти намалював усе, що потрібно?».

Завдання 2.

Змальовування групи точок.

Мета: з'ясувати рівень психічного розвитку дитини, здатності до наслідування, до тонких рухових координацій.

Обладнання: папір для малювання, олівець.

Інструкція: «Перед тобою на аркушику намальовані крапки. Спробуй їх перемалювати».

Хід дослідження:

Дитина повинна відтворити певний порядок розташування крапок.

Завдання 3.

Змальовування писемного тексту.

Мета: з'ясувати рівень психічного розвитку дитини, здатності до наслідування; до тонких рухових координацій.

Обладнання: аркуш паперу з реченням, яке потрібно скопіювати, олівець.

Інструкція: «Поглянь, що тут написано. Ти ще не вмієш писати, але спробуй. Уважно подивись, як це написано, й напиши те саме, або перемалюй».

Хід дослідження

Дитина повинна відтворити зразок.

2.6. Оцінка особливостей мовлення у системі особистісних відносин

Детальну оцінку особливостей мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку у системі особистісних відносин дозволяє проводити модифікована шкала Р.Еріксона. Її цінність полягає: у тому, що вона дозволяє описувати основні психологічні особливості проблем спілкування дітей старшого дошкільного віку, а також має певний прогностичний потенціал для визначення їхньої адаптації до подальшого навчання у школі.

Шкала була створена Р.Еріксоном спеціально для оцінки комунікативних відносин як дітей так і дорослих. Вона заснована на уявленнях про те, що основні проблеми та труднощі адаптації до навчання у школі лежать у діапазоні міжособистісних реакцій та відносинах однолітків.

Ствердження у шкалі сформульовані у позитивному та негативному планах по відношенню до себе («Мені важко розмовляти перед класом», «Моє мовлення справляє гарне враження»). При позитивному оцінюванні позитивних пунктів та негативному на негативні пункти учень отримує 1 бал, за кожен пункт так, що максимально можливо набрати 24 бали і відповідає кількості пунктів шкали - 24.

Нами представлений варіант адаптованої методики (Мацько Л.Н., Калягін В.А, Сільверман Е.М., 1986), для вітчизняного контингенту, як показників, що виражають високу проблематичність у комунікативній сфері та рівня значимості для оточення. Шкала була переведена на нашу мову лінгвістами, після чого запропонована сучасним спеціалістам.(Див. додаток 2).

Інструкція: „Відповідайте та питання «так» і «ні».

Оцінка результатів: Підраховується сумарний бал у відповідності з ключем. За один балл приймається відповідь, що відповідає ключу.

Після виконаних завдань виконується обробка отриманих результатів та виконується поетапна експериментальна робота.

2.2 Кількісний і якісний аналіз експериментального дослідження

Оцiнити ефективнiсть i результативнiсть розробленого комплесу діагностичних завдань для виявлення особливостей адаптації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення до навчання у школі, можна тiльки через ґрунтовну психологічну дiагностику дитини. Тому по завершеннi констатуючого і формуючого експерименту нами був підведений підсумок експериментального дослідження.

Було перевiрено його доцiльності i визначено її ефективнiсть.

Шкала оцінювання до Блоку І. 1.1.

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.1.

Шкала оцінювання до Блоку ІІ. 2.1. завдання 2

Загальне оцінювання 2.1. завдання 1, 2, 3

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8