Збагачене навчання. Використовують у роботі з класами, в яких навчаються діти з різними здібностями. Збагачена якісно програма має бути гнучкою, передбачати розвиток продуктивного мислення, створювати умови, за яких учень міг би навчитися з притаманною йому швидкістю, самостійно вибирати навчальний матеріал, методи навчання.

Розподіл за потоками, сетами, бендами. Передбачає розподіл на однорідні групи (потоки). У таких групах діти не відчувають дискомфорту, темп навчання відповідає їх здібностям, є більше можливостей для надання допомоги тим, хто її потребує. Але з часом ці групи знову стають неоднорідними, виникають проблеми, зумовлені внутрішньою диференціацією. У британській школі практикують розподіл учнів за здібностями: бенди (3-4 групи по 120-140 учнів) і сети (об'єднання учнів, котрі виявили здібності у вивченні одного предмета).

Створення спеціальних класів і шкіл для обдарованих дітей. Зумовлене тим, що обдаровані діти краще почуваються з рівними собі за інтелектуальним розвитком. Проте більшість зарубіжних учених вважають це недоцільним, оскільки за такої форми навчання певною мірою відбувається соціальна дезінтеграція обдарованих особистостей: навчання ізольовано від ровесників може мати негативні наслідки для їх загального, соціального та емоційного розвитку.

Робота з обдарованими дітьми відбувається за спеціальними програмами, які акцентують увагу на певних сильних сторонах особистості (посилююча модель), або на слабких (коригуючи модель), посилюють сильні сторони, щоб компенсувати слабі (компенсуючи модель). [8; 45]

Вибір форми навчання залежать від можливостей викладацького колективу, його здатності й уміння налагодити навчання відповідно до результатів діагностичного обстеження дітей, стимулювати їх когнітивні (лат. cognito - знання, пізнання) здібності, індивідуальні особливості кожної дитини.

1.4 Шляхи розв'язання проблеми розвитку творчих здібностей школярів

Ідея розвитку творчих здібностей індивідуума, відповідає як його інтересам, так і загальнодержавним інтересам людського суспільства взагалі. [7; 11]

Насамперед, творча особистість значно легше пристосовується до побутових, соціальних та виробничих умов, ефективніше їх використовує і змінює відповідно до власних уподобань, переконань тощо.

Щоб розвинути до належного рівня творчі здібності інтелектуально обдарованої особистості, її потрібно якомога раніше виявити і впродовж її навчання цілеспрямовано впливати на розвиток її творчих задатків. [9; 5]

Інтелектуально обдарованим школярам притаманні такі психічні якості, які суттєво ускладнюють їхні стосунки з товаришами, батьками, вчителями та власними Я.

Таким обдарованим дітям, наприклад, до вподоби складні ігри і, як правило, не подобаються ті, якими захоплюються їхні ровесники. Обдарованим дітям властиве почуття гумору, вони нетерпимі до всього примітивного.

Особливим є стосунки обдарованої дитини з її батьками. Уже з перших днів народження діти завдають своїм батькам чимало клопоту: значно менше сплять і погано їдять; з'являються труднощі з їхньою підвищеною активністю, нарешті нескінченні запитання.

Своєрідним і складним є ставлення обдарованої дитини до самої себе. Такі діти, воліючи стати морально чистими, інтелектуально глибокими і фізично сильними, ставлять перед собою певну мету, але, досягненням її, виставляють повну висоту, і так без кінця, не відаючи, що того, до чого прагнеш, немає ніде.

Обдаровані діти вимагають уваги з боку дорослих, бережливого і, навіть, співчутливого ставлення до себе [9; 5], а тому і якомога раднішого виявлення, оскільки переважну більшість з них чекає важке майбутнє.

Насамперед слід зазначити, що проблема розвитку творчих здібностей особистості була, є і ще тривалий час залишатиметься дискусійною.

Педагогічна теорія і практика свідчать, що знання, отримані механічно, є мертвими, їх, фактично, не можна використати з метою продукування нових знань, тобто, в творчій діяльності. У зв'язку з цим тільки досвід, уміле спостереження, дослідження об'єктів у їх взаємозв'язку сприяє засвоєнню реальних фактів і розвиває здібність до самостійної думки. [13; 17]

Для міцного засвоєння знань потрібно декілька разів повторювати факти, що вивчаються. Разом з тим, кожне чергове повторення сприяє виробленню звички до механічної дії, а отже, гальмує розвиток творчих здібностей учнів.

Дбаючи про розвиток творчих здібностей учнів, маємо вчити їх не тільки тому, як розв'язувати ті чи інші проблеми, а й тому, де можна знайти відповідь на поставлені запитання. Уже в молодшому шкільному віці діти мають вміти користуватися довідковою літературою.

Розвиток творчих здібностей учнів - це справа не одного дня, тижня чи місяця, а результат наполегливої і систематичної праці протягом року, терміну навчання в школі, всього життя. Найкраще, якщо в навчальному плані на розвиток творчих здібностей, крім систематичної роботи, буквально на кожному уроці, відвести дві академічні години на тиждень.

Єдиних рекомендацій щодо навчання обдарованих дітей не існує й не може існувати, адже кожна дитина - унікальна особистість зі своїми перевагами і недоліками. Тому головним є пошук ключа - індивідуального підходу до кожного учня, зокрема учня обдарованого, з вираженою індивідуальністю, незалежністю. Незалежність - риса творчо обдарованої дитини. [17; 28] З обдарованими дітьми з одного боку, працювати легше, бо вони мають високі розумові здібності, а з іншого, - важке, оскільки ці діти «знають собі ціну», потребують багато уваги, особливо ставлення. До того ж робота з ними вимагає професійних і педагогічних знань від вчителя. Адже навчання - процес технологічний і його, як і на виробництві, легше зіпсувати, порушивши технологію. Шкода від цього може бути величезна, бо «виробом» виступає жива особистість учня.

Прийнято виділяти три групи вчителів робота яких однаково важлива для розвитку обдарованих дітей. Перша група вчителів, які здатні зацікавити предметом, створити атмосферу офіційного захоплення. Друга - вчителів, які навчають техніки виконання (наприклад, певний досвід), які закладають основи майстерності. Третя група - вчителі, які виводять на високий професійний рівень. Поєднання всіх цих учительських особливостей в одній особі явище надзвичайно рідкісне. [14; 17]

До якої б із зазначених груп не належав учитель, він має бути насамперед вихователем. Головною метою сьогодні є виховання унікальної цілісності творчої особистості, здатної на свідомий та відповідальний вибір за різних життєвих обставин. Тому вчителю для навчання обдарованих дітей необхідно знати їхні психологічні особливості, перейматися проблемами і інтересами; володіти здатністю їх розпізнавати, активізувати і розвивати. Як відомо, лише особистість може виховати особистість і тільки талант може виростити новий талант.

2. Діагностика обдарованості в учнів старших класів

Одним із пріоритетних напрямків розбудови національної школи є спрямування педагогічного процесу на оптимальний розвиток і реалізацію духовного, інтелектуального, фізичного потенціалу учнів через диференціацію освіти; формування інтелектуальної еліти нації із талановитої учнівської молоді.

Виконання практичних завдань гармонійного розвитку здібних і обдарованих учнів передбачає налагодження роботи за такими напрямками:

- виявлення цих учнів ще на початкових етапах перебування в освітньому середовищі;

- створення умов їх навчання і виховання, які сприяють самореалізації особистості;

- вивчення результативності учнівської, педагогічної і управлінської діяльності шкіл і дошкільних закладів.

Упровадження системи вивчення індивідуальних запитів, здібностей, інтересів учнів та пошуку інтелектуально здібних і обдарованих дітей передбачає їх виявлення шляхом педагогічних спостережень, психодіагностичних досліджень та організацію отриманої інформації у своєрідний банк даних, який містить відомості про учнів та їх педагогів.

Другокурсниця Львівського Національного університету імені Івана Франка, колишня випускниця - переможець та призер обласного, Всеукраїнського та Міжнародного етапів предметних олімпіад, конкурсів зауважила таке:

«Всі перемоги, яких я досягла навчаючись у гімназії, не допомогли мені ні при в ступі, ні під час навчання. Але я вдячна гімназії за те, що вона мене навчила самостійно працювати, постійно ставити перед собою завдання і досягати їх». [13; 20]

Розглядаючи обдарованість як динамічний процес від народження дитини зауважено, що вона проявляє широку зацікавленість у пізнанні навколишнього середовища.

І тому рання діагностика окреслює лише основні напрями прояву обдарованості, дає наближене уявлення про її творчий потенціал.

З іншого боку - і що важливо - саме у ранньому підлітковому віці формується і розвивається емоційно вольова сфера, яка в майбутньому стає основою формування працездатності особистості як необхідної складової успіху.

Широкий інтерес в учнів молодшого підліткового віку не має чітко визначеного мотиваційного підґрунтя.

Діагностика, на виявлення чим цікавляться діти і як вчитель може спрямувати свою діяльність на визначення обдарованості та розвитку дитини, проводилась у гімназії з поглибленим вивченням англійської мови м. Рава-Руська.

Проводячи діагностику прояву обдарованості у гімназії брало участь 30 учнів віком 14-15 років. Під час уроку було проведено опитування.

На запитання «Що тобі цікаво?» дали відповідь 60% - «Все», «Все, що діється навкруги».

Близько 40% окреслили широкий аспект інтересів - «слухати музику, танцювати, співати, дивитися телепередачі, спілкуватися з товаришами».

Незначне місце 18-20%, додавали - «люблю читати», «займатися спортом», «ходити на прогулянку на природу».

На діаграмі чітко видно що найбільше цікавить дітей.

Діаграма

Наступне запитання «Чому тобі цікаво займатися улюбленою справою?» (вибір відповідей із запропонованих міг бути більше однієї):

близько 75% дали відповідь - «тому що нею займаються мої знайомі (товариші, друзі)»;

60% - «тому що нею займаються батьки»;

45% - «тому що так хоче вчитель»;

78% - «тому що хочеться щось цікаве зробити»;

39% - «тому що так хочуть батьки».

Таблиця

Страницы: 1, 2, 3, 4