Як свідчать психолого-педагогічні дослідження, у дітей шестирічного віку сформовано деякі риси сприймання як цілеспрямованої діяльності зокрема, вони можуть виділяти знайомі предмети серед інших об'єктів, деякий час зосереджено їх розглядати, виділяти певні ознаки, властивості або частини. Але характерним є і те, що першокласники в першу чергу сприймають і називають ті елементи об'єктів, які одразу впадають в очі, тобто яскраві, незвичайні, що викликають інтерес, зацікавлюють у конкретній ситуації. Шестилітки здебільшого слабо розрізняють суттєве і несуттєве, головне і другорядне. Вони поєднують виділені ознаки без розуміння логічних зв'язків між ними, узагальнюють істотне і неістотне. Під час сприймання нового об'єкта розпізнавання його здебільшого здійснюється за випадковою ознакою, оскільки, не вміючи виділяти головне, дитина орієнтується на якусь відому деталь. За цією деталлю признає в ньому знайомий об'єкт і називає його. Наприклад, побачивши на малюнку кита, зауважує, що на ньому зображено рибу, бо тварина має подібний з рибою хвіст і плаває у воді.

Недиференційованість сприймання у першокласників, нечіткість та невиразність образів складних і малознайомих об'єктів вже з перших днів зумовлюють труднощі в навчанні.

Організація спостережень розпочинається з постановки і дальності цілей конкретизується у завданнях, які необхідно виконати, щоб її досягти. Зауважимо, що в цілях спостережень необхідно чітко виділяти їх результати та об'єкти. Наприклад, поспостерігайте за станом неба; поспостерігайте за поведінкою птахів тощо.

На початковому етапі навчання у 1 класі цілі і завдання спостережень формулює вчитель, а учні їх сприймають. Щоб вони були сприйняті кожним школярем як його власні і перетворилися в мотив діяльності, необхідна робота для їх усвідомлення. Вона зумовлюється, по-перше, різним рівнем опорних знань та вмінь учнів. По-друге, тим, що сприймання під час спостереження має цілеспрямований, вибірковий характер, а кожний його об'єкт - різноманітні ознаки, властивості, частини, зв'язки, які можуть сприйматися з різних боків і різних точок зору.

Об'єкти спостереження повинні бути більш-менш знайомі першокласникам, доступні, нескладні за будовою. Важливо, щоб їх істотні ознаки, властивості чи структурні частини виділялися на фоні неістотних своїм кольором, розміщенням, були виразними і чіткими.

В міру набуття учнями певного досвіду цілеспрямованого сприймання об'єкти спостереження поступово змінюються. Вони стають складнішими за будовою, менш відомими, а контраст між істотним і неістотним зменшується. Водночас вибрані об'єкти завжди мають бути значущими для учнів, викликати у них зацікавленість. Це впливає на мотивацію діяльності, створює позитивний настрій, сприяє зосередженню уваги.

На основі конкретних завдань спостереження складається його план. Під час роботи з першокласниками використовується простий, елементарний план, але він необхідний, оскільки забезпечує певну послідовність у діяльності учнів, усвідомлення ними своїх дій, а також уникнення стихійності, різних випадковостей.

Щоб складений план першокласники усвідомили і змогли ним користуватися, він закріплюється під час бесіди, відображається з допомогою умовних знаків або коротко записується словами на дошці, на таблиці чи в індивідуальних картках. Поступово діти залучаються до визначення і формулювання цілей та планування спостережень разом з учителем, самостійно за зразком і за аналогією.

Безпосереднє спостереження за вибраним об'єктом розпочинається із сприймання його в цілому, щоб у дітей склалося цілісне уявлення про нього. Після цього за планом здійснюється детальне сприймання ознак, властивостей, частин, передбачених ціллю.

Для аналізуючого сприймання дітей у 1 класі характерним є те, що спочатку в ньому значне місце мають зайняти практичні дії. Такі дії готують дітей до сприймання зором, тобто до оволодіння перцептивними діями, а вони в свою чергу є підготовкою до здійснення аналізу як розумової дії.

Результати аналізу у процесі спостереження - окремі якості порівнюються між собою та з відповідними якостями подібних знайомих об'єктів. Під час порівняння здійснюється відбір ознак: одні з них оцінюються як характерні або істотні, інші - як випадкові або другорядні. Виділені ознаки, частини узагальнюються, але обов'язково на рівні цілісного об'єкта.

Як бачимо, сприймання, мислення і мовлення є основними процесами спостереження, за допомогою яких воно здійснюється і які в ньому цілеспрямовано розвиваються. Крім названих, у процесі спостереження функціонують і також розвиваються інші, не менш важливі психічні процеси дитини, зокрема, пам'ять. Адже під час спостережень використовуються відомі знання та вміння для впізнання об'єктів, порівняння їх якостей, узагальнення, висловлення певних суджень.

Спостереження потребує від дітей значних вольових зусиль для зосередження довільної уваги на заданих об'єктах. У зв'язку з цим велике значення має мотивація цього виду діяльності. Для першокласників сильними мотивами серед інших є інтерес і позитивні емоції.

Навіть найпростіші спостереження є складною пізнавальною діяльністю, на яку суттєвий вплив мають всі сторони особистості дитини: воля, довільна увага, емоції, інтереси, набутий досвід - знання і вміння. Тому оволодіння молодшими школярами умінням спостерігати - тривалий процес, який реалізується поступово, під час організації і проведення різних видів спостережень. У 1 класі використовуються розпізнавальні спостереження, спостереження за змінами і розвитком об'єктів та відтворювальні спостереження. Зазначені види різняться насамперед співвідношенням між сприйманням і мисленням.

Розпізнавальне спостереження пов'язане з вивченням нових для дітей об'єктів навколишнього світу або у зв'язку з виконанням практичної діяльності. У процесі його здійснення застосовуються різні способи цілеспрямованого обстеження об'єктів: виявлення їх частин, ознак, властивостей, розміщення у просторі. Психологи вважають доцільним дотримуватися такої послідовності обстеження предмета:

- цілісне сприймання предмета, формування загального враження про нього;

- виділення основних частин предмета, виявлення його особливостей (форма, розмір, колір);

- визначення просторового розміщення одних частин предмета відносно інших (вище, нижче, зліва, справа);

- виділення додаткових і дрібних частин, визначення їх просторового розміщення відносно основної частини;

- повторне цілісне сприймання предмета, закріплення враження про нього, виділення основної частини.

У розпізнавальному спостереженні при домінуванні сенсорних дій сприймання контролюється мисленням. Завдяки мисленню добираються способи дій, дотримується планомірність сприймання, здійснюється аналіз, синтез, узагальнення сприйнятого. В результаті розпізнавального спостереження у школярів формуються уявлення (образи) про предмети і явища навколишнього світу. Вони оволодівають сенсорними еталонами, уміннями застосовувати різні способи сприймання.

Розпізнавальні спостереження бувають різні за складністю. Так, наприклад, на уроках «Я і Україна» розрізняють такі види:

1. Спостереження ведеться за конкретним об'єктом. Мета - сприйняти окрему ознаку, властивість, частину. Спосіб обстеження визначається особливостями об'єкта і поставленою метою. У висновках такого спостереження відображається усвідомлена належність частини до цілого.

2. Спостереження ведеться за конкретним об'єктом. Мета - сприйняти сукупність ознак, які його характеризують. У висновку відображається зміст одиничного уявлення про цей об'єкт відповідно до поставленої мети. Щоб його сформулювати, необхідно проаналізувати сприйняті ознаки, виділити випадкові і характерні. Перші пропускаються, а другі складають опис - визначення об'єкта.

3. Спостереження ведеться за групою подібних предметів або явищ. Мета - сприйняти і виділити їх характерні ознаки. Результатом є загальне уявлення про них. Щоб зробити висновок стосовно групи об'єктів, спочатку ведуться спостереження за окремими об'єктами цієї групи. У кожному з них сприймаються якості, передбачені цілями спостереження. Далі об'єкти порівнюються і визначаються подібні ознаки. Вони і складають зміст висновку.

Для створення у свідомості дітей правильного образу предмета чи явища і його запам'ятовування використовуються спеціальні прийоми. Вони допомагають затримувати увагу дітей на об'єктах, перевіряти і коригувати засвоєні знання та уміння. Наприклад, після розгляду предмета школярам пропонується заплющити очі, уявити його і розповісти про нього. Якщо допускаються помилки, організовується повторне сприймання, але тих частин образу, які нечіткі, розпливчасті або неправильні.

Одним із прийомів організації запам'ятовування образу сприйнятого є розфарбовування чорно-білих малюнків у зошитах з друкованою основою. Можна практикувати виконання елементарних зображень з пам'яті. Вони малюються переважно вдома, а використовуються на уроках. Ефективним прийомом є імітація звуків, рухів предметів і явищ навколишнього світу. Застосування його може відбуватися в ігровій формі: одні учні зображають, а інші - відгадують.

Успішність оволодіння молодшими школярами спостереженням забезпечується цілеспрямованим залученням їх до цього виду навчально-пізнавальної діяльності під час вивчення всіх навчальних предметів та позаурочної і позакласної роботи, починаючи з 1 класу.

2. Методика проведення уроків «Я і Україна» в 1 класі

2.1 Мета та завдання курсу

У навчальному плані на в інваріантній частині виділено курс «Я і Україна. Навколишній світ», який може реалізуватися варіативно - через предметний зміст або шляхом його інтеграції. Зауважимо, що в зв'язку з прийняттям Державного стандарту початкової освіти цей предмет набуває виняткового значення для досягнення кінцевих результатів початкової освіти.

Останніми роками спостерігається різке зменшення кількості дітей, що відвідують дошкільні заклади, а відтак багато шестирічних першокласників прийдуть до школи непідготовленими.

На уроках з курсу «Я і Україна. Навколишній світ» долаються організаційно-педагогічні бар'єри, що значно полегшує період адаптації першокласників до нових умов (знижується тривожність дітей), впливає на емоційний стан дитини, її працездатність, здоров'я тощо.

Вивчення цього курсу допоможе розвантажити інші дисципліни від питань, які не мають до них безпосереднього відношення (формування культури поведінки, бережливого ставлення до природи, предметного світу та ін.), дадуть можливість учителю сконцентруватись на специфічних завданнях кожного предмета (формування обчислювальних навичок, оволодіння технікою читання, письма та ін.).

Провідна ідея курсу «Я і Україна. Навколишній світ» - сформувати в учнів уявлення про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність і до природи, і до суспільства.

Крім того, у процесі реалізації програми треба мати на увазі й інші важливі завдання, виконання яких має свідчити про успішність навчання:

- накопичувати і використовувати знання для того, щоб розрізняти те, що належить до природи і те, що зроблене людьми;

Страницы: 1, 2, 3, 4