- створювати умови для розвитку лідерського активу;

- допомагати у визначенні домінуючих цілей діяльності, попереджувати можливі труднощі;

- допомагати у написанні конкурсних проектів;

- привертати увагу державних і місцевих органів влади до вирішення проблем громадських організацій;

- налагоджувати взаємодію дитячих і молодіжних організацій з іншими соціальними групами;

- організовувати роботу МГО, яка б була спрямована на здійснення допомоги однолітками та іншим людям (слід організувати підготовку до такої діяльності: дати декілька варіантів вибору майбутньої діяльності);

- готувати членів МГО до соціального самозахисту, формувати соціальні знання і вміння для того, щоб вони краще змогли адаптуватися в системі соціальних відносин, були готові до реалізації своїх функцій;

- здійснювати педагогічну корекцію соціальної поведінки і соціальних зв'язків, які би сприяли оптимальному розв'язанню конфліктів;

- здійснювати профілактику асоціальної поведінки, це забезпечується роботою з кожною дитиною чи молодою людиною, яка є членом організації.

Соціально-педагогічна діяльність проводиться як із формальними так і з неформальними групами, починаючи від класних чи студентських груп і закінчуючи групами молодіжної субкультури. Одним із напрямів такої діяльності може виступати відвернення конфлікту між формальними та неформальними організаціями, встановлення партнерства між ними, виконання неформальною групою тих завдань, які вирішує формальна організація.

Для перевірки динаміки особистісних змін ми використовували тестову методику Кеттелла-16, факторний опитувальник (№ 105).

Для діагностики означень використовували такі фактори:

- фактор А-ступінь комунікабельності людини у групі;

- фактор В-ступінь інтелекту;

- фактор С-активність, емоційна стійкість;

- фактор F-імпульсивність,оптимізм;

- фактор G-ступінь моральності;

- фактор I-емпатія, людяність;

- фактор М- ступінь творчого потенціалу;

- фактор О-тривожність, неврівноваженість;

- фактор МД-адекватність самооцінки.

Результати експерименту відображено на діаграмі 1.

Згідно з даними, ступінь комунікабельності є досить низький. Рівень інтелекту відзначається низькими показниками. Показники емоційної нестабільності та імпульсивності значно вищі. Дещо вищі показники емпатії, і значно вищий творчий потенціал. Досить низькими є показники тривожності, невпевненості.

Діаграма 1

Наступним кроком експерименту було визначення креативного потенціалу за допомогою тесту Е. Туніка, розробленого на основі методик Джонсона та Гілфорда. Результати представлено у таблиці 1.

Таблиця 1. Результати виміру рівня креативності

Отримані результати дозволяють констатувати, що рівень креативності середній. Показники оригінальності та впевненості теж середні. Здійснюючи експеримент, ми мали на меті дізнатися рівень творчих здібностей шляхом креативної діяльності (література, поетична, образотворча), унаслідок якої сформувати впевненість та саморегуляції, покращити емоційний клімат у колективі та міжособистістні стосунки в яких ресронденти були б більш толерантнішими до близьких та друзів, співчували і співпереживали їм, могли б вільніше проявляти свої почуття до них, не боячись зради чи нерозуміння. Для цього нам потрібно було зробити ще 2 виміри, а саме: діагностику емоційного клімату в колективі та діагностику міжособистісних стосунків.

Для діагностики емоційного клімату в колективі нами використана була методика А.Фідлера, яка дозволяє ще з'ясувати рівень конфліктності у колективі.

Табл. 2. Середній профіль емоційного стану

Проведений нами зріз емоційного клімату констатує несприятливий емоційний клімат, що свідчить про потребу створення злагодженої і продуктивної атмосфери, креативної діяльності, спільність мети якої проводила б до практики емоційних стосунків молоді.

Не менш інформативною є і методика сферограм “Кому віддам”, яка дозволяє не тільки виявити коло інтересів, потреб респондентів, але і з'ясувати коло значущих для них людей. Саме питання дозволяє окреслити сфери співпричетності особистості: чи турбують його близькі, друзі, чи хвилює його комфортність того життя, яке перебуває за межами його життєвої персональної сфери. Респондентам було поставлено таке питання: “Що б ти зробив, якби у тебе було занадто багато чогось?” (таблиця 3, рис. 2.).

Таблиця 3.

Рис. 2. Результати експерименту "Кому віддам?"

За результатами експерименту можемо стверджувати, що у відповідях домінує спрямованість особистості на себе, непоодинокі вияви егоїзму, небажання з кимось ділитися. Крім того, помітно, що авторитет батьків значно знижується, попри те, що з ними діти не хочуть ділитися. Отримані за всіма тестовими методиками результати дали можливість певним чином побудувати експеримент. Становлення підлітків у колективі ми розглядаємо крізь призму креативності, бо саме у творчості, в захопленні прекрасним, історією, культурою, традиціями та звичаями українського народу, через пробудження в собі здібностей, не розкритих ще до цього віку, відбувається формування основних цінностей, розуміння сенсу життя.

Експеримент дозволив констатувати, що респондентам притаманні: низький рівень комунікабельності, підвищена тривожність, невпевненість у собі, низький рівень сформованості творчих здібностей, що, в свою чергу, позначається на емоційному кліматі в колективі, де панує атмосфера холодності, недоброзичливості, ворожості, невміння дійти згоди.

Страницы: 1, 2, 3