1.1940-1950 рр. У цей час з'явилися і впроваджу-вались у навчальний процес технічні засоби запису, від-творення звіку та проекції зображення, термін «техно-логія в освіті», який протягом наступних років підвпливом праць із методики застосування різноманітних технічних засобів навчання модифікувався в термін«педагогічні технології».
2. Середина 50-х - 60-ті роки. Протягом цього пері-оду педагогічна громадськість активно дискутувала щодо суті поняття «педагогічна технологія», внаслідок чого виокремилось два напрями його тлумачення, а відповідно, і суті педагогічної технології як феномену. Представники одного з них виступали за необхідність застосування аудіовізуальних (лат. audio - чую, слу-хаю і visualis - зоровий) засобів і програмованого нав-чання (technology іп education), прихильники іншого головним завданням вважали підвищення ефективності організації навчального процесу (technology of educati-оп), подолання відставання педагогічних ідей від стрім-кого розвитку техніки. На цій підставі один напрям був означений як «технічні засоби у навчанні», другий, Овиник дещо пізніше, - як «технологія навчання», або «технологія навчального процесу». Тоді у багатьох високо розвинутих країнах почали видавати спеціальні пе-дагогічні часописи: у США - журнал «Педагогічна тех-нологія» (1961), у Великій Британії (1964), Японії (1965) та Італії (1971) - «Педагогічна технологія і програмова-не навчання». У 1967 р. в Англії було створено Націо-нальну раду з педагогічної технології, у США - Інститут педагогічної технології. У колишньому Радянському Со-юзі започатковано дослідження з алгоритмізації навчан-ня (Л. Ланда). Педагогіка і психологія намагалися знай-ти раціональні для себе зерна в обгрунтованій філософі-єю та соціологією концепції системного підходу в до-слідженні соціальних, природних явищ і процесів.
3. 70-ті роки ХХ ст. У системі освіти розпочато мо-дернізацію навчального обладнання і навчальних пред-метних середовищ як необхідної умови реалізації про-гресивних методик і форм навчання. Утверджувалось тлумачення педагогічної технології як вивчення, роз-роблення та застосування принципів оптимізації нав-чальної діяльності на основі найновіших досягнень нау-ки і техніки. Завдяки використанню основ інформатики, теорії телекомунікацій (грец. tele - далеко і лат. commu-nicatio - зв'язок, повідомлення), педагогічної квалі-метрії (галузі педагогічної науки, яка вивчає і реалізуєметоди кількісного оцінювання якості навчально-ви-ховного процесу), системного аналізу та нових досяг-нень психолого-педагогічної науки було значно розши-рено базу педагогічної технології. Тоді ж розпочато підготовку професіональних педагогів-технологів, ма-сове використання таких технічних засобів навчання, як відеомагнітофон, карусельний кадропроектор, полі-екран, електронна дошка, синхронізатори звуку та зоб-раження тощо. Педагогіка почала використовувати можливості без машинного програмування, набули по-пулярності створені за принципом програмування по-сібники, зокрема з педагогіки.
4. 80-ті роки ХХ ст. - початок ХХІ ст. На цей пері-од припало створення і розвиток мережі комп'ютерних лабораторій і дисплейних класів. Динамічно розвива-ються програмовані, інтерактивні засоби навчання, тривають різноманітні дослідження теоретичних пи-тань педагогічної технології та шляхів її практичного впровадження.
Запропонована періодизація вибудовується на таких конкретних фактах:
1946 р. - обґрунтування плану аудіовізуальної осві-ти в університеті штату Індіана США.
1954 р. - обгрунтування ідеї програмованого нав-чання.
1961 р. - відкриття факультету технології навчан-ня в університеті Південної Кароліни.
1968 р. - розроблення і застосування мови програ-мування лада в школі (Масачусетський технологічний інститут США).
1976 р. - створення першого персонального ком-п'ютера.
1981 р. - застосування у навчанні спеціальних програмованих засобів у дисплейних класах.
1990 р. - використання інтерактивних технологій в освіті.
Історію становлення педагогічної технології певною мірою відтворює така схема: задум упровадити інже-нерний підхід «<інженерна педагогіка») ~ технічні за-соби в навчальному процесі ~ алгоритмізація навчан-ня .--+ програмоване навчання ~ технологічний підхід ~ педагогічна технологія (дидактичний аспект) ~ пове-дінкова технологія (аспект виховання). Не всі складові педагогічної технології набули однакового розвитку. Особливо складним є створення технології виховання, хоча й ця галузь має вагомі напрацювання у процесі становлення і функціонування педагогіч-них технологій простежуються певні тенденції та зако-номірності. Передусім необхідні об'єктивні та суб'єк-тивні передумови. Наприклад, педагогічні технології, засновані на ідеях «Школи діалогу культур», «імовір-нісна педагогіка» могли утвердитися лише внаслідок кризи педагогічної технології, розробленої на ідеях «розвивального навчання» .
Загалом, технологія як феномен є важливою складо-вою історії людства, формою вираження інтелекту, сфо-кусованого на розв'язанні важливих проблем буття, синтезом розуму і здібностей людини.
Сутність і особливості педагогічної технології
З визнанням педагогічної технології важливим чин-ником навчально-виховного процесу не припинялися спроби з'ясування її сутності та особливостей. З одного боку, це спричинено поглибленням наукового і прак-тичного інтересу до педагогічних технологій як засобу підвищення ефективності навчально-виховного проце-су, з ІНШОГО - розвитком конкретних педагогічних тех-нологій, у процесі якого розкривалися нові їх універ-сальні сутнісні дані. Підходи дослідників до визначен-ня поняття «педагогічна технологія» різноманітні.
Наприклад, російський учений Борис Ліхачов (1929--1998) розглядає педагогічну технологію як сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спе-ціальний набір і поєднання форм, методів, способів, при-йомів навчання, виховних засобів; організаційно-мето-дичний інструментарій педагогічного процесу. Росій-ський педагог-новатор Ігор Волков тлумачить її як опис системи дій учителя та учнів, які слід виконувати для оптимальної реалізації навчального процесу. Педагог- дослідник п. Москаленко вважає цей феномен послідов-ним (системно представленим) рядом вказівок, діяль-ностей і операцій моделювання, реалізації діагностики ефективності, корекції процесу навчання або вихован-ня. Володимир Беспалько визначає педагогічну техно-логію як проект певної педагогічної системи, що реалі-зується на практиці, як змістову техніку реалізації нав-чально-виховного процесу.
Асоціація з педагогічних комунікацій і технологій США трактує її як комплексний, інтегрований процес, який включає людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності для аналізу проблем, що охоплюють основні аспекти засвоєння знань. У «Глосарії термінів з техноло-гій освіти» (Париж, ЮНЕСКО) це поняття сформульова-но як системний метод створення, застосування і визна-чення всього процесу викладання та засвоєння знань зурахуванням технічних і людських ресурсів та їх взає-модії, завдання якого - оптимізація форм освіти.
На думку російського педагога Михайла Кларіна, пе-дагогічна технологія є системною сукупністю і порядком функціонування всіх особистісних, інструментальних і методичних засобів, що використовуються для досягнен-ня педагогічних цілей. Російський учений Віталій Слас-тьонін вбачає в ній закономірну педагогічну діяльність, яка реалізує науково обгрунтований проект дидактич-ного процесу і володіє більш високим ступенем ефек-тивності, надійності, гарантованого результату, ніж за використання традиційних методик навчання. За укра-їнською дослідницею Ольгою Козловою, педагогічна технологія є радикальним оновленням інструменталь-них і методологічних засобів педагогіки і методики за Умови збереження наступності в розвитку педагогічної науки і шкільної практики, набором технологічних процедур, які забезпечують професійну діяльність учи-теля, - гарантованістю кінцевого результату.
Спільним в усіх визначеннях є спрямування педаго-гічної технології на підвищення ефективності навчаль-ного процесу, що гарантує досягнення запланованих ре-зультатів навчання.
Існує загальноприйняте уявлення про технологію як конструювання навчального процесу за певною схемою (рис. 3), яка відображає ознаки, притаманні й традицій-ній організації навчального процесу: впорядкованість процесу навчання, мети і оцінювання результатів.
Педагогічна технологія функціонує як наука, що досліджує найраціональніші шляхи навчання, і як сис-тема способів, принципів і регулятивів, які застосову-ють у навчанні, і як реальний процес навчання. Не менш поширений погляд на неї як на конструкцію, стратегію, алгоритм дій педагога, організацію педаго-гічної діяльності. Але як би її не розглядали, головне в педагогічній технології - розроблення, деталізація інс-трументальних аспектів педагогічного процесу. Ство-рення нової технології, як правило, є наслідком незадово-лення результатами навчання й виховання, а також не-ефективністю педагогічної діяльності як професійного експромту. Суттєвою особливістю педагогічної техноло-гії є те, що довільним діям вона протиставляє жорсткі алгоритмічні приписи, систему логічно вмотивованих дій, послідовний перехід від елементу до елементу.
Потреба в розробленні технологічних конструкцій виникла у зв'язку з ідеєю управління педагогічним про-цесом. Реалізація її стала можливою на основі систем-ного підходу, що дає змогу порівняти різноманітні педа-гогічні вміння, які у своїй сукупності гарантують ре-зультат.
Розробленню нової технології, як правило, переду-ють нові потреби (цілі) суспільства, наукові відкриття або результати наукових досліджень. Наприклад, ви-никненню програмованого навчання передували розви-ток кібернетики та інформатики, створення електрон-но-обчислювальної техніки; виникненню й розвитку проблемного навчання - дослідження закономірнос-тей розвитку мислення, вчення російського психолога Льва Виготського (1896-1934) про зону найближчого розвитку. Філософські, психологічні дослідження з проблем людської діяльності прислужилися формуван-ню діяльнісного підходу в навчанні та обґрунтуванню контекстного навчання, моделюванню професійної ді-яльнocтi в навчальному процесі.
Процес становлення нової педагогічної технології охоплює такі етапи: виникнення суспільної потреби -фундаментальні дослідження в галузі психології -прикладні психолого-педагогічні дослідження - роз-роблення нових технологій - відображення новоство-рених технологій у навчально-програмній та навчаль-но-методичній документації.
В освітній практиці педагогічна технологія може функціонувати на таких рівнях:
1. 3агальнопедагогічний рівень функціонування пе-дагогічної технології. 3агальнодидактична, загально ви-ховна технологія репрезентує цілісний освітній процес урегіоні, освітньому закладі, на певному рівні навчаннячи виховання. У такому вигляді педагогічна технологія тотожна педагогічній системі, оскільки вона містить су-купність цілей, змісту, засобів і методів навчання (вихо-вання), алгоритм діяльності суб'єктів і об'єктів навчаль-но-виховного процесу.
2. Предметно-методичний рівень функціонування педагогічної технології. Йдеться про застосування педа-гогічної технології як окремої методики, тобто як су-купності методів і засобів реалізації певного змісту нав-чання та виховання в межах одного предмета, групи, вдіяльності педагога.
Страницы: 1, 2, 3, 4
