Словесні методи включають: бесіди, читання літератури про професії, твори, зустрічі з виробниками, теоретичні конференції, ігри-змагання про знання професій і т.д.

Найбільш ефективні для профосвіти бесіди про професії, оскільки в них міститься необхідна інформація, вони дають відповіді на різноманітні питання з темі, що цікавить, викликають інтерес до тієї або іншої роботи, формують установки на суспільно корисну діяльність. Бесіди можуть бути ознайомлювальними і орієнтуючими.

Ознайомлюючі бесіди дають уявлення про типові спеціальності якоїсь групи професій. Схема цих бесід може бути такій:

місце і значення даної професії в народному господарстві;

зміст праці, тобто основні робочі функції, предмет, засоби і продукт праці;

перелік знань, здібностей, умінь, необхідних професій;

умови праці;

5) потреби економічного району.

Орієнтуючі бесіди детально і конкретно знайомлять з професією. У них обов'язково зіставляються знання і здібності професій, що вчаться з вимогами, і указуються помилки, типові при виборі тієї або іншої спеціальності. Помилки ці можуть бути чотирьох видів: 1) перенесення відношення до певної людини на його професію; 2) захоплення зовнішньою стороною професії; 3) незнання своїх здібностей і протипоказань до даного виду діяльності; 4) вибір професії під впливом випадкових обставин.

Ознайомлюючі бесіди раціонально проводити з великим колективом учнів, орієнтуючі -- з невеликою групою учнів.

Бесіди, зустрічі з виробничниками, тематичні вечори -- пасивні форми профосвіти, коли учні тільки сприймають заздалегідь підготовлені для них і систематизовані відомості.

Диспути, твори, реферати, ігри-змагання -- активні форми, оскільки учні самі шукають і відбирають необхідні відомості про професії.[ 10,10-12]

Досить ефективними є бесіди, які варто здійснювати диференційовано відповідно до набутих школярами знань, трудових умінь і навичок. В усіх випадках результативність бесіди залежить від ретельної підготовки до неї, від умілого використання ефективних прийомів її проведення, від знання вчителем чи спеціалістом предмета розмови, вміння захоплено подати інформацію, зацікавити нею учнів, встановити емоційні контакти з аудиторією.

Тематичні бесіди вимагають від тих, хто їх проводить, крім глибоких знань інформаційного матеріалу, також врахування індивідуальних особливостей школярів та рівня сформованості у них професійного інтересу.

Зустрічі із представниками різних професій зустрічі --насамперед базового підприємства, спеціалістами різних галузей народного господарства, відомими людьми, батьками, колишніми випускниками школи -- передовиками виробництва, учнями і працівниками профтехучилищ. Вони відбуваються на уроках, виховних годинах, політінформаціях, вечорах та ін. Ефективними є зустрічі з трудівниками на їхніх робочих місцях, коли школярі, зокрема під час екскурсій, не тільки слухають розповіді відомих людей про свою роботу, а й спостерігають за процесом її виконання.

У ході зустрічі фахівець висвітлює значення конкретної професії на яскравих прикладах трудової діяльності колективів праці, розкриває «секрети» своєї спеціальності, аналізує її з різних сторін: важливості й необхідності для суспільства, задоволення своїх потреб, здібностей та інтересів, можливостей творчого зростання, а також показує «тіньові» сторони професії, труднощі, особливо в роботі тих, хто обирає її без покликання і бажання, моральні й матеріальні збитки від цього.

У процесі зустрічі агітація за професію не повинна бути голослівною. Розмову слід вести ненав'язливо, але переконливо, емоційно, на належному кваліфікаційному рівні, так, щоб профінформація внутрішньо сприймалася учнями, викликала у них роздуми, переживання. [21,23]

Обговорення прочитаної літератури. Обговорення однієї або декількох книг за заздалегідь визначеній темі, диспути за матеріалами газет і журналів використовуються в школах для того, щоб допомогти школяру вибрати життєвий шлях. Популярна література дозволяє осягнути значення сучасних досягнень науки і техніки. Професійні газети і журнали знайомлять учнів з різними галузями виробництва і праці, із спеціальностями.

Зауважмо, що форми роботи із школярами часто класифікують залежно від кількості вихованців на:

> фронтальну або масову;

> групову або гурткову;

> індивідуальну роботу;

Така класифікація дає можливість враховувати ступінь або рівень узгодженості життєвих планів і професійних намірів школярів з потребами народного господарства і в залежності від цього визначати шляхи виховної роботи з ними.

Масові форми виховної роботи направлені на те, щоб сформувати у хлопців і дівчат позитивне відношення до праці, глибоке розуміння свого громадянського обов'язку, активізувати самопізнання і саморозвиток у зв'язку з вибором професійного шляху. Широке обговорення проблем вибору професії в школі розширює кругозір старшокласників про світ праці, про тенденції сучасного виробництва, про вимоги народного господарства і перспективи розвитку тієї або іншої професійної праці.

Вчителі початкових класів на уроках часто пропонують учням за картинками назвати різні професії або на дошці написати назва професій і спеціальностей. При цьому учні розповідають, що робить людина, маючи таку спеціальність (водій водить машину, вчитель вчить дітей, будівельник будує дома, фермер вирощує хліб і т. д.).З 1--4 класів вчителі та учні працюють над складанням словника професій. У такому словнику до кінця 4 класу перелік назв доходить до 70 професій. Відомості про професії школярі отримують на уроках читання. Словникова робота дає можливість дітям накопичувати знання з різних областей діяльності, сфер народного господарства, будить інтерес до трудового життя людей.[46,40]

Варто зауважити, що сьогодні будь-яка діяльність, а профорієнтаційна тим паче, не уявляються без використання сучасної комп'ютерної техніки. Природно, погодитися із думкою Т. Паперової, що її застосування підніме на якісніший рівень здійснення професійної спрямованості учнів. Аналіз педагогічного досвіду та досліджень із загальних проблем використання комп'ютерної техніки в профорієнтаційній роботі дав змогу дослідниці виділити такі основні напрями її застосування:

надання профінформації й перевірка відповідних знань учнів;

проведення психофізіологічних досліджень та анкетування, опрацювання та упорядкування одержаної інформації, її зберігання;

використання як тренажера для розвитку певних якостей особистості;

здійснення професійних проб за допомогою ігрових або тренінгових програм.

Якісніший рівень здійснення професійної орієнтації, переконана Т.Паперова, відбувається за умови використання комп'ютерних телекомунікаційних систем, довідникових програмних засобів, мультимедійних систем, тренувальних, тестових програм, комп'ютерних опитувальників, розвивальних комп'ютерних ігор, імітаційно-моделюючих ігор, контролюючих програм якості.[6,26]

У ряді шкіл добилися того, що кожен вчитель і класний керівник активно бере участь в організації і керуванні позакласними і позашкільними заняттями учнів. Адміністрація цих шкіл упорядкувала діяльність гуртків, секцій, факультативів, клубів за інтересами, визначила їх організаційну будову, порядок комплектування і час роботи. Найчастіше активній участі вчителів в організації позакласної і позашкільної роботи заважає неправильне відношення до неї як до додаткового і непотрібного заняття, що викликає перевантаження, але в школах, де раціонально використовуються сили і можливості вчителів, вони, як правило, ніякого перевантаження не відчувають.

Важливою умовою у підготовці школярів до свідомого вибору професії, розвитку творчих здібностей, формуванню інтересу до роботи у сфері матеріального виробництва, науці, техніці і т. є проведення позакласної і позашкільної робота. Глибокий внутрішній сенс позакласної і позашкільної виховної роботи у всіх її формах полягає в залученні школярів до активної участі в суспільно корисній діяльності, в стимулюванні їх ініціативи і самостійності, в розвитку індивідуальних інтересів, схильностей і здібностей. Складність педагогічного керівництва позакласною і позашкільною роботою з учнями полягає в тому, щоб навчитися впливати на життя і поведінку дітей не тільки безпосередньо, як це відбувається на уроках, але і опосередковано, через колектив, організації, різні позакласні і позашкільні заходи.

Цілі, зміст, методи, форми, засоби і результати профорієнтаційної роботи завжди зливаються в єдиний навчально-виховний процес, складають змістовну, методичну і організаційну сторони діяльності вчителя і учнів та підпорядковані меті профорієнтації. Виходячи з конкретних цілей і завдань, вчителі визначають зміст і об'єм професійної інформації для учнів, методи, засоби і форми, за допомогою яких школярі вивчають і опановують її, а також той результат, який повинен бути досягнутий.

1.4 Аналіз масового педагогічного досвіду професійної орієнтації у початковій школі

Перш ніж вивчити основні тенденції профорієнтаційної роботи у масовому педагогічному досвіді вчителів початкових класів, проаналізуємо функціонуючі на сучасному етапі джерела змісту освіти початкової школи.

При досліджені даної проблеми доцільно звернутися до програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів та підручників, з'ясувати, що з профорієнтаційного матеріалу передбачено вище згаданими державними документами, і як реалізується професійна орієнтація у змісті навчальних предметів.

Аналіз змісту програми свідчить про застосування професійно орієнтацій них аспектів у початкових класах. Так у пояснювальній записці курсу " Українська мова" не вказується на використання професійно орієнтаційного матеріалу, проте дещо із змісту навчального матеріалу програми вказує на можливість ознайомити учнів із певним колом професій та професійною діяльністю. У змісті навчального матеріалу 1 класу передбачено ознайомлення учнів із різними поняттями серед яких і назва професії бібліотекаря. У 2-4 класах програмою визначено коло слів, значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти учні, серед них такі слава-назви професій: учитель, шофер, агроном, банкір, директор, комбайнер, космонавт,президент, фермер,інженер, механік. Одна на цьому професійна освіта учнів початкової школи на уроках української мови не закінчується.

У пояснювальній записці курсу "Читання" розкриваються деякі аспекти які дають нам підстави стверджувати про його тісний зв'язок із професійною орієнтацією. Опосередковано вказує на можливість використання профорієнтаційного матеріалу у початковій школі змістова лінія Державного стандарту з читання "Коло читання", яка визначає тематичне спрямування творів для даної вікової категорії дітей. Ця змістова лінія передбачає використанні у 1-4 класах творів про працю, отже, дає можливість розширити цю тематику різноманітними додатковими творами про коло професій,їх особливості, приналежні їм знаряддя та інструменти праці. Пояснювальна записка даного курсу визначає також зміст читання та його принципи. Оскільки одним із основних принципів змісту читання є тематично-жанровий принцип, який є визначальним у виборі творів для читання, це дає можливість,на нашу думку, у початковій школі час від часу присвячувати окремі теми професійній освіті.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13