Значна частина загальнотехнічних знань має тісні зв'язки із змістом таких загальноосвітніх предметів, як фізика, хімія, біологія, математика, економічна географія. Ці предмети реалізують цілі політехнізму і одночасно служать науковою основою технічних знань учнів.
Разом з тим в останні роки з'являються нові форми взаємодії природничих і технічних наук з суспільними галузями знання. Відбувається проникнення суспільних наук в область виробництва. Зміцнюється виховне значення технічних наук.
Найбільші виховні можливості, що випливають із змісту, закладені в основних ідеях, в головних поняттях суспільних предметів. Чітке розуміння викладачами цих основних ідей, принципів і понять допоможе їм намітити шляхи реалізації виховних задач загальнотехнічних предметів.
Одною з найважливіших задач загальнотехнічної підготовки є розвиток у майбутніх робітників здібності бачити в будові чи функціонуванні якої-небудь технічної системи форму реалізації природного процесу. Цей спосіб бачення технічних об'єктів дозволяє міцно опиратися на наукові закони природи і розширює світогляд, дозволяє вільно орієнтуватися у сучасному світі техніки.
Загальнотехнічна підготовка повинна служити закономірною в переході учнів від загального до конкретного - від природничо-наукових законів через технічну теорію до практичної реалізації знань.
Побудовані на основі відповідних технічних наук загальнотехнічні предмети мають єдиний досить високий рівень узагальнення понять. Узагальненні поняття технічних наук являють собою певну систему теоритичного знання, яка може служити учням основою для самостійної систематизації розрізнених спеціальних знань, базою для формування технічного компоненту наукового світогляду.
Узагальнені поняття технічних наук дозволяють учню мислено відірватися від конкретної одиничної структури пристрою для того, щоб потім знову підійти до її розуміння (на уроках спецтехнології чи виробничого навчання), але вже на новому, більш високому рівні.
Основні поняття технічних наук можуть служити закономірною в процесі переходу учнів від конкретних знань про машини, механізми, технологічні процеси до узагальненого поняття техніки. А це, в свою чергу, створить передумови для формування в їхній свідомості технічної картини світу.
Поняття, що узагальнено описують будову технічного об'єкту, мають велике значення для розуміння технічних теорій. Теорії перестають бути сукупністю розрахункових відношень, що застосовуються тільки у конкретній конструкції. Теорія виступає основою виведення розрахункових відношень для багатьох часткових варіантів, так як дає узагальнений опис будови і дії цілого ряду пристроїв певного типу. «Штучне» втрачає характер одиничності, і це дозволяє побачити закономірне.
Загальнотехнічні предмети, які базуються на відповідних технічних науках, завдяки високому рівню узагальнення понять дають можливість розширити технічний світогляд учнів, відкривають загальні закономірності структури і функціонування технічних систем.
Цикл загальнотехнічних предметів покликаний в цілому здійснювати зв'язок між природничо-науковою і технічною картинами світу.
Формування цілісного наукового знання про техніку - ціль і задача загальнотехнічної підготовки. Даючи основу для вивчення спеціальних дисциплін, загальнотехнічні предмети піднімають поняття спецтехнології на новий теоретичний рівень, який дозволяє засвоїти принципи будови і дії цілого ряду пристроїв певного типу. Цей рівень узагальнення понять вже дозволяє впритул підійти до світоглядних узагальнень. Тут важливу роль повинен відігравати взаємозв'язок загальнотехнічного циклу з курсом суспільствознавства.
Формування в учнів технічної картини світу і органічне включення її в загальнонаукову картину світу - складна і багатогранна проблема. Вона, безумовно, не може бути вирішена просто виділенням загальнотехнічних предметів в окремий цикл. Проте в даному випадку її можна сформулювати так: які дидактичні умови формування цілісної технічної картини світу в процесі викладання дискретних загальнотехнічних дисциплін.
Технічна картина світу, на наш погляд, - це система знань про техносферу в цілому та про її компоненти: виробництва, технологічні процеси, агрегати, машини, знаряддя, а також система технічних ідей, що має світоглядне значення, що дозволяє учням зорієнтуватися в цьому світі і знайти своє активне місце в ньому.
Знання узагальненого опису технічних систем і вміння побудувати ідеальну модель пристрою чи машини, що вивчається, сприяє тому, що учень є в стані відірватися від конкретної одиничної структури, від готової заданої системи. Якщо в своєму мисленні, уяві учень може оперувати ідеальними об'єктами та їх елементами, то це означає, що він готовий до творчого підходу до техніки. Це ніби передумова для переходу його від старого знання (яке є в наявності конкретної технічної системи) до нового, незвичайного сполучення компонентів, які вже є, або до створення нових на їх основі, а це і є творчість.
Велику роль у розширенні світогляду учнів може відіграти також застосування коротких екскурсів в історію техніки та технічних винаходів. Знання історії допомагає сприймати навчальний матеріал як результат розвитку технічних ідей, пристроїв. Вивчення історії технічних відкриттів і винаходів повинно служити сильним фактором активізації пізнавальної та творчої активності учнів.
Формування в учнів творчого відношення до техніки допомагає зацікавити їх виробництвом, винаходом нової техніки. Саме на основі творчої установки на зміну, покращення тієї техніки, з якою працює молодий випускник ПТУ, можна сформувати в нього таку рису, як творче ставлення до праці.
Першочергова задача в процесі навчання - засвоєння учнями причинно-наслідкових зв'язків між законами природи і техніки, пояснення того, що природничо-наукові дисципліни - фізика, хімія, математика, біологія - розглядають загальнонаукові принципи, що лежать в основі всіх технічно-технологічних процесів, тобто вони дають знання найбільш високого рівня узагальнення. Загальнотехнічні ж дисципліни містять узагальненні теорії, що відносяться безпосередньо до будови, принципів дії та управління об'єктами техніки і технологічними процесами.
Середнє профтехучилище дає основу професії. Подальше удосконалення професійної майстерності робітника відбувається безпосередньо на виробництві в процесі праці і при обов'язковій умові - систематичному підвищенні кваліфікації. При цьому робітник сам повинен прагнути підвищити свій розряд. Широкі основи професії, отримані молодим робітником в училищі, є гарантією успіху не тільки в набутті, але і в підтвердженні і підвищенні своєї класифікації. З цього боку загальнотехнічна підготовка виконує роль своєрідного регулятора ширини і глибини профілю і рівня кваліфікації робочих кадрів. В цьому її велике соціально-економічне значення.
Спеціальні предмети навчального плану середнього профтехучилища покликані звузити профіль професії і разом з тим сприяти в рамках вузького профілю підвищенню рівня кваліфікації. В певних межах ширина профілю професійної підготовки визначається співвідношенням (по часу) спеціальної і загальнотехнічної складових.
Зміст загальнотехнічної підготовки є складною, багатоаспектною системою. Основою його служать загальнотехнічні навчальні предмети. Проте формування багаточисельних загально технічних вмінь і навиків відбувається також і в процесі вивчення спеціальних предметів і виробничого навчання, де виділені розділи і теми загально технічного змісту. В існуючих навчальних планах дуже часто один і той по змісту навчальний предмет в одних випадках виділяється в самостійний навчальний предмет, в інших - включається як розділ в спецпредмет і виробниче навчання. Тому, кажучи про зміст загально технічної підготовки, треба в першу чергу розглядати зміст загально технічних дисциплін, і далі висвітлити питання про загально технічний зміст, включений в структуру спецпредметів і виробничого навчання.
Історичний аналіз показує, що проявляється тенденція поступово включати в склад загально технічних такі предмети, які раніше входили в групу спеціальних дисциплін навчального плану училищ для підготовки робочих кадрів. Цей процес визначається розвитком технічних наук, їх інтеграцією та синтезом. Разом з тим на зміну складу загально технічних предметів в училищах впливають і процеси уніфікації засобів праці, що застосовуються у виробництві матеріалів, способів зміни параметрів і регулювання ходу технологічного процесу. Найбільш близький приклад - це електротехніка, основи промислової електроніки, основи автоматизації виробництва. Ці предмети в недалекому минулому частіш за все відносились до спеціальних і вивчалися тільки при підготовці молодих робітників по професіях електротехнічного профілю і деяких інших. В наш час переважна більшість професій, по яких готують робітників в середніх профтехучилищах, потребує знання цих предметів в якості загальної технічної основи професійної підготовки. Перехід частини знань із спеціальних у загально технічні предмети - це своєрідне відображення в теорії та практиці навчання суттєвих змін в техніці, технології, в змісті самих технічних наук, змін в трудових функціях робітників.
Відбуваються зміни і в тих предметах, які стабільно входять в склад загально технічних. Наприклад, введення Єдиної системи конструкторської документації СЕВ (ЄСКД СЕВ) змусило переглянути програму по кресленню для середніх профтехучилищ і технічних училищ.
У відповідності з існуючими навчальними планами до загально технічних предметів в середніх профтехучилищах відносяться: креслення, малювання; електротехніка, основи промислової електроніки, радіотехніка; КІП і А; основи обчислювальної техніки; основи технічної механіки, гідравліки, пневматики; основи теплотехніки; допуски і технічні виміри (основи метрології); матеріалознавство; предмети основ технології виробництва; предмети, що утворюють групу природничо-наукових основ технології, наприклад, основи агрономії, мікробіології, зоогігієни, землеробства і ґрунтознавства, геодезії, геології та гідрогеології та деяких інших; основи економіки праці і виробництва. Всього нараховується біля ста предметів.
Зрозуміло, що при підготовці кваліфікованих робітників в середніх профтехучилищах по кожній професії далеко не всі ці предмети входять в склад навчального плану.
Розглянемо критерії відбору загально технічних знань, які формуються навчальними програмами середніх шкіл.
Перший і вирішальний критерій відбору загально технічних знань - цінність інформації, яка визначається цілями та задачами загально технічної підготовки молодих робітників. Оптимальним буде той випадок, коли весь склад знань у навчальних програмах повністю реалізує навчально-виховні цілі. Такі випадки на практиці малоймовірні. Частіше за все спостерігається надлишковість інформації.
Другий критерій відбору - вимоги виробництва до загально технічної підготовки молодих робітників даних груп професій. Ці вимоги можна виявити з аналізу Єдиних тарифно-кваліфікаційних справочників (ЄТКС) і професійно-кваліфікаційних характеристик (ПКХ). В цих документах в певній мірі визначаються об'єм і складність виробничої інформації, перелік навиків і вмінь, необхідних молодому робітнику даного кваліфікаційного рівня. Крім переліку загально технічних предметів аналіз ЄТКС і ПКХ дає можливість у першому наближенні виділити і зміст цих дисциплін.
Страницы: 1, 2, 3, 4
