Главная: Рефераты

Рефераты. Підходи щодо оцінювання ключових процесів підготовки студента ВНЗ

p align="left">введення результатів оцінювання у базу даних моніторингу процесів ВНЗ;

інтерпретація результатів оцінювання і здійснення заходів для подальшого удосконалення процесів.

Розглянемо визначення інтегрованого показника якості процесів ВНЗ на прикладі оцінювання якості за допомогою таблиці 2.

Рис. 2

6. Визначення інтегрованого показника якості процесів ВНЗ

Оцінювання інтегрованого показника якості процесів ВНЗ за формулою (1) здійснюється у 7 послідовних етапів з використанням таблиці 2.

1й етап. Визначення кожним експертом групи значень вагових коефіцієнтів Р1, Р2, Р3, Р4.

2й етап. Визначення кожним експертом вагових коефіцієнтів кожного показника у кожній групі показників з таблиці 2.

3й етап. Визначення в балах від 1 до 5 рівня кожного показника з таблиці 2 або 3 за шкалою, наведеною у додатку А стандарту ДСТУ ISO 9004.

4й етап. Підрахунок індивідуальної оцінки для кожного з десяти ключових процесів ВНЗ.

i

IО1 = Pj Aj, де (4)

j=1

Pj - ваговий коефіцієнт j_того показника якості процесу з першої групи,

i

Pj =1 (5)

j=1

Aj - оцінка у балах, яка дана експертом по j_тому показнику,

i - кількість показників у групі 1.

5й етап. Підрахунок індивідуальної оцінки експертом кожного з десяти ключових процесів ВНЗ

10

IОPi = Pi IОi (6)

i=1

6й етап. Підрахунок усередненої оцінки кожного з десяти ключових процесів

M = IAi Pi, де (7)

М - усереднена оцінка

N - кількість експертів.

7й етап. Підрахунок за формулою (2) інтегрованого показника якості процесів ВНЗ.

Відносну усереднену оцінку кожного з ключових процесів можна відобразити графічно.

Аналогічно здійснюються підрахунки для другого підходу на основі таблиці 3.

Слід враховувати обмеження, які усереднені показники і обрана оцінювальна шкала накладають на точність і достовірність отриманих результатів.

Для того, щоб запобігти некоректностям від застосування середніх арифметичних значень доцільно використовувати інші оцінювальні шкали, а замість абсолютних значень показників використовувати частоту їх появи.

Сукупність показників, які характеризують інтегрований показник ключових процесів формально можна зобразити множиною Q, яка відповідає узагальненій складній властивості і включає можливі елементи підмножин Q1, Q2, Q3, Q4.

Тобто Q (Q1, Q2, Q3, Q4).

Графічно це можна представити у вигляді ієрархічної структури (рис. 4).

Рис. 4

Знаково-числова система оцінювання показників ключових процесів ВНЗ

Для кількісного оцінювання показників процесів використовувалась проста і доступна 5_ти бальна шкала, яка є малоінформативною.

У зв» язку з цим пропонується кількісну оцінку за кожним показником якості ключових процесів проводити на основі теорії вимірювань з застосуванням типової п» ятибальної шкали, посиленої додаванням до числа знаків «+» та «- «. В такій шкалі знаки відповідають якісній оцінці, а числа - кількісній, яка відповідає ступеню досконалості показника.

Змістовна відповідність значень елементів знаково-числової системи з відношеннями наведена у таблиці 4.

Таблиця 4

№ з/п

Ступінь доскона-лості

Зміст значення

Пояснення

- -1

Відсутність будь-яких результатів

-1

Непрогнозовані надзвичайні результати

1

Формальний підхід відсутній

Немає очевидного системного підходу

+1

Погані результати

++1

В основному погані результати

- -2

Розглядаються окремі проблеми

-2

Розглядаються найсуттєвіші проблеми

2

Формальний підхід

Системний підхід в основу якого покладено усунення проблем

+2

Усі проблеми розглядаються і окремі вирішуються

++2

Наявні мінімальні позитивні результати

- -3

Поліпшення плануються

-3

Початкова стадія поліпшень

3

Стабільний формальний системний підхід

Системний підхід, в основу якого покладено процеси

+3

Наявні дані про відповідність цілям

++3

Є тенденція до поліпшень

- -4

Є незначні негативні результати

-4

Є поліпшення за окремими показниками

4

Зосередженість на постійному поліпшені

Застосовується процес поліпшень

+4

Добрі результати

++4

Сталі тенденції до поліпшення

- -5

Результати постійно покращуються

-5

Результати найкращі з моменту започаткування поліпшень

5

Оптимальні показники

Активно застосовується інтегрований процес поліпшень

+5

Результати національного рівня

++5

Результати світового рівня

Таку систему оцінок у вигляді шкали інтервалів можна вважати нечіткою, оскільки оцінка базується на суб» єктивних вимірюваннях експертів. Усю множину вимірювань показника якості i_того процесу можна описати функцією Qji процесу, яка матиме вигляд трикутника.

Таким чином показник оцінювання i_того процесу, який в свою чергу характеризується j показниками можна представити як функцію приналежності множини нечітких вимірювань: Q.

Рис. 5

Кожен з ключових процесів характеризується показниками, які мають оцінюватись експертами за тією ж методикою.

Наведемо приклад процесу Q31 «набір студентів». Загальний показник якості цього процесу визначається 7_ма параметрами: A, B, C, D, E, F, G. Експерт дав оцінку кожному з параметрів. Користуючись рис. 5, можна знайти числові показники функції приналежності, які наведено в таблиці 5.

Таблиця 5

Оцінка експертом показника

A

B

C

D

E

F

G

Q()

A

+4

0,76

19

B

-4

0,64

16

C

4

0,73

18

D

3

0,52

13

E

4

0,73

18

F

++4

0,8

20

G

-5

0,84

21

Усереднення значень функцій Q() дасть Qсер=0,717.

Зворотне відображення якості дасть середню оцінку одного експерта е = -4,4. Тобто експерт оцінив показник якості процесу Q31 «набір студентів» за таблицею 4, як зосередженість на постійному поліпшенні.

Наступним кроком має стати процес узгодження оцінок членів експертної групи за кожним показником і в цілому за інтегрованим показником якості ключових процесів ВНЗ.

Для узагальнення оцінок експертів доцільно використати теорію можливостей, яка дозволяє інтерпретувати оцінки, які потрапили до нечіткого інтервалу як функцію розподілу можливостей 7.

Висновки

Використання даного методу дозволяє враховувати неоднозначність експертної групи.

На основі експертних оцінок, даних кожним з експертів по кожному показнику будується функція розподілу можливостей нечітких множин оцінок. При цьому, чим менше узгодженість думок експертів, тим ширше ядро нечіткої множини оцінок.

Якщо виходити з важливості процесів і встановлювати відповідний інтервал для ядра нечіткої множини оцінок по кожному показнику процесу, а потім кожного ключового процесу, в результаті можна досить точно за допомогою експертної оцінки якості визначити інтегрований показник ключових процесів, з яких складається діяльність ВНЗ.

Список використаної літератури

1. ДСТУ ISO 9001-2001 Системи управління якістю. Вимоги

2. Е.Б. Гаффарова Создание системы менеджмента качества в вузе. Методы менеджмента качества № 12, 2002, стр. 12-16

3. Л.М.Віткін, Г.І.Хімічева Концептуальна модель оцінювання якості підготовки випускника ВНЗ. Стандартизація, сертифікація, якість, 2003, № 2, стор. 68-72

4. ISO 19011:2002 Настанови щодо аудиту систем управління якістю та навколишнім середовищем

5. ДСТУ ISO 9004-2001 Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності

6. В.А. Никитин Управление качеством на базе ISO 9000:2000. Питер, 2002

7. К.А. Меташкин Теоретические основы построения интеллектуальных систем управления учебным процессом в вузе. Харьков, 2000, стр. 207-217

Страницы: 1, 2, 3
2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.