Оскільки в молодшому шкільному віці у дітей ще сильна потреба в грі, то зневажливе відношення до ігрових прийомів у навчально-виховній роботі порушує один з найважливіших принципів педагогіки - врахування вікових особливостей дітей [18]. Гра робить окремі елементи позакласної роботи з математики емоційно насиченими, вносить бадьорий настрій в дитячий колектив, допомагає естетично сприймати ситуацію, пов'язану з математикою: святкове оформлення класу, яскраву оригінальність газети, красу стародавньої казки, яка включає задачу, драматизацію математичного завдання, нарешті стрункість думки під час розв'язання логічної задачі.
Однак, незважаючи на всю важливість і значення гри в процесі позакласної роботи з математики, вона не є самоціллю, а засобом для розвитку інтересу для математики. Математичний бік змісту гри завжди повинен чітко висуватись на передній план. Лише тоді вона буде виконувати свою роль в математичному розвитку дітей і виховання інтересу їх до математики.
Під час організації математичних і логічних ігор необхідно дотримуватись наступних положень [15, 29]:
1. Правила гри повинні бути простими, точно сформульованими, доступними для розуміння молодших школярів. Якщо матеріал по силам лише окремим учням, а інші або не розуміють правила, або слабко розбираються у змісті математичного або логічного боку гри, то вона не викличе цікавості дітей і буде проводитись лише формально.
2. Гра не буде сприяти виконанню педагогічних цілей, якщо вона викличе занадто бурхливу реакцію у дітей, але не дає достатнього змісту для безпосередньої розумової діяльності, не розвиває математичну увагу.
3. Гра не дасть належного ефекту, якщо дидактичний матеріал до неї для дітей виготовляти складно або використовувати його під час гри не зовсім зручно.
4. Під час проведення гри, пов'язаної з змаганням команд, повинен бути забезпечений контроль за його результатами з боку всього колективу присутніх учнів або авторитетних осіб. Облік результатів змагання повинний бути відкритим, ясним та справедливими. Помилки в обліку, незрозумілості в самій організації обліку призводять до несправедливих висновків про переможців, а відповідно, і до незадоволення учасників гри.
5. Для дітей ігри будуть цікавими тоді, коли кожний з них стане активним їх учасником. Тривале очікування своєї черги для включення в гру понижує цікавість дітей до цієї гри.
6. Якщо на позакласних заняттях проводиться кілька ігор, то легкі й більш складні за математичним змістом повинні чергуватися; при цьому найбільш легку й більш живу слід пропонувати наприкінці заняття.
7. Якщо на кількох заняттях проводяться ігри, пов'язані з схожими розумовими діями, то за змістом математичного матеріалу потрібно дотримуватись принципів - від простого до складного, від конкретного до абстрактного. Цього положення особливо послідовно й суворо треба дотримуватися під час проведення логічних ігор.
8. Рухливі ігри повинні чергуватися зі спокійними.
9. Ігровий характер проведення позакласної роботи з математики повинен мати певну міру. Перевищення цієї міри може призвести до того, що діти будуть в усьому бачити лише гру.
10. На позакласних заняттях з математики ігри мають пізнавальне значення, тому в них на перший план висувається розумова задача, для вирішення якої в розумовій діяльності повинні використовуватись порівняння, аналіз і синтез, судження та висновки. В цих іграх діти повинні висловлювати судження та висновки. Тоді вони будуть сприяти не лише формуванню логічного мислення молодших школярів, але й правильного, чіткого, лаконічного мовлення. В дидактичних іграх діти повинні словесно, з урахуванням правильної термінології вказувати в необхідних випадках ознаки, поняття, взаємозв'язки та відношення між поняттями.
11. В процесі гри повинна бути виконана певна закінчена дія, вирішено конкретне завдання. Гру не слід обривати незавершеною. Лише за цих умов вона залишить слід у свідомості дітей.
У процес позакласної роботи корисно включати не лише звичайні математичні ігри, але й логічні. Логічні ігри є саме такими, в яких шляхом ланцюжка нескладних висновків можна передбачити необхідний результат, відповідь. В цьому їхня привабливість.
Думка про те, що в школі необхідно вести роботу з формування й розвитку логічного мислення починаючи з молодших класів, в психолого-педагогічних науках загальновизнана. Логічні вправи являють собою один з засобів, за допомогою яких відбувається формування у дітей правильного мислення. Коли ми говоримо про логічне мислення, то маємо на увазі мислення, яке за змістом знаходиться в повній відповідності із об'єктивною реальністю.
Логічні вправи дозволяють на доступному дітям математичному матеріалі, з опертям на життєвий досвід будувати правильні судження без попереднього теоретичного опанування самих законів і правил логіки. Правильність судження дітей забезпечується тим, що на варті її стоїть вчитель - організатор і керівник позакласних занять. Під його керівництвом, шляхом вправ школярі практично знайомляться з застосуванням законів і правил логіки, з застосуванням логічних прийомів [18].
На позакласних заняттях в процесі логічних вправ діти практично вчаться порівнювати математичні об'єкти, виконувати найпростіші види аналізу і синтезу, встановлювати зв'язки між родовими та видовими поняттями.
Математика як наука являє собою систему понять, які знаходяться між собою у певних зв'язках і відношеннях. Кожне поняття - це знання найбільш загальних і в той же час істотних ознак об'єкту, а також зв'язків та відношень між ними.
В математиці, як відомо, велике значення надається засвоєнню школярами відношень рівності та нерівності, відношень порядку та їх властивостей. Логічні вправи, пов'язані з найпростішими висновками, дозволяють дітям глибше засвоїти самі відношення та їх властивості.
Найчастіше логічні вправи, пропоновані дітям, не вимагають обчислень, а лише змушують дітей виконувати правильні судження та наводити нескладні доведення. Самі ж вправи мають розважальний характер, тому вони сприяють виникненню у дітей інтересу до розумової діяльності. А це одне з кардинальних завдань навчально-виховного процесу в школі.
Внаслідок того, що логічні вправи являють собою вправи в розумовій діяльності, а мислення молодших школярів в основному конкретне, образне, то на позакласних заняттях у зв'язку з цими вправами необхідно застосовувати наочність.
Залежно від особливостей вправ в якості наочності застосовуються малюнки, креслення, короткі умови задач, записи термінів і т.д. Народні казки завжди служили й служать захопливим матеріалом для роздумів. В загадках зазвичай вказуються певні ознаки предмету, за якими відгадують і сам предмет. Загадки - це своєрідні логічні задачі на виявлення предмету за деякими його ознаками. Ознаки можуть бути різними. Вони характеризують як якісну, так і кількісну сторони предмету. Для позакласних занять з математики можна також використовувати загадки, в яких головним чином за ознаками знаходиться сам предмет.
2. Види позакласної роботи з математики
2.1. Цікава математики у хвилини відпочинку й на групових заняттях після уроків
Давно встановлено, що окремі вправи з цікавої математики, математичні ігри можуть давати дітям таке ж задоволення, так же служити засобом розумного відпочинку, як і елементи цікавого матеріалу, пов'язаного зі спортом, літературою та іншими областями науки, мистецтва. Треба лише вміло добирати математичні завдання, щоб вони викликали цікавість у молодших школярів, адже пробудити інтерес до математики - найголовніша мета, до якої прагне вчитель у зв'язку з завданням підвищення рівня процесу навчання математиці. Для вирішення цієї задачі доцільно використовувати хвилина цікавої математики. З них звичайно і зароджується інтерес дітей до позакласних занять з математики, бажання брати участь в роботі гуртка, у випуску газети та інших видах роботи з математики.
Коли, в яких умовах вчитель може проводити хвилини цікавої математики? Для цього можуть бути використані відпочинок в групі подовженого дня, окремі моменти під час прогулянок з групою учнів, деякі класні збори, хвилини відпочинку під час екскурсій в природу і т. ін.
Оскільки мова йде про хвилини цікавої математики, то для пожвавлення і підтримання інтересу до завдань останні повинні задовольняти наступним умовам [28]:
1) бути несхожими на звичайні математичні завдання, пропоновані на уроках;
2) зміст завдань повинен бути зрозумілим дітям;
3) розв'язання завдань повинно бути доступно кожному з присутніх дітей;
4) відповіді повинні отримуватися швидко; якщо необхідні обчислення, то вони повинні виконуватись лише усно.
Хвилини цікавої математики проводяться епізодично. Вони можуть плануватись учителем у зв'язку з поставленою метою, наприклад викликати у дітей інтерес до організації математичного гуртка, до випуску газети і т.д.
Варто навести примірні питання. Задачі, завдання, які можна пропонувати молодшим школярам у відповідні періоди їх навчання.
З цікавістю діти беруться за відгадування простих ребусів. При цьому слід пропонувати не будь-які ребуси, а лише ті, які мають певний зв'язок з математикою: або в його зображенні зустрічаються математичні знаки, або у відповіді міститься математичний термін, або мають місце першу та другу ознаки одночасно. Ребуси можна заздалегідь зобразити на листах паперу. Тоді в будь-який час учитель може запропонувати дітям їх для розгадування. Наприклад, учитель говорить:
- Діти, відгадайте, які слова тут написані за допомогою літер та інших знаків:
Діти завжди з захопленням відгадують загадки. Тут також слід звернути увагу на те, що загадки повинні мати якісь математичні елементи. Найчастіше таким елементом є число, яке міститься в загадці та служить однією з ознак, за якою відбувається пошук відповіді на загадку. В інших загадках можуть зустрітися математичні відношення (“рівність”, “більше”, “менше”) або відповіддю є термін, пов'язаний з математикою.
Доцільно також пропонувати дітям в хвилини відпочинку рухливі математичні ігри, наприклад “Математичні салки”, “Знай таблицю множення”. Можна також проводити логічні вправи, наприклад:
1. З яких геометричних фігур складені ці ялинки? Чим відрізняється одна ялинка від іншої? В якій ялинці більше трикутників і на скільки?
2. З скількох різних прямокутників складено це “вікно”?
В результаті знайомства дітей з елементами цікавої математики в хвилини відпочинку може виникнути в них і цікавість до систематичного проведення групових позакласних занять.
Групові позакласні заняття з математики проводяться після уроків, але ані за змістом, ані за формою вони не схожі на заняття, які організуються для слабких учнів.
До позакласних групових занять доцільно залучати всіх учнів класу. Роботу цю слід починати з 1 класу. Кожне з цих занять планується учнями у відповідності з вимогами підвищення інтересу дітей до математики та з урахуванням знань, вмінь та навичок, які вже є у дітей. Послідовне ускладнення змісту занять проводиться, виходячи з накопичення в учнів знань з математики та вмінь виконувати вправи з цікавої математики (ребуси, шаради, головоломки, загадки і т.д.).
Страницы: 1, 2, 3, 4
