Практичні засоби навчання на уроках природознавства - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Практичні засоби навчання на уроках природознавства

авчальна екскурсія - це форма практичної організації навчання в умовах природного ландшафту, виробництва, музею, виставки з метою спостереження та вивчення учнями різних об'єктів та явищ дійсності. Характерною ознакою екскурсії є те, що вивчення об'єктів пов'язано із пересуванням учнів.

Екскурсії виступають початком роботи з природознавства в молодшій школі, оскільки вони викликають у школярів зацікавленість до вивчення природи, бажання проводити спостереження. Вони спрямовуються на виховання в дітей дбайливого ставлення до природи, розкриття естетичного, пізнавального, оздоровчого, практичного значення природи в житті людей.

Так, екскурсії у І та ІІ класах носять переважно сезонний характер і мають однією з головних цілей виявлення змін у природі за порами року. Зміст екскурсій у ІІІ класі суттєво відрізняється від тематики І та ІІ класів: він тісно пов'язується з основним змістом теми «Природа і ми» і дозволяє конкретизувати узагальнені знання, що формувались під час занять, на матеріалі безпосереднього природного оточення [8].

Екскурсії з природознавства організовується [9, С. 41]: - до початку вивчення теми. Дійсно, екскурсії представляють цінність як вихідний матеріал для подальших навчальних занять з певного розділу програми, наприклад, при знайомстві з деревами, кущами, травами, а також при спостереженні сезонних явищ; у процесі роботи над певною темою (наприклад, спостереження за станом дерев і кущів взимку і за життям тварин у ІІ класі).

На таких екскурсіях перевіряються старі і здобуваються нові знання, необхідні для подальшого вивчення матеріалу; - наприкінці вивчення теми (наприклад, екскурсія до природи з метою спостереження за весняними змінами в житті рослин, птахів, тварин у ІІІ класі).

На таких екскурсіях узагальнюється і повторюється пройдений матеріал. Перш ніж провести екскурсію, учитель заздалегідь визначає найбільш зручний маршрут і шукає ті об'єкти, які можуть бути використані з навчальною метою. Часто вчителі практикують екскурсії по тому ж самому маршруту. Це використовується для того, щоб наочно й переконливо продемонструвати дітям сезонні зміни шляхом порівняльного зіставлення між станами природи в різні пори року [2; 3].

У І та ІІ класах діти набувають деякий досвід самостійної роботи, тому вже у ІІІ класі вчитель зосереджується не лише на виборі маршруту, але й на підготовці самостійної роботи дітей на певних етапах екскурсії. Під час підготовчої роботи вчитель знайомить учнів із темою екскурсії, розподіляє серед них обов'язки, за необхідності поділяє дітей на групи, даває завдання для кожної групи, інструктує про порядок обробки та проведення інформації та матеріалів. Учні читають статті, оповідання, пов'язані із темою екскурсії, вчять вірші, знаходять образні вирази, висловлювання письменників, прислів'я та приказки, репродукції художників, розробляють стенди.

Цей матеріал надалі використовується під час самої екскурсії. План екскурсії передбачає такі етапи [1; 4; 5; 6; 7; 9; 10; 11]:

1) мета і завдання. Учитель нагадує тему, називає головну мету і завдання екскурсії, порядок ознайомлення з її об'єктами;

2) коротка вступна бесіда, спрямована на активізацію вже здобутих учнями знань, і в ході якої вони відповідають на питання вчителя, згадують, що вони знають з теми екскурсії;

3) наочний показ, демонстрація об'єктів, що супроводжується розповіддю вчителя. На цьому етапі приділяється увага цікавості навчального матеріалу екскурсії, його значущості для дітей, і для цього в періодичних педагогічних виданнях впроваджені тематичні рубрики на допомогу вчителю із додатковим матеріалом з природознавства (наприклад, рубрика «Зелена сторінка» у журналі «Початкова школа»), а на телебаченні - спеціальні навчальні програми.

Слід підкреслити, що багатьма дослідниками, зокрема, Е. Дерим-Оглу, Н. Томіліною та іншими, визначалось, що спілкування з природою повинно бути захоплюючим, а тому вони радили спиратися на досвід дітей та практичну значущість матеріалу екскурсії. Наприклад, зазначалось, що опис слідів тварин слід перемежовувати із розповідями про їхній образ життя, опис тварин - з їхнім значенням для людини [4].

Під час екскурсій використовується різноманітний цікавий матеріал, як-то: загадки, ребуси, головоломки, вірші, пісні, малюнки тощо. Під час екскурсій учителя часто пов'язують зміст екскурсії з краєзнавством (використовують дані з місцевих періодичних видань, краєзнавчої літератури, відбирають та використовують краєзнавчий образотворчий матеріал).

Особлива увага приділяється вивченню особливостей місцевої природи і праці людей. Водночас учитель під час розповіді, окрім питань, пов'язаних із темою екскурсії, також звертає увагу учнів на загальні аспекти природознавства (наприклад, спостереження за змінами у природі в різні пори року, взаємозв'язок у природі, правила поводження у природі, збереження рослин і тварин, господарство країни, значення природи для людини тощо). Це дозволяє учням глибше проникнути у природу, зрозуміти зв'язки всього живого на планеті, взаємозалежність, корисність усіх природних об'єктів, сформувати уявлення про складність, унікальність, безперервність життя. На цьому етапі вчитель також відповідає на питання, що виникли в учнів під час екскурсії, а також обговорює з ними різноманітні проблеми з теми;

4) самостійна робота учнів, яка передбачає спостереження, виконання заздалегідь визначених завдань учителя, складання таблиць, малюнків, збір наочно-ілюстративного матеріалу та ін.;

5) узагальнююча бесіда, під час якої учні та вчитель формулюють висновки, обговорюють результати екскурсії, чи були досягнуті її завдання і в якій мірі, учитель оцінює знання, здобуті учнями, рекомендує прочитати додаткову літературу, дає домашнє завдання (зробити малюнок, скласти оповідання, невеликий твір, записи в щоденниках з природознавства тощо).

Навчальне і виховне значення екскурсії у значній мірі залежить від того, як проведено її узагальнення [6; 11]. Зазвичай після закінчення екскурсії учитель проводить бесіду, в якій діти обговорюють не лише проблеми з теми екскурсії, але й загальні питання, пов'язані із звичайними спостереженнями природи (погода, тварини, птахи, рослини, явища природи, які бачили діти).

Діти після екскурсій також заповнюють зошити з природознавства, відповідають на питання та розв'язують різноманітні завдання для перевірки [8], роблять малюнки на основі своїх вражень та гербарії, сувеніри, використовуючи природні матеріали.

Таким чином, екскурсії з природознавства широко використовуються у початковій школі, оскільки вони надають молодшим школярам самостійність у спостереженні об'єктів природи, стимулюють їхню розумову і творчу пізнавальну діяльність при виконанні навчальних завдань. До того ж, екскурсії мають не менше значення й для розвитку естетичних почуттів учнів, оскільки екскурсії привертають їхню увагу до краси рідної природи, до багатства фарб, звуків, краси форм та ароматів. Отже, цілеспрямоване проведення екскурсій з природознавства сприяє формуванню екологічних уявлень та культури молодших школярів і почуття особистої відповідальності за стан природи і підростаючого покоління.

2.4 Урок природознавства з використанням практичних методів навчання: «Вода і її властивості», 3-й клас

Тема. Вода і її властивості

Мета:

o у процесі дослідів і практичних робіт познайомити учнів з деякими властивостями води;

o формувати практичні вміння працювати з лабораторним устаткуванням, ставити досліди, вести спостереження;

o учити дітей робити висновки за результатами спостережень;

o учити розуміти роль води в житті людини;

o закріпити знання властивостей повітря, розуміння його необхідності, важливості для життя людини.

I. Актуалізація вивченого матеріалу. Контроль за засвоєнням знань.

Тест по темі «Повітря і його охорона»

1. Повітря прозоре:

а) так; б) ні.

2. Повітря має колір:

а) так; б) ні.

3. Повітря має запах:

а) так; б) ні.

4. Що відбувається з повітрям при нагріванні?

а) розширюється; б) стискується.

5. Що відбувається з повітрям при охолодженні?

а) розширюється; б) стискується.

6. Який газ поглинають при подиху людина, тварини й рослини?

а) азот; б) кисень; в) вуглекислий газ.

7. Який газ виділяють при подиху людина, тварини й рослини?

а) азот; б) кисень; в) вуглекислий газ.

II. Повідомлення теми й мети уроку

Учитель: Сьогодні ми поговоримо ще про одну речовину, без якої життя неможливе. Назвіть цю речовину, відгадавши загадку.

Я й крижинка блакитна,

Я и крапля дощова,

Я сніжинка вирізна,

Я по травичці розлита,

Догадайся, хто ж я?

(Вода)

По яких ознаках догадалися?

Усі чули про воду?

Говорять, вона скрізь!

Ми її не зауважуємо,

Ми звикли, що вода - Наша супутниця завжди!

- Сьогодні ми з вами познайомимося з «найбільш дорогоцінною копалиною нашої планети» - так вважають учені - водою.

- Здається, що простіше води? І все-таки. Чи так добре ви знайомі з водою - героїнею нашого уроку? З її звичайними й незвичайними проявами в природі.

III. Новий матеріал

1. Лабораторна робота «Властивості води».

Зараз ми з вами станемо дослідниками. До нас у лабораторію надійшла речовина невідомого походження.

Ціль:

· встановити її властивості й визначити, що це за речовина;

· навчитися правильно оформляти висновки.

Які у вас думки, що це за речовина? Будемо доводити.

2. Техніка безпеки при проведенні лабораторної роботи.

Дослід №1.

· Переливання води з однієї склянки в іншу.

· Що відбулося з водою?

· Яку властивість ви виявили?

Висновок: вода текуча, перебуває в рідкому стані.

Дослід №2.

· Діти пробують воду на смак (з домашньої склянки).

· Який смак має речовина?

Висновок: речовина не має смаку.

Дослід №3.

· Візьміть склянку з водою.

· Опустите в неї ложку.

· Чи видна вона?

Висновок: речовина є прозорою.

Дослід №4.

· Визначення кольору води за допомогою кольорових смужок.

· Чи має вода колір?

Висновок: вода безбарвна.

Дослід №5.

· Перед нами рідина невідомого походження. Вона може бути з різким, неприємним запахом. Необхідно нюхати невідому рідину, дотримуючись запобіжних заходів й безпеки:

· Cосуд перебуває на деякій відстані, рукою роблять хвилеподібні рухи (як би «підганяючи» до себе воду над посудиною поступово, при необхідності наближаючи посудину.

· Чи має вода запах.

Висновок: речовина не має запаху.

Фізхвилинка.

Дослід №6.

· Учитель наливає ту саму воду в посудини різної форми.

· Чи має вода власну форму, або вона приймає форму посудини?

Висновок: вода не має форми.

Дослід №7.

Вода - розчинник.

· не можна пробувати незнайому речовина, а якщо дуже потрібно, то крапельку, щоб переконатися, що це не небезпечно.

· У домашню склянку - цукор, у хімічні склянки - крейда, пісок. (Розмішати)

· Чи бачимо ми тепер цукор?

· Що відбулося?

· Спробуйте на смак. Який смак став у води?

Висновок: вода - розчинник.

· Чи всі речовини розчинилися?

· Що відбулося з речовинами, які розчинилися?

Дослід №8.

Уявіть, що ця вода з ріки.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5