Такий посібник незамінний для добору дій у розв'язуванні задач.

При вивченні другого десятка корисним ілюстративним матеріалом служать картки з кількісним позначенням виучуваного числа - кружечками двох кольорів.

Ще ефективнішим, на мій погляд, є посібник „Кубики”.

Це склеєні між собою 10 різнокольорових кубиків, зі зворотного боку смужки - магніти. Окремо виготовлені ще кубики, які можна додавати другим (верхнім) рядом.

Ефективним є посібник при опануванні теми „Письмова нумерація чисел 11 - 20” - „Телевізор”.

Цифри, що позначають десяток, червоного кольору, окремі одиниці - синього. У кожного учня є свій телевізор. Завдання може бути довільним, скажімо, покласти на парті десяток червоних квадратиків та 2 синіх. Яке число одержали? Позначити його на „телевізорі”. Діти роблять це залюбки і краще запам'ятовують дії та результат.

Велику увагу я приділяю вправам на засвоєння складу числа. Для цього користуюся такими таблицями. Наприклад, склад числа 8.

Подібну таблицю застосовую і для з'ясування взаємозв'язку додавання та віднімання, для знаходження невідомого доданку.

Починаючи з 1 класу, діти отримують перші уявлення про геометричні фігури - точка, пряма лінія, відрізок, крива, круг, прямокутник, квадрат, трикутник, п'ятикутник, шестикутник. Для цього в кожного учня на парті є пенал з різноманітними фігурами, цифрами, знаками.

Для постійного зв'язку „учень - учитель” використовую „світлофор”. Скажімо, при перевірці самостійно розв'язаних задач, прикладів, якщо діти згоджуються з відповіддю товариша, то показують зелений сигнал „світлофора”, якщо ні - червоний.

Звичайно, не можна не сказати про такий наочний посібник, як набірне полотно. Воно використовується для демонстрування трафаретів, малюнків, карток із зображенням різних предметів, цифр тощо. Необхідний на уроці математики такий наочний посібник, як віяло, за допомогою якого здійснюється взаємозв'язок „учень” - „вчителю”. Користуючись віялом можна виконувати завдання типу:

а) покажіть картку, на якій написано число, що є відповіддю до даного прикладу;

б) покажіть число, яке більше (менше) від числа..;

в) покажіть парні (непарні) числа і т.д.

Віяло можна використовувати і під час читання віршів, загадок, де зустрічаються числа. Картки можуть також використовуватися як сигнальні.

Різні види наочності мають забезпечувати поступовий перехід від предметно - образного сприймання явищ і фактів до їх формального вираження в моделях, схемах і таблицях. Так, працюючи в 3 класі, використовую наочні посібники, які сприяють узагальненню знань учнів з математики. Важко написати про всі посібники. Перш за все це такі таблиці як: „Особливі випадки додавання і віднімання”, „Дія множення”, „Знаходження невідомого множника”, „Дія ділення“, „Знаходження невідомого діленого, дільника” та інші. Зупинюсь лише на тих, де доводиться більше звертати уваги зі сторони учнів

Перед очима учнів до повного її запам'ятовування, знаходиться в „Довіднику” таблиця „Особливі випадки дії множення і ділення”.

Цей наочний посібник дає можливість не допускати помилок в обчисленні під час множення і ділення.

Також під час вивчення порядку дій у прикладах на 2 та 3 дії використовую таблицю :

Краще засвоїти частину від числа та число за його частиною допомагають ось такі наочні посібники.

Внаслідок їх детального опрацювання, учні безпомилково розв'язують задачі.

Під час вивчення дробів діти користуються таблицею :

Ознайомлюючи учнів з нумерацією трицифрових чисел, незамінним демонстраційним посібником є класна рахівниця. На ній зручно пояснити, наприклад, що кожне наступне число утворюється з попереднього додаванням до нього одиниці або віднімання одиниці від наступного числа. Під час ознайомлення учнів з новими числами на рахівниці можна виконувати велику кількість практичних вправ: відкладати відповідну кількість кісточок, збільшувати або зменшувати числа на кілька одиниць, порівнювати числа, зображувати склад числа, розкладати його на розрядні доданки.

Допомагає засвоїти нові поняття і терміни: розряди, класи, сума розрядних одиниць такий ще наочний посібник, як таблиця розрядів і класів.

Як показує практика, школярі з великими труднощами засвоюють перетворення іменованих чисел. Тому для кращого засвоєння одиниць маси, довжини площі, та часу користуюся відповідними таблицями.

Звичайно, виготовлення таких таблиць займає багато часу, але якщо вони вже є, то служать довгий час.

Що стосується розв'язування задач, то тут теж слід вміло користуватися схемами, малюнками чи коротким записом умови задачі, які можна оформити у вигляді книжки - розгортки або таблиці. Так довелося виготовити таблиці на теми: „Прості задачі, які розв'язуються дією додавання”, „Прості задачі, які розв'язуються дією віднімання”. Наприклад :

1.

2.

Можна намалювати ілюстрацію до задачі. Але будь - яка ілюстрація тільки тоді допоможе учням знайти розв'язок , коли її виконують самі діти. Бо тільки у цьому разі вони аналізуватимуть задачу самостійно. Отже, треба вчити учнів виконувати ілюстрації. Ознайомлюючи учнів із задачами нового виду, навчаю їх коротко записувати задачу. Отже, використання схем, таблиць та короткого запису допомагає учням у розв'язуванні задач.

Велика кількість наочних посібників використовується під час усної лічби, якій у початкових класах приділяється багато уваги. Це зумовлено необхідністю озброїти дітей практичними навичками лічби, потрібними їм у житті, а також допомогти дітям глибше зрозуміти суть математичних обчислень. Успіх обчислень значною мірою залежить від того, чи багато учні числа, над якими виконують дії. Якщо учні сприймають числові дані на слух, вони повинні тримати числа в пам'яті, а це ускладнює обчислення. Найкраще виконувати усні обчислення за допомогою наочних посібників. Це такі, як динамічна таблиця, цікаві квадрати, картки із зображенням чисел, смужки з числами, таблиці для складання задач, ігри: „Естафета”, „Влучний рибалка”, „Кругові приклади”, „Увімкни світло “, таблиці для усної лічби. Ось деякі з них.

Різні види наочності, що використовуються на уроках математики, сприяють активізації навчання, розвиває в учнів інтерес до предмета. Але при цьому слід пам'ятати: надмірне використання на уроках математики наочності стримує формування розумових операцій узагальнення, абстрагування тощо.

Кожен урок читання розпочинаю з вправ для розвитку й контролю дихання, дикції та голосу, розширення читацького поля зору. Наприклад:

Спочатку учні читають прислів'я на одному мовному видиху. Після короткого видиху - паузи - вдиху читають прислів'я повністю і повторюють 2-3 рази:

Осінь усьому рахунок веде

Осінь іде й за собою - дощ веде.

Після цього працюю зі складовою таблицею № 2. Спочатку показую зразок читання складів із буквою „н”: на - ан, ня - ян, ну - ун, ню - юн, не - ен, нє - єн, ні - ін, ін; на, ня, ну, ню, не, нє, ні; ан, ян, ун, юн, ен, єн, ін, їн. Вчитель може керувати темпом читання (нормально, швидше, швидко, повільно, повільніше, швидше).

Інші таблиці можуть бути на великих аркушах і використовуватися на будь-якому етапі уроку.

Для вироблення інтонаційних навичок читання пропоную школярам читати прислів'я, скоромовки, вірші, використовуючи азбуку почуттів (малюнки гномів, які показують різний настрій):

Міміка гномів допоможе учням вибрати правильний тон читання. Наприклад опрацьовуючи вірш Т.Г. Шевченка “ Минає літо” виразно читаю вірш, запитую, який настрій виникає в учнів після його прослуховування. Учні можуть керуватися “гномиками” або таблицею вираження почуттів. Така таблиця виготовлена на великому аркуші паперу.

Таблиця вираження почуттів

Таблиці для вироблення інтонаційних навичок читання також необхідні, тому що діти навчившись читати, і нарощуючи темп читання, не звертають уваги на виразність, інтонацію читання.

З цією метою виготовила ось таку таблицю.

Таблиця для вироблення інтонаційних навичок читання

Темп читання Тон читання :

спокійний схвильований

нормальний роздратований

повільний переляканий

швидкий радісний

помірний добрий

сповільнений дружній

захоплений

Гучність голосу ніжний

звичайно спокійний

тихіше, ніж звичайно розповідний

Страницы: 1, 2, 3, 4