Проблема формування соціальної активності на уроках трудового навчання в початкових класах - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Проблема формування соціальної активності на уроках трудового навчання в початкових класах

ктивізації трудової активності сприяє самостійна робота учнів над виготовленням виробу. При цьому вчитель стежить за діяльністю всього класу й кожного окремого учня, слідкує за прийомами виконання завдання, додержуванням правил безпечної роботи і культури праці. Якщо неправильно виконує завдання один або декілька учнів, учитель дає індивідуально додатковий інструктаж. При наявності помилок у більшій частині класу вчитель припиняє роботу і проводить інструктаж фронтально, пояснюючи допущені помилки і шляхи їх виправлення. Вказуючи на помилки, вчитель не виконує роботу за учнів, а тільки керує їх діями. Надмірна опіка вчителя заважає вихованню самостійності в учнів, тому індивідуальна допомога потрібна в разі необхідності, щоб вивести дитину знову на сходинку "самостійної стежини" [24, 43].

На уроках трудового навчання використовуються різні форми практичної роботи учнів, зокрема: фронтальна, парна, групова, колективна (залежно від кількості учнів, задіяних у виконанні трудового завдання). Цікаві уроки проводяться у формі ділової гри чи змагання.

Під час виконання нескладних практичних завдань методисти рекомендують використовувати музичний супровід, так звану функціональну музику, яка виконує певну функцію - створює на уроці позитивний емоційний фон трудового процесу, підвищує настрій учнів, їх працездатність. Звичайно, музика має бути мелодійною і без надмірного звучання. Якщо вчитель бачить, що учні стомлюються, то проводить з ними фізкультхвилинку [15, 31].

Школярам, які раніше всіх виконали завдання, вчитель радить ще додатково попрацювати над удосконаленням своєї роботи, наприклад, зміцнити виріб надійнішим кріпленням, оздобити виріб, придумати йому назву, а також в разі потреби допомогти своїм однокласникам.

Формуванню соціальної активності у процесі трудового навчання сприяють і екскурсії, які в трудовому навчанні початкової школи розглядаються як форма організації навчально-виховного процесу. Проведення екскурсії на виробництво сприяє зміцненню зв'язків з життям, так як учні знайомляться з працею дорослих не з книг, не з розповіді вчителя, а безпосередньо в робочій обстановці. Спостереження, які проводять учні в ході екскурсії, поглиблюють зацікавленість їх до праці, розширюють політехнічний світогляд. Школярі знайомляться з різними професіями та працею людей цих професій, а це певним чином, сприяє професійній орієнтації їх до свідомого вибору життєвого шляху.

Основна мета екскурсії - збагатити (розширити, поглибити) чуттєве п логічне пізнання дітей, їхній соціальний досвід, сприяти розвитку мислення, уяви. Кожна екскурсія має бути пов'язана зі змістом програмного матеріалу, мати конкретне навчальне завдання. Програма з трудового навчання в початкових класах має політехнічну направленість, з її змістом пов'язані екскурсії на ряд виробництв: парк сільськогосподарських машин, ферму, сад, город; швейну фабрику або майстерню з пошиття одягу; будівельний майданчик; друкарню; столярну та слюсарну майстерні [50, 12].

Профорієнтація для учнів молодшого шкільного віку також сприяє розвитку трудової активності останніх. Провідні методисти вважають, що підготовчу роботу (пропедевтику) до вибору професії потрібно проводити ще в початковій школі. Там, де вона не проводиться, може дійти навіть до комічних наслідків, як на одній із центральних передач. Запитали в учениці про те, ким працює її батько, і школярка не змогла відповісти. На запитання "Якою роботою займається батько?" - була відповідь: "Підмітає кімнату". Після з'ясування виявилось, що її батько спеціаліст вищого розряду, майстер з пошиття взуття.

Підготовча робота з профорієнтації в початкових класах має бути направлена на ознайомлення з професією як результатом розподілу праці в суспільстві, з відмінністю в предметах, знаряддях, умовах і характері праці людей різних професій та суспільною значимістю кожної професії. А також на роз'яснення змісту основних напрямків життєдіяльності: природа, люди, інформаційні знаки, техніка, художні образи [60, 31].

Вже на першому вступному занятті роз'яснюючи першокласникам про суть праці в житті людини, вчитель зосереджує їхню увагу на ставленні людей до роботи, дає уявлення про розподіл праці в суспільстві. Наводить конкретні приклади з життя місцевого заводу, фабрики, підприємства або кооперативного чи фермерського господарства. Знайомлячи учнів з різними професіями, в тому числі з професіями їх батьків, приводить дітей до висновку, що праця всіх людей дуже важлива і почесна.

У процесі навчально-трудової діяльності вчитель ознайомлює дітей з професіями, які близькі до теми, що вивчається. Так, вивчаючи графічну грамоту, прийоми розмічання, доцільно згадати професію кресляра; працюючи з тканиною, бажано ознайомити дітей з професіями прядильниці, ткалі, швачки; з деревиною - столяра, лісника; з дротом, фольгою - сталевара, прокатника, карбувальника. Під час конструювання різних моделей машин вчителю доцільно ознайомити учнів з професіями конструктора, слюсаря-складальника, пілота, машиніста підйомного крану, екскаваторника, бульдозериста, водія транспортних машин, а також із сільськогосподарськими професіями: тракториста, комбайнера, оператора.

Більш доступнішою і цікавішою буде інформація вчителя про різні професії, якщо використовувати при цьому демонстрування діафільмів, кінофільмів [41, 96-97].

Досить цікавими можуть бути при цьому зустрічі на виробництві і в школі з новаторами виробництва, працівниками різних професій (в тому числі й батьками учнів). Досвідчені працівники ознайомлюють школярів зі своїми досягненнями, демонструють зразки продукції, яку вони випускають (в натурі чи фотознімках), розповідають про її значення в житті людини. Учні, в свою чергу, розповідають про досягнуті успіхи в навчанні, вручають їм свої подарунки, виготовлені власними руками на уроках праці.

Під час зустрічі з виробничниками (або й напередодні, даючи направленість розповіді) бажано поставити перед ними конкретизуючі запитання:

Яка роль вашої професії в процесі виробництва?

Яке значення для роботи мають знання, творчий підхід до праці?

Як машини, механізми полегшують роботу?

Які раціоналізаторські пропозиції вами внесено в процесі виробництва? [9, 32].

Сприятиме профорієнтаційній пропедевтиці підготовка і оформлення учнями альбому чи стенда "Професії наших батьків", а також анкетування батьків молодших школярів.

Позаурочна робота з трудового виховання, розвитку технічної творчості є складовою частиною навчально-виховного процесу, продовженням і розвитком розвитку соціальної активності, яка проводиться на уроках трудового навчання відповідно з програмою. Завдання позаурочної роботи в усіх її формах полягає у тому, щоб залучити учнів до активної участі в суспільно корисній діяльності, в розвитку індивідуальних інтересів, нахилів і здібностей [40, 59].

Позаурочна робота з трудового навчання й виховання будується на основі спільних принципів навчання і виховання школярів. Разом з тим при організації різних видів позаурочної роботи необхідно врахувати такі спеціальні принципи:

добровільність у виборі учнями тих чи інших форм і конкретного змісту позаурочної роботи з урахуванням їх особистих інтересів;

масовість позаурочної роботи;

опора на самостійність, індивідуальність та ініціативу учнів у створенні різних гуртків і в проведенні масових позакласних заходів;

суспільно корисна спрямованість і творчий характер різних видів позакласної роботи;

підпорядкування всіх позаурочних занять загальним завданням навчально-виховної роботи [47, 321].

Проведення систематичної і цілеспрямованої роботи з розвитку дитячої технічної творчості можливе тільки з урахуванням специфіки, кількісного і вікового складу учнів, матеріальної бази, кваліфікації педагогічних кадрів.

Широкі можливості залучення школярів до соціальної активності та творчої діяльності мають масові форми позаурочної роботи, які займають чільне місце у системі виховного процесу в початковій школі. До масових форм роботи з трудового виховання відносяться бесіди і розповіді про працю дорослих, зустрічі з виробничниками, перегляд діафільмів і кінофільмів про виробництво, екскурсії, читання науково-популярної літератури, спортивно-технічні змагання і конкурси, виставки дитячих робіт, свята та ранки.

Розділ 2. Експериментальне дослідження розвитку соціальної активності молодших школярів на уроках трудового навчання в початкових класах
2.1 Методика експериментального дослідження
Як показали наші дослідження, у практиці трудового навчання недостатньо розкрито цілісне бачення виробничої діяльності. Дуже слабкий зв'язок трудового навчання з іншими навчальними дисциплінами. Не знайдено ще правильного сполучення вивчення технологічних процесів з виконанням трудових операцій при виготовленні вмотивованих, естетично привабливих виробів, які б викликали зацікавленість молодшого школяра трудовим процесом як творчою діяльністю.

Не забезпечується єдність розумових та практичних дій при виконанні трудових завдань, які б сприяли розвитку, вдосконаленню та виникненню нових типів мислення. Тому учні оволодівають лише виконавськими навичками без достатнього їх осмислення.

У результаті учні: а) не бачать суспільної оцінки наслідків власної праці; б) часто не мають можливості творчо працювати, займатись винахідництвом; в) не сприймають завдання як бажане, не відчувають необхідності в його виконанні [18, 32].

Програмою з трудового навчання для четвертокласників передбачене ознайомлення учнів з кваліфікаційними якостями представників різних професій. Звертається увага на різницю кваліфікаційних якостей працівників зі світу наступних професійних напрямів: "людина і знаки інформації", "людина - природа" і "людина - техніка", "людина - художні образи" і "людина - людина".

Так, для операторів, програмістів, які працюють із знаковою інформацією, необхідно мати добре розвинене логічно-понятійне мислення, увагу, здатність до самоконтролю. Представники природничої і технічної галузей виробництва відзначаються наочно-дійовим мисленням, спостережливістю, любов'ю до природи або техніки. Для представників професій артистичного типу характерне художньо-образне мислення, уміння уособлюватися, персоніфікуватися, із особистісно-значущими предметами і явищами довкілля. Уміння співмислити, співпрацювати, співчувати є важливими для напряму професійної діяльності "людина - людина".

Програмою і підручником з трудового навчання* для 4 класу передбачено вступну частину, яка реалізується при повторенні вивченого у 1-3 класах. При цьому відбувається ознайомлення учнів із діловими якостями працівників різних професій, навчання читати креслення та ескізи майбутніх виробів, умовні графічні позначення способів трудових дій. Також ставиться завдання закріплювати загально-трудові дії та формувати соціальну активність на уроках трудового навчання у процесі виготовлення виробів.

Спільно з учителем учні пригадують, що в першому класі ознайомлення зі світом професій відбувалося на рівні візуального сприймання зовнішнього вигляду працівників. У другому класі уявлення про світ професій розширювалось на предмети і засоби праці (матеріали й інструменти), способи обробки матеріалів. У третьому класі пріоритетність набули мета, умови і результати праці. Необхідний ілюстративний і текстовий матеріал для такої роботи є у підручнику для четвертого класу (с.6). Бажано використати унаочнення для фронтальної роботи з учнями [37].

У 4 класі новим є ознайомлення учнів із кваліфікаційними якостями працівників зі світу професій типу "людина - природа", "людина - людина", "людина - техніка", "людина - знакові системи", "людина - художні образи" (с.7 підручника). При цьому формування соціальної активності на уроках трудового навчання здійснюється при ознайомленні молодших школярів із світом професій "людина - людина".

Наводимо приклади формування соціальної активності на уроках трудового навчання та завдання для опрацювання теми "Вступ" за підручником. Уявлення про якості, які необхідні працівникам різних професій, формуються на основі тексту "Вимоги професії до людини". Так, наприклад, учні дізнаються, що диктор радіо і телебачення має чітко і виразно говорити, співак - мати гарний голос і музичний слух, водій - хороший зір, швидкі і точні рухи, шахтар повинен бути дуже витривалим фізично [51, 38].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9