Психолого-педагогічні умови організації уроку з трудового навчання - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Психолого-педагогічні умови організації уроку з трудового навчання

уть ланкової форми організації роботи полягає в тому, що групу поділяють на ланки по 3 -- 4 особи, кожна з яких виконує своє завдання. Наприклад, при моделюванні, як правило, не потрібна велика кількість однакових виробів, тому кожній ланці дають окреме завдання.

При виконанні замовлень виробничих підприємств кількість виробів може бути значною. Тоді доцільно поділити весь технологічний процес виготовлення виробу на окремі частини і доручити виконання їх різним ланкам. При цьому в ланці всю роботу з виготовлення моделі розподіляють між учнями, бо кожний дістає завдання виготовити певну деталь. Це буде форма організації роботи учнів з розподілом праці. Так досягається певна аналогія до організації праці в умовах виробництва.

Як бачимо, при ланковій формі організації занять ускладнюється методичне керівництво навчальним процесом, бо вчителеві доводиться здійснювати одночасно контроль за виконанням різних робіт. Щоб полегшити контроль, використовують письмові інструкції, які розробляють для кожної ланки окремо. Вони містять досить докладні вказівки щодо самостійної роботи учнів. Ланкова форма організації занять має й певні переваги. В учнів створюється правильне уявлення про сучасну організацію праці робітників на виробництві. Крім того, стає можливим виготовлення складніших виробів, завдяки чому підвищується зацікавленість учнів роботою.

Ланкову форму організації роботи застосовують при закріпленні раніше засвоєних умінь, при моделюванні, а також у тих випадках, коли фронтальність роботи не може бути забезпечена в зв'язку з недостатністю устаткування (наприклад, при роботі на деревообробних і металорізальних верстатах) [5].

Індивідуальну форму організації праці, яка полягає в тому, що всі учні виконують різні роботи, застосовують порівняно рідко. Пояснюється це тим, що в таких умовах важко здійснювати методичне керівництво навчальним процесом, а також дуже важко забезпечити потрібні матеріали. Індивідуальну форму організації занять застосовують головним чином для роботи з сильними і слабкими учнями, які за темпами роботи і її результатами різко відрізняються від своїх товаришів. До таких учнів потрібний індивідуальний підхід. Сильним учням дають складніші завдання, щоб у них не зникав інтерес до роботи і вони були повністю завантажені. Слабким учням, навпаки, дають простіші завдання, враховуючи ті причини, якими зумовлене відставання їх у навчанні (пропуски занять у зв'язку з хворобою, слабкіший фізичний розвиток та ін.).

Організаційна чіткість уроку. Кожний урок повинен бути чітким щодо організації його проведення. Особливістю уроку в майстернях є те, що це здебільшого урок продуктивної праці учнів.

В умовах виробництва ефективнішою вважається та організація праці, яка за інших однакових умов забезпечує максимальне використання робітника щодо його основного призначення. Простої робітника з різних причин (відсутність заготовок та інструментів, поломка устаткування та ін.) свідчать насамперед про хиби в організації праці. З цього слід виходити і в оцінці організаційної чіткості уроку в майстернях.

Щоб забезпечити безперервну роботу учнів, учитель стежить насамперед за станом устаткування, бо несправність його під час роботи в умовах навчальних майстерень означає невиконання навчальної програми.

Організаційна чіткість забезпечується також безперервним постачанням майстерні всім потрібним матеріалом та інструментом у таких кількостях, щоб увесь час був деякий запас [17].

Для раціонального використання навчального часу дуже важливо організувати зберігання і видачу інструментів та заготовок.

Велике значення для організаційної чіткості уроку має також планування вчителем навчального процесу. Так, з досвіду попередніх років учитель знає, які помилки роблять учні в тій чи іншій операції. Ураховуючи це, він планує проведення поточних інструктувань, не чекаючи, поки будуть допущені помилки.

Технічна документація, якою учні користуються в майстернях, також впливає на організаційну чіткість уроку; якщо рисунки, технологічні карти, інструкції складено зрозуміло, доступно, то учні працюють з успіхом самостійно. Коли цього немає, вони звертаються по допомогу один до одного, до вчителя, ходять під час роботи, відвертаючи увагу багатьох учнів від виконання своїх завдань.

Продуктивний характер праці учнів. Заняття в майстернях будуються на основі продуктивної праці. Продуктивним називається такий вид суспільно корисної праці, у процесі якого створюються матеріальні цінності (незалежно від способу їхньої реалізації"). Тому продуктивною буде й оплачувана праця, пов'язана з виконанням замовлень підприємства; виготовлення іграшок для підшефного дитячого садка, оздоблення шкільних кабінетів та ін. Для трудового навчання всі ці види діяльності однаковою мірою бажані, бо всі вони сприяють трудовому вихованню. Якщо оплачувана праця дає змогу розкрити перед учнями принцип матеріальної зацікавленості в результаті своєї діяльності, то на неоплачуваній праці можна ознайомити учнів із суттю роботи на громадських засадах і її значенням для нашого суспільства.

Звичайно, бувають винятки. Наприклад, при вивченні елементів машинознавства (особливо при виконанні електромонтажних робіт) практично неможливо організувати заняття на базі продуктивної праці, тому діяльність учнів має в цих випадках навчальний характер (складання і розбирання механізмів, монтаж електричних схем на панелях та ін.). В інших випадках учитель вживає всіх заходів, щоб дістати замовлення, роз'яснює учням, для кого і для чого вони виконують певну роботу. Усвідомлення того, що робота, яку вони виконують, дає користь суспільству, створює передумови для формування в учнів позитивного ставлення до праці. Досвід показує, що при цьому в учнів значно зростає зацікавленість роботою. Створюються сприятливі умови для організації виробничого змагання. Прагнучи підвищити продуктивність праці, учні намагаються внести вдосконалення в технологію виготовлення продукції, раціональніше організувати свою працю та ін.

Проте продуктивна праця не є самоціллю, вона підпорядковується навчальним завданням. Тому не можна включати учнів у виготовлення будь-якої продукції, не враховуючи зміст навчальної програми. Праця повинна бути продуктивною за своїм характером і, разом з тим, відповідати за змістом навчальній програмі [17].

Створення умов для безпечної роботи учнів. На заняттях у майстерних учні працюють різним різальним інструментом, обробляють матеріали на верстатах, монтують електричні схеми. При цьому можливі випадки травмування, якщо не дотримуватися правил безпеки. Тому створення умов безпечної роботи учнів є однією з основних вимог до уроку в майстернях. Досвід показує, що там, де вчитель приділяє достатню увагу правилам безпеки, пильнує, щоб учні дотримувалися цих правил, не буває нещасних випадків.

Для створення умов безпечної праці вчитель суворо вимагає від учнів дотримання правил безпеки, а також усуває все, що може спричинити порушення цих правил. Наприклад, учні знають, що не можна користуватися молотком, якщо він злітає з ручки, користуватися зубилом, якщо на його бойку є тріщина.

У майстерні мають бути таблиці з правил безпеки, аптечка і куток протипожежної безпеки.

При подачі нового матеріалу вчитель роз'яснює правила безпеки, пов'язані з роботою над цим матеріалом, демонструє прийоми виконання їх, а потім перевіряє, як учні ці прийоми засвоїли.

Під час уроку вчитель пильнує, щоб учні дотримувалися правил безпеки, а коли помічає порушення, проводить поточне індивідуальне або групове інструктування, аналізує допущені порушення і суворо попереджає учнів про потребу усунення їх.

Підбиваючи підсумки роботи, оцінюючи вироби учнів, учитель не забуває зауважити кожному з них, які допускалися порушення правил безпеки. Таким чином, турбота про дотримання правил техніки безпеки пронизує весь урок, включаючи й підготовку до нього. Учителеві доцільно фіксувати випадки травмування в окремому зошиті для того, щоб проаналізувати їх і відповідні заходи безпеки [22].

На заняттях у майстернях поряд з уроком застосовують і інші форми навчальної роботи.

З відстаючими учнями проводять додаткові заняття, на яких учитель допомагає їм засвоїти складний прийом роботи, зрозуміти складне теоретичне питання. Додаткові заняття проводять інколи в зв'язку з недостатністю устаткування. Так, у майстернях, як правило, немає достатньої кількості устаткування для обробки матеріалів на деревообробних і металорізальних верстатах фронтально, тому цю роботу проводять ланками. Отже, вчителеві доводиться здійснювати одночасно методичне керівництво кількома ланками, зайнятими різною роботою. Це досить важко. Тому вчитель проводить додаткові заняття з ланковими, щоб вони могли на уроках допомогти своїм товаришам.

Значне місце на заняттях у майстернях відводиться навчальною програмою таким видам навчальної роботи, як екскурсії на промислові підприємства і навчально-виробнича практика.

1.2 Ознайомлення з елементами організації праці і виробництва

За програмою треба ознайомити учнів з правильною організацією робочого місця. Навчаючись слюсарних, столярних, електромонтажних і верстатних операцій, учні привчаються розміщати інструмент і заготовки так, щоб не гаяти часу на допоміжні прийоми роботи. Внаслідок цього учні усвідомлюють, яке значення має правильна організація робочого місця в умовах сучасного виробництва.

На заняттях у майстернях в учнів формується розуміння таких важливих елементів організації виробництва, як продуктивність праці, поділ праці, режим робочого дня, норма часу та ін. Норма часу є основою планування. Учням розповідають, що норма часу не є чимось незмінним, а залежить від конкретних виробничих умов. Ту саму роботу можна виконати за різний час залежно від устаткування, інструменту, кваліфікації робітника та інших факторів. У цьому учні пересвідчуються, коли порівнюють під час екскурсій роботу в майстернях з роботою на підприємствах.

Велику увагу приділяє програма формуванню в учнів уявлення про продуктивність праці і шляхи її підвищення. Насамперед учні мають можливість порівнювати ручну працю з роботою на універсальних верстатах, а потім роботу на верстатах - з роботою на напівавтоматах і автоматах. Вони також знайомляться з новаторами виробництва і з їхньою роботою, спрямованою на вдосконалення технології виробництва, створення нових пристроїв та інструментів. Нарешті, перед учнями розкривається залежність між продуктивністю праці і організацією виробництва. Особливо показовим є в ньому розумінні поділ праці, бо учні на своєму особистому досвіді пересвідчуються, що при ланковій формі організації праці вдається швидше освоїтися з новою роботою, виконати її якісно і за коротший час, ніж при індивідуальній.

Режим робочого дня в майстернях збігається в основному з режимом робочого дня на промислових підприємствах. Тут діють ті самі правила поведінки, додержуються тих самих правил безпеки. Усе це дає учням правильне й чітке уявлення про режим робочого дня як один з елементів організації праці на підприємстві.

Працюючи в майстернях, учні вступають один з одним і з учителем у виробничі стосунки. Учитель виконує практично роль майстра. Тому учні /її шлються на власному досвіді, як діє перша ланка організаційної структури промислового підприємства. Слід зазначити, що екскурсії, які передбачаються навчальною програмою з технічної праці, мають надзвичайно велике значення пін ознайомлення учнів з основами організації праці і елементами організації виробництва. Ефективність екскурсій залежить насамперед від учителя праці, мою вміння правильно організувати екскурсію, починаючи з вибору об'єктів і вивчаючи обговоренням підсумків з учнями.

1.3 Розвиток якостей особистості, які потрібні для успішної участі в трудових процесах

Для повноцінної участі в трудовому процесі треба бути наполегливим, і спостережливим, уміти себе контролювати, проявляти ініціативу. Треба любити працю, з повагою ставитися до людей праці. Усі перелічені і багато інших і костей треба виробляти в учнів у процесі оволодіння ними трудовими вміннями і технічними знаннями.

Страницы: 1, 2, 3, 4