Необхідно зазначити, що не лише стиль роботи вчителя, але й просто його людські якості можуть сприяти або гальмувати виявлення між особистих відносин. Існують певні вимоги, які школярі пред'являють до вчителя:

1) контактність, вміння легко та з гнучкістю спілкуватися з дітьми;

2) демократичний стиль керування, якій має на меті поєднання поваги до особистості кожного учня з необхідною вимогливістю;

3) розуміння, терпимість, різноманітність поглядів та інтересів, ерудиція, чуйність, здатність до співпереживання [4; с. 440].

Педагог, працюючи з дітьми, повинен мати високий рівень розвитку творчого потенціалу, широкий світогляд, глибокі знання з психології дитини, розвинену рефлексію та апатію, володіти досконалими вміннями у сфері організаційної та комунікативної діяльності. Своє спілкування з учнями вчитель повинен будувати на основі дружньої прихильності, бути прикладом для дітей у дотриманні законів та обрядів колективу, до самої форми його життєдіяльності. Учні мають бачити та відчувати спорідненість своєї діяльності з діяльністю педагога. [15; c.20]

Не менш важливим є характер впливу вчителя на учнів та взаємодія з ними. Не можна допускати тиску на дітей, це не викличе ентузіазму у школярів, скоріше навпаки: вони перестануть вважати нинішнє діло своїм, втратять до нього інтерес.

Педагог повинен вміти користуватися засобами, які збуджують вихованців до сумлінної, творчої і самостійної участі у здійсненні загальної справи: допомога дружньою порадою, звертання до вихованців по допомогу, товариська вигода( „ Раз вирішили всі разом, то треба...”).

Педагоги мають постійно дивувати учнів особистим прикладом бадьорого настрою, добрим жартом, радісною перспективою близького успіху, перемогою у боротьбі з власними слабкостями.

Крім того, слід зазначити, що вчитель повинен бути креативною, тобто творчою особистістю. Готовність педагога до творчого пошуку разом з учнями, уміння створювати атмосферу пізнання на уроці залежить від його обізнаності, володіння арсеналом педагогічних умінь та навичок, знання предмета та глибокий інтерес до нього.[19; c.38]

А.С. Макаренко стверджував, що кожний вчитель, якщо він добре підготовлений та виявляє старанність, може досягти педагогічної майстерності та проявити творчість.

Учитель, який творчо реалізує свої педагогічні здібності, розвиває та укріплює свій внутрішній потяг до самовдосконалення, вбачає сенс не тільки в самостійному творчому пошуку, а й в колективному, разом з учнями.

Отже, вчитель - це друг своїх вихованців. Це - людина, яка жартує, грає з ними і постійно цікавиться їх діяльністю у колективі. Справжній вчитель - це тонкий психолог та новатор.[17; c.45]

1.3. Психологічне забезпечення діяльності педагога

На становлення педагога як професіонала впливає багато факторів: вік, педагогічний стаж й особливості професійно - педагогічної діяльності.

Особливо актуальним стає питання особистості вчителя, його професійної діяльності; вимог, що висуваються до нього.

Психологічний портрет будь - якого вчителя включає такі структурні компоненти:[12; c.33]

1) індивідуальні якості людини, тобто її особливості як індивіда - темперамент, задатки та інше;

2) його особистісні якості, тобто його особливості як особистості - соціальної сутності людини;

3) комунікативні якості;

4) статусно- позиційні, тобто особливості становища, ролі, відносин у колективі;

5) діяльнісні (професійно - предметні);

6) зовнішньо поведінкові показники.

Всі особистісні якості вчителя мають професійну значущість. Професійно значущі якості особистості вчителя як характеристики інтелектуальної й емоційно - вольової сторін особистості істотно впливають на результат професійно - педагогічної діяльності і визначають індивідуальний стиль педагога. У психолого-педагогічній літературі виділяють такі якості особистості педагога: [17; c.55]

1. Соціальна активність, готовність і здатність діяльно сприяти вирішенню суспільних проблем у сфері професійно - педагогічної діяльності;

2. Цілеспрямованість уміння направляти і використовувати всі якості своєї особистості на досягнення поставлених педагогічних задач.

3. Урівноваженість здатність контролювати свої вчинки в будь - яких педагогічних ситуаціях;

4. Бажання працювати зі школярами - одержання задоволення від спілкування з дітьми в ході навчальної виховного процесу;

5. Здатність не губитись в екстремальних ситуаціях - уміння оперативно приймати оптимальні педагогічні рішення і діяти відповідно до них;

6. Чарівність сплав духовності, привабливості та смаку;

7. Чесність щирість у спілкуванні, сумлінність у діяльності;

8. Справедливість-усвідомлення учителем власної приналежності до однієї епохи з учнями;

9. Гуманність прагнення й уміння надавати кваліфіковану педагогічну допомогу учням у їхньому особистісному розвитку;

10. Ерудиція широкий кругозір у поєднанні з глибинними знаннями в галузі предмета викладання;

11. Педагогічний такт - дотримання загальнолюдських норм спілкування і взаємодії з дітьми з урахуванням їхніх вікових та індивідуально-психологічних особливостей;

12. Толерантність -терплячість у роботі з дітьми;

13. Педагогічний оптимізм віра в учня та його здібності.

14. Здатність не губитися в екстремальних ситуаціях - уміння оперативно приймати оптимальні педагогічні рішення і діяти відповідно до них.

Як видно, перераховані якості особистості є обов'язковими в діяльності педагога, відсутність кожної з них унеможливлює педагогічну діяльність. Тому ці якості об'єднані в домінантну групу.

Можна також виділити якості особистості педагога, що не мають вирішального впливу на ефективність діяльності, однак сприяють її успішності.

Також виділяють якості особистості педагога, що знижують ефективність педагогічної діяльності. До негативних якостей належать: неврівноваженість, мстивість, зарозумілість, неорганізованість, упередженість. Дані якості об'єднані в групу негативних якостей.[1; c.55]

Крім того, виділяють професійно - педагогічні якості особистості вчителя.

Так, А.М. Маркова до професійних якостей відносить: педагогічну ерудицію, педагогічне ціле покладання, педагогічне мислення, яке включає практичне і діагностичне мислення, педагогічну імпровізацію, педагогічну спостережливість, педагогічний оптимізм, педагогічну спритність, педагогічне передбачення.[5; c.58]

Знання необхідних якостей особистості сучасного вчителя, їхньої ролі в педагогічній діяльності стимулює до удосконалення цих якостей у процесі своєї діяльності. Треба визначити, що на кожному етапі педагогічної діяльності є свої особливості. [14; c.58]

Перші 5 років в школі - це час адаптації випускника Вузу до умов роботи школи. Молодий фахівець на початку педагогічної діяльності, як правило, достатньо знає, але мало вміє. У нього ще не сформовані професійно значущі якості. На цьому етапі молодий педагог зосереджений на собі, на своїх можливостях. До його достоїнств можна віднести те, що він відкритий сприйняттю нового в собі й в оточенні, однак він ще недостатньо самовизначився у професійному плані. Важливо, що період адаптації не супроводжується розчаруванням в обраній професії і конфліктами, спровокованими бажанням самоствердитися.

6-10 років роботи педагога супроводжуються активним становленням професійної діяльності і формуванням професійної позиції. Педагог удосконалює арсенал методів і прийомів навчання. Скорочується кількість конфліктів, пов'язаних з потребою педагога самоствердитися в очах колег та учнів. Підвищується професійна значущість учителя.

Для педагога зі стажем 11-15 років характерна „педагогічна криза”. Дана криза пояснюється тим, що існує протиріччя між бажанням щось змінити і власними можливостями педагога. У цей період учителі, як правило, виявляють велику цікавість до учнів, уміють побудувати спілкування з ними. У своєму спілкуванні, на відміну від молодих учителів, практично не застосовують погрози і покарання.

Наступний етап роботи в школі (16-20 років) зв'язаний із кризою „середини життя”. У цей період підбиваються попередні підсумки.

Найбільш продуктивний період спостерігається у вчителів зі стажем 21-25 років. Такі педагоги мають найбільш високу оцінку рівня сформованості професійно значущих якостей. Часто в цьому віці вчителі мають досить самостійних власних дітей, тому цілком можуть зосередитися на своїй професії.

Для педагогів зі стажем більше 25 років характерно хворобливе сприйняття контролю за своєю діяльністю. У цьому віці можливе виникнення психологічної хвороби „синдром згоряння”, що характеризується трьома особливостями:

1. По перше, біологічним старінням;

2. По-друге, професійним старінням (проявляється, наприклад, несприятливістю до всього нового);

3. По третє, психоемоційним напруженням.

Незалежно від стажу педагогічної роботи проблема задоволеністю своєю роботою є завжди актуальною.

Закордонними психологами розроблені тести, що дозволяють визначити, наскільки ви задоволені своєю роботою (Див. Додаток 1)

2. Особистість вчителя іноземної мови

2.1. Модель вчителя-новатора

Одне з найголовніших завдань освіти - зробити людину творчою особистістю. Пріоритет особистості має стати основою філософії та ідеологією навчання, виховання, центральною ціннісною орієнтацією як вчителя, так і обдарованого учня.

Розглянемо основні риси успішного вчителя новатора іноземної мови:

1. Натхненний (надихає учнів на успішну діяльність, учні відчувають його захоплення своєю роботою та предметом.)

2. Професійно-підготовлений (добре знає свій предмет, щоденно планує й готує свої уроки.)

3. Підтримує учнів( розвиває та підтримує творчість і допитливість учнів, дружній та доброзичливий, підтримує і заохочує, усміхнений, уважний і люблячий).

4. Послідовний, принциповий і вимогливий у викладанні та в оцінюванні (доброзичливо принциповий, цілеспрямований і послідовний, толерантний та терплячий).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6