Характерні прийоми:
висунення вчителем проблеми для всього класу, при чому ряд аспектів цієї проблеми розробляється групою учнів чи індивідуально;
вчитель пропонує теми для семінарських занять і учні беруть цікаві їм
для доповіді, чи роблять виступ в ролі опонента;
вчитель пропонує учням для аналізу твір який не вивчався за
програмою, або ж твір вибирається самим учнем.
Пропонуючи теми, вчитель консультує, спрямовує пошук.
Види діяльності:
самостійний аналіз частини, епізода чи цілого твору, що не вивчався за програмою;
зіставлення в тематичному, проблемному, теоретико-літературному плані двох чи кількох творів;
зіставлення, аналіз двох чи кількох точок на твір в цілому, образ з обгрунтуванням своєї думки;
зіставлення літературного твору з його екранізацією (чи спектаклем);
самостійна оцінка спектаклю, різної інтерпретації акторів героя;
оцінка проглянутого кінофільму, виставки живопису;
краєзнавчі дослідження.
Результати цих видів діяльності можуть бути оформлені в доповіді, твори, реферати, статті для газети.
В процесі виконання цих робіт учні в більшій мірі оволодівають знаннями в царині літературознавчої науки. Застосування цього методу стимулює учнів до пошуку, вчить користуватися каталогом, знаходити потрібні для використання завдання книги, конспектувати, цитувати.
Ці два методи в значній мірі сприяють розвитку мислення на уроках літератури.
ІV. Репродуктивний метод.
Сутність його в отриманні знань у готовому вигляді в слові, лекції вчителя, підручнику, посібнику, науково-популярних книгах, статтях.
Це не догматичний метод. Елемент творчості тут значний, все залежить від якості подачі.
Думка учня теж розвивається при застосуванні репродуктивного методу: вчитель читає проблемну лекцію, а учень слідкує за логікою викладу, складає тезисний план; вчитель дає різні точки зору на проблеми і пропонує шляхи до вирішення.
Використовуючи цей метод, вчитель може не тільки давати ті чи інші знання, але й конкретно показати, як можна оволодіти певними вміннями. Наприклад, провести аналіз невеликого твору, при тому звернути увагу на метод аналізу, прийоми, а потім доручити виконати аналогічну роботу самостійно на іншому матеріалі.
Значення репродуктивного методу не тільки в повідомленні нових знань, але і розкритті перспектив розвитку мистецтва і науки.
розповідь вчителя про життя і творчість письменника;
лекція;
оглядова лекція (із складанням плану-конспекту);
завдання за підручником, навчальним посібником.
запис планів, конспектування лекцій;
складання тез прочитаних статей;
підготовка усних відповідей за матеріалами лекцій;
складання хронометричних таблиць.
Цей метод забезпечує свідомість і міцність знань[11].
1.3 Висновок
В розкритті проблеми творчих здібностей учнів в сучасній методиці вивчення літератури лежить удосконалення та розвиток методичної науки, педагогіки, психології, літературознавства.
Створення нових методик викладання літератури, психології, педагогіки, в яких розглядаються проблеми розвитку учнів, сприяє підвищенню теоретичного і методичного рівня уроку літератури, вдосконаленню його змісту та структурної організації.
Чимало залежить від роботи вчителя на уроці. Виховувати в учнів стійкий інтерес до літератури, постійно збуджувати позитивне, емоційне ставлення до навчання, стимулювати інтелектуальні та естетичні потреби школяра - головний обов'зок вчителя.
Рівень уроку залежить від використання методів і прийомів, їх вибір зумовлюється змістом уроку, характером і специфікою матеріалу,
можливостями і рівнем інтелектуального розвитку учнів.
Застосовуючи: Метод творчого читання, ми вчимо учнів слухати і чути художнє слово, насолоджуватись ним; вчитись говорити і виразно читати.
Евристичний метод - навчає повноцінно і різнобічно аналізувати художній твір.
Дослідницький метод - вирішувати складні завдання на базі нового матеріалу, самостійно приходити до узагальнених суджень.
Репродуктивний метод - розвиває думку учня, завдяки тому, що вчитель дає різні точки зору на проблеми і пропонує шляхи до вирішення. Значення цього методу, не тільки у набутті знань, а й у розкритті розвитку творчих здібностей.
Використання цих методів є актуальним для викладання літератури у середніх класах.
Доцільне використання методів сприяє розвитку творчих здібностей учнів.
Чим краще організований урок - тим ширшою і глибшою буде літературна освіта учнів.
2. ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ТВОРЧОСТІ М.В. ГОГОЛЯ В 7 КЛАСІ
2.1 Місце творів М.В. Гоголя у шкільній програмі з літератури
Микола Васильович Гоголь - вважається російським письменником, але його рід має глибоке козацьке коріння. Його народила українська земля, випестила і виховала, наділила витонченим відчуттям краси, збагатила й розвинула душу народною піснею, чарівною казкою й легендою, героїчною звитягою історичного минулого. «…Великий чародій слова, прозорливець з даром проникати в найпотаємніші глибини людської душі», - так назвав М.Гоголя український письменник Олесь Гончар [9, с. 114].
Його творчість займає одне із провідних місць у всесвітній літературі.
На сьогоднішній день Міністерство освіти і науки України працює над забезпеченням детальнішого вивчення творчості М.В. Гоголя. А також над створенням і впровадженням в профільній 12-річній школі програми нового курсу, де творчість М.В. Гоголя вивчатиметься більш поглиблено.
У курсі «Зарубіжна література 7 клас» є дуже цікавий розділ як «Україна та її історія в літературі». У ньому вивчається і повість М.В. Гоголя «Тарас Бульба».
Зацікавленість Гоголя історією України є закономірною. Нетривалий час він читав лекції з історії в університеті і навіть хотів написати багатотомну історію України, але на жаль, свого задуму не здійснив. Це бажання Гоголь втілив у написанні історичної повісті «Тарас Бульба». У цьому творі письменник описав славетне минуле рідного краю-часів козаччини, героїку Запорожської Січі, та оспівав красу української природи.
Повість «Тарас Бульба» - це матеріал для морально-естетичного виховання учнів.
Перший комплекс морально-естетичних проблем виникаючий, при вивченні повісті, пов'язаний з проблемою подвигу. Ідея краси подвигу в славу Батьківщини пронизує весь твір, складає його пафос. У цьому виникає ряд питань:
Якими якостями повинна володіти людина здатна на подвиг?
Як виховуються ці якості?
Як ставляться герої до Батьківщини?
Другий комплекс морально-естетичних проблем пов'язаний з питаннями про зовнішню і внутрішню красу людини:
Які якості ми цінуємо в людях?
В чому сенс і щастя у житті?
Вивчення повісті «Тарас Бульба» дає відповіді на ці питання [4;c3].
2.2 Програма з розвитку творчих здібностей учнів при вивченні творчості М.В. Гоголя
Так ось вона, Січ! Ось воно, те гніздо,
звідкіля вилітають усі ті горді, як
орли, і дужі, як леви! Ось звідки
розливається козацька воля по всій
Україні!
М.В. Гоголь
Провідною темою і ідеєю твору «Тарас Бульба» є зображення любові до України, героїзму, мужності й ратної звитяги українського народу в боротьбі за рідну землю, нездоланність патріотичного духу козацтва, проблема зради батьківщини, відображення духу патріотичної доби.
Також у повісті є шедевральні описи природи, зокрема українського степу. Природа в творах Гоголя жива, і живе вона таким самим напруженим і багатогранним життям, як і його герої.
На основі шкільної програми з вивчення творчості М.В.Гоголя, повісті «Тарас Бульба», я розробила плани - конспекти до уроків, на теми: «Протиставлення життєвого вибору в долях синів Тараса Бульби» і «Картини природи у повісті Тарас Бульба».
ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ
Тема: Протиставлення життєвого вибору в долях синів Тараса Бульби.
Мета: Схарактеризувати образи Остапа і Андрія в повісті М.Гоголя «Тарас Бульба», розкрити силу характеру Остапа і причини трагедії Андрія; проаналізувати художні засоби створення образів, скласти порівняльну характеристику героїв;
розвивати навички порівняльної характеристики та особисте бачення характерних рис характеру і поведінки персонажів, уміння виділяти позитивні і негативні риси обох героїв, вміння переказувати близько до тексту, вміння давати розгорнуту відповідь на поставлені запитання; виховувати моральні якості школярів, формувати уявлення про сильну особистість, формувати громадянську позицію школярів.
Тип уроку: урок аналізу-зіставлення образів літературних героїв.
Обладнання: повість М.Гоголя «Тарас Бульба», ілюстрації Є.Кибрика, М.Дерегуса до твору.
Епіграф:
Можна все на світі вибрати, сину,
Вибрати не можна Батьківщину.
В.Симоненко
Хід уроку:
І. Організаційний етап:
Перевірка домашнього завдання.
ІІ. Оголошення теми уроку та мети уроку.
Вступне слово вчителя:
Вибір може бути різним. Але хоча б один раз у житті кожна людина стоїть перед важливим вибором, що стосується совісті, честі, друзів, кохання, вітчизни.
Звертається до проблеми вибору і М.Гоголь у повісті «Тарас Бульба». Запорожці, Тарас Бульба, його сини Остап і Андрій, поставлені перед вибором. Як визволити товаришів, як не осоромити рідної землі, що вагоміше для людини-кохання чи вітчизна? Ці та інші питання хвилюють героїв повісті. Зіставляючи героїв, ми спробуємо з'ясувати, коли людина стає зрадником, і в якій момент вона переступає ту межу, з-за якої вже немає вороття, а яка людина гідна називатися патріотом.
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Робота з текстом:
Вчитель.
Прочитайте перший опис Остапа та Андрія.
Що було спільного в їхній зовнішності після виходу з академії?
Як характеризує їх Тарас?
2. Переказ тексту.
- Перекажіть близько до тексту, як навчався Остап в академії, які риси характеру виявилися до товаришів, до покарань.
- Як навчався Андрій? Чим він відрізнявся від Остапа? у чому виявилися його хитрість та спритність? Яке почуття ще в академії полонило його душу?
Страницы: 1, 2, 3, 4
