За групової форми вчитель керує художньо-трудовою діяльністю малих груп з допомогою лідерів (ланкових, бригадирів). Динамічні групи, мікрогрупи об'єднують дітей на різній, але обов'язково добровільній основі за психологічною сумісністю, взаємосимпатією, інтересом. Кожен учень групи виконує певне трудове завдання, яке є частиною колективного. Вчитель намагається, щоб учні добре зрозуміли, що і як робитимуть, деякі операції демонструє. Після цього школярі сідають за номерами відповідно до послідовності операцій і беруть необхідні інструменти.
Вчитель стежить за роботою учнів, вивчає типові помилки, з'ясовує їх причини, розробляє заходи для запобігання цих помилок, організовує взаємоконтроль, самоконтроль школярів і вчить самооцінювати якість виробів перед тим, як їх здати.
Організація групової діяльності потребує багато зусиль учителя та учнів. Часто порушується темп роботи, і деякий час панує незлагода. Але згодом інтерес до колективного процесу праці, до його результатів підвищується. Уміле використання вчителем оригінального змісту, форм і методів художньої трудової діяльності дозволяє створити сприятливі передумови для естетичного, художнього та інтелектуального розвитку школярів. У кабінеті вчителя завжди є еталонні зразки, письмові інструктажі. Але нерідко діти придумують свої варіанти, прикрашають виріб, намагаються зробити його красивим, відмінним від інших. На заняттях учні привчаються економно витрачати матеріал, бережливо ставитися до інструментів. Наприклад, залишки паперу тримають у конвертах, голки, шпильки -- в гольниці, інструменти -- в окремих коробках тощо.
Переважно вчитель чергує види художньо-трудової діяльності в такій послідовності.
I чверть. Аранжування рослин. Учні збирають природні матеріали, використовують їх на заняттях (флористика).
II чверть. Формування графічної навички. На основі спостережень за природою діти навчаються зображувати предмети (контурне окреслення технічних об'єктів, а також природних об'єктів -- птах у польоті, тварина у русі і т. ін.).
ІІІ чверть. Виготовлення художніх виробів на основі простих зразків декоративно-прикладного мистецтва.
IV чверть. Художньо-прикладна діяльність з рослинними і природними матеріалами (навесні). Тобто зміст художньої праці відповідає сезонності.
Складаючи календарні плани з художньої праці для 4-річної початкової школи, вчитель врахувує специфіку міської школи, використала принцип різноманітності.
Працюючи з учнями різних вікових груп, вона намагається у першокласників пробудити художню допитливість, формує вміння бачити красу самого процесу художньої праці; у школярів 2--3 класів переважно розвиває творчу уяву, художньо-пізнавальні мотиви праці; у четвертокласників цілеспрямовано формує інтереси до різних видів художньої праці.
На кожній сходинці навчання вчитель всіляко підтримує і розвиває потребу дітей у творчості і набутті практичних навичок. Усе це слугує естетичному, художньому та інтелектуальному розвитку молодших школярів.
Організовуючи навчально-трудову діяльність учнів, учитель намагається що уроку здійснювати правильний добір методів і прийомів навчання, способів співробітництва з дітьми, згідно з критеріями (пізнавальна, виховна, розвивальна цінність матеріалу; його емоційність -- вплив на почуття і емоції; адекватні способи постановки навчальних завдань -- відповідність віковому рівню, досвіду, розвитку; естетична привабливість зразка виробу і організаційних форм праці; оптимальне поєднання ігрової і навчальної діяльності у спільно-трудовій, парній, індивідуальній організації праці; всебічний розвиток самодіяльності й творчості).
Таблиця. Зміст мотиваційно-процесуального забезпечення художньої праці молодших школярів
Етапи художньо трудової діяльності
Мета художньо-трудової діяльності
Засоби реалізації художньо-трудової діяльності
Передбачені результати сформованості позитивного ставлення
1. Організаційно-спонукальні
Формування у дітей перших вражень від художньо-розвивального середовища, підготовка естетично привабливого зразка вибору. Виділення критеріїв, що спрямовують діяльність, а також предметів і засобів для художньої обробки матеріалів
Дидактичні ігри за вибором видів праці, предметів і засобів
Емоційно-позитивні, інтелектуально-позитивні і дієво-позитивні ставлення до удосконалення умов вибору зразків виробів предметів, засобів і способів художньо-трудової діяльності, до раціональної організації робочих місць і постійної підтримки порядку на цих місцях
2. Пояснення і планування
Створення пізнавальних ситуацій для ознайомлення з обладнанням, новими способами дій, послідовністю виготовлення виробів
Нетрадиційні способи ознайомлення з особливостями художньої обробки матеріалів: колір професії, звуки матеріалів, ілюстрування дій. Римовані навчальні діалоги вчителя і учнів. Словники лексичного мінімуму з художньої праці. Папки конструкторські з художньої обробки матеріалів
Емоційно-позитивне, інтелектуально-позитивне, дієво-позитивне ставлення до нових знань з художньої праці. самостійне планування послідовності художньо-трудових дій, правила користування різними інструментами, додаткові джерела і форми
3. Виконавчий і контрольно-оцінюючий
Орієнтування на доцільність темпоритму діяльності і окремих дій, в т тому числі віршованих текстів
Римовані фізкультхвилинки, пісні-ігри з імітацією трудових дій. Римовані правила безпеки праці з ручними інструментами і механізмами «традиційними і сучасними)
Емоційно-позитивне, інтелектуально-позитивне. дієво-позитивне ставлення до художньої діяльності
Розділ 2. Приклади проведення уроків праці в початкових класах
2.1 Урок: Сувеніри-подарунки з паперу (2 клас)
Практична робота: декоративні композиції до Великодня.
Мета уроку: узагальнити знання учнів про конструктивні можливості паперу з урахуванням його властивостей, удосконалювати вміння школярів використовувати раціональні прийоми виконання технологічних операцій під час виготовлення аплікацій, витинанок, перфорацій; виробляти уміння самостійно планувати роботи, налагоджувати співробітництво, ділове спілкування; виховувати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до творчої праці, до товаришів співробітників.
Обладнання:
-- для вчителя: макет великоднього кошика, набори писанок, рушники, серветки, зразки саморобних та поштових вітальних листівок до Великодня, магнітна дошка, таблиця з правилами безпеки;
-- для учнів: кольоровий та альбомний папір, клей; ножиці, пензлик, олівець, шило, підкладні аркуші для нанесення клею, шаблони для розмічування деталей, технологічні картки для роботи в бригадах.
На перерві вчитель установлює на видному місці великодній кошик чи макет, покриває його вишитим рушником. На шкільній дошці записує тему узагальнюючого практичного заняття, закріплює таблицю для повторення правил безпечної праці під час користування ножицями і шилом, на демонстраційній дошці розміщує виставку саморобних та поштових великодніх вітальних листівок, закривши всі посібники ширмою. Перевіряє готовність учнів до початку занять.
Хід заняття
І. Визначення теми заняття та мети трудової діяльності. Формування мотивації учнів.
Вчитель декламує вірш В.Крищенка.
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І піднімає волошкові очі
До віщих, до церковних позолот.
Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі.
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес
І крашанку, як усмішку, підносить,
Христос воскрес!
Воістину воскрес!
-- Ми знаходимося на порозі найвеличнішого християнського свята -- Великодня. Як святкує його українська громада? Що ви знаєте про цю традицію? (Це свято на честь Воскресіння Ісуса Христа. Воно приходить навесні і знаменує пробудження природи, символізує відродження до нового, вічного життя. Наші мами заздалегідь готуються до свята: печуть духмяні паски, варять крашанки, коптять ковбаси. У неділю всі йдуть до церкви, а потім родина збирається за святковим столом, усі радіють, висловлюють добрі побажання, дарують писанки).
-- Яку участь зможете взяти ви у підготовці до святкувань? (Допомагатимемо мамі, прибиратимемо у кімнатах, виготовимо вітальні листівки, прикрасимо святковий стіл).
-- На попередніх уроках ви вже малювали писанки, робили витинанки. Сьогодні ми узагальнимо наші знання, удосконалимо трудові уміння, навчимося створювати декоративні композиції на Великодню тему.
Вчитель відкриває ту частину дошки, де записано тему уроку.
-- Пригадайте, чим відрізняється аплікаційне зображення предмета від живописного? (Локальним кольором, справжністю форм, стилізацією, площинністю).
-- Що означає слово декор? (Це фантазія, казковість, прикраса, краса).
-- Отже, сьогодні на уроці ми будемо творити красу. Вчитель відкриває ширму і демонструє поштові листівки та саморобні композиції, продовжує розмову.
-- Розгляньте ці вироби і скажіть, чому, на вашу думку, ми називаємо їх великодніми? (На листівках зображено писанки, свічки, великодні кошики з продуктами для освячення, рушники, барвінкові віночки).
-- Як вітаються люди під час зустрічі у Великодні свята? Як треба відповісти на таке привітання? (Христос воскрес! -- Воістину воскрес!).
-- Ці слова на листівках теж свідчать, що вони великодні. Які зразки вам більше до вподоби -- фабричні чи саморобні, чому?
Вислуховуються різні думки і аргументи. Вчитель підводить дітей до висновку, що у фабричних листівках не завжди все влаштовує, а саморобні зберігають тепло рук, втілюють власну фантазію, душу їхнього автора, добру енергію для того, кому адресовані. Відкриває ширму.
-- Тому девізом нашого заняття стане вислів: "Не купувати те, що можна зробити краще своїми руками!"
Вчитель знімає з демонстраційної дошки поштові листівки, залишаючи саморобні.
-- Як можна використати композиції, виготовлені самостійно? (Привітати близьких, друзів, прикрасити святковий стіл, кімнату, клас).
-- отже, і ми сьогодні долучимося до великодніх приготувань.
ІІ. Аналіз трудового завдання.
--Уважніше придивіться до різних варіантів саморобних композицій. З яких деталей вони складаються? Що є домінуючим? Чому в усіх виробах знаходимо різне обігрування, втілення образу яйця?
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
