Окрім вище перерахованих нововведень, владні структури планують кардинально зайнятись організаційними питаннями роботи школи. Планується розставити акценти в таких питаннях: більш глибоке вивчення зарубіжного досвіду та встановлення чіткого держаного контролю над управлінням школою, принциповим залишається питання не «хто надає освіту» (тобто, у чиїй власності, державній чи приватній, громадській перебувають навчальні заклади), а «як забезпечити суспільні інтереси в освіті» [22; c.77].

Коли ми говоримо про реформування освіти, то не можемо не зазначити про національний навчальний план Англії, оскільки в цій країні він виконує функцію державного стандарту, який регулює рівень освіти встановлюючи її еталон. В Великобританії він отримав назву «The National Curriculum», закріплений Законом про державну освіту 1988 р. і вперше впроваджений в школах Англії та Уельсу у вересні 1988 р. Контроль за дотриманням стандартів якості освіти в Англії здійснюється спеціальним урядовим відділом освіти - The Office for Standards in Education (OFSTED), який відновлено 1993 р. його очолює Головний інспектор Інспекторату Її Величності.

Національний навчальний план спрямований на забезпечення широкої, збалансованої і системної програми навчання. У ньому визначено, що учні повинні знати і чого їх слід навчати з огляду на встановлені стандарти якості шкільних знань. Навчальний план виконує низку виконує низку важливих організаційно-педагогічних функцій. Ось головні з них: - у вступній частині чітко окреслюються головні напрямки та педагогічні засади організації навчального процесу в початковій і середній школах; - подається визначення та пояснення термінів, які використовують у навчальному процесі вчителі та учні; - чітко визначається роль та обов'язки батьків у навчальному процесі; - визначаються державні вимоги та критерії оцінювання знань учнів та тестування.

Цей навчальний план декілька разів піддавався модернізації та змінам. Останнього разу вони вносились в 2000 р. У сучасному навчальному плані існує поділ шкільних дисциплін на предмети ядра та базові предмети. До перших віднесено такі, що є обов'язковими для всіх учнів віком від 5 до 16 років (англійська мова, математика та природничі науки). До останніх належать дисципліни, котрі вивчаються в початковій та основній школах (учні віком 5 - 14 років). До них належать дизайн та технологія, інформаційно-комунікаційні технології, історія, географія, іноземні мови, музика, мистецтво та дизайн, фізичне виховання, релігія та громадянство.

Зміст британської шкільної програми структурується відповідно до чотирьох основних етапів обов'язкової загальноосвітньої підготовки учнів. В англійському навчальному плані розподіл шкільних дисциплін за ключовими етапами навчання такий:

Ключові етапи 1 та 2: англійська: мова, математика, природничі науки, дизайн та технологія, інформаційно-комуікаційні технології, історія, географія, мистецтво та дизайн, музика, фізичне виховання, релігія.

Ключовий етап 3: англійська: мова, математика, природничі науки, дизайн та технологія, інформаційно-комуікаційні технології, історія, географія, мистецтво та дизайн, музика, фізичне виховання, одна з сучасних іноземних мов, громадянознавство, статеве виховання, релігія.

Ключовий етап 4: англійська мова, математика, природничі науки; фізичне виховання, а також технологія, дизайн та технологія, сучасно іноземна мова, громадянство, статеве виховання, релігія.

До переліку сучасних іноземних мов, поданих у Циркулярі Департаменту освіти Англії, входять мови країн Ради Європи і тих, що не належать до них.

Національний навчальний план складається з таких компонентів:

- навчальні програми (Programmes of stady);

- цілі досягнень (attainment targets);

- описи рівнів опанування навчального матеріалу з окремих дисциплін (level descriptions).

Навчальна програма окреслює необхідний обсяг знань, а також уміння та навички, які учні мають набути протягом визначеного часу. Учителі зобов'язані виконувати ці нормативні приписи. Навчальна програма містить також і певні методичні рекомендації та вказівки щодо джерел додаткової інформації для вчителів та учнів.

Цілі досягнень загальноосвітньої підготовки визначають очікувані результати, яких учні мають досягнути після завершення певного етапу навчання. Наприкінці навчання відповідність навчальних досягнень учнів вимогам і нормативам шкільної програми перевіряється іспитами на здобуття свідоцтва про загальну середню освіту звичайного і вищого рівнів (GCSE).

Описи рівнів опанування навчального матеріалу з окремих дисциплін, по суті, визначають стандарти опанування змісту шкільної програми.

З метою отримання об'єктивних даних про рівень опанування освітніх стандартів проводиться обов'язкове для всіх учнів оцінювання навчальних досягнень. Критеріями успішності в опанування знань є здатність учнів вирішувати типові (стандартизовані) завдання, які практикуються наприкінці кожного з ключових етапів навчання. Учні обирають декілька предметів для складання іспитів GCSE, серед яких обов'язково має бути математика та англійська мова [21; c.76-78].

Незважаючи на таку чітку структуру побудови Національного плану та контроль над його виконанням на державному рівні, він не позбавлений недоліків та проблемних питань.

Окрім того, що контроль над навчанням відбувається на державному рівні, важливу роль виконують і шкільні управлінські ради. Доказом того, що шкільним радам відведена значна роль, стало створення організацій, котрі їх об'єднують: Національна асоціація членів шкільних рад і менеджерів, Національна Рада шкільних рад та ін. до основних їх завдань ми можемо віднести такі: - консультації по навчальному плану, персоналу, дисциплінам; - підтримка директора та персоналу школи; - представлення інтересів дітей; - зв'язок з середовищем, привнесення ідей зовні; - участь в шкільних справах; - представлення інтересів викладачів; - представлення інтересів общини; - запобігання впливу політичних партій на органи управління школою; - вплив на шкільну політику; - підтримувати мораль та благополуччя школи; - представляти церву; - оцінка ефективності використання ресурсів школи.

Роль шкільних рад поступово збільшується і як наслідок, вони тали проміжною ланкою між місцевою владою та школами [14; c.77].

Таким чином, ми можемо сказати, що англійська система освіти дійсно витримана часом, оскільки вона пройшла довгий і складний етап реформ та різноманітних інноваційних нововведень, але на цьому англійський уряд не зупиняється. Важливим кроком у наведенні порядку в закладах освіти, є їх контроль не лише на державному, але і на шкільному рівні (Шкільні управлінські ради). Позитивним є певна розмежованість навчальних вимог до учнів з різним рівнем успішності. Тож ми можемо зазначити, що така політика уряду має принести позитивні результати, про що говорять і самі автори реформ опираючись на певні соціологічні дослідження.

Розділ ІІ. Система початкової та середньої освіти в Англії

Обов'язкова освіта у Великій Британії починається в 5 років. Але, поряд із цим, діти 3-4 років можуть ходити в дитячий садок.

Початкова школа найчастіше 6-класна - має два цикли: 2 і 4 роки. Державні школи Великої Британії в цілому забезпечують добру загальну освіту. Політика уряду спрямована на повсюдне підвищення освітніх стандартів [17; c.24].

Поряд із державними існують приватні школи та інші заклади освіти, як звичайні, так і інтернатні. Дуже часто батьки віддають перевагу навчанню своїх дітей у приватних закладах. Сьогоднішні приватні школи беруть свій початок від публічних шкіл. За законом всі незалежні школи, що мають більше п'яти учнів у віці до 16 років, проходять реєстрацію в Департаменті освіти й працевлаштування DfEE (Department for Education and Employment), що робить для них обов'язковими всі державні нормативи. Незалежні школи мають право формувати свої навчальні плани, виходячи з особистих запитів учнів.

Окрім обов'язкових предметів (англійської мови та математики) у початковій школі в Англії, за вибором батьків, вивчають історію, географію, музику, мистецтво та природознавство [1; c.200]. Вивчаючи молодшу і середню школу ми не змогли не звернути увагу, на так звані «англійські парадокси» - цікаві нововведення в англійських школах, створені з метою покращення навчання. Пропоную коротко ознайомитись з деякими із них:

- штраф за пропущені заняття. Даний засіб контролю школярів був введений через постійні пропуски уроків учнями, які разом з батьками відпочивають за кордоном. Так, за підрахунками через сімейні обставини учень початкової школи пропускає в середньому 17 днів на рік, учень середньої школи - 23 дні. Потім дитина не може наздогнати однокласників, тому доводиться займатися додатково. Відтепер брати дитину з собою можна лише з дозволу директора школи і не більше ніж на 10 днів у році. За порушення даних вимог накладатиметься на батьків штраф у розмірі кількасот фунтів.

- штраф за двійки. Відтепер батьки учнів, які не встигають, повинні платити школі 500 фунтів стерлінгів на рік.

- таємниці геометрії. Через те, що батьки не завжди в змозі допомагати дітям з алгебри та геометрії, були введені пробні, так звані, вечірні математичні курси для батьків. Створені силами місцевих вчителів, вони розраховані на 10 тижнів, упродовж яких «студенти» повторюють основні теми шкільної програми, а наприкінці можуть здати тест, аналогічний випускним іспитам у коледжі. Тепер планують організувати схожі курси з інформатики та англійської мови.

- прагнення творчості. Підлітки з неблагополучних районів отримали можливість розвинути свої творчі можливості, попрацювавши разом з найвідомішими вченими, художниками, режисерами. Спеціальна програма, розрахована на три роки, охопить близько 40 районів країни [20; c.23-24].

Ці досить цікаві і дієві нововведення, на нашу думку, мають принести бажані результати. Акцентуючи увагу батьків на проблемах їхніх дітей, та допомагаючи при їх вирішенні, держава робить позитивні кроки в наданні якісної освіти. Загалом, ми вважаємо, що такі методи роботи з учнівським колективом були б досить дієвими і на території нашої держави, при наявності відповідної підтримки, фінансування та нагляду з боку керівних органів влади.

Подовжуючи далі розгляд питання, ми можемо зазначити, що середня школа, що завершується екзаменами GCSE, п'ятирічна і її закінчення не дає права вступу до вузів, оскільки спочатку необхідно закінчити шостий клас (sixth form) середньої школи і скласти екзамен на сертифікат GCE - А level (General Certificate of Education Advanced Level) - загальний сертифікат про поглиблений рівень освіти. У деяких школах для отримання сертифіката GCE - А level вчаться 2 роки. Якщо порівнювати нашу систему освіти і англійську, то сертифікат про середню освіту GCSE відповідає нашому атестату зрілості, а сертифікат GCE - А level відповідає диплому про закінчення підготовчого курсу вузу. Відмінність в тому, що англійський "атестат зрілості" на відміну від нашого не дає права на вступ до вузу. Терміни "шостий клас" (sixth form) і "програми А-рівня" (A-levels courses) є в Великобританії загальними для позначення різних програм і курсів, що ведуть до отримання сертифіката GCE - А level. Для підготовки до вступу у вузи в Великобританії, крім шкіл, є коледжі шостого класу (sixth form college), коледжі подальшої освіти (college of further education) і коледжі третього рівня (tertiary college), де викладаються не тільки освітні предмети шостого класу, але і надається професійна освіта (vocational courses) [8; c.87-88].

Страницы: 1, 2, 3, 4