Перехідним етапом до роботи над реченнями і текстом є читання учнями слів, розрізнених і згрупованих у колонки. Треба мати на увазі, що слова, подані колонками в букварі або підготовлені на дошці, таблиці, можна згрупувати за різними принципами і з різною метою: для формування у першокласників способу читання із застосуванням різноманітних синтетичних прийомів; для ознайомлення зі словами ускладненої структури; для виконання різноманітних логічних вправ з фонетичними, граматичними і лексичними завданнями. Ці додаткові завдання, як правило, пов'язані з читанням, що носить вибірковий характер. Наприклад:
Прочитайте слова з одним складом (з двома, трьома).
Прочитайте слова, у яких наголошений перший склад (другий, третій).
Прочитайте слова, в яких нова буква стоїть на початку (у середині, в кінці).
Прочитайте слова, в яких нова буква позначає твердий (м'який) звук.
Прочитайте імена людей (клички тварин, назви міст).
Прочитайте слова, до яких можна поставити запитання хто? (що?).
Вибіркове прочитування слів за вказаною ознакою вимагає попереднього уважного читання всіх інших слів, поданих у колонках, що позитивно впливає на вироблення у дітей таких важливих якостей читання, як швидкість і усвідомленість.
Увагу до лексичного значення слів у взаємозв'язку з їх графічною (фонетичною) будовою посилюють також різноманітні ігри зі словами. У процесі гри учні мають помітити зміни, внесені Буратіно, Барвінком, Незнайком, Совою у графічну форму слова, і елементарно пояснити, як змінилося значення слова. Прикладом такої гри може бути “Ніч і день”. Учитель виставляє на дошці, наприклад, слово місто. Учні мовчки читають. Потім дається сигнал “Ніч”, на який учні швидко закривають долонями очі і нахиляють голови, а в цей час до викладеного слова додається буква к..
За сигналом “День” учні читають нове слово, пояснюють, що до попереднього слова місто додано букву “ка” і утворилося слово місток.
Проблема усвідомленості читання особливо гостро виникає на початку букварного періоду, коли тексти для читання, пропоновані букварем, обмежені за обсягом. Учні зі слабо сформованою навичкою читання швидко запам'ятовують на слух такі тексти і відтворюють їх, імітуючи читання. Тому, щоб підвищити увагу учнів до змісту тексту, виробляти навички усвідомленого читання слід пропонувати їм час від часу варіанти текстів, поданих у букварі,-- із зміною порядку слів у реченнях, часу дієслівних форм, імен дійових осіб, вставленням окремих слів. Зацікавлюють першокласників пропоновані для читання речення з порушеними лексико-логічними зв'язками, наприклад: На сосні росли сливи. Сова носила лісові горіхи.
Учень не тільки повинен правильно прочитати такі речення, а й помітити відсутність логічного зв'язку.
На етапі переходу до читання речень і зв'язних текстів слід звернути увагу на графічні елементи, характерні для оформлення писемного мовлення. Маємо на увазі розділові знаки: крапку, знак оклику, знак питання, кому, тире, риску, двокрапку, лапки. Не можна забувати, що з усіма цими звичними для дорослого читача знаками першокласники зустрічаються вперше. Тому в кожному випадку необхідно просто й дохідливо пояснити, що той чи інший графічний елемент означає, як, читаючи речення, потрібно реагувати на них силою голосу чи відповідними паузами. В основі пояснень завжди має бути зразок, пода ний учителем. Крім цього, слід взяти до уваги ще одну особливість перших букварних текстів: слова, у записі яких довелося б ужити ще не вивчені літери, можна позначити в реченнях за допомогою горизонтальних рисок (як це робилось у добукварний період) або замінити предметними малюнками. Такий спосіб зображення речень вимагає обов'язкового колективного читання-аналізу з відтворюванням у структурі речень умовно позначених слів.
Ще одна важлива проблема. Формування у шестирічних першокласників навички читання вимагає більшої, порівняно з семирічками, індивідуальної уваги. Зважаючи на те, що урок у 1-му класі з шестирічками триває 35 хв, а кількість годин, відведених на читання, всього 3,5 у першому півріччі і 2,5 у другому, виникає необхідність у додатковій роботі з читання (звичайно у другій половині дня). Вдома читанням керують батьки під методичним керівництвом учителя. Уже в II чверті, коли учні на уроках опанували спосіб читання по складах, можна дозволяти (не вимагати) читати вдома вголос для членів сім'ї. Таке читання не повинно перевищувати 10--15 хв. Найкраще організувати його в ігровій формі. Дитина має відчути щиру зацікавленість слухача її вмінням читати. Ні в якому разі цю роботу не можна розглядати як свого роду примусове виконання домашнього завдання.
Увага до нового вміння дитини, доброзичливі поради і зауваження старших підбадьорюють її, заохочують до самостійного читання.
Отже, вивчення мови шестирічних першокласників починаєтьс з навчання грамоти. Процес навчання шесирічних першокласників чвляє собою поступовий перехід від ігрової діяльності до початкових форм навчальної діяльності.Навчання грамоти шестирічок проводиться за звуковим аналітико-синтетиним методом (освоположником був К.Д.Ушинський). Переваги звукового аналітико-синтетичного методу полягають не тільки в його раціональній системі навчання читання і письма, а й в тому, що завдяки йому діти з перших кроків вивчення рідної мови, мають можливість оволодіти всіма відомими розумовими операціями: аналізом, синтезом, абстрагуванням, класифікацією, узагальненням, умовиводом. Провідний принцип звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти полягає у тому, що у формуванні в дітей початкових умінь читати й писати слід іти від звука до букви.
Процес навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом поділяється на періоди: добукварний період та букварний період. Специфіка навчання грамоти в ці періди полягає в тому, що коли в добукарний період основною мовною одиницею, з якою учні виконували аналітико-синтетичні вправи, бкв звук, то в букварний період до нього підключається і буква. Загальна структура основної частини уроку на опрацювання нової букви має відповідати сформульваній темі, тобто в ній має відображатися провідний принцип звукового-аналітико-синтетичного методу навчання грамоти - від звука до букви.
Розділ 2. Перевірка ефективності експериментального дослідження окресленої проблеми
2.1 Організація і зміст експериментального дослідження
Робота з Букварем (навчання грамоти). Уроки
Для шестирічних першокласників процес навчання грамоти триває усього навчального року. Тому робота з букварем є для них основним джерелом формування навички читання і закладання снов грамотного письма. Знання, уміння й навички з рідної мови, здобуті шестирічними першокласниками у період оволодіння грамотою, стають основоположними для них в усьому подальшому навчанні. Подаємо розробки деяких уроків навчання грамоти шестирічних першокласників, які використовуються у нашій педагогічній практиці.
Тема. Звуки [д], [д']. Позначення їх буквою Д д (“де”)
Мета: навчити впізнавати звуки [д], [д'] в словах та позначати їх буквою д, читати слова з буквою д, чітко вимовляючи звук перед глухими приголосними та в кінці слова; розвивати фонематичний слух, порівнюючи вимову парних дзвінких і глухих приголосних [д] -- [т], [д'] -- [т']; розширити лексичний запас учнів з теми “Інформація і зв'язок”.
Підготовка до вивчення нового матеріалу.
Учитель просить учнів послухати скоромовки й почути новий звук, який є майже в кожному слові (можна прочитати їх двічі). Скоромовки
Добре дині уродили --
господарю догодили.
Одну диню, дві дині
дав господар господині.
-- Диво дивне, а не дині! --
дивувалась господиня. О.Катрин
Дятел дітям збудував
дім в дуплі у дубі. О.Катрин
Звуковий аналіз та моделювання слів дати -- дятел', диня -- діти. Виділення звуків [д], [д']. Виділення злиття із звуком [д] або [д'] та приголосного звука в ньому із слів: видавати, виділяти, годувати, дарувати, дякувати, ділити (на яке питання відповідають ці слова?); дитинство, дозвілля, завдання, сніданок (на яке питання відповідають слова?); рідний, добрий, дужий, рудий (поставте питання до слів).
Спостереження за вимовою звуків [Д]> [Д'], місцем творення та артикуляцією: зуби розтулені, кінчик язика добре притиснутий до верхніх зубів біля піднебіння, з голосом вимовляємо звук [д], визначаємо його твердість і дзвінкість.
--А тепер приготуємося вимовляти звук [д], але вимовимо його без голосу. Який звук почули? /от/ Яка між ними різниця? ([д] -- дзвінкий приголосний, [т] -- глухий приголосний.)
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10