Специфіка використання наочності в період навчання грамоти - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Специфіка використання наочності в період навчання грамоти

p align="left">Таблицю доцільно вивісити у класі під час виконання вправ на виявлення звуко-буквенного складу.

Після опрацювання всіх питань, що пов'язують з граматичною категорією часу дієслова - часи дієслова, змінювання дієслів за особами, числами, I і II дієвідміни, особові закінчення, їх правопис, зміна дієслів за родами й числами - можна запропонувати учням за такою таблицею.

Часи дієслова

		Однина
особа	1	Що роблю?	Що буду робити? Що роблю?
	2	Що робиш?	Що будеш робити? Що зробиш?
	3	Що робить?	Що буде робити? Що зробить?
рід	ч			Що робив? Що зробив?
	ж			Що робила? Що зробила?
	с			Що робило? Що зробило?
особа	1	Що робимо?	Що будемо робити? Що зробимо?
	2	Що робите?	Що будете робити? Що зробите? Що будуть зробити? Що зроблять?
	3	Що роблять?
рід	ч
	ж			Що робиш?
	с

Хоч ця таблиця дуже проста, однак містить не лише відомий дітям інформаційний матеріал, а ї новий: категорія часу представлена у системі.

Безумовно, корисним посібником таблиці, що дають змогу застосувати перфокарти для перевірки знань школярів.

До такої роботи слід готувати учнів поступово й систематично. Скажемо, перевірити третьокласники засвоїли дієслово, можна за допомогою таблиці.

Морфологічний розбір

час

особа

число

рід

дієвідміна

дієслово

теперішній

майбутній

минулий

однина

множина

чоловічий

жіночий

середній

Поступово опрацювавши з учнями всі графи таблиці, під кінець вивчення дієслова при морфологічному розорі варто використати таблицю в цілому.

Крім того, таблиця допомагає третьокласникам глибше усвідомити граматичну суть частини мови їх системні ознаки і взаємозв'язки.

На уроках мови в третьому класі, крім того, можна використати такі види унаочнення:

наочність предмета, природа (квіти, листок)

наочність ілюстративна (картини, фотографії)

наочність схематична (схеми, таблиці, моделі)

Вибір навчального приладдя залежить від змісту начального матеріалу, його об'єму, а також від необхідності урізноманітнювати методичні прийоми. Використання наочності на уроці пожвавлює, навчальний процес, створює можливості для розвитку творчої уяви учня, викликає зацікавленість навчальним матеріалом.

Предметна наочність може бути використана в третьому класі під час пояснення суфікса. Наприклад: вчитель показує дітям лист, діти називають його і записують слово на дошці, потім менший листок, потім дрібненьке листячко. В результаті на дошці з'являється ряд споріднених слів, в яких виділяються корінь лист.

Під час вивчення споріднених слів, кореня слова, закінчення та суфікса можна використати таблиці, на яких під малюнками написані слова або речення, а також записані правила.

Ось зразки таких таблиць:

Споріднені слова
стіл	столик
Зима, зимонька, взимку, зимовий, зимувати. Дерево, деревце, деревина, задерев'янів.

Корінь слова
На узліссі стоїть старий дуб.	Ми посадили молодий дуб.
Спільна частина споріднених слів називається коренем слова.

Закінчення слова
Я люблю море.	Морем плив корабель.	На морі знялася буря.
Змінна частина слова називається закінченням.

Суфікс
сад	садок	садівник

За малюнками проводиться бесіда, читаються речення та формулюється правило. Таку табличку можна лишити на певний час у класі, поки учні твердо засвоять даний матеріал.

Схеми і таблиці дають можливість шляхом порівняння і засвоїти певний граматичний матеріал чи правило. Такі схеми в третьому класі можна використовувати під час вивчення нового матеріалу, повторення вивченого в попередніх класах, під час закріплення. Так під час вивчення тем "Апостроф після префіксів", "Ненаголошені голосні е, и в корені слова", "Складні слова" можна використати, наприклад, такі схеми і таблиці:

Апостроф після префіксів

з'їсти

під'їхати

поїсти

заїхати

Така наочність допомагає учням зрозуміти і засвоїти виучуваний матеріал, пожвавлює урок.

Об'єктом дослідження є процес використання наочності у початкових класах.

Предмет дослідження - наочність як основній вид у початкових класах.

У процесі дослідження про наочність у початкових класах.

2.3 Застосування загадок, приказок, скоромовок, ребусів як наочність у початкових класах
Формування навички читання - тривалий і складний процес, що потребує постійної, неослабленої уваги до занять і забезпечується перед усім добором навчального матеріалу та відповідними методичними прийомами введення уроку.

Саме тут і застосовує класовод загадки, прислів'я, приказки, скоромовки, ребуси, чистомовки, ребуси, кросворди, анаграми, метаграми вірші, які містять багатющий пізнавальний матеріал.

Скоромовки, приказки, чистомовки рекомендуються, як вправи для розвитку мовленнєвого апарату, відпрацьовування виразної дикції. Загадки, ребуси, кросворди, мета грами, анаграми - це захоплива гра, змагання на кмітливість. А прислів'я та приказки містять у стислі формі неабиякий життєвий сенс і мудрість.

Можливості використання такого матеріалу в ході уроків читання практично не обмежені: і при ознайомлені з новим звуком, і в словникових вправах, і для додаткового читання за темою занять, і для закріплення нового матеріалу… Вчитель має, можливість добирати, використовувати диференційовано пропоновані завдання за граматичними, розвивальними та виховними вимогами уроку.

На організацію уроку, підвищення його виховної ефективності впливають ігри та ігрові прийоми. Гра організовує, привчає учнів до порядку, підвищує активність, відкриває в собі нові сили, творчі можливості. На уроках проводять ігри, під час яких діти вправляються в моральних вчинках. В ігрових ситуаціях вони виконують обов'язки бригадирів, майстрів, командирів, прикордонників, контролерів, космонавтів і відповідно виявляють свої заняття та вміння. Майстер керує ділянкою, виробництвом, відповідає на якість праці своїх робітників. Контролер перевіряє продукцію, вилучує брак.

На уроках письма, аналізуючи тексти, написані на дощі, діти на хвилину стають прикордонниками, вони уважно вдивляються у написане. Якщо знаходять, помилку "вбивають" її хлопанням в долоні. Одразу ж пояснюють, чому треба писати так, а не інакше "розвідники" можуть "розмінювати поле", ліквідувати помилки, щоб успішно рухатися далі.

У всіх ігрових ситуаціях обов'язковою умовою для підсилення їх виховного значення є прояв старанності, пильності, чесності, скромності, товариської взаємодопомоги.

Використання загадок допоможе вчителям зробити урок навчання грамоти цікавими, а також і засвоєння матеріалу - більш глибше та міцніше. Адже загадки - це стислі поетичні запитання, де приховані формі одні предмети чи явища зображаються через інші завдяки спорідненості, подібності їхніх властивостей, часом ледь помітних.

Загадки - це є розваги

У знань перевірка

Часто відповідь знайдеться,

Та часом є - "дірка"

Не мусить відгадати,

Якщо не можливе

Тоді у відгадках знайдеш

Усе, що важливе

Відповідні є готові

Тільки пошукайте

І в той спосіб трохи знання

Про те, "щось" придбайте.

Що спонукає дитину вдуматись у кожне слово, порівнювати його з іншими, знаходити подібність і відмінність, виділяти головне у спостережені за природою.

Загадки завжди поетичні, легко запам'ятовуються. У ході розгадування дитина виконую ряд мислительних операцій: аналіз, синтез, порівняння, доведення, узагальнення. Загадки корисні ще й як засіб мовного розвитку дітей, збагачення словника. Цікава вигадка і несподівана відгадка викликає позитивні емоції. Тому можна використовувати загадки для опрацювання нового матеріалу.

Загадки до кожного звука можна добирати так, щоб він стояв у різних позиціях (початку, середині, у кінці слова) позначав би твердий та м'який приголосні.

Дуже люблять шестилітки складати звукову модель слова - відгадки з фішок - індивідуально чи парами. А якщо слово відгадка містить вивчені літери, то його можна викладати з розрізної азбуки. Цей вид роботи особливо корисний у класах - комплектах, де на самостійну роботу виділяються чимало часу. Тут учні вчаться допомагати один одному.

Для навчання і виховання школярів зроблено добірку прислів'їв та приказок, у яких виражено мудрість і життєвий досвід багатьох поколінь. Вони легко запам'ятовуються, бо майже завжди побудовані на співзвучності слів. Робота над прислів'ям і приказками сприяє розвитку самостійного мислення і мовлення учнів.

Для розвитку мовного апарату дитини, постановки правильної артикуляції звуків народна педагогіка здавна використовувала скоромовки. Це невеликі прозові або віршовані твори, побудовані на алітераціях. Специфіка скоромовок - дуже швидке промовляння їх.

Зміст скоромовок нескладний, пов'язаний з повсякденним життям людини, природою, близький і зрозумілий дітям. Простота змісту та ігровий характер полегшують сприймання їх дітьми, викликають інтерес до цікавих прав, які за висловом Ушинського, допомагають розвинути в дітях чуття до звукових красот рідної мови.

Методика роботи зі скоромовками передбачає спочатку ознайомлення зі змістом, заучування напам'ять з чітким і повільним вимовлянням звуків і поступовим наростанням темпу мовлення до дуже швидкого.

Своїм цікавим змістом увагу дітей привертають лічилки та мирилки. Вони використовуються переважно на початку рухливої або дидактичної гри і сприяють налагодженню ритму дихання, енергійної артикуляції мовного апарату, чіткому промовленню слів, створюють у дітей гарний настрій.

Лічилки нерідко смішні за змістом - дотепні перекручені форми слів своєю незвичайністю викликають веселощі. Крім того, мають дуже відчутну ритмічну побудову. Їх такт іноді супроводжується притупуванням, плесканням у долоні, ударами ціпка об землю. Це дає змогу використовувати лічилки для фізхвилинок.

Раз, два - усі пірнають

Три, чотири - виринають

П'ять, шість - на воді

Кріпнуть крильця молоді

Сім, вісім, що є сили -

Всі до берега приплили,

Дев'ять, десять - розгорнулись

Обсушились, потягнулись

І розбіглись хто куди.

Мирилки відіграють важливу роль в естетичному вихованні учнів. Вони вчать доброзичливості, чемності, вмінню запобігати конфліктам.

Тобі яблучко, мені грушечка

Не сварімося, моя душечка.

І в лічилках, і в морилках учні можуть шукати слова з виучуваним звуком, називати місце звука в слові, аналізувати його.

Ребус - це задача - загадка, в якій текст представлено зображення предметів, нотами, цифрами, буквами та іншими знаками.

Ребус - це рід розваги

То загадки образкові,

Букви, слова і малюнки,

Зору вправи це - чудові.

Ребуси використовуються для диференційованого підходу.

Відгадування їх розвиває кмітливість, спонукає до самостійних пошуків, творчого мислення. Згодом ребуси знадобляться для організації дозвілля, як у групах продовженого дня, так і в дома.

Ребуси виготовляють на великому аркуші паперу. Спочатку відгадують легші, а потім важчі. Якщо зацікавити учнів, то вони зможуть самостійно складати їх.

Методика роботи над розгаданими словами подібна до роботи над словом - відгадкою до загадки.

Проблема підвищення ефективності навчання грамоти шестиліток привертає особливо увагу психологів, дидактів, методистів, учителів. Усі компоненти пізнавальної діяльності дітей цього віку цілковито залежать від їхньої психолого фізіологічного стану. Тому слід добирати такі форми і методи навчально пізнавальної діяльності, які повністю відповідали віковим особливостям, і тоді процес пізнання для шестиліток стане радісним, цікавим і захоплюючим.

Висновки
Навчальні програми 1-4 класів спрямовані на здійснення всебічного розвитку учнів, на підготовку їх до трудового життя, до продуктивної суспільне корисної праці.

Успішне здійснення завдань, поставлених перед податковими класами, залежить, насамперед, від правильної організації навчально-виховного процесу, від активної діяльності учнів на уроках.

Глибоко продуманий зміст уроку, чітка організація роботи і вміле використання наочності розвивають активність учнів, забезпечують високу якість знань, виховують увагу, старанність і любов до праці.

Під час написання цієї роботи я дійшла висновку, що наочність навчання грамоти обов'язкове для учнів 1-2 класів.

За допомогою наочності діти розвивають пам'ять, уяву, мислення.

Наочність відіграє велику роль у дітей. Вчитель повинен під час навчання грамоти демонструвати дітям роздаткові букви, картини малюнків, ілюстрації, різні таблички, загадки, скоромовки, ребуси, лічилки, мирилки, що відносяться до наочності.

Наочність, можна сказати, що це найголовніший вид навчання дітей. Д них за допомогою наочності відкривається світ чудового навчання, фантастичного і реального мислення перед своїми очима сказане вони бачать і розуміють побачене на картині.

Додатки

Додаток А

Розповідь про чванькувату букву під час показу ілюстративного матеріалу букв

Була собі на світі Мудра Людина. Вона придумала букви. Вирізала їх з березової кори, склала в козубець і думає: ось піду завтра до людей і навчу їх читати й писати.

Минула ніч. Зібралася Мудра Людина йти до людей. Треба, думає, розташувати букви в такому порядку, щоб людям легше було вчитися читати. Розкладає букви: а, б, в... Думає, Як найти такий порядок, щоб кожна буква підказувала, яка сусідка іде за нею.

Усі букви лежить смирно, чекають на свою чергу. Одне тільки Я витерпіть не може. Вже лізе в руки Мудрій Людині й нагадує про себе: а Я куди.

Розгнівалась Мудра Людина й каже:

Ну, з тобою лиха не оберешся. Сиди й жди своєї черги.

Та букві Я нетерпеливиться:

А чого мене забуваєш?

Подумала Мудра Людина й каже:

Я буде на останньому місці.

Період навчання грамоти - найважливіший і найвідоміший у житті дітей, у розвитку мовлення і мислення, у формувані особистості. Вони вчаться читати і писати, а знання, уміння й навички, здобуті в ході оволодіння грамотою, стають основоположними для успішного навчання в наступних класах.

Життєвий досвід учнів першого класу невеликий, уявлення про оточення нечіткі, обмежені, вузькі.

"Дитина, - за висловом Ушинського, - мислить форми, фарбами, звукам, відчуваннями..."

Мета: Поняття про предмети в дитини створюються у зв'язку з формою, кольором, звуками даних предметів. Абстрактні поняття для дитини недоступні, вони створюються в неї поступово, внаслідок спостереження над навколишнім життям, внаслідок вивчення предметів, речей, явищ, в оточені яких перебуває дитина. Це вимагає від учителя максимального використання наочності в процесі навчальної роботи.

Об'єкт дослідження: Наочність виступає для дитини фіксованим уявленням і ним допомагає зосередитись на думках, не губити змісту при зусиллях, виразити його словами.

Предмет дослідження: Навчання допомагає дитині формувати і виразити власні думки словами, полегшує тренування у їх вимовлені.

Ушинський писав: "Дитяча природа виразно вимагає наочності. Вчіть дитині яких-небудь п'ять невідомих їй слів, і вона буде довго і даремно мучитися над ними; але зв'яжіть з малюнком двадцять таких слів і дитина засвоїть їх на льоту."

Страницы: 1, 2, 3