Дівчатка акуратніші за хлопчиків, більше хлопчиків схильні відповідати вимогам дорослих і завойовувати їхній настрій, подобатися ім. Дівчатка ближчі до умовного портрета «гарного учня». Бути «поганим учнем» стає свого роду хлоп'ячим статусом. Те, що «середовище визначає розвиток дитини» через переживання середовища, позначається не тільки на особливостях процесів адаптації і компенсації у хлопчиків і дівчат, але й у більш широкому плані - на взаєминах статей. Дівчатка досить швидко засвоюють тон некритичної переваги над хлопчиками, що спотворює статеву соціалізацію [24, 37].

Ігри і заняття хлопчиків - війна, спорт, космос, пригоди, «чоловічі» кружки по інтересах. Хлопчики зачитуються героїчними творами, захоплюються пригодницькою, військовою, детективною тематикою і наслідують своїх героїв. Часто при цьому вони переймають зразки грубої «мужності»: пробують курити, учаться по-особливому спльовувати, ходити характерної чоловічою ходою, тримати руки в кишенях і т.д. (усі ці деталі дуже залежать від часу і моди). У них з'являється особлива потреба в близькості до батька, наявності загальних з ним справ. Якщо батька немає чи відносини з ним не ладяться, то виникає потреба в фігурі, яка замінить батька, якою може стати керівник гуртка, тренер у спортивній секції, учитель-чоловік.

Дівчатка у своєму колі обговорюють літературних і реальних «принців» і «лицарів», починають збирати портрети артистів, співаків і в кого-небудь з них «закохуються», заводять перші зошити, у які записують цікаві пісні, вірші, які часто здаються дорослим примітивними. Виникає особлива потреба близькості з матір'ю. Потреба близькості з батьком (чи дорослим, який його замінює) далеко не завжди займає в дівочому житті цього періоду цінне місце.

І для дівчаток і для хлопчиків період статевої гомоселізації - це час статево-рольового розвитку через самовизначення в системі статевих відносин. Цей розвиток містить у собі виникнення інтересу до протилежної статі, що виявляється у своєрідному залицянні. Уся його своєрідність зрозуміла, якщо врахувати, що це притягання в ситуації відштовхування. Хлопчику треба, не викликавши осуду однолітків, показати дівчинці, що він виділив її серед інших дівчинок, і звернути її увагу на себе.

Ці внутрішні суперечливі задачі зважуються через систему агресивних (хлопчики) і оборонних (дівчатка) дій. Іноді хлопчик у відповідь на запитання, навіщо він смикнув дівчинку за косу, відповість: «А вона мені подобається». Таке усвідомлене пояснення у вустах дитини скоріше виключення з правил, але виключення, дуже точне саме правило. Серйозних конфліктів між дітьми це залицяння не викликає. Відсутність його може викликати в дівчинки почуття «обійденності», своєї непривабливості. Дівчатка часто самі провокують хлопчиків на такий прояв уваги, усіляко жартуючи над ними. Іноді ж, нагадуючи тим самим дорослих жінок, вони беруть ініціативу на себе. В останні 10-15 років це трапляється раніше і частіше, відбиваючи особливості прийняття статевих ролей у культурі.

Особливості поведінки нерідко викликають у цей період в батьків тривогу і прагнення призвати дітей до «порядку». Однак, якщо вихователі все-таки домагаються «успіху», це заважає повному і розгорнутому проходженню закономірного етапу розвитку. Надолуження його в наступному виражається у «застріванні» на інфантильно-агресивних способах залицяння тоді, коли воно вже повинне переходити до більш зрілих форм.

У молодшому шкільному віці характер починає виявлятися більш чітко і виразно. У 10-літньому віці хлопчики більш екстравертні, а дівчатка більш лейфотичні (нестабільні) і менш щирі. При сторонніх дівчатка менш охоче розкривають своє «Я». Хлопчики в порівнянні з дівчатками - більш активні і наполегливі, більш напружені і схильні до ризику, менш виконавчі і чуттєві, мають менший самоконтроль. Статеве виховання припускає більш глибоке проникнення особливо в характер особистості хлопчика і дівчинки, а не безстатевої особистості «учня» [24, 38].

При здійсненні статевого виховання молодших школярів (I-IV кл.) варто враховувати такі моменти, як початок виховного впливу школи, процес адаптації дітей до навчального навантаження, до шкільного життя, формуванню класного колективу. Для молодших школярів характерні також особливості недостатності до високопродуктивних темпів роботи, нездатність до концентрації уваги, швидка стомлюваність і т.д. Однак молодші школярі, у першу чергу дівчатка, дуже сприйнятливі до виховних процесів: авторитет учителя для них дуже високий. У цьому віці чітко виявляється характер відносин до однолітків іншої статі. Дівчатка, к правило, скоріше і легше, адаптуються до нових умов, чому в істотній мірі сприяє і той факт, що за рівнем «біологічної» зрілості вони помітно (на 1-1,5 року) випереджають хлопчиків.

Зміст статевого виховання в молодших класах включає такі питання, як поняття сім'ї, місце родини в суспільстві, права й обов'язки членів родини, сімейні традиції, статеві розходження в природі й у людському суспільстві. Необхідно розглянути питання про поділ професії в суспільстві на чоловічі і жіночі, підкресливши, що такий розподіл заснований на схильностях чоловіків і жінок до визначеного роду діяльності і найкращої їхньої здатності виконувати визначену роботу, а також на тому, що однією з важливих задач суспільства є збереження здоров'я жінок, їх здатності бути матерями і виховувати дітей. З цього виходить, що найбільш небезпечні професії для здоров'я жінок - професії чоловічі [24, 41].

При розгляді питання про статеві розходження варто враховувати, що в питаннях статей молодші школярі виявляють чисто пізнавальний інтерес. Задаючи питання і вислухуючи відповідь на нього, дівчинка з'ясовує для себе лише якусь обставину. Іноді вона хоче довідатися значення почутого десь слова, і запитує, не маючи уявлення про те, що це слово означає. Сам факт звертання до дорослого за роз'ясненням почутого, є доказом, що нічого поганого в цьому слові для дитини немає, інакше вона не звернулася б до дорослого. Діти дуже тонко відчувають неправду і не хочуть залишатися «у дурнях». У випадку ж, якщо дитина одержала правдиву і для її рівня сприйняття вичерпну інформацію від близької їй людини (батьків, учителя), то почувши в дворі цинічний вимисел, вона легко спростує його і доведе істину, тим самим затвердить себе в очах однолітків: одночасно зміцниться довірчий зв'язок між дитиною і дорослим.

Педагог повинен враховувати, що в цьому віці дівчатка, як правило, майже не мають досвіду спільної діяльності з хлопчиками, і навпаки. Тому необхідно намагатися організувати спільну діяльність хлопчиків і дівчат у класі, сформувати в них здатність до поділу обов'язків в інтересах загального позитивного результату.

Для того,щоб дитина, у дорослому житті була щасливою їй необхідно в дитинстві закласти модель статево-рольового виховання. На даний час багато дітей виховуються в родині ,де є лише одна дитина; неповній родині, а є діти, яких виховують бабусі й дідусі. Крім того, у дитячих садах та молодшій школі позначається відсутність педагогів чоловічої статі, необхідних для приклада наслідування хлопчикам і дівчатками.

Щоб виховати майбутніх чоловіка й жінку, треба знати про хлопчиків і дівчат якнайбільше. Хлопчик і дівчинка - два різних світи, тому їх не можна виховувати однаково. Хлопчики більш збудливі, дратівливі неспокійні, нетерпимі, невпевнені в собі й більше агресивні , рухливі, ніж дівчатка. Ігри хлопчиків опираються на далекий зір. Вони бігають один за одним. Кидають предмети в мету. Хлопчикам необхідні спортивні вертикальні куточки або більші просторі кімнати для ігор. Питання хлопчики задають конкретно, для одержання інформації.

Дівчатка чутливі до шуму, різкі звуки їх дратують. Ігри опираються на ближній зір. Вони розкладають свої іграшки біля себе. У дівчаток краще розвинена швидкість мови, дрібна моторика рук. Мозок дівчинки готовий до відповіді на будь-яку неприємність, готовий відреагувати на будь-яку неприємність, готовий відреагувати на вплив з будь-якої сторони (інстинкт виживання), тому що ціль жінки - народження життя і її збереження. А ціль чоловіка - це прогрес, відкриття.

Хлопчик і дівчинка - два різних мири, тому їх не можна виховувати однаково. Таким чином, знаючи ці особливості та статево-рольові відмінності педагог повинен підбирати матеріал для розвитку і дівчат і хлопців одночасно.

Суть статево-рольового виховання міститься у наступному:

· оволодіння культурою в сфері взаємин статей;

· формування адекватної статі моделі поведінки;

· правильне розуміння ролі чоловіка й жінки в суспільстві.

Тому метою своєї виховної години “Хлопчики і дівчітка” ми визначили наступне:

· сприяти благотворному протіканню процесу статево-рольової соціалізації хлопчиків і дівчат молодшого шкільного віку;

· формуванню основ мужності й жіночності в учнів молодшої школи.

· формувати у дітей чіткі уявлення та знання про ролі чоловіка й жінки в родині, коло їхніх обов'язків, відповідальність перед членами сім'ї, прояв турботи й поваги один до одного й оточуючих людей.

Завдання.

1. Розширити уявлення та знання дітей про ролі чоловіка (чоловіка, батька ,дідуся)і жінки (дружини, матері, бабусі) у сім'ї, задоволення пізнавальних інтересів дітей.

2. Сприяти правильному вибору статевої ролі дітьми, позитивному відношенню з однолітками протилежної статі (сутність норм поведінки властивих хлопчикам і дівчаткам).

3. Формувати емоційно-позитивне відношення до виконання майбутньої соціальної ролі.

Заняття 1. Чоловік і жінка, - які вони?

Цикл занять дозволяє:

· Уточнити й сформувати у дітей уявлення про роль і зайнятість чоловіка й жінки в родині, про їхні взаємини: гарна родина - дружна, усі піклуються один про одного, допомагають один одному, кожен член родини має своє коло обов'язків.

· Збагатити уявлення про чоловічі й жіночі професії. Для чоловіків характерні професії, які дозволяють виявити героїзм, сміливість, фізичну силу, відвагу, шляхетність, уміння прийти на допомогу: військові, міліціонери, пожежні, льотчики, рятувальники). Жінки зазвичай вибирають професії, що дозволяють проявляти миротворчість, чуйність, доброту, уміння бачити й створювати красу (лікар, кравчиня, перукар, кухар, педагог, хореограф).

Заняття 2. Я - хлопчик, майбутній чоловік. Я - дівчинка, майбутня жінка.

Заняття покликане сформувати передумови мужності й жіночності, які проявляються стосовно представників протилежної статі, правильного розуміння хлопчиками й дівчатками їх майбутніх жіночих і чоловічих ролей, формуванню емоційно-позитивного відношення до виконання майбутньої соціальної ролі.

Заняття 3. Маленькі лицарі й маленькі принцеси.

У процесі виконання завдання формуються уявлення про різницю між хлопчиками й дівчинками - як зовнішню, так й у рисах характеру й поведінки, виховується культура спілкування з партнерами протилежної статі в різних ситуаціях й ігровій діяльності. Виробляються:

Страницы: 1, 2, 3, 4