Сучасні комп`ютерні технології в навчанн - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Сучасні комп`ютерні технології в навчанн

рім того, добре організоване дистанційне навчання може бути не тільки ефективнішим, але і комфортнішим для студента, а засоби, отримані за навчання студентів можуть бути ефективно використані на організацію якісного індивідуального навчання.

Поза сумнівом, дана форма навчання викликає потребу використання інших сучасних педагогічних технологій. На нашу думку, головну увагу при створенні таких технологій слід обернути на вироблення навиків логічного мислення, що обумовлюється, умінням працювати з різними видами інформації, готувати і ухвалювати відповідні рішення. Це ґрунтується тим більше актуальним, що студент навчається фактично індивідуально і йому часто ні з ким порадитися. В зв'язку з цим технологія навчання повинна враховувати можливість роботи студентів в інформаційних телекомунікаційних мережах як самостійно, так і у складі так званих "віртуальних навчальних груп".

При цьому студенти не тільки набувають необхідної ним спеціальності, але і отримують широкий спектр практичних навиків роботи з сучасними комп'ютерними системами, засобами оргтехніки і зв'язку, різними посиланнями і формами інформації. Проблема розробки навчально-методичних матеріалів і підручників для дистанційного навчання. В даний час відомо, принаймні, три способи підготовки навчально-методичних матеріалів:

1. традиційний;

2. створення електронних комп'ютерних підручників і тестових комп'ютерних програм по окремих учбових дисциплінах;

3. створення повних електронних учбових матеріалів по всіх учбових дисциплінах, утворюючих комплекс так званий "електронний факультет".

Зміст учбових матеріалів повинен бути компактним, таким, що виражає основну суть проблеми, оскільки потоки інформації, що все збільшуються, вимагають їх оптимізації, а точніше мінімізації, для комфортного сприйняття її учнем, а також зменшення часу і витрат на її передачу по лініях зв'язку. В даний час набув широкого поширення об'єктно-орієнтований підхід, що використовуваний в інформаційних технологіях і, на наш погляд, має перспективи при створенні сучасних машиночитаємих навчальних матеріалів. Все, названі вище, пропозиції направлені на вироблення форми організації учбового матеріалу.

Очевидними стають проблемні лекції, а також ввідні, настановні і такі, що укладають курс. При цьому навчання студентів стає більш індивідуальним і більше значення набувають також консультації, заліки, іспити, курсові і дипломні роботи. Очевидною є потреба вузів у необхідній кількості комп'ютерних технічних і програмних засобів, в освоєнні професорсько-викладацьким складом сучасних комп'ютерних технологій взагалі і навчання зокрема, у відповідній підготовці студентів буквально з першого курсу навчання у вузі (знання основ комп'ютерної письменності). Наступним етапом створення необхідних навчально-методичних матеріалів є їх коректування на основі отриманих результатів при їх апробації.

Тривалість дослідної експлуатації не може бути менш одного року, хоча правильніше було б її здійснювати протягом 2-3 років. Паралельно, починаючи навіть з першого року створення навчально-методичних матеріалів нового типу, може вестися підготовка їх комп'ютерних версій з метою використання при всіх формах навчання і орієнтації на дистанційне навчання.

8. Досвід використання комп'ютерний технологій для навчання інформатиці незрячих дітей
Сучасні інформаційні освітні технології можуть бути використані для надання освітніх послуг людям з обмеженими можливостями, наприклад, незрячим. Слід зазначити, що комп'ютерні технології в даному випадку розглядаються не тільки і не стільки як предмет вивчення, але як новий засіб розширення можливостей інвалідів і їх успішної реабілітації в сучасному суспільстві.

Докладніше зупинимося на проблемі навчання незрячих дітей за допомогою комп'ютера. Перерахуємо програмні засоби і пристрої, що дозволяють реалізувати процес навчання: принтер друку брайльовським шрифтом, брайльовський рядок, програмні і апаратні синтезатори мови. Одним з таких синтезаторів є програмний російськомовний синтезатор мови типу SDRV, який дозволяє виводити мовні повідомлення за допомогою стандартного устаткування.

Для незрячого програміста було б вельми зручно, щоб в процесі коректування програми і її подальшого використання в потрібні моменти часу подавалися необхідні мовні повідомлення. Важливо також, щоб засоби, які допомагають незрячому програмістові, що починає, навчити свої програми "розмовляти", були зручними і простими в освоєнні. Цими якостями володіє створена спеціальна утиліта, яка була успішно застосована незрячим програмістом в процесі розробки комп'ютерного підручника по інформатиці, заснованого на навчальному посібнику. Використання цього підручника не вимагає від того, що незрячого навчається спеціальних знань в обігу з комп'ютером.

Достатньо знати призначення деяких клавіш на клавіатурі. Ще однією перевагою є невимогливість програми до машинних ресурсів.

Електронний підручник пройшов апробацію в консультаційному пункті для незрячих дітей м. Нальчика і показав свою ефективність.

9. Переваги і недоліки комп'ютерних повчальних систем
Проблеми комп'ютеризації навчання можна розглянути з боку об'єктивних і суб'єктивних чинників.

Об'єктивні чинники.

До цієї групи проблем можна віднести:

недолік необхідного комфорту при роботі з ПК (жорстка прив'язаність до місця, робочої пози і розміру екрану). В даний час це недолік компенсується використанням портативних ПК і застосуванням настільних плоских рідкокристалічних моніторів, але поки що розповсюдження цих технологій перешкоджає їх висока ціна;

прихильність до незмінного розміру екрану викликає неможливість естетичного порядку (враження від крупного зображення значно сильніше і яскравіше, ніж від стандартної 14-17 дюймової картинки);

Це частково компенсується використанням проекційної техніки, але із-за високої вартості вона також не може стати масовою.

сприйняття тексту з екрану не дає можливості охопити поглядом всю сторінку повністю, а іноді - навіть рядок, і вимушує при читанні постійно пересувати екран вгору-вниз і управо-вліво;

не всіх користувачів влаштовує типовий фон текстового поля (яскраво-білий або густо-синій).

негативна дія на "взаємини" людини з ПК може надавати підсвідомо сприйманий чинник техніцизму, тобто розуміння того, що людина має справу з машиною, а не з виробом іншої живої людини;

декілька легковаге відношення до комп'ютерної продукції може викликати розуміння вражаючої легкості процедур копіювання і тиражування комп'ютерної продукції [в даному випадку цінність представляємої інформації плутається в свідомості користувача з собівартістю її носія (дискета) і процедурою виготовлення копій].

На противагу перерахованим недолікам можна відзначити наступні моменти роботи з ПК, які зазвичай розцінюються як позитивні:

розуміння документальності, точність фіксації явищ, що зображаються; "досяжність" першоджерел, що здається, викликає у глядача своєрідний ефект особистої причетності до того, що зображається;

практичну доступність культурно-мистецької інформації будь-якого регіону і розуміння своєї власної, особистої причетності до глобальної загальнолюдської художньої спадщини;

зручність маніпулювання зображеннями, можливість їх перегрупування, довільної компоновки і технічного редагування.

Поза сумнівом, перераховані проблеми роблять різний вплив на різних людей залежно від їх індивідуально-фізіологічних і особистих якостей.

Облік цих якостей ускладнюється тим, що багато аспектів роботи людини з ПК не отримали достатнього наукового розгляду.

Одній з важливих для роботи з ПК психологічних проблем являється проблема віків. Річ у тому, що найчастіше люди старшого покоління обережніше відносяться до процесу комп'ютеризації, ніж молодь.

Це можна пояснити тим, що у дорослих людей до певного віку формуються звичні методи і форми роботи, які вони не захочуть, а часто - і не можуть кардинально міняти (що неминуче трапитися при комп'ютерізації їх роботи).

10. Специфіка психологічного сприйняття студентами комп'ютерних технологій в навчанні
Як відомо, головна перевага комп'ютерних технологій, особливо при виході в Інтернет, полягає в тому, що будь-яка людина дістає доступ до максимально великого об'єму знань, отриманих людством на даний момент у відповідній області науки. Студент в принципі забезпечується сучасним матеріалом найбільш високого рівня. /Підручники, як правило, відстають через специфіку свого виробництва на ряд лет/.

Проте, стрімка комп'ютеризація учбового процесу у вузах, зокрема в різних системах відкритої і дистанційної освіти, заставляє звернути найсерйознішу увагу на найважливіший елемент цього процесу - що самого навчається. Масова дія на психіку потоку незвичних і складних форм навчання викликає у студентів неоднозначну реакцію і дає не завжди позитивні результати з погляду поглибленого збагнення дисциплін, що вивчаються, і формування творчого потенціалу студентів. Дуже часто відбувається, потрібна машинними методиками схематизація як в оформленні, так і в подачі матеріалу. Це може служити серйозним мінусом у вивченні гуманітарних дисциплін, особливо філософського циклу. / У свій час програмоване навчання в цих областях знання було визнане недієздатним/. Акцент на спілкуванні з машиною істотно скорочує об'єм інформації, що обумовлюється, до якої, поза сумнівом, слід відносити і особисту взаємодію викладача на студента, контакт "живої" думки з її величезними евристичними перевагами.

Спілкування з комп'ютером ставить цілий ряд методологічних і психологічних проблем. Не всі студенти достатньо легко їм опановують. Це викликає небажані стреси. Дослідження і опити показують, що приблизно у що 30% навчаються на комп'ютері піднімається тиск, погіршується сон, загострюються хвороби. Цьому сприяють і не зовсім комфортні умови в комп'ютерних класах /неправильна освітленість, скупченість, шум і т.п. /.

Робота на комп'ютері, пов'язана з навчанням тим або іншим наукам, виконанням тих або інших часом вельми складних завдань, викликає інтерес приблизно у 35-40% студентів /не є зважаючи на комп'ютерні ігри/. Близько 35% вважають навчання за допомогою комп'ютера "корисним" і "потрібним". Від 7 до 12%% вважають роботу на комп'ютері "важкою" і "неефективною".

Якщо розглядати ці дані з урахуванням загальної успішності студентів, то виходить наступне. Можливість, що надається комп'ютером, більш за поглибленого вивчення якого-небудь предмету певну частину студентів не привертає. Навпаки, вона лякає і дратує /як дуже докладний і "учений" підручник/. Слабкі, погано успішні студенти уникають опрацювання і засвоєння учбових програм на комп'ютерах. Середні по рівню успішності не бачать в них ніякої особливої перешкоди. І вельми цінують можливості комп'ютерного навчання відмінники і особи з різносторонніми інтересами.

Висновок
Таким чином, комп'ютеризація навчання викликає свої, часом доволі складні психологічні і методологічні проблеми. Щоб очікуваний від неї позитивний ефект був досягнутий, необхідно послідовно створювати якісно інші методики навчання з урахуванням особливостей сприйняття і освоєння людиною нових типів інформації. Ефект появи так називаємих "комп'ютерних дітей", тобто відірваних від життя і не здібних до повноцінного спілкування молодих людей, вже позначився. Необхідно постійно мати на увазі, що "мегамашина" може не тільки допомагати в навчанні, але і деформувати особу.

Література
1. Бабанський Ю.К. Оптимізація процесу освіти. М., 2007.

2. Батурін Ю.М., Жодзішський А.М. Комп'ютеризація - шлях до хаосу? // Інтерфейс № 1, 1991.

3. Болотов В.А. Про дистанційну освіту. // Інформатика і освіта № 1, 1998.

4. Власова Ю.Ю., Особовий аспект проблеми сприйняття інформації. // Інформатика і освіта № 1, 1998.

5. Гиркин И.В. Нові підходи до організації учбового процесу з використанням сучасних комп'ютерних технологій. // Інформаційні технології № 6, 1998.

6. Іллюшин З.А., Собкин Б.Л. Персональні ЕОМ в учбовому процесі. М., 2002.

7. Растрігин Л. Комп'ютерне навчання і самонавчання. // Інформатика і освіта.

Страницы: 1, 2, 3