Сучасні системи професійного навчання - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Сучасні системи професійного навчання

истема ЦІП надмірно насичена вправами, які виконуються у штучних умовах.

Операційно-комплексна система, хоч і вважається в наш час однією з основних у системі профтехосвіти, але не позбавлена певних недоліків. Тут так само, як і у операційно-предметній системі, важко забезпечити включення учнів у продуктивну працю. Причому не лише під час вивчення операцій, а й у процесі виконання комплексних робіт. Крім того, вміння, набуті при вивченні перших операцій, частково втрачаються, поки учень знову повертається до них під час виконання комплексних робіт.

Така, в основному, точка зору висловлюється у педагогічній літературі при характеристиці окремих систем трудового навчання та визначенні їх основних недоліків.

З такою критикою треба в цілому погодитись. Хоч її і не можна визнати повною, але цього досить, щоб переконатися, що всі основні системи трудового навчання не позбавлені певних недоліків, причому деякі з них суттєві.

У зв'язку з цим за останні роки було висунуто ряд пропозицій щодо створення нової системи трудового навчання як навчального предмета, яка б поєднала все краще, що було нагромаджено досвідом трудової підготовки підростаючого покоління, і в той же час не мала недоліків цих систем [14].

Вказані пропозиції стосувались системи трудового навчання у восьмирічній школі та виробничого навчання. Розглянемо їх у хронологічній послідовності в понятійному аспекті. Причому проаналізуємо окремо пропозиції, які стосуються виробничого навчання та трудового навчання у восьмирічній школі.

Виробниче навчання повинне забезпечувати професійну підготовку учнів, тоді як у восьмирічній школі трудове навчання не пов'язується з завданнями професійної підготовки. Очевидно, це може позначитись на системі навчального предмета.

Отже, зазначена особливість трудового навчання у восьмирічній школі для нас є принциповою. Вона спільна для всіх видів трудового навчання у І-VІІІ класах (заняття в майстернях, обслуговуюча праця, сільськогосподарська праця), а тому можна обмежитись розглядом одного з них.

Система практичних занять у навчальних майстернях перебуває у стадії становлення. З приводу того, якою вона має бути, існують суперечливі думки. Цікаво порівняти навчальні програми, затверджені в свій час Міністерством освіти СРСР і Міністерством освіти Української РСР. За твердженнями упорядників, перша побудована за "конструкторсько-технологічною системою", друга - за операційно-предметною.

Якщо уважно порівняти тексти обох програм, то неважко переконатися, що вони практично однакові. Проте систематизовано навчальний матеріал по-різному.

Якщо підійти до характеристики навчальних програм у понятійному аспекті, то можна зазначити, що ми не бачимо тут нових систем навчального предмета.

Навчальна програма Міністерства освіти УРСР наближається до операційно-комплексної системи (хоч її називають операційно-предметною), в якій відсутній другий період навчання, а навчальна програма Міністерства освіти СРСР - до предметно-операційної.

Хоч систему трудового навчання, за якою побудовано другу програму, названо "конструкторсько-технологічною", у розміщенні відповідного навчального матеріалу не відчувається ще ніякої системи [3].

Для того, щоб технічна творчість формувалась у процесі трудового навчання, як відбувається формування трудових умінь та навичок, треба "закласти" відповідний навчальний матеріал у зміст трудового навчання.

На перший погляд може здатися, що зазначені вище вимоги неправомірно адресувати системі навчального предмета, проте тут слід нагадати про трансформацію, яка сталась з поняттям "дидактична система трудового навчання" у період індустріалізації нашої країни завдяки дослідженням співробітників ЦІП. Вони вперше поставили питання про включення у процес практичного виробничого навчання, крім виконавчих, функції розрахунку та планування. Тим самим вони трансформували поняття "дидактична система трудового навчання", виходячи з закономірностей розвитку суспільного виробництва.

Необхідність у трансформації поняття "дидактична система трудового навчання" постає сьогодні знову.

Наведемо в зв'язку з цим типове міркування одного з методистів. Виробниче навчання за всіма відомими системами (у тому числі і операційно-комплексною) будувалось так, що зміст його не охоплював усі сторони та структурні складові трудової діяльності кваліфікованих робітників. Обмеження передусім стосувалось інтелектуального змісту трудових процесів. Об'єктом спеціального практичного навчання була головним чином фізична праця. Припускалося, що розумовим змістом праці робітника учень повинен практично оволодіти мимохідь одночасно з навчанням його фізичної праці.

Зміст виробничого навчання повинен включати організоване практичне вивчення як фізичної, так і розумової сторін трудових процесів.

У зв'язку з цим привертають увагу пропозиції дійсного члена Академії педагогічних наук СЯ. Батишева, який розробив "проблемно-аналітичну систему виробничого навчання". Суть її полягає в тому, що весь матеріал програми розчленовується на окремі навчальні проблеми, які по можливості мають самостійне значення, виділяються елементи трудового процесу, а також елементи розумової діяльності, необхідної для регулювання технологічних процесів. Навчальні проблеми пов'язуються з реально існуючими технологічними процесами, відбивають все те, що є на практиці.

Кожна проблема є самостійним завданням і складається у свою чергу з кількох частин, які називаються ситуаціями [14].

Технічна праця у V-VІІІ класах побудована за операційно-предметною системою. Ця система, як і системи предметна, операційна та операційно-комплексна, має один істотний недолік. Вона спрямована тільки на формування трудових, практичних вмінь і навичок. За цією системою учні не залучаються до творчої технічної діяльності. Тим часом праця сучасного робітника характеризується високим інтелектуальним рівнем, інколи на розумову працю доводиться витрачати часу більше, ніж на працю фізичну. Тому тепер ведеться робота над створенням такої системи, яка не мала б зазначеного недоліку. Програма з технічної праці у V-VШ класах, яка діє в школах, містить у собі спробу залучити дітей до творчої технічної праці. Проте назвати її досить вдалою ще не можна, бо зміст творчої діяльності в ній не розкривається.

Трудове навчання в старших класах будується за операційно-комплексною системою, а тому на практиці виникають труднощі, пов'язані з недоліками цієї системи.

Отже, система трудового навчання в старших класах потребує вдосконалення так само, як і система трудового навчання у дев'ятирічній школі.

Виникає питання: чи може бути створена універсальна система трудового навчання, яку можна було б застосовувати незалежно від профілю трудової підготовки учнів? Деякі методисти відповідають на поставлене запитання позитивно. Проте попередні дослідження показують, що на систему трудового навчання залежно від його змісту впливають фактори виробничого і дидактичного характеру, які за своїми вимогами несумісні.

2.2 Проблемно-аналітична система навчання

У проблемно-аналітичній системі виробничого навчання виділяються три періоди: 1) спочатку вивчають окремі ситуації та тренуються у виконанні відповідних цим ситуаціям трудових прийомів; 2) вивчають проблему в цілому та виконують необхідні вправи; 3) вивчають весь технологічний процес і самостійно виконують завдання з його ведення, регулювання та контролю. У процесі навчання передбачається виконання трудових дій розумової та фізичної праці.

У свою чергу, в кожному періоді навчання розрізняють два етапи навчання: перший - вправи у розв'язанні інтелектуальних завдань, другий - самостійна робота під керівництвом інструктора, коли остаточно формуються та закріплюються виробничі навички та вміння.

Звідси видно, що проблемно-аналітична система становить нову систему навчального предмета, яка ґрунтується на прагненні органічно поєднати у процесі навчання виконавчу та творчу діяльність [3].

Проблемно-аналітична система розрахована на підвищення кваліфікації робітників, проте вона не має жодних особливостей, які б виключали можливість застосування її для виробничого навчання.

Характеризуючи пропозиції М.О. Жаделєва, Є.А. Мілеряна, О.Г. Дубова, Ю.З. Гільбуха та багатьох інших учителів, методистів та науковців, треба визнати, що й вони відображають нові вимоги сучасного нам виробництва, закономірності його розвитку. Отже, ми є свідками другої трансформації поняття "дидактична система трудового навчання", яка відбувається внаслідок змін у функціях робітників, що зумовлюються автоматизацією та механізацією виробничих процесів.

Таким чином, систем трудового навчання може бути декілька, проте немає сумніву, що всі вони повинні відповідати єдиним вимогам [14].

Досвід роботи шкіл, окремі дослідження і пропозиції, висловлені в педагогічній літературі, дають змогу сформулювати основні вимоги, яким повинна відповідати система трудового навчання в старших класах:

1. Навчання слід будувати з урахуванням завдань політехнічної освіти.

2. Зміст системи і організація навчання повинні відповідати рівню розвитку та особливостям організації певного професійного виду праці.

3. Навчання слід будувати на основі продуктивної праці з включенням учнів у систему виробничих відносин.

4. Послідовність у вивченні трудових операцій слід обґрунтовувати з дидактичної точки зору.

5. Система навчання повинна відповідати психофізіологічним закономірностям формування в учнів трудових умінь і навичок.

6. У процесі навчання слід створювати умови, що спонукають учнів до участі в технічній творчості і сприяють розвитку відповідних здібностей.

7. У процесі навчання слід створювати умови для виховання учнів.

8. Профорієнтація.

ВИСНОВКИ

Говорячи про досвід ЦІП, слід зазначити, що в галузі трудового навчання він висвітлений недостатньо і що в оцінці його значення для розвитку дидактики трудового навчання немає єдиної думки. Між авторами, що торкаються цього питання, встановилась така приблизно пропорція, при якій лише окремі спеціалісти дають чітку позитивну або негативну оцінку. З більшості висловлювань взагалі важко зрозуміти ставлення авторів: з одного боку, вони наче вказують деякі позитивні риси, а з другого боку - перекреслюють їх недоліками.

Аналіз основних систем трудового навчання приводить до висновку, що всі вони не позбавлені певних недоліків, причому деякі з них істотні. Кожна з основних систем трудового навчання має певні переваги, завдяки яким знаходила (або знаходить) застосування. Разом з тим кожна з них має і недоліки.

До основних систем професійного навчання належать: предметна, операційна та предметно-операційна. Предметна система навчання являє собою систему навчання у формі індивідуального учнівства, в основі навчання якої покладена ідея послідовного формування умінь і навичок виготовлення окремих деталей певного завершеного виробу. Операційна система передбачає послідовне вивчення операцій, які характерні для певної професії. Операції розміщували в дидактично виправданій послідовності. Операційно-предметна система розглядається як вдосконалена операційна система. В межах операційно-предметної системи формування певних дій відбувається у процесі виготовлення окремих виробів, складність яких постійно зростає.

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

МЕТОД НАВЧАННЯ ЦІП - система тренувань, спрямованих на створення у людини трудових установок, що утворюють у відповідних сполученнях виробничі прийоми.

СИСТЕМА ЦІП - оригінальна дидактична система трудового навчання, яка характеризується також оригінальною системою навчального предмета.

ОПЕРАЦІЙНО-ВИРОБНИЧА СИСТЕМА - вивчення операцій та трудових прийомів, передбачених навчальною програмою, досягається на підприємствах з диференційованою технологією за рахунок відповідної зміни робочих місць учнями, а на підприємствах з концентрованою технологією - зміною виробу або частковим виготовленням виробу.

ПРЕДМЕТНА СИСТЕМА - забезпечує з самого початку включення учнів у продуктивну працю, що підвищує їх інтерес до роботи.

ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА - забезпечує формування трудових умінь та навичок, але при цьому не включає учнів у продуктивну працю.

ПРЕДМЕТНО-ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА - система навчання, яка побудована на правильній ідеї про те, що трудове навчання повинне мати предметне начало і в той же час слід створювати найкращі умови для формування практичних умінь та навичок.

ОПЕРАЦІЙНО-ПРЕДМЕТНА СИСТЕМА - передбачає на першому етапі послідовне вивчення окремих операцій.

ОПЕРАЦІЙНО-КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА - одна з основних у системі профтехосвіти, в цій системі важко забезпечити включення учнів у продуктивну працю. Причому не лише під час вивчення операцій, а й у процесі

Список використаних джерел

1) Беспалько В. П. Слагаемые педагогических технологий. - М.: Педагогика, 1989. - 192 с.

2) Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. - К.: Вид. центр „Академія”, 2001. - 576 с.

3) Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - Київ, Вища школа, 1999.

4) Дидактика производственного обучения. /Под ред. О. Ф. Федоровой. -- М.: Высшая школа, 1973. -- 418 с.

5) Зайченко І.В. Педагогіка: Навч. посібник. - Чернігів, 2003. - 528 с.

6) Ильина Т.А. Педагогика: Курс лекций. - М.: Просвещение, 1984

7) Индивидуализация и дифференциация обучения. - М.: Педагогіка. - 1990. - 70 с.

8) Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе. Анализ зарубежного опыта. - М.: Знание, 1989. - 80 с.

9) Ковальский М. И. Производственное обучение учащихся средней школы. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963.

10) Организационные формы обучения/ Под ред. Ю.И. Малеваного. - К., 1999.

11) Педагогіка. / За ред. М.Д. Ярмаченка. - К.: Вища школа, 1986

12) Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2004

13) Психология и педагогика: Учебное пособие / Под ред. А.А.Радугина. - М.: Изд-во „Центр”, 1997. - 255 с.

14) Тхоржевський В.С. Методика трудового навчання: Частина 1. Навч. посібник. - К., 1995. - 280 с.

15) Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. - К.: Вид-во „Академія”, 2000. 544 с.

16) Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. - М.: Юристь, 1997. - 512 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4