Сутність діагностичної функції контролю - в одержанні інформації про помилки, недоліки й пробіли в знаннях і вміннях, про число, характер помилок. Результати діагностичних перевірок допомагають вибрати найбільш інтенсивну методику навчання, а також уточнити напрямок подальшого вдосконалювання методів і засобів навчання.
Орієнтовна функція випливає з діагностичної. З'ясувавши сильні й слабкі сторони знань учнів у процесі діагностики, викладач орієнтується в методиці власної роботи, в індивідуальних особливостях кожного учня. Ця інформація виступає для нього орієнтиром для вдосконалювання навчального процесу.
Профілактична функція. Відомо, що вивчений і навіть добре засвоєний матеріал згодом забувається. Це особливо помітно, якщо знання учня не були затребуваними. Більш інтенсивно проходять процеси забування на початку засвоєння нової інформації. Попередити забування можна шляхом епізодичного повторення. А повторення є профілактичне, попереджуюче забування, неминуче пов'язане з контролем знань. У цьому полягає зміст його профілактичної функції.
Перевірно-оцінна функція контролю також включає ряд під функцій. Контроль у функції державної атестації результатів навчально-виховної роботи. Насамперед, відзначимо, що внутрішкільний контроль навчально-виховної роботи є в той же час засобом атестації. Адміністрація школи, а також органи утворення різних рівнів завжди цікавляться станом успішності учнів своєї школи, шкіл району й т.д. Крім того, їх цікавить, якою мірою вдалий навчальний план шкіл різних типів, чи доступні навчальні програми й підручники по різних предметах і для всіх класів і т.д.
Контроль як засіб державної атестації виступає в процесі підсумкового й заключного обліку. Так, на підставі контролю знань, умінь і навичок учні переводяться з молодших класів у старші; за результатами іспитів вони випускаються зі школи й одержують відповідний документ про освіту. Контрольні й часто - конкурсні іспити практикуються при прийманні абітурієнтів у вузи й технікуми: перевіряється готовність учнів для успішного продовження навчання з вибраної спеціальності. На підставі державної атестацій учні й студенти одержують нагороди й особливі дипломи: золоту й срібну медалі, свідчення про успіхи з окремих навчальних предметах, диплом з відмінністю, кваліфікацію більш високої категорії (більше високий розряд), які дають їхнім власникам пільгові права при надходженні на роботу або навчання.
У початковій школі контроль й оцінка виконує наступні функції.
Соціальна функція полягає у вимогах, пропонованих суспільством до рівня підготовки учнів. Освіченість у цьому випадку виступає як широке поняття, що включає в себе віковий рівень розвитку, виховання й поінформованості школяра, формування його пізнавальної, емоційної й вольової сфер особистості.
Освітня функція визначає результат порівняння очікуваного ефекту навчання з дійсним. З боку вчителя здійснюється констатація якості засвоєння учнями навчального матеріалу: повнота й усвідомленість знань, уміння застосовувати отримані знання в нестандартних ситуаціях, уміння вибирати найбільш доцільні засоби для виконання навчального завдання; установлюється динаміка успішності, сформованість (несформованість) якостей особистості, необхідних як для шкільного життя, так і поза школою, ступінь розвитку основних розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення); з'являється можливість виявити проблемні області в роботі, зафіксувати удалі методи й прийоми. З боку учня встановлюється, які конкретні результати його навчальної діяльності; що засвоєно міцно, усвідомлено, а що має потребу в повторенні, поглибленні; які сторони навчальної діяльності сформовані, а які необхідно сформувати.[11, с.109]
Виховна функція виражається в розгляді формування позитивних мотивів навчання й готовності до самоконтролю як факторові подолання заниженої самооцінки учнів і тривожності.
Правильно організований контроль і оцінка знімають у школярів страх перед контрольними роботами, знижують рівень тривожності, формують правильні цільові настанови, орієнтують на самостійність, активність і самоконтроль.[2, с.54]
Емоційна функція проявляється в тому, що будь-який вид оцінки (включаючи й оцінки) викликає відповідну емоційну реакцію учня. Дійсно, оцінка може надихнути, направити на подолання труднощів, надати підтримку, але може й засмутити, записати в розряд "відстаючих", збільшити низьку самооцінку, порушити контакт із дорослими й однолітками.[6, с. 87]
Реалізація цієї найважливішої функції при перевірці результатів навчання полягає в тому, що емоційна реакція вчителя повинна відповідати емоційній реакції школяра (радуватися разом із ним, засмучуватися разом з ним) і орієнтувати його на успіх, виражати впевненість у тім, що дані результати будуть змінені на кращі. Це положення співвідноситься з одним з головних законів педагогіки початкового навчання - молодший школяр повинен учитися на успіху. Ситуація успіху й емоційного благополуччя - передумови того, що учень спокійно прийме оцінку вчителя, проаналізує разом з ним помилки й намітить шляхи їхнього усунення.
Інформаційна функція є основами діагнозу планування й прогнозування. Головна її особливість - можливість проаналізувати причини невдалих результатів і намітити конкретні шляхи поліпшення навчального процесу як з боку ведучого цей процес, так і з боку веденого.
Функція керування дуже важлива для розвитку самоконтролю школяра, його вміння аналізувати й правильно оцінювати свою діяльність, адекватно приймати оцінку педагога. Учителеві функція керування допомагає виявити пробіли й недоліки в організації педагогічного процесу, помилки у своїй діяльності ("що я роблю не так...", "що потрібно зробити, щоб...") і здійснити коректування навчально-виховного процесу.[6,с.65].
Методика контролю як цілісна система складається з різних (по функціях, формам і т.п.) структурних компонентів. Аналіз радянської й пострадянської педагогічної й методичної літератури, показує, що основні методики контролю в різних джерелах в істотному збігаються, але назви термінів (а іноді й понять), їхню класифікацію й взаємозв'язок різні автори трактують на свій лад. Такий різнобій, природно, створює складності в осмисленні навчальної й методичної літератури й студентами, і стажистами. Види контролю: розрізняються по функціях у навчальному процесі.
Попередній контроль звичайно проводять на початку навчального року, півріччя, чверті, на перших уроках нового розділу навчального предмета або взагалі нового предмета.
Функціональне призначення попереднього контролю полягає в тому, що вчитель має вивчити рівень готовності учнів до сприйняття нового матеріалу, тобто перевірка тут відіграє діагностичну роль: установити, якою мірою сформовані в учнів розумові можливості для повноцінного сприйняття нового навчального предмета. А на початку навчального року - установити, що збереглося й що учні не пам'ятають з того, що вивчалося школярами в попередньому навчальному році. І справді, на основі даних попереднього (діагностичного) контролю вчитель будує (конструює) вивчення нового матеріалу, передбачає повторення, організацію міжпредметних зв'язків, актуалізує знання, незатребувані до того часу.
Поточний контроль - найбільш оперативна, динамічна й гнучка перевірка результатів навчання. Проводиться на перших етапах навчання, коли ще важко говорити про сформованість умінь і навичок учнів. Його основна мета - аналіз ходу формування знань і вмінь учнів. Це дає вчителеві й учневі можливість вчасно відреагувати на недоліки, виявити їхні причини й вжити необхідних заходів до усунення; вернутися до ще не засвоєних правил, операціям і діям. Поточний контроль особливо важливий для вчителя як засіб своєчасного коректування своєї діяльності, внесення змін у планування наступного навчання й попередження неуспішності.
Тематичний контроль проводиться по завершенні вивчення великої теми. Це чітко видно на повторювально-узагальнюючих уроках. Призначення (функція) тематичного контролю: систематизувати й узагальнити матеріал всієї теми; шляхом повторення й перевірки знань попередити забування, закріпити його як базу, необхідну для вивчення наступних розділів навчального предмета.
Особливість перевірочних питань і завдань у цьому випадку полягає в тому, що вони розраховані на виявлення знань всієї теми, на встановлення зв'язків зі знанням попередніх тим, міжпредметних зв'язків, на вміння переносу знань на інший матеріал, на пошук висновків узагальнюючого характеру.
Підсумковий контроль проводиться як оцінка результатів навчання за певний, досить великий проміжок навчального часу - чверть, півріччя, рік.
В залежності від специфіки організаційних форм розрізняють контроль, здійснюваний учителем: фронтальний, груповий, індивідуальний і комбінований і самоконтроль учнів.
При фронтальній формі організації контролю на питання вчителя по порівняно невеликому обсязі матеріалу короткі відповіді, звичайно з місця, дають багато учнів класу. Ця форма контролю дозволяє вдало сполучити перевірку з завданнями повторення і закріплення пройденого матеріалу, викликаючи підвищену активність класу. Учитель ставить питання, як правило, перед усім класом, щоб в обговоренні цих питань брали участь всі учні. Кожен учень може доповнити, виправити, уточнити відповіді своїх товаришів, підтвердити ці доповнення прикладами і т.д. Дуже часто фронтальне опитування приймає вигляд жвавої бесіди. При вмілому застосуванні фронтального опитування за порівняно невеликий час удається здійснити перевірку знань у значної частини учнів класу.
Однак при фронтальному контролі буває важко забезпечити докладність всебічність перевірки кожного учня окремості.
Групова форма організації контролю використовується в тих випадках, коли виникає необхідність перевірити підсумки навчальної роботи чи хід її виконання частиною учнів класу, що одержала певне колективне завдання на уроці в процесі позаурочних занять. При цьому питання ставляться перед цією групою, у їхньому вирішенні беруть участь учні, що працювали в складі даної групи, але із обов'язковим залученням до обговорення інших учнів класу.
Індивідуальний контроль широко застосовується для ґрунтовного знайомства вчителя зі знаннями, уміннями і навичками окремих учнів, що для відповіді звичайно викликаються до класної дошки чи до столу з приладами, до карти, хоча не виключається відповідь учня і з місця, якщо при цьому не потрібні записи чи графічні зображення, за якихми повинні стежити всі учні, наочні приладдя і різне навчальне устаткування. У зміст відповіді учня входить пояснення теоретичних питань, виконання різних вправ, задач і експериментів. При індивідуальному контролі вчитель звертає увагу на докладність і усвідомлений характер відповіді учня, логічність його суджень, доведення висунутих їм положень, уміння застосовувати засвоєні знання. З цією метою учню задають додаткові і навідні запитання.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
