У розділі розкрито, що інтерактивність є ключовим поняттям навчально-виховного процесу і її рівень у комп'ютерних засобах визначається наявністю таких характеристик: забезпеченням нелінійного доступу до навчальної інформації з використанням гіпертекстової технології; оперативністю суб'єкт-суб'єктних і суб'єкт-об'єктних зворотних зв'язків; забезпеченням для студентів права вибору і міжособистісного спілкування; адаптацією системи навчання до індивідуальних їх особливостей; забезпечення різних рівнів автономії студентів (часткової, обмеженої та повної) реалізацією в інформаційно-навчальному середовищі відповідних стратегії керування їх навчально-пізнавальної діяльності під час позааудиторної роботи. Саме таке розуміння інтерактивності зустрічається у працях учених (В.Ю. Биков, В.І.Гриценко, Ю.І.Машбиць, I.Lam, W.Veen та ін.).
На основі аналізу ролі та значення самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності студентів у працях відомих дослідників (І.А.Зимньої В.А.Козакова, М.М.Солдатенко) визначено такі організаційно-методичні умови активізації професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів: вільний доступ кожного студента до навчально-методичного забезпечення дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу; проведення систематичної перевірки готовності студентів до практичних занять; організація навчально-пізнавальної діяльності студентів з інтерактивними комп'ютерно орієнтованими засобами; впровадження у процес самостійної позааудиторної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх менеджерів-економістів е-навчання; їх активне залучення до проектної діяльності (індивідуальної чи в малих групах); забезпечення автономної роботи студентів (повної, обмеженої, часткової) в інформаційно-навчальному середовищі.
У розділі обґрунтовано структуру і зміст навчально-методичного комплексу дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів та підтримано ідею багатьох учених (О.О.Андреєва, В.П.Безпалько, П.І.Образцова, Ю.Г.Татура та ін.) щодо створення його як цілісної дидактичної системи, кожен елемент якої є не просто носієм відповідної інформації, а виконує специфічні функції та дидактичні завдання. Структурними компонентами навчально-методичного комплексу дисциплін професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів визначено „паперову”, комп'ютерно орієнтовану та матеріально-технічну складові.
„Паперова” складова для кожної дисципліни інформаційно-комп'ютерного циклу містить: типову програму, робочу програму, навчально-методичний посібник з кредитно-модульної організації навчального процесу, навчальний посібник, практикуми з навчальних модулів дисципліни, навчально-методичні матеріали, спеціальну літературу.
Комп'ютерно орієнтована складова за місцем розміщення інформації включає комп'ютерно орієнтовані засоби, що знаходяться в комп'ютерних класах, на веб-сторінці викладача та в мережі Інтернет. Зміст комп'ютерно орієнтованої складової, що знаходиться в комп'ютерному класі, містить: автоматизовані тести готовності студентів до практичних занять; автоматизовані тести для модульного контролю знань студентів; мультимедійні навчальні курси і програми, комп'ютерні тренажери; системні програмні продукти локального та мережного призначення; стандартні програми системної оболонки; сімейство офісних додатків системної оболонки; інформаційні системи сучасного офісу; інформаційні системи менеджменту. Зміст комп'ютерно орієнтованої складової, що знаходиться на веб-сторінці викладача містить: довідково-інформаційні засоби навчання; електронні посібники з дисциплін; мультимедійні презентації лекційних занять; електронні версії посібників та практикумів з навчальних модулів дисципліни. Зміст комп'ютерно орієнтованої складової, що знаходиться в мережі Інтернет, містить: дистанційні курси; електронні лекції, посібники, практикуми; ділові комп'ютерні ігри; електронні довідники й інструкції; електронні енциклопедії та словники; довідково-інформаційні матеріали; електронні навчально-методичні матеріали, веб-сторінки, портали; електронні бібліотеки; електронну пошту; відео конференції.
Матеріально-технічна складова включає персональні комп'ютери, сканери, модеми, принтери, мережні засоби зв'язку, відеокамери, магнітні носії інформації, лабораторне обладнання та ін.
На основі вивчення наукових праць сучасних дослідників (В.П.Безпалька, О.В.Віштака, М.І.Жалдака, С.О.Сисоєвої) обґрунтовано комплексне застосування традиційних та комп'ютерно орієнтованих засобів навчання за принципом взаємного доповнення, визначено стратегії керування самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів під час роботи з електронним посібник в інформаційно-навчальному середовищі, розроблено методичні принципи та систему критеріїв оцінки придатності електронних посібників до використання у тій чи іншій педагогічній ситуації навчально-виховному процесу. До них віднесено: ціннісний критерій; критерій відбору та способів подання змісту; навчально-методичний критерій; технологічний критерій; контрольно-оціночний критерій; критерій керування діями суб'єктів навчання в середовищі електронного посібника; ергономічний критерій щодо створення та використання електронного посібника у навчально-виховному процесі. У розділі подано засоби віртуального середовища Moodle для розробки електронних посібників з дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу, що дозволяють реалізувати основні методичні принципи: спрямованості змісту електронного посібника на майбутню професійну діяльність, забезпечення рівневої диференціації навчальних професійно спрямованих завдань, вибору стратегій керування навчально-пізнавальною діяльністю студентів, інтерактивності, індивідуалізації, забезпечення наочності та достатності навчальної інформації, оперативності зворотного зв'язку, відсутності „помилкобоязні”, модульності структури, динамічності і багатоваріантності доступу до навчальної інформації.
У процесі дослідження розроблено та обґрунтовано систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, яка базується на накопичувальному, модульному, рейтинговому та наскрізному принципах оцінювання їх готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності впродовж усіх етапів професійної підготовки з інформаційних технологій у вищому навчальному закладі. Враховуючи результати досліджень учених (Л.М.Романишина, П.І.Сікорський, Н.І.Шиян та ін.), визначено такі види контролю навчальних досягнень студентів: міжсесійний контроль (попередній, діагностичний, поточний, періодичний, рубіжний) та підсумковий контроль, у процесі яких здійснюється оцінювання ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів. До структурних складових професійної підготовки, у межах яких оцінюється ефективність професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, віднесено аудиторну і позааудиторну навчально-пізнавальну діяльність студентів, модульну контрольну роботу та іспит.
Опитування викладачів вищих навчальних закладів (62 особи) щодо оцінки ефективності системи модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, виявило, що її впровадження у навчальний процес сприяло регулярності відвідування студентами аудиторних занять, систематичній позааудиторній навчально-пізнавальній діяльності студентів, об'єктивності оцінювання їх навчальних досягнень, формуванню відповідальності студентів за результати навчання. Викладачі вважають, що для всіх студентів доцільно застосовувати накопичувальне рейтингове оцінювання в балах, рівневу диференціацію щодо складності завдань для їх самостійної позааудиторної роботи, обов'язковий підсумковий контроль (іспити і заліки) за винятком тих, хто отримав оцінку А (за системою ECTS).
У п'ятому розділі - „Організація та результати дослідно- експериментальної роботи” - викладено етапи та методику проведення експериментальної роботи; проаналізовано й узагальнено її результати; розкрито перспективи розвитку професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів.
Експериментально-дослідна робота проводилася впродовж 2001-2007 рр. на базі семи вищих навчальних закладів у три етапи: аналітико-пошуковому, методично-експериментальному, контрольно-узагальнюючому.
На аналітико-пошуковому етапі здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; сформульовано науковий апарат; вивчався вітчизняний та зарубіжний досвід професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів з метою виявлення існуючого стану та розробки концепції, моделі та критеріїв ефективності такої підготовки; вивчено рівень готовності менеджерів-економістів підприємств до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності і сформованість у них мотивації до неперервного учіння з інформаційних технологій, а також сучасний стан професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах України; розроблено професійно спрямовані завдання репродуктивного, логічного і продуктивного рівнів складності для діагностичного контролю готовності студентів до практичних занять у комп'ютерних класах, самостійної навчально-пізнавальної діяльності та модульних контрольних робіт; визначено вимоги щодо підготовки, оформлення та оцінювання проектних робіт та підсумкових випробувань (іспиту, заліку) майбутніх менеджерів-економістів з дисциплін інформаційно-комп'ютерного циклу. Здійснено первинне вимірювання у 396 студентів рівня сформованості їх готовності до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності за показниками мотиваційного, когнітивного та професійно-діяльнісного критеріїв ефективності професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх; виділено контрольні та експериментальні групи студентів з орієнтовно однаковими навчальними досягненнями з інформаційних технологій; проведено аналіз одержаних результатів та доведено їх достовірність.
На методично-експериментальному етапі проведено експериментальну перевірку гіпотези і концептуальних положень у процесі експериментального впровадження моделі професійної підготовки з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів у вищих навчальних закладах. Для експериментальної перевірки було визначено показники критеріїв ефективності такої підготовки та розроблено систему модульно-рейтингового неперервного контролю й оцінювання результатів навчання з інформаційних технологій майбутніх менеджерів-економістів, використання яких у процесі формувального експерименту дозволило довести ефективність створених організаційно-методичних умов реалізації моделі такої підготовки та простежити динаміку підвищення рівня готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної інформаційно-комп'ютерної діяльності на всіх етапах їх професійної підготовки.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
