Рефераты. Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

p align="left">Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему: „Взаємодія дислокацій з точковими та більш потужними локальними дефектами і її вплив на рух дислокацій в кристалах кремнію” була захищена в 1997 році. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської не використовувались.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 74 наукових працях. Серед них: 1 монографія, 1 посібник з грифом МОН України, 34 статті у фахових виданнях з переліку ВАК України (з них 20 - одноосібних); 16 статей і 10 тез доповідей у збірниках наукових праць і матеріалах конференцій; 7 навчально-методичних посібників, 4 навчальні програми, 1 термінологічний словник.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку літератури (561 найменування), додатків. Загальний обсяг дисертації становить 525 сторінок. Основний текст дисертації викладено на 432 сторінках, з яких на 25 розміщено 37 таблиць і 36 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми; визначено мету, об'єкт, предмет, завдання, гіпотеза, методологічні основи і методи дослідження, його етапи. Розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення дослідження; сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі - “Концептуальні засади формування інформаційної культури вчителя початкових класів в умовах інформаційного суспільства” - аналізуються функції освіти та роль педагогічних кадрів у період становлення ІС. Інформатизація освіти розглядається як чинник і наслідок інформатизації суспільства. Умовами професійного вдосконалення педагога ІС визначено неперервну освіту та формування його ІК.

Доведено, що сучасна освіта є засобом розв'язання найважливіших проблем не лише всього суспільства, а й окремих індивідів, залишаючись одним із найважливіших етапів у тривалому процесі їхньої соціалізації. Сучасні тенденції в галузі вищої освіти та нові завдання, що стоять перед нею, зумовлюють необхідність переосмислення її ролі й місії, вироблення нових підходів і визначення нових пріоритетів розвитку. Система освіти нині значно трансформується і змістово, й організаційно. Вона має озброювати знаннями, формувати у студентів потреби в неперервному самостійному оволодінні ними, розвивати вміння й навички самоосвіти. Провідним стає принцип ”освіта впродовж життя”. Крім того, кардинально змінюється й інформаційне середовище освіти. Основним елементом навчального процесу є створення знань і отримання їх із одержуваної інформації. Ці тенденції приводять до такого висновку: знання, вміння й навички в роботі з інформацією варто формувати і розвивати цілеспрямовано, про що свідчить накопичений у світі позитивний досвід в освітній сфері. Робота з інформацією в сучасному суспільстві передбачає високий рівень ІК, розвивати яку необхідно ще з шкільних років, починаючи з початкової школи. Для цього вчителі початкових класів самі мають володіти високим рівнем ІК і бути готовими до постійного самовдосконалення в цій сфері.

Аналіз світового досвіду інформатизації освіти показує, що багато науковців розуміють ІК як уміння цілеспрямовано працювати з інформацією та використовувати для її одержання, обробки і передавання ІТКТ. Таке трактування, на нашу думку, є дещо звуженим, неточним і не враховує цілої низки аспектів, пов'язаних із знаходженням і використанням інформації фахівцями різних галузей.

За результатами дослідження стану професійної підготовки вчителів у нових соціально-економічних умовах сформульовано основні концептуальні положення підготовки педагогічних кадрів на нинішньому етапі розвитку ІС. Професійна підготовка вчителів до діяльності в сучасному інформаційному просторі має ґрунтуватися на положеннях про значення феномена інформації для розвитку особистості й цивілізації; про творчий характер ІД, що зумовлює багатоваріантну плюралістичну сутність інформаційного простору; поліфункціональний вплив інформаційних джерел на особистість; необхідність виховання грамотного реципієнта інформаційного простору. Основою формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є становлення системи його неперервної особистісно орієнтованої освіти з урахуванням новітніх педагогічних технологій і можливостей використання ІТКТ, оскільки реальну перспективу для подолання суперечності між темпами суспільного й індивідуального соціокультурного розвитку вчителя створює саме стратегія неперервної освіти з використанням новітніх ІТКТ.

У зв'язку із загальним підвищенням рівня науковості всіх сфер громадського життя, в тому числі й освітніх процесів, зростають вимоги не тільки до загальнокультурного і професійного рівня вчителя, а й до рівня його ІК. З іншого боку, процеси інформатизації освіти, що відбуваються в нашій країні, зумовлюють необхідність уведення науково обгрунтованих методів і методик використання ІТКТ у фаховій діяльності педагогічних працівників. Констатовано, що у вирішенні цього завдання вчителі і викладачі ВНЗ розділилися на дві групи: для одних персональний комп'ютер (ПК) став засобом, що допомагає реалізувати й удосконалювати процес навчання, для інших - невідомим, до якого ставляться з недовірою й острахом. Тому, формуючи ІК вчителя початкових класів, ми приділяти більше уваги розвитку інтересу до проблем інформатизації, постійної потреби в нових знаннях, прагнень до цивілізованого спілкування, готовності до практичних раціональних видів фахової діяльності; системи спеціальних знань і вмінь, поглядів і переконань в галузі інформатики та ІТКТ, виходячи з принципів і закономірностей сучасних освітніх парадигм; потреби осмислення своїх індивідуальних і творчих потенційних можливостей; потреби в неперервній освіті впродовж усього життя.

Серед компонентів формування в індивіда потреби у неперервній освіті на сучасному етапі найбільш істотним, на наш погляд, є саме розвиток його творчих можливостей. Працювати в режимі творчості - необхідна вимога до професійної діяльності сучасного фахівця. Сучасний учитель початкових класів має вміти вдало структурувати елементи навчального матеріалу, інтегрувати різнопредметні знання, максимально застосовувати образотворчу ілюстрацію, відеотехніку та комп'ютерну графіку, анімацію, методи проблемного навчання, діалогічні форми навчання тощо.

Тому найважливішими напрямами розвитку системи підготовки творчого вчителя початкових класів в умовах глобальної інформатизації суспільства вважаємо такі: інформатизація освіти, інтеграція змісту освіти, гуманізація, забезпечення наступності і неперервності, розвивальний, діяльнісний характер освіти, активізація навчальної і педагогічної діяльності, надання їй характеру творчого пошуку.

Вітчизняними та зарубіжними педагогами надається перевага окремим із цих напрямів. Головним напрямом вважають комп'ютеризацію В.Ю. Биков, І.Є. Булах, Р.С. Гуревич, А.М. Гуржій, Ю.О. Дорошенко, М.І. Жалдак; інтеграцію - Є.С. Барбіна, В.Р. Ільченко, І.М. Козловська, Т.С. Яценко; гуманізацію - С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.І. Мирошниченко, Г.С. Тарасенко; неперервність освіти - П.М. Воловик, М.А. Лобанов, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва. Розвивальному і діяльнісному характеру освіти надають перевагу Г.О. Атанов, Г.О. Балл, В.В. Давидов та ін. Проте постать учителя початкових класів настільки багатогранна, його професійна діяльність настільки широкомасштабна, а контингент учнів настільки специфічний, що в процесі його підготовки, як показали дослідження, важливими й необхідними є всі згадані напрями, а головним їх результатом має стати здатність учителя до творчості, самоосвіти, новаторства. Тому всі визначені напрями мають бути наявними в процесі його підготовки і слугувати посиленню творчого потенціалу майбутнього вчителя початкових класів. У зв'язку з цим визначено такі завдання педагогічних ВНЗ:

· забезпечити підготовку вчителів на основі навчання інноваційного типу та їхньої неперервної освітньої діяльності;

· змістити з пасивної на активну професійно-особистісну позицію майбутніх учителів щодо засвоєння перспективних педагогічних технологій;

· перевести навчальну діяльність студентів із режиму одержання інформації в режим інноваційного розроблення, спільного пошуку орієнтирів професійної діяльності;

· створити інноваційно-творче середовище для ІД майбутнього вчителя.

Аналіз розвитку професійно-педагогічної культури вчителя з позицій синергетики дав можливість зробити висновок, що ІК є системотвірним чинником його професійної культури. З урахуванням результатів здійсненого аналізу психолого-педагогічної літератури та різних підходів до трактування поняття ІК сформульовано означення ІК вчителя початкових класів, визначено її компоненти, критерії, показники, рівні.

Визначені закономірності розвитку професійної культури вчителя, такі, як ускладнення її структури як сукупності психічних процесів і якостей особистості; односпрямованість і періодичність розвитку, що відображається в необмеженості незворотних і спрямованих змін інтелектуальної системи від простого до складного, від нижчого до вищого рівнів і в періодичному повторенні властивостей, процесів і явищ на різних рівнях; часової неузгодженості щодо розвитку підсистем (одні підсистеми професійної культури вчителя розвиваються швидше, інші - повільніше). Зроблено висновок, що професійно-педагогічну культуру можна розглядати як систему, здатну до самоорганізації.

Доведено, що несприйняття інновацій в освіті під тиском вимог ІС до професійних і особистісних якостей учителя призводить до зниження рівня його професіоналізму. Розвиток професіоналізму вчителя починається не з перших днів професійної діяльності, а в період навчання в педагогічному ВНЗ. І лише в процесі власної діяльності майбутній учитель забезпечує розвиток своїх фахових здібностей. Інтенсивність такого розвитку залежить від низки педагогічних чинників, серед яких особливе місце посідає створення умов для творчої ІД, виховання мотивації до самовдосконалення, формування потреби в неперервній освіті, вивчення різних педагогічних технологій тощо.

З ускладненням структури професійної культури як системи відбувається прискорення темпів її розвитку. Чим на більш високому рівні розвитку знаходиться професійна культура вчителя, тим швидше вона змінюється й розвивається. З цієї точки зору найбільш адекватним для математичної моделі розвитку професійно-педагогічної культури є експоненціальний закон , де - початкове значення професійної культури, - коефіцієнт її зростання, - тривалість педагогічної діяльності. На низьких рівнях організації цієї системи темпи розвитку мінімальні. Це означає, що для успішного входження в професійну діяльність випускник педагогічного ВНЗ уже має володіти певним рівнем професійної культури. До ресурсів самоорганізації професійної культури віднесено загально-культурний, фаховий і загальноосвітній рівень учителя, його потреби й інтереси, особистісні цінності, тобто все те, що цілком визначає мотиви будь-якої діяльності, зокрема, - фахової.

Узагальнюючи викладене, можна зробити висновок, що в ІС питома вага високопрофесійної інтелектуальної праці є особливо значною, а тому якість педагогічної діяльності має вирішальне значення. Розвиток науки, техніки, виробництва, комп'ютерної індустрії ставить жорсткі вимоги до рівня освіченості населення. Це, в свою чергу, підвищує вимоги до сучасного вчителя. Подолання суперечностей, викорінення недоліків і диспропорцій у підготовці педагогічних кадрів, покликаних вирішувати нагальні потреби нарощення інтелектуального потенціалу суспільства, зумовлюють необхідність реформування вищої педагогічної освіти, формування ІК вчителів, забезпечення їхньої неперервної освіти на основі ІТКТ.

У другому розділі - “Формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів як психолого-педагогічна проблема викладено характеристику основних дефініцій дослідження, проаналізовано структуру професійно-педагогічної культури сучасного вчителя початкових класів. Аналізуючи різні підходи до визначення поняття ІК особистості науковців України, Польщі, Росії та інших країн, а також специфіку професійної діяльності вчителя початкових класів, вироблено власний підхід до трактування ІК, який представлено в цьому розділі. На основі аналізу педагогічної діяльності в контексті культуротворчого підходу визначено структурні компоненти професійно-педагогічної культури вчителя початкових класів.

Професійно-педагогічна культура вчителя є відкритою системою. Розвиток цієї інтелектуальної системи залежить від ступеня надходження, опрацювання й ефективного використання інформаційних потоків із навколишнього середовища. Останнє означає, що сучасний учитель має бути відкритим до сприйняття інформації. З огляду на перенасиченість її в сучасному суспільстві, складність і різноманітність інформаційних технологій він має володіти високим рівнем ІК. Очевидно, що поняття ІК генерується двома фундаментальними поняттями: культура та інформація, відтворюючи їх взаємозв'язок і взаємовплив (рис.1.).

Наявність різних означень і трактувань ІК та їх ускладнення з урахуванням рівня розвитку суспільства свідчить про динамічність цього поняття й необхідність врахування вимог інформаційного розвитку суспільства при його визначенні. Для творчого вчителя початкових класів проблема ІК ускладнюється ще й тим, що він працює з різнопредметною інформацією і презентує її учням з урахуванням їхніх вікових особливостей.

Рис.1. Генерування поняття інформаційної культури

Враховуючи різні підходи дослідників до визначення поняття ІК та її місця в професійній культурі вчителя, пропонуємо своє бачення цієї структури (рис.2). ІК зображена в центрі схеми, оскільки вона є „джерелом живлення” всіх інших структурних компонентів професійної культури вчителя. Вплив ІК на кожну із підсистем професійної культури майбутнього вчителя можна довести. Наприклад, пошук наукової інформації, ознайомлення з науковими методами її обробки, збирання, дослідження, аналіз і зіставлення певних фактів, понять, явищ розвивають наукову культуру студента. Систематичне застосування ІТКТ для пошуку, відбору, інтегрування, структурування і створення власної інформації розвивають предметну компетентність, технологічну й методологічну культуру майбутнього вчителя.

Отже, ІК є системотвірним чинником професійної культури вчителя, оскільки перетворює її у відкриту, самодостатню систему, що саморозвивається і саморегулюється. Слід зауважити, що ІК, в свою чергу, є підсистемою професійної культури. ІК, як показано в третьому розділі, теж має ознаки системності. Її компоненти взаємодіють між собою, зміни в розвитку одного неминуче викликають зміни в розвитку інших.

Рис.2. Структура професійної культури вчителя

Пропонуємо таке визначення цього складного і багатокомпонентного поняття: інформаційна культура вчителя початкових класів - це інтегроване особистісне утворення, яке є системою ціннісних орієнтацій, знань, умінь і навичок формування потреби в інформації, здійснення пошуку необхідної інформації з усієї сукупності інформаційних ресурсів, відбору, оцінювання, збереження знайденої інформації, інтеграції, структурування та створення нової інформації, презентації її учням з урахуванням їхніх вікових особливостей, використаня в навчально-виховному процесі початкової школи ІТКТ, зокрема комп'ютерних дидактичних ігор.

Базуючись на дослідженнях В.Ю. Бикова, Б.С. Гершунського, Р.С. Гуревича, О.П. Єршова, М.І. Жалдака, Г.М. Каджаспирової, О.Й. Карабін, С.Д. Каракозова, Н.М. Розенберга та ін., виокремлено такі основні компоненти ІК: 1) культура розумової праці; 2) комунікативна культура; 3) комп'ютерна грамотність та інформаційна компетентність. На основі аналізу професійних умінь учителя початкових класів і компонентів його ІК розроблено критерії, показники та рівні її сформованості. Детальний опис показників і компонентів ІК вчителя початкових класів представлено в таблиці 1.

Пріоритетна мета експериментальної методики - формування ІК майбутнього вчителя початкових класів як основної складової його професійної культури. Очевидно, що проблема формування ІК майбутнього вчителя, чия діяльність є чи не найбільшою мірою інформаційною, набуває в умовах інформатизації суспільства особливої значимості, а сама ІД є і чинником, і показником розвитку ІК вчителя. На основі аналізу змісту ІД вчителя початкових класів визначено такі компоненти його інформаційної підготовки з метою розвитку ІК: когнітивний, аксіологічний, конструктивний, комунікативний, мотиваційний і дослідницько-творчий. Виходячи із системно-синергетичного підходу, вважаємо ІК підсистемою професійно-педагогічної культури вчителя. З огляду на це, для розвитку ІК мають бути створені умови, що забезпечували б дотримання законів синергетики. Тому організаційно-педагогічними умовами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів вважаємо такі:

Страницы: 1, 2, 3, 4



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.