Українська народна іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Українська народна іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку

рограма виховання і навчання дітей дошкільного віку „Дитина” передбачає наявність вмінь дитини за мотивами косівської кераміки прикрашати посуд за мотивами народних промислів, в аплікації оздоблювати декоративними елементами предмети побуту, в малюванні передавати характерні ознаки української кераміки (діти 4-5 років), вирізати та обривати геометричні елементи і форми, робити декоративні розписи, малювати іграшки (5-7 років).

Програма „Малятко” вимагає використання народної іграшки в творчих іграх з середньої групи, складання творчих розповідей, загадок в старшій групі.

Програма „Дитина” пропонує розвивати творчість дітей в роботах з ліплення, малювання, аплікації в підготовчій групі.

Обидві програми вимагають знайомити дітей творами народного мистецтва - іграшками, предметами побуту; використовувати мотиви народного мистецтва в творчій діяльності: малюванні, ліпленні, аплікації.

Більш широкі і змістовні вимоги щодо використання народної іграшки в програмі „Малятко”, також високі вимоги щодо використання народної іграшки в самостійній творчій діяльності. В програмі „Дитина” більш глибокі вимоги щодо використання народної іграшки в творчій практичній діяльності (малювання, ліплення. .).

Таким чином в практиці дошкільного навчального закладу можна використовувати програми виховання і навчання дітей дошкільного віку „Дитина” і „Малятко”, бо вони обидві змістовні і доповнюють одна одну.

2.3 Досвід експериментальної роботи
Для виявлення знань дітей про українську народну іграшку було проведено констатувальний експеримент.

Мета: виявити знання дітей про види народних іграшок щодо класифікації за регіонами, їх зміст, матеріал, елементи оформлення.

Уточнити уявлення дітей про використання народної іграшки (в видах діяльності: мовній, ігровій, художній, музичній).

Виявити здатність дітей використовувати народні іграшки в творчій діяльності (вміння розповідати про іграшку, виготовляти та використовувати іграшку відповідно до її призначення).

Методи.

Наукові:

1. Аналіз;

2. Синтез;

3. Узагальнення

4. Класифікація;

5. Моделювання.

Емпіричні:

1. Педагогічний експеримент;

2. Спостереження;

3. Обстеження;

4. Вивчення результатів і продуктів діяльності.

В процесі констатувального експерименту вивчалися:

1. Плани навчально-виховної роботи;

2. Продукти діяльності дітей;

3. Діяльність дітей на заняттях, в повсякденному житті.

Критерії рівнів оцінки компетентності дітей.

Було встановлено такі рівні:

1) Низький рівень

2) Середній рівень

3) Високий рівень

Відповідно до рівнів було визначено наступні показники:

Низький рівень

1 бал - фрагментарні знання про народні іграшки. Діти практично не звертають увагу на її естетичні якості, вагаються у поясненні власних суджень та оцінок. Спроможні лише до вираження однозначної емоційної оцінки стосовно української народної іграшки. Не проявляється інтерес до виготовлення народних іграшок за зразком.

2 бали - знання часткові, епізодичні, безсистемні, відсутня потреба в усвідомленому ознайомленні з народними іграшками та захопленість даним видом мистецтва, спостерігаються утруднення у вираженні власного ставлення, настрою та думок, які виникли у ході ознайомлення з українськими народними іграшками. Діти, які відносяться до цього рівня малоініціативні, у них відсутні творчі прояви, вони уникають виконання завдань творчого характеру, прагнуть до копіювання, потребують значної допомоги педагога.

Середній рівень

3 бали - володіють неповним обсягом знань про українську народну іграшку, основні способи її створення. Виявляється неусвідомленість інтересів щодо української народної іграшки, майже немає потреби у її вивченні й виготовленні, наявна слабка здатність до обґрунтування настрою, думок, почуттів, що виникли у ході ознайомлення з різними видами українських народних іграшок.

4 бали - з помилками розрізняє різні види іграшок за класифікацією щодо регіону, орієнтується в характерних кольорах і елементах оздоблення окремих видів народної іграшки. Вміє аплікувати, малювати елементи оздоблення народної іграшки за зразком з допомогою дорослого. Може скласти розповідь про народну іграшку за запитаннями. Використовує в ігровій діяльності за призначенням. У дітей спостерігається прагнення до вираження власного ставлення до народної іграшки з відповідним обґрунтуванням.

Високий рівень

5 балів - розрізняє за класифікацією щодо регіону. Знає матеріали, з яких виготовляють іграшки, розрізняє характерні кольори і елементи оздоблення різних іграшок. Вміє ліпити з глини та відповідно оформлювати народні іграшки. Прагнуть до самоактуалізації у творчій роботі, намагаються отримати задоволення від виконання завдання творчого характеру, нерідко проявляють ініціативність. Відчувають певні труднощі при спробі порівнювати, узагальнювати та встановлювати зв'язки між елементами іграшок, шукати аналогії. Проявляється здатність до оцінки деяких вартостей української народної іграшки (саме як твору мистецтва).

6 балів - досить глибока поінформованість про українську народну іграшку, самостійність у ході засвоєння знань та їх застосування; спроможність робити висновки, аналізувати, порівнювати одержану інформацію; оперувати відповідною термінологією. Характерне самовираження у різних видах художньо-творчої діяльності (відносно української народної іграшки), яскравість уяви та художнього бачення. Має потребу в ознайомленні з українським народним мистецтвом (народною іграшкою); відчутну зосередженість та захопленість процесом сприйняття художнього явища. Водночас спостерігається безпосередність переживань, активність у процесі обговорення вражень, отриманих від сприйняття художніх явищ, підвищений інтерес до занять з вивчення та самостійного виготовлення українських народних іграшок. Вони здатні самостійно оцінити естетичні якості твору мистецтва, висловити почуття, викликані тією чи іншою іграшкою.

Для вивчення рівня компетентності дітей розроблено такі питання:

Які іграшки відносяться до народної?

Як називаються іграшки?

Чим характеризується?

З чого виготовлена?

Які фарби використані?

Якого виду ця іграшка?

В якій місцевості виготовляють іграшки з сиру?

Зустрічаючи весну, з чого господині роблять іграшки для дітей?

Знайдіть спільне між Косівською і Опішнянською іграшками.

Знайдіть відмінне між Косівською і Опішнянською іграшками.

Відгадайте загадку: Є деревце - не полінце

Шість дірочок має,

Весело співає. (сопілка).

Як можна використовувати сопілку у грі?

А ще для чого можна використовувати сопілку?

З чого зроблена сопілка?

На якому тлі нанесено забарвлення сопілки?

Які рослинні елементи використані в оздобленні сопілки?

Як ти будеш гратись зі свищиком?

Під час яких подій використовували свищики?

Кого відганяли звуками свищиків?

Розкажи про свою улюблену народну іграшку.

Придумай загадку про цю іграшку.

Як по іншому називаються брязкальця?

З яких матеріалів майстри виготовляють народну іграшку?

Розмалювати плоскі паперові форми елементами візерунків Косівської іграшки.

Розмалювати плоскі паперові форми елементами візерунків Яворівської іграшки.

Розмалювати плоскі паперові форми елементами візерунків Київської іграшки.

Розмалювати плоскі паперові форми елементами візерунків Опішнянської іграшки.

Склади загадку про свою улюблену народну іграшку.

Зліпити народну іграшку з глини і прикрасити її характерним орнаментом.

Чому маленький іграшковий глиняний посуд називали "монетками"?

Слід відзначити, що найкращі знання дітей з історії народної іграшки та виду щодо матеріалу. Високі показники мають за виконання практичних дій в зображувальній та ігровій діяльності та дещо нижчі показники в мовленнєвій діяльності. Середні знання у дітей щодо оформлення народної іграшки. Низькі показники щодо змісту та виду народної іграшки за місцевістю.

В результаті проведення констатувального експерименту можемо зробити такий висновок, що низький рівень компетентності мають двоє дітей в групі: Микал Іван і Чайка Вероніка. Це 12,5% від загальної кількості дітей.

Середній рівень компетентності мають шість дітей в групі: Маркус Андрій, Марчук Марина, Пархоменко Бодя, Сокоренко Аня, Токар Женя, Тригуб Вікторія. Це 37,5% від загальної кількості дітей.

Високий рівень компетентності мають двоє дітей в групі: Бакало Марія і Яренко Валерія. Це 12,5% від загальної кількості дітей.

Таким чином констатувальний експеримент дає можливість зробити висновки про те, що в дошкільному навчальному закладі "Оберіг" вихователі майже не планують виховної роботи щодо використання народної іграшки в різних видах діяльності, тому у дітей не високий рівень знань (знають що народна іграшка, але не знають види, не вміють порівнювати два види іграшок за різними ознаками, відчувають труднощі у використанні народної іграшки в творчій діяльності: складання загадок та розповіді про народні іграшки, але в ігровій діяльності використовують за призначенням).

В результаті проведення експерименту розроблено систему роботи щодо використання української народної іграшки у виховній роботі з дітьми дошкільного віку.

Висновки
Отже, якщо розглядати дитинство як стан певного культуротворення, діяльнісна основа якого має рефлексивно-іграшковий характер, то в цьому разі роль іграшки значно актуалізується. Показово, що багато дитячих ігор та іграшок залишаються майже незмінними впродовж сотень (а може, й тисяч) років, і, як раніше: дитина творить гру - гра творить дитину.

Народна іграшка як витвір мистецтва, як явище культури і як засіб виховання дітей здавна цікавить вчених. Українській народній іграшці відведено важливе місце у виховному процесі сучасних дошкільних закладів, бо вона має велике значення у всебічному вихованні дітей дошкільного віку.

Народна іграшка є специфічним витвором. Вона має пізнавальну цінність для дитини, відображає явища реального світу в доступних їй формах. Народна іграшка несе в собі інформацію, є естетичною і втілює оригінальну ідею. Використання її у дитячому садку, сім'ї збагачує, урізноманітнює ігрову діяльність дітей, розширює сферу пізнання світу і свого народу, розвиває традиційні для національної культури навички. Дитина сприймає народну іграшку і як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню.

Народна іграшка посідає важливе місце у системі засобів формування творчої активності дітей. Вона унікальним чином інтегрує у собі побутові, мистецькі, педагогічні традиції і якнайкраще підтверджує нерозривність становлення окремої людини і людства.

Народна іграшка - важливий фактор психічного розвитку. Вона впливає на розвиток пізнавальної, емоційної сфер особистості, її творчих здібностей, сприяє активізації творчо-продуктивної діяльності, сприяє формуванню самостійності дітей.

Іграшка - це засіб виховання дитини, зрештою, ідеологія. Без неї патріотів не виростити. Не буде патріотів - не буде Держави.

Отже, народна іграшка дає дитині те, чого не може дати сучасна іграшка. Існуючи поряд, вони доповнюють одна одну.

Список використаних джерел
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - К., 1999.
Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук, ред. О.Л. Кононко. - К., 2003.
Концепція безперервної системи національного виховання. - К., 1994.
Про дошкільну освіту: Закон України - К., 2001.
Про освіту: Закон України // Освіта. - 1991. - 25 червня.
Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку. - К., 1999.
Програма „Дитина”. Орієнтовний зміст виховання і навчання дітей 3-7 років у дитячих закладах. - Суми МКВВП „Мрія”, 1992.
Методичні рекомендації до програма виховання дітей дошкільного віку „Малятко”. - К.: СП „Свенас”, 1993.
Абраменкова В. „Батькам про ігри й іграшки” журнал „Берегиня роду” 2007
Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. - К., 2002. - 407 с.
Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Практикум: Навч. Посіб. - К.: Вища шк., 2003. - 206 с.
Лозован Михайло „Генна пам'ять народної іграшки” Журнал „Поштовий вісник” № 07 (29.02. 2008).
Найден О.С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості. - К.: АртЕк, 1999. - 256 с: іл.
Найден О.С. Українська народна іграшка. Смислові та обрядові основи // ОМ - 1991 - №3 - с.27-30
Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: „Академвидав”, 2006. - 456 с. (Альма-матер)
Русова С. Вибрані педагогічні твори. - К.: Освіта, 1996. - 304 с.
Терентьєва Наталя „Лялька знайомить зі світом” Журнал „Дошкільне виховання” №10 2007.
Додаток 1
Методичні рекомендації для вихователів дошкільних навчальних закладів щодо використання народної іграшки у виховній роботі з дітьми.
Українська народна іграшка є насамперед явищем культури. З'явилася вона приблизно 25 років тому і мала обрядове значення. Є такі види української народної іграшки: Яворівська, Косівська, Опішнянська, Київська, Закарпатська. Українська народна іграшка є засобом виховання дітей.
Можна скласти цикл освітньо-виховної роботи з використанням народної іграшки, який передбачає:
Заняття з мовленнєвого спілкування:
Розповідь вихователя „Історія Київської народної іграшки”.
Складання описової розповіді „Косівська лялька”.
Складання загадки про солом'яного коника.
Складання розповіді про іграшку по пам'яті.
Морально-етична бесіда на тему: „Чого нас вчить народна іграшка”.
Заняття з зображувальної діяльності.
Малювання на готових паперових формах візерунків Опішнянської іграшки.
Малювання на готових паперових формах візерунків Косівської іграшки.
Обривання і нарізування геометричних елементів і форм орнаменту Яворівської іграшки.
Ліплення декоративної пташки з цілого шматка глини.
Ліплення декоративних кухликів з наступним розфарбовуванням.
„Прикрасимо сарафани матрійкам”
„Чому матрійка сумна? ”.
Розпис птаха за мотивами петриківської іграшки.
Колективна аплікація на тему„Гілочка верби”.
Малювання Петриківської іграшки за задумом.
Заняття з музичного виховання.
Розповідь вихователя на тему „Сопілка заспіває про минуле”.
Музикування на сопілці.
Заняття з розділу дитина і навколишній світ.
Ознайомлення з глиняними іграшками Київських майстрів.
Ознайомлення з способами виготовлення Київської ляльки.
Ознайомлення з витинанкою.
Читання та вивчення творів художньої літератури.
Читання легенди „Хто найкращий майстер на землі”
Читання оповідання О. Волосюка „Обереги”.
Ігри.
Дидактична гра „Попрасуємо одяг”, використовуючи рубель і качалу.
Дидактична гра „Де ця іграшка народилася”.
Сюжетно-рольова гра „Ярмарок” з використанням іграшкового посуду та народних іграшок.
Сюжетно-рольова гра „Іграшковий майстер”.
Театралізована гра „Солом'яний бичок”.
Свята і розваги.
Свято весни з використанням народних іграшок з тіста.
Вечір загадок „Про що розкаже народна іграшка”.
Додаток 2
Конспекти занять по ознайомленню з українською народною іграшкою для дітей старшого дошкільного віку.
„Прикрасимо сарафани матрійкам”
Програмовий зміст. Вчити самостійно прикрашати силует сарафана, розташовувати візерунок по всьому силуету або внизу по краю. Розвивати у дітей відчуття кольору. Виховувати уважність, самостійність.
Матеріал. Матрійка, викрійки сарафанчиків з кольорового паперу, фарби різних кольорів, пензлі.
Попередня робота. Розповідь про історію створення матрійки (звернути увагу на кольори та орнамент на сарафані матрійки), з якого вона регіону. Розгляд візерунків на одязі матрійки, альбомів для розфарбовування.
Методика проведення заняття. Звернути увагу дітей на красу одягу (візерунок на платтях у дівчаток, нарядні сарафани на матрійках), розглянути їх. На прохання вихователя діти знаходять в групі предмети, які прикрашені візерунком. Після цього вони малюють візерунки на сарафанчиках матрійок, розглядають, які вийшли візерунки, вибирають ті, які їм більше сподобалися, обгрунтовують свої відповіді.
Розпис птаха за мотивами петриківської іграшки
Програмовий зміст. Продовжувати знайомити з особливостями петриківської іграшки. Розвивати у дітей естетичне сприйняття, відчуття кольору, уміти кінцем кисті наносити крапки, всім пензлем малювати кружечки, дуги, кільця, смужки. Виховувати повагу до національної культури.
Матеріал. Побілені фігурки птахів, петриківська іграшка, фарби, кисті, вирізані з білого паперу силуети фігурок птахів.
Попередня робота. Розгляд іграшок, ілюстрацій. Малювання поза заняттями.
Методика проведення заняття. Вихователь просить дітей знайти своїх птахів, питає, для чого їх пофарбували білою фарбою. Уточнює відповіді: "На білому фоні яскраві фарби виглядатимуть найсвятковіше". Потім діти розглядають узор на петриківській іграшці. На окремому листі проводять лінію, малюють круг, ставлять крапку. Вихователь показує прийоми малювання на мольберті. Тим, кому важко прикрашати узором форму, можна дати вирізаний з паперу силует птаха. Розфарбовувати об'ємну форму можуть діти, які краще володіють прийомами декоративного малювання.
„Чому матрійка сумна? ”
Програмовий зміст. Продовжувати вчити використовувати прийоми петриківського розпису для прикрашання спідниці матрійки (малювати кільця, кружечки, крапки). Формувати вміння передавати характерні риси персонажа. Розвивати пам'ять, увагу, мовлення. Виховувати у дітей позитивне відношення до образу, інтерес до народної іграшки.
Матеріал. Два зображення матрьошок з різним виразом облич, фарби, пензлі.
Попередня робота. Розгляд петриківських іграшок. Ігри з матрьошками.
Методика проведення заняття. Вихователь робить два зображення матрійки: у однієї спідниця яскрава з петриківським візерунком, у іншої візерунку немає; вираз обличчя у однієї веселий, у іншої сумний. У сумної матрійки наклеєна кишенька, в яку в кінці заняття треба вставити лист паперу з яскравим візерунком і кружечок з веселим виразом обличчя.
Діти розглядають два зображення, говорять, чому одна матрійка весела, а інша сумна. Пояснюють, що треба прикрасити їй сарафан. Вихователь пропонує зробити яскравий малюнок тканини, з якого можна зшити матрійці сарафан. Діти малюють петриківський візерунок на квадратному листі паперу. В кінці аналізують роботи дітей і вибирають, який візерунок краще підійде матрійці. Вихователь по черзі вставляє в кишеньку різні варіанти візерунків, замінює кружечок з веселим виразом обличчя.
Ознайомлення з витинанкою
Програмові завдання: Сформувати знання в дітей про те, що таке витинанка, про спосіб та матеріал виготовлення. Розвивати увагу, пам'ять, мислення. Виховувати повагу до українських традицій, до історії рідного краю.
Матеріал: витинанки різних кольорів, візерунків.
Попередня робота: розгляд інтер'єрів хат, відвідування краєзнавчого музею.
Хід заняття. Вихователь: Діти, подивіться, як гарно в нашій світлиці. Може, знаєте, чому я сказала "світлиця"? Колись світлицею називали найгарнішу кімнату в хаті. Жінки-українки з давніх-давен любили чепурити свої хати. Було чисто і затишно скрізь. З тих часів дійшло до нас прислів'я: "У хаті, як у віночку, і сама сидить, як квіточка". А хто ця квіточка? - Господиня, яка чимало праці докладає, щоб було у хаті затишно і гарно. Давайте запам'ятаємо це прислів'я і намагатимемося, щоб у нашій груповій кімнаті був завжди порядок.
Ми вже з вами розглядали інтер'єр хати на малюнках, бачили в краєзнавчому музеї давні речі вжитку. Пригадайте, що таке інтер'єр? (Внутрішнє оздоблення, тобто убрання, приміщення) Що було в хаті? Які давні речі, якими колись користувалися, ви знаєте? (Прядка, жорна, дерев'яні ночви та іи) Чим була прикрашена хата? (Образи, рушники, квіти, вазони; розмальовані квітами ніч, грубка, скриня та ін)
Сьогодні я вам розповім, чим ще в давні часи в нашому краю прикрашали хати. Це були витинанки. Так їх називали, бо вони витиналися, вирізалися із наперу. Витинанки використовували замість серветок у буфетах-сервантах, ними прикрашали образи під склом. Перед Новим роком і різдвяними святами між вікнами на стінах прибивали навхрест гілки ялини і прикрашали витинанками, ліхтариками, зірочками. Давайте розглянемо, якими витинанками прикрашена наша світлиця.
Діти розглядають витинанки й описують їх.
Чому ці витинанки різні?
Чому вони відрізняються одна від одної?
Вихователь показує, як робити витинанки (дві-три одного кольору, але з різним візерунком).
Від чого залежить візерунок на витинанках?
Якщо діти утруднюються відповісти, вихователь детально знайомить їх із процесом виготовлення витинанок.
Папір квадратної форми і певного розміру складають учетверо або ввосьмеро і ножицями вирізають рослинні-орнаменти: зірочки, квіти, листки, хмелики, вінок; різні геометричні форми чи контурні зображення птахів або людей. Колись усі вирізані витинанки наклеювалися на папір певної довжини і використовувалися як орнамент на стінах.
Додаток 3
Легенда "Хто найкращий майстер на землі".
Це було дуже давно. В одному українському селі дівчата й жінки вирішили показати свою майстерність Домовилися, що в неділю прийдуть на сільський майдан і принесуть усе найкраще, зроблене своїми руками: вишитий рушник, полотно, скатертину, одяг.
У призначений день усі дівчата й жінки прийшли на майдан. принесли безліч дивовижних речей. У старців, яким громада доручила назвати найкращих майстрів, очі розбіглися: так багато було талановитих жінок і дівчат. Дружини і дочки багатіїв принесли вишиті золотом і сріблом шовкові покривала, тонкі мережані занавіски, на яких були вив'язані дивні птахи.
Але переможцем стала дуже бідна Мар'яна. Вона не принесла ні вишитого рушника, ні мережива, хоч усе це вміла чудово робити. Вона привела п'ятирічного сина Петруся. Петрусь приніс жайворонка, якого сам вирізав з дерева. Приклав хлопчик жайворонка до губів - заспівала, защебетала пташка, як жива. Усі стояли на майдані мов заворожені, і раптом у блакитному небі заспівав справжній, живий жайворонок, якого привабив спів на землі.
Старі прийшли до такого висновку: "Найкращим майстром є той, хто творить розумну і добру людину".

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7