Перше пред'явлення йде без перекладу. Темп мовлення педагога природний (100-120 слів за хвилину). За другим пред'явленням педагог тричі повторює кожну фразу і перекладає її, темп можна уповільнити, але слова не розтягувати, а подовжити тривалість пауз. Як і під час першого пред'явлення, педагог користується опорами для семантизації нового тексту. У кінці етапу введення педагог запитує дітей, що вони зрозуміли.
Наступний етап - розучування, під час якого діти мають можливість прослухати матеріал втретє і тут же повторити почуте. Четверте пред'явлення матеріалу буде на етапі "Музичний сеанс", коли діти знову почують матеріал , але без перекладу на фоні легкої інструментальної музики.
Т.К.Полонська пропонує використовувати для аудіювання фабульні тексти (казки), які завжди привертають увагу дітей. Фабульні тексти характеризуються невеликими розмірами, стійкістю сюжету, простотою, елементарністю, їх необхідно супроводжувати яскравими ілюстраціями. В ілюстраціях до фабульних текстів співвідношення зорового і звукового рядів на початку має бути приблизно однаковим (один до одного). Ілюстрації є важливим засобом семантизації поряд з перекладом.
Для аудіювання важливо підбирати матеріал, записаний носіями мови. Це можуть бути вірші, лічилки, пісні, коротенькі історії. Необхідно забезпечити слухання такого матеріалу з перших занять. Звичайно мовлення у звукозапису сприймати важче, тому форма подачі повинна викликати у дітей позитивні емоції: запис красивої музики, голосів тварин та птахів. З метою наближення умов формування аудитивних навичок до природних можна використовувати відеозапис мультфільмів та дитячих фільмів-казок. Контроль розуміння почутого може проводитися за допомогою таких засобів:
1. Малюнків, іграшок.
Педагог читає дітям пари слів, а діти мають показати малюнок (іграшку) із зображенням почутого: Наприклад: a mouse миша, a house будинок, a car машина. Педагог демонструє ляльку, яка гуляє і говорить. "Аіісе іs gоіng". Діти: "yеs". Потім садить ляльку і говорить: "АІісе іs runnsng". Діти: "Nо".
3. Виконання наказів педагога Педагог: Run, jump,walk/ Діти виконують
7. Особливості ознайомлення дітей з іншомовною грамотою в дошкільні роки. Розкрийте новітні підходи
При ознайомленні дітей з граматичним матеріалом слід брати за основу пізнавальну діяльність, а під час тренування та застосування - комунікативну взаємодію. Навчаючи дошкільників граматики, педагог не повинен застосовувати правила-інструкції, спеціальні граматичні терміни. Проблематичним є також доцільність використання моделей - схем граматичних структур, які вчителі іноземної мови застосовують на уроках у школі, використовуючи різноманітні геометричні фігури, схеми, опорні сигнали. Застосування таких прийомів передбачає сформованість у дітей певного рівня логічного мислення, - зорової пам'яті, концентрації уваги, навичок письма. Але сказане не виключає використання у дошкільному навчанні основ граматики деяких асоціативних опор (різнокольорових кружечків, трикутників тощо). Важливо, щоб педагог при цьому діяв виважено, слідкував , щоб певний засіб завжди співпадав саме з одним і тим же граматичним явищем, а не з будь-яким.
Оптимальним способом дошкільного навчання граматичного матеріалу дітей є навчання граматичних структур і конструкцій у зразках мовлення.
Зразок мовлення - це типова одиниця мовлення, що служить опорою для утворення за аналогією інших одиниць мовлення, які мають таку ж структуру. Особлива методична цінність зразка мовлення полягає у тому, що він органічно поєднує різні аспекти мови (граматичний, лекаичний, фонетичний) у готове до застосування (чи сприймання) мовленнєве ціле. Робота із зразком мовлення передбачає одночасну роботу із граматичною структурою та лексичними одиницями, що наповнюють цю структуру.
Дошкільне навчання граматики англійської мови передбачає навчання лише спеціально відібраного граматичного мінімуму. Граматичний мінімум складається з активного та пасивного.
Кожна мовленнєва одиниця у мові має свою структуру. Розрізняють п'ять рівнів мовленнєвих одиниць: 1. рівень словоформи (слова); 2. рівень словосполучення: 3.рівень фрази-речення; 4. рівень понад фразової єдності (два та більше взаємопов'язаних речень);5. рівень тексту.
Звичайно, у випадку дошкільного навчання можна вести мову про перші три рівні мовленнєвих одиниць, які охоплюють активний граматичний мінімум.
Рівні понад фразової єдності та текст відносяться до пасивного граматичного мінімуму, вони допомагають створити мовне середовище. При цьому розповідь англійською мовою має супроводжуватись перекладом .
Досліджуючи мовлення дітей шести років, А.Н.Гвоздьов, Н.І.Гаврилова, А.Д.Павлова зробили висновок, що засвоєння граматичного матеріалу у дитини починається з речення, які, за словами В.Г.Адмоні, є структурним каркасом висловлювання. Цей висновок є теоретичною основою системи навчання граматики іноземної мови з використанням зразків мовлення.
Процес засвоєння дітьми речень - складний і багатоступеневий, На початковому етапі засвоєння мови спостерігаються чітко окреслені обмеження у обсязі речення, превалювання простого синтаксичного цілого, яке складається з одного ізольованого слова.
Прикладами таких слів-речень у англійській мові є наказові речення. Засвоєння дітьми наказового способу дієслова пояснюється тим, що цей спосіб виражає бажання дитини і є важливою умовою для ігор. Розширення речення з одного слова до трьох становить значну трудність для дитини, після подолання якої наступне розширення обсягу речення не викликає проблем.
На початковому етапі діти успішно засвоюють зразки мовлення у такій послідовності:
Звертання + дієслово у наказовій формі. Nina, jumр!
Наказова форма дієслова + іменник. Вring а bаІІ!
3. Наказова форма дієслова + іменник з прийменником.Рut оn thе tаbІе!
4. Наказова форма дієслова + іменник + іменник з прийменником. Вring thе doii frоm thе bох!
5. Іменник+дієслово у дійсному способі. Nina jumрing! Sasha is eating!
Аналіз дитячого іншомовного мовлення показує, що Спочатку діти на місці підмета у простому двоскладному реченні вживають іменнику називному відмінку (Аnn is running.); пізніше підмет вже може виражатись займенником (She is running), причому найчастіше це займенник 3-ої особи однини (he; she; it).
Діти швидко схоплюють закономірність утворення однини і множини, що є важливим чинником в іграх дітей.
Процес засвоєння дітьми часів англійської мови має здійснюватися у такій послідовності:
Ргеsеnt Соntinuous - теперішній тривалий.
Ргеsеnt Іndefininte - теперішній неозначений.
Ргеsеnt Рerfect - теперішній доконаний.
Раst Іndefinitе - минулий неозначений.
Futurе Іndefinitе -майбутній неозначений. Пріоритетність вживання теперішнього тривалого часу обумовлено характерною властивістю дітей супроводжувати дії коментарем (Я стрибаю - І аm jumhing. Коля грається - Коlуа іs рlауіng. Котик вмивається - А kitten іs washing.).
Одночасно з теперішнім неозначеним часом з переважанням речень на вживання 3-ої особи однини (Valya likes аррles) діти починають вживати теперішній доконаний час, що пояснюється їхньою зацікавленістю у результаті. Форми минулого і майбутнього часу вживаються ще пізніше. Діти, як у рідній так і у англійській мові, пізно починають вживати умовний спосіб дієслова.
Вживання заперечних речень викликає значні труднощі у дітей, крім того заперечні речення зустрічаються в дитячому мовленні досить рідко. Серед запитальних речень першими з'являються загальні запитання та спеціальні запитання зі словом 'Where", пізніше зі словом "What», потім "Who". Інші запитальні слова з'являються ще пізніше.
Педагоги - дослідники дитячого мовлення звертають увагу на те, що діти часто пропускають допоміжні дієслова, за допомогою яких утворюються запитання, та дієслова - зв'язки у складених присудках. Це ж стосується і вживання прийменників, хоча конструкції з прийменниками у мовленні дітей зустрічаються досить рано.
У дослідженнях А.Н.Гвоздьова, Т.А.Мусеибова наведено послідовність у засвоєнні дітьми "просторової технології" вживання прийменників. Спочатку діти починають використовувати прийменник -tо, пізніше -for останніми -оn, under:
Дошкільне мовлення дітей характеризується невеликою кількістю прислівників та прикметників. Ці частини мови з'являються у мовленні пізніше дієслів та іменників. Діти без особливих труднощів сприймають присвійний відмінок іменників, який методисти радять включати після введення дієслова tо hауе .Аnn has а bаІІ. Аnn's ЬаІІ.
У навчанні дошкільників англійської мови необхідно керуватися принципами:
1.свідомості;
2.зіставлення та порівняння граматичних явищ; 3.однієї трудності (на занятті вводиться один чи лише кілька взаємозв'язаних зразків мовлення); 4.автоматизації граматичних навичок; 5.презентації граматичних явищ з урахуванням віку та етапу навчання.
При формуванні автоматизації граматичних навичок необхідно керуватися принципом систематичної повторюваності одних і тих самих граматичних форм у зразках мовлення та принципу активної мовленнєвої практики.
З перших занять педагог має використовувати наказові форми дієслова (Stор talking! Listen to me! !). Після введення імперативних речень, обмежених лише дієсловом, використовуються речення з іменником: Таkе а bаІІ! Give mе а tоу! Слідом ідуть речення з теперішнім тривалим часом (What аге уоu doing? І аm jumping. Аllа іs running).
Пізніше подаються речення із займенниками (Shе іs running).
Етапу практики передують етапи введення матеріалу та тренування.
Введення того чи іншого зразка мовлення, що містить граматичну структуру, не вимагає пояснення. Необхідно лише подбати про створення відповідної атмосфери гри, яку супроводжує цікава наочність (картинки, Іграшки, діафільми та ін.).
Тренування передбачає виконання цілої системи вправ, що ґрунтується на принципові від простого до складного. Це можуть бути вправи типу:
1. Аудіювання граматичної конструкції.
Діти, ми підемо на день народження до Карлсона. Карлсон запитує:" What do уоu Ііkе?" Вінні-Пух відповідає: "І Ііkе hоnеу, ісе-сгеаm".
Страницы: 1, 2, 3, 4
