Рефераты. Використання комп'ютера на уроках рідної мови

Використання комп'ютера на уроках рідної мови

34

Зміст

  • Вступ 2
  • Розділ І. Особливості проведення уроків української мови в початковій школі 3
  • 1.1 Зміст уроків української мови 3
  • 1.2 Психолого-педагогічні особливості уроків 8
  • 1.3 Переваги та недоліки використання персонального комп'ютера на уроках української мови 13
  • Розділ ІІ. Методика проведення уроків української мови в початковій школі із використанням персонального комп'ютера 17
  • 2.1 Використання персонального комп'ютера вчителем початкових класів 17
  • 2.2 Розробка дидактичних засобів на уроках української мови 23
  • 2.3 Практика впровадження 27
  • Висновки 30
  • Список використаної літератури 32
Вступ

Аналіз наукової літератури показує, що проблема використання персонального комп'ютера на уроках української мови в початкових класах є складовою частиною досліджень в галузі педагогіки, психології та методики викладання української мови.

Проблема використання персонального комп'ютера на уроках української мови в початкових класах посідає важливе значення для формування особистості школяра і займає значне місце у навчально-виховному процесі.

Зважаючи на науково-практичне значення проблеми, доводиться констатувати, що психологічному та педагогічному аспекті вона залишається ще недостатньо вивченою.

З огляду на значущість теми та її актуальність і була обрана тема курсової роботи.

Мета -- вивчення ефективності традиційних підходів до використання персонального комп'ютера на уроках української мови в початковій школі.

Об'єктом дослідження є можливість проведення уроків української мови в початковій школі з використанням персонального комп'ютера.

Предмет дослідження -- засоби, що розроблені на основі використання ІКТ, які забезпечують активізацію пізнавальної діяльності молодших школярів.

На основі аналізу педагогічної та методичної літератури ми визначили такі завдання курсової роботи: розкрити особливості використання персонального комп'ютера на уроках; охарактеризувати умови і прийоми застосування ІКТ; описати роль вправ з використанням персонального комп'ютера на уроках української мови.

Розділ І. Особливості проведення уроків української мови в початковій школі

1.1 Зміст уроків української мови

Курс української мови - важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки він не тільки є окремим навчальним предметом, а й виступає основним засобом опанування усіх інших шкільних дисциплін. Основна його мета - забезпечити розвиток, удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слухання-розуміння, говоріння); навчити дітей читати і писати; сформувати певне коло знань про мову і мовні уміння; забезпечити мотивацію навчання рідної мови.

У процесі початкового навчання української мови поглиблюються уявлення школярів про навколишній світ, розвивається їхнє образне і логічне мислення; здійснюється патріотичне, морально-етичне, естетичне виховання учнів.

Навчання української мови має бути спрямоване на розвиток у дітей, окрім загально мовленнєвих, таких загально навчальних умінь: організаційних, загально пізнавальних, контрольно-оцінних. Важливо формувати у школярів почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за трудністю навчальним матеріалом, мати власну думку з обговорювальних питань, обґрунтовувати її.

Вивчення рідної мови уже в початкових класах створює значні можливості для розвитку соціальних навичок учнів, насамперед уміння спільно працювати в парах. Необхідно виховувати у дітей самоповагу і повагу до інших, уміння дати оцінку роботі інших або висловити з цього приводу критичні зауваження, змінити свою думку у разі переконливих аргументів інших учасників спільної роботи і т. ін.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти галузь (навчальний предмет) українська мова будуються за такими трьома змістовними лініями: комунікативною, лінгвістичною (мовною), лінгвокраїнознавчою.

Комунікативна змістова лінія, яка є основною, передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу. З цією метою розвиваються, удосконалюються усні види мовленнєвої діяльності, якими учні певною мірою оволоділи у дошкільному віці (слухання-розуміння; діалогічне, монологічне мовлення), а також формуються, удосконалюються види мовленнєвої діяльності, які пов'язані з писемним мовленням (читання вголос і мовчки, письмо).

Лінгвістична (мовна) змістова лінія, маючи спрямованість на засвоєння школярами знань про мову, мовні уміння, розробляється з урахуванням того, що в початковому курсі формування в учнів знань про мову, умінь виконувати певні види мовного аналізу, має пропедевтичний характер. Цю роботу слід підпорядковувати розвитку в учнів орфоепічних, лексичних граматичних, правописних умінь.

Лінгвокраїнознавча змістова лінія передбачає розширення уявлень учнів про культуру українського народу, про її особливості в різних регіонах України. Ця робота має органічно поєднуватися з іншими аспектами навчання і реалізовуватись за допомогою дібраних текстів, використання тематичних груп слів, стійких виразів, у яких відображуються особливості матеріальної і духовної культури народу, національного характеру. Назва цієї змістової лінії акцентує необхідність приділяти особливу увагу мовним аспектам проблеми: тлумаченню значення, особливостей використання слів, фразеологізмів, прислів'їв, приказок; розвитку уміння доречного використання їх у мовленні; роботі над текстами; написанню творчих робіт з використанням етнографічних елементів змісту тощо.

Зазначені три лінії пронизуються діяльнісною лінією, яка забезпечує практичні уміння й навички, передбаченні програмою з мови і мовлення.

У початковому етапі навчання мови виділено такі аспекти роботи: “Навчання грамоти”, “Мовленнєва діяльність”, “Знання про мову, мовні уміння”, “Правопис”, “Графічна навичка письма. Техніка письма. Культура оформлення письмових робіт”.

Наприкінці курсу української мови в початкових класах до учнів ставляться такі вимоги.

Учні повинні знати:

· український алфавіт, букви на позначення голосних і приголосних звуків; способи позначення м'якості приголосних звуків; букви на позначення дзвінких і глухих приголосних;

· значущі частини слова: основа, закінчення, корінь, суфікс, префікс;

· частини мови та їх граматичні ознаки;

· види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні) та за інтонацією (окличні, неокличні); головні і другорядні члени речень.

Учні повинні вміти:

· розрізняти на слух голосні і приголосні звуки, тверді і м'які, дзвінкі і глухі приголосні;

· розташовувати слова за алфавітом, орієнтуючись на другу і третю літеру в слові; користуватися орфографічним словником;

· визначати наголос у словах;

· слухати і розуміти після одного прослуховування усне висловлювання (текст, який відноситься до художнього і науково-художнього стилів; час звучання при непоспішливому читанні орієнтовно 3 - 4 хв.);

· складати діалог (5 - 6 реплік на кожного з його учасників, не враховуючи етикетних формул початку і кінця розмови); одним з учасників діалогу може бути вчитель;

· переказувати (детально, вибірково) текст, який відноситься до художнього або науково-художнього стилів і до одного з типів мовлення (розповідь, опис, міркування) - обсяг початкового матеріалу 70 -90 слів;

· складати усне висловлювання (усний твір) - час звучання орієнтовно 1 - 2 хв. ;

· читати вголос, правильно вимовляючи слова та інтонуючи речення, різні за метою висловлювання, за емоційним забарвлення; із звертанням, яке стоїть на початку, в середині або в кінці речення, логічно правильно поділяючи речення на частини;

· писати переказ розповідного тексту з елементами опису або міркування (обсяг початкового тексту 40 - 60 слів);

· добирати до тексту заголовок відповідно до теми і основної думки тексту; знаходити в тексті зачин, основну частину і кінцівку; ділити текст на частини за поданим планом і самостійно; зв'язувати два речення за допомогою слів: він, цей, такий, тоді, спочатку, потім, по-перше, по-друге;

· розрізняти на слух і на письмі розповідні, питальні, спонукальні, а також окличні речення, із звертанням; скласти за малюнком, за описаною ситуацією речення, різні за метою висловлювання і за інтонацією, речення зі звертанням, які складаються з одного або кількох слів і розміщених на початку, в середині або в кінці речення;

· об'єднувати два простих речення в складне;

· знаходити, визначати закінчення в слові, поданому в кількох формах;

· знаходити, визначати корінь у рядку поданих спільнокореневих слів, префікс, суфікс у рядку слів з одним і тим самим префіксом, суфіксом;

· ділити на групи слова, які відповідають на питання різних частин мови (серед них числівник, прислівник - без уживання термінів); знати назви відповідних частин мови;

· визначити рід і число іменників і прикметників; знати назви відмінків і питань до них, ставити відмінкові питання до іменників, поданих у сполученні слів, до прикметників; утворювати різні форми іменників і прикметників за зразком, за питаннями; знаходити наголошені і ненаголошені голосні в закінченнях іменників і прикметників;

· ставити питання до кількісних і порядкових числівників (простих і складних - без уживання термінів), будувати словосполучення слів з числівниками - за поданим зразком, за підстановкою таблицею;

· ставити питання до займенників, які подані у різних відмінкових формах, утворювати сполучення слів за зразком, за підстановкою таблицею;

· ставити питання до дієслів, поданих у різних формах, розрізняти дієслова теперішнього, минулого і майбутнього часу; форми чоловічого, жіночого і середнього родів у дієсловах минулого часу; форми 1, 2, 3 особи дієслів теперішнього і майбутнього часу, утворювати відповідні форми за зразком, за питаннями; знаходити наголошені і ненаголошені голосні в особових закінченнях дієслів;

· розрізняти серед поданих слів прислівники, ставити до них питання; будувати сполучення слів з прислівниками;

· списувати текст (60 - 80 слів) з рукописного і друкованого тексту, дотримуючись правил оформлення письмової роботи, правил правопису і каліграфії; звіряти написане за зразком, виправляти написане;

· записувати під диктовку текст (60 - 80 слів), який складається зі слів, що пишуться за фонетичним принципом; за правилами, вивченими в 1 - 4 класах і визначених програмою для самостійного застосування учнями, а також за правилами, які визначення програмою для застосування з допомогою вчителя (при цьому для контролю використовуються тільки ті слова, які були опрацьовані на уроках під керівництвом учителя); а також слів зі списків, поданих для запам'ятовування у програмах для 1 - 4 класів.

Отже, характер і зміст програми з української мови для початкових класів визначається такими завданнями: на основі спостережень над навколишньою природою і суспільним життям та умінням читати і писати навчити дітей змістовно і грамотно викладати свої думки як усно, так і письмово, застосовувати ці уміння в повсякденній навчальній і трудовій діяльності.

Кожна із складових частин української мови для початкових класів визначає зміст і обсяг знань, умінь і навичок, які мають набувати учні кожного класу.

1.2 Психолого-педагогічні особливості уроків

У формуванні теоретичних основ методика мови спирається на психолого-педагогічні науки. І це закономірно, бо, запроваджуючи, наприклад, ті чи ті конкретні методи або прийоми, треба зважати на психологічну підготовку до навчання дітей певного віку.

Загальновизнано, що всім дітям властиве абстрактне мислення. Однак психологічні спостереження доводять, що у дітей молодшого віку переважає конкретне мислення. Воно пояснюється обмеженим запасом уявлень, здобутих ними протягом 6 - 10 років життя. До того ж школярам різного віку властивий неоднаковий ступінь доступності навчального матеріалу. Це диктує використання не однотипних методів і прийомів у роботі з учнями відмінних вікових груп.

Страницы: 1, 2, 3, 4



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.