Рефераты. Виробнича практика як важлива форма набуття кваліфікації в професійному навчанн

Виробнича практика як важлива форма набуття кваліфікації в професійному навчанн

Виробнича практика як важлива форма набуття кваліфікації в професійному навчанні

1. Мета і завдання перед випускної виробничої практики

Передвипускна виробнича практика здійснюється на заключному етапі підготовки учнів. За своїми завданнями та організацією виробнича практика суттєво відрізняється від періодів навчання, що їй передували.

Основними завданнями перед випускної виробничої практики є: адаптація учнів у конкретних виробничих умовах, закріплення теоретичних знань і наступне вдосконалення професійних умінь і навичок, оволодіння сучасною технологією та прогресивними методами виконання робіт у виробничих умовах, оволодіння досвідом передовиків і новаторів виробництва, освоєння встановлених норм виробітку, розвитку інтересу до своєї професії і прагнення до дальшого вдосконалення своєї кваліфікації.

У період практики учні працюють у складі робітничих бригад, беруть участь у виконанні виробничих планів базового підприємства на тих робочих місцях, де вони будуть працювати після закінчення навчального закладу.

Положенням про виробничу практику передбачено організувати її так, щоб вона проводилась на дільницях і робочих місцях, які оснащені сучасною технікою з прогресивною технологією і високим рівнем організації та безпеки праці під керівництвом передовиків і новаторів виробництва, ветеранів праці і досвідчених наставників.

Направлення учнів на практику оформляється наказом по училищу, а прийом - наказом по базовому підприємству. Перед початком практики на базовому підприємстві проводиться обстеження робочих місць, призначених для передвипускної практики учнів. Представники училища і базового підприємства вивчають стан техніки безпеки та промислової санітарії на робочих місцях і встановлюють можливість проведення практики учнів.

Училище здійснює навчально-методичне керівництво виробничою практикою учнів. Воно забезпечує вивчення і дотримання учнями діючих на базовому підприємстві правил внутрішнього розпорядку, охорони праці, пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних вимог, встановлених вимог експлуатації обладнання, пристроїв та інструментів, обережного користування засобами індивідуального захисту, що видаються, економного витрачання учнями матеріалів, енергоресурсів.

Училище зобов'язане контролювати своєчасне забезпечення учнів робочими місцями, виробничими завданнями відповідно до вимог навчальної програми та правил безпеки праці. Училище перевіряє виконання учнями встановлених норм виробітку, проводить облік виконаних робіт. Разом з базовим підприємством організує вивчення учнями передових прийомів і методів праці, нової техніки і технології.

Базове підприємство несе відповідальність за забезпечення здорових і безпечних умов праці учнів на виробництві, додержання правил і норм охорони праці, техніки безпеки під час виробничої практики на виробництві. Воно надає учням робочі місця, роботу, яка відповідає навчальній програмі за професією в обсязі, що забезпечує їх повне завантаження протягом усього періоду виробничої практики, виділяє спецодяг, спецвзуття, запобіжні пристрої, надає санітарно-побутові приміщення.

Якщо на об'єкті не забезпечені необхідні умови для проведення практики, керівники училища і майстри виробничого навчання не повніші допускати учнів до виконання робіт, а разом з адміністрацією підприємства вирішити питання про створення сприятливих умов для дальшого проходження виробничої практики.

У кінці передвипускної виробничої практики базове підприємство організовує кваліфікаційні (пробні) виробничі роботи і видає на кожного учня виробничу характеристику.

На основі цих даних формулюються і коротко коментуються основні задачі виробничої практики учнів:

удосконалювання професійної майстерності учнів у визначених видах робіт із професії - спеціалізація;

удосконалювання швидкісних умінь і навичок для оволодіння продуктивністю праці кадрового робітника відповідної професії (групи. професій) і рівня кваліфікації;

розвиток професійної самостійності, відповідальності за виконувані роботи;

розширення і поглиблення виробничого досвіду виконання робіт, що відповідають по змісту і складності кваліфікаційним вимогам;

освоєння передових прийомів і способів праці, нової і новітньої техніки і технології;

прилучення учнів до виробничій і суспільний

життя робочих колективів.

При цьому особлива увага слухачів звертається на такі характерні риси цього періоду виробничого навчання:

1. Сутність спеціалізації, коли і хто визначає, зв'язок спеціалізації з персональним розподілом випускників після закінчення училища.

2. Форми організації виробничої практики можуть бути такими ж, як і при навчанні в умовах виробництва.

3. Виробнича практика учнів проводиться, як правило, на штатних робочих місцях підприємства, куди будуть направлятися учні після закінчення училища.

4. Учні під час практики працюють, як правило, на визначених робочих місцях без переміщення. Переміщення виробляються тільки у випадках, коли спеціалізація учнів включає кілька професій відповідної групи.

2. Детальна програма виробничої практики

Типова схема детальної програми виробничої практики:

1. Загальні положення: фонд часу на практику, терміни проведення, норми часу, установлювані для учнів на виконання робіт різної складності, указівки про режим праці учнів, організація керівництва практикою.

2. Навчально-виховні задачі практики.

3. Характер і зміст робіт і функцій, що повинні виконувати учні в процесі практики: складність, точність, матеріал, фізіолого-гігієнічні й організаційні вимоги, основні параметри і т. п.

4. Характеристика робочих місць, на яких учні будуть проходити практику: назви і номери цехів і ділянок; устаткування, на якому учні будуть працювати; високопродуктивні інструменти, пристосування, прилади й інше прогресивне оснащення робочих місць і т. п.

5. Зразкові види (перелік) робіт, функцій, обов'язків, виконуваних учнями в процесі практики, - основний розділ програми.

6. Передові прийоми і методи праці новаторів виробництва, нова техніка і технологія, що повинні бути освоєні учнями в процесі практики.

7. Методичні рекомендації майстру: документи, що регламентують практику; рекомендації з організації занять, зв'язаних з вивченням передового досвіду; завдання для учнів, виконувані в процесі практики.

Дана схема є основою для розгляду конкретної детальної програми виробничої практики за професією (групі професій), характерної для слухачів.

Розробка докладної програми здійснюється безпосередньо в училищі за участю працівників базового підприємства. Вона розглядається методичною комісією, погоджується з головним інженером базового підприємства і затверджується директором училища. До створення програми залучаються найдосвідченіші викладачі профтехциклу (спец технології), майстри виробничого навчання, а також працівники базового підприємства. Розробку програми організує старший майстер під керівництвом заступника директора з навчально-виробничої роботи.

Програма складається з таких розділів: загальні положення, мета і завдання практики, характеристика об'єкта, тематичний план вивчення передових методів та організації праці, навчально-виховні та виробничі заходи, рекомендації майстру виробничого навчання. Конкретна розробка докладної програми визначається особливостями змісту професії і об'єктом практики (видами робіт).

Для розробки зазначених розділів програми необхідно зібрати і узагальнити вихідні дані. Інженерно-технічна служба базового підприємства може надати майстру таку інформацію: план виробничої діяльності підприємства, найменування об'єктів і місця їх розташування, робітничі бригади, прогресивні напрями технології, які робочі місця і виробничі бригади можна використати (рекомендувати) для практики учнів.

Якість розробки програми багато в чому визначається тим, як майстер знає фактичні умови об'єктів практики. Отже, перш ніж приступити до розробки програми, майстер повинен побувати на об'єкті (робочих місцях), і особисто ознайомитися з робітничим колективом, умовами і режимом роботи, санітарно-побутовими умовами, станом охорони праці і техніки безпеки. Необхідно також вивчити можливі варіанти пересування учнів до місця роботи і назад. Можливий варіант розробки постійних типових програм передвипускної виробничої практики з усталеними видами робіт, які виконуються на базовому підприємстві. Типові програми уточнюються, конкретизуються і доопрацьовуються відповідно до конкретних умов виробничої діяльності в поточному навальному році.

3. Організація перед випускної виробничої практики

Навчально-виробничий процес у професійно-технічних училищах і виробничі процеси на базових підприємствах (майбутніх робочих місцях практики учнів) здійснюються незалежно один від одного. Завдання майстра полягає у тому, щоб визначити виробничі процеси і відповідні робочі місця, що сприяють найкращій організації виробничої практики. Наприклад, робочі місця у будівництві не постійні, що викликає значні труднощі навчально-виробничого і виховного характеру у роботі майстра.

Робочими місцями, що розраховані на тривалий час, бригади забезпечуються у період розгортання будівництва і на великих за масштабом будівництвах. Отже, перевагу слід надавати більш масштабному будівництву і по можливості не включати учнів у бригади, які беруть участь у завершенні будівництва. Форми організації навчання визначаються змістом професії і залежать від видів і складу робіт, що виконуються учнями. Суттєво впливає на їх вибір прийнята організація праці на базовому підприємстві. Найхарактернішими формами організації навчально-виробничого процесу у період практики є: виконання учнями завдань у складі спеціалізованих або комплексних бригад кваліфікованих робітників, навчання учнівськими бригадами на окремих виробничих ділянках, на індивідуальних робочих місцях. Кожна з перелічених форм суттєво впливає на характер, зміст навчання учнів і діяльність майстра виробничого навчання у цей період.

Організація практики у складі робітничих бригад дозволяє учням швидко освоїтись з умовами праці на виробництві, швидше ввійти у трудовий колектив, розширити свій технічний кругозір. Колективне виконання робіт виховує в учнів відповідальність за свою працю, за додержання технологічної і виробничої дисципліни, впливає на формування особистості молодого робітника.

Проте робота учнів у складі робітничих бригад пов'язана з деякими труднощами. Насамперед порушується навчально-виховний зв'язок між майстром і учнями. Учні не дістають від майстра своєчасної методичної і допомоги, і їх навчання в основному обмежується практичними порадами та демонстрацією прийомів виконання операцій робітниками, за якими вони закріплені. Виникають труднощі в оцінюванні ступеня зростання професійної майстерності учнів, бо в технологічному процесі беруть участь кілька виконавців.

Робота учнів у складі госпрозрахункових бригад ставить і до майстра додаткові організаційно-технологічні вимоги. Характер роботи у госпрозрахункових бригадах вимагає від майстра ретельного підбору учнів за рівнем професійної підготовки і особистими якостями. Особливо слід враховувати зміст робіт, що виконуються бригадами у цей період, співставляти їх із змістом навчальної програми і кваліфікаційними вимогами.

Страницы: 1, 2