Усвідомлення учнями мети і питань, які треба з'ясувати, ставлячи дослід. Тільки тоді вони свідомо поставляться до експерименту. Для цього вчитель проводить вступну бесіду, в ході якої і доводить дітям необхідність постановки досліду.

Чітка, повна інструкція з техніки виконання досліду. Ця інструкція може бути дана вчителем в усній формі, записана на дошці або наведена у підручнику. У деяких випадках вчитель може попросити дітей переказати дану їм інструкцію.

Контроль вчителем за ходом проведення досліду, необхідна корекція дій школярів, діагностика сприймаючого. Учитель слідкує, щоб діти самостійно виконували інструкцію, при необхідності допомагає.

Самостійність висновків дітей за результатами досліду

Зв'язок результатів досліду з процесами в природі, життям людини.

Демонстраційні досліди застосовуються для мобілізації уваги учнів, створення проблемної ситуації, ілюстрації певних явищ природи. Вони можуть супроводжувати розповідь, бесіду, пояснення. Їх можна використовувати як під час сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу, так і під час повторення та закріплення або опитування.

Учнівський дослід виконується безпосередньо учнями під керівництвом вчителя, в ньому проявляється зв'язок розумової і практичної діяльності молодших школярів. Пізнавальна цінність учнівського досліду полягає в тому, що в процесі його виконання учні самостійно здобувають знання, спостерігають наслідки власної діяльності, при цьому конкретизуються їхні уявлення про процеси і явища оточуючого середовища, активізується мислення, підвищується інтерес до вивчення природознавства.

Організовуючи проведення учнями дослідів на уроках, учитель спрямовує дітей на самостійний, свідомий, творчий пошук за допомогою послідовно поставлених запитань і добивається того, щоб вони самостійно доходили висновку про властивості певних предметів навколишнього середовища. В одних випадках молодші школярі виконують досліди за вказівкою вчителя, в інших - проводять більш або менш самостійне дослідження. Вчитель керує лабораторними дослідами учнів, даючи їм можливість вести пошук відповідей на поставлене запитання. Такі досліди та їх результати обговорюються усно в процесі бесіди. Одержуючи результати проведених дослідів, діти пояснюють явище чи властивість предмета, що спостерігають, доводять свої твердження. Такі уроки, де від учнів вимагаються самостійні пошуки й активна розумова діяльність, сприяють розвиткові їхнього логічного мислення, творчої уяви. Учні записують у зошитах висновки. Отже, лабораторні роботи допомагають дітям встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між предметами та явищами природи, сприяють формуванню уявлень і понять.

Особливого значення для набуття навичок дослідницької роботи молодшими школярами та розвитку їх спостережливості має постановка дослідів на навчально-дослідній земельній ділянці, у куточку живої природи, в результаті яких діти не лише оволодівають знаннями про рослини, навичками догляду за ними, а й бачать кінцевий результат своєї роботи [43;44].

За Т. Байбарою, В. Титовою та ін. практична робота - це навчально-пізнавальна діяльність, у процесі якої учні виконують дії з об'єктами в матеріальній або матеріалізованій формі. При цьому предмети і явища або умови їх існування в природі не змінюються [4, 51].

Вивчення педагогічних джерел [37; 40; 51] показало, що практична робота, як метод навчання, є способом цілеспрямованої організації практичної навчально-пізнавальної діяльності учнів та керування нею учителем. У ході виконання практичних робіт учнів оволодівають практичними уміннями. Практичну роботу можна проводити на різних етапах уроку, залежно від їх дидактичної мети. Їх проводять на уроці, в позаурочний час, під час виконання домашньої роботи. Практична робота може бути репродуктивного або продуктивного характеру, практичні завдання можуть виконуватися фронтально, групами та індивідуально.

На основі аналізу літератури ми дійшли висновку , що сучасний урок з вивчення рослин повинен характеризуватися такими ознаками: включенням прийомів, які сприяють розвитку логічного мислення школярів, допитливості, бажання пізнавати рослинний світ; активністю учнів. А це свідчить про доцільність організації на уроках природознавства у процесі вивчення рослин дослідів, спостережень, проведення практичних робіт, використання наочних засобів навчання.

1.3 Стан вивчення учнями рослин на уроках природознавства у практиці початкової школи

Для з'ясування стану вивчення рослин на уроках природознавства у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів з реалізації даного питання.

Констатуючим експериментом було охоплено 6 вчителів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Мала Лука Гусятинського району Тернопільської області. Основними методами дослідження були спостереження уроків, бесіди з вчителями, аналіз конспектів уроків вчителів.

Аналіз календарного планування вчителів з природознавства, конспектів уроків показав, що основний вид уроку з природознавства - це комбінований урок, лише 1 вчитель передбачив проведення уроків - екскурсій.

У процесі бесіди з учителя ми намагались отримати відповіді на такі запитання:

1. Чи проводять вчителі предметні уроки з природознавства? При вивченні яких тем?

2. Чи розуміють значення спостереження, досліду в навчанні учнів природознавству? Чи використовують систематично дослід, спостереження, практичну роботу на уроках з вивчення рослин?

3. Чи відчувають вчителі труднощі під час проведення практичних робіт, організації спостережень і дослідів?

У процесі бесіди вчителі зазначили, що вони передбачають проведення предметних уроків при вивченні ґрунту і гірських порід. Усі вчителі правильно розуміють значення спостереження і дослідів в навчанні учнів природознавству, проте не систематично використовують їх на уроці. Найчастіше використовують при вивченні розділу "Нежива природа", а саме під час вивчення властивостей повітря, води, складу ґрунту. При вивченні рослин вчителі запланували проведення дослідів учнями самостійно вдома. Практичну роботу організовують за інструкцією в підручнику.

Учителі зазначили, що відчувають труднощі при проведенні практичних робіт, організації спостережень і дослідів у процесі вивчення учнями рослин. Їм важко вибрати доступний об'єкт для спостереження школярів, передбачити тривалість спостереження. Усі досліди, пов'язані з вивченням рослин, на їх думку, є дуже довготривалими.

Аналіз відвіданих 10 уроків з природознавства показав, що вчителі недостатню увагу приділяють спостереженню, організації та проведенню дослідів на уроках, виконанню практичних робіт. Як наслідок, учні відчувають труднощі в описі рослин; не можуть назвати ознаки, за якими розрізняють рослини; не можуть встановити зв'язки між рослинами і навколишнім середовищем тощо. Учителі вважають, що одна з причин такого явища недосконалість мислительної діяльності школярів, що безпосередньо пов'язана з процесом засвоєння знань.

Зазначимо, що на уроках вчитель не завжди організовує роботу, спрямовану на осмислення учнями об'єкта і цілей (результатів) спостереження. Він просто пропонує учням поспостерігати навколишню природу, не вказавши ясно, що і як спостерігати.

Недоліками у роботі вчителів з організації вивчення рослин молодшими школярами є: нецілеспрямований процес формування знань, що відбувається стихійно без використання наочно-практичних методів навчання: спостереження, досліду, практичної роботи, переважання на уроці словесних методів. Він зводиться здебільшого до механічного запам'ятовування, читання та переказування текстів, перемальовування малюнків з підручника.

Таким чином, аналіз стану вивчення учнями рослин на уроках природознавства у практиці початкової школи засвідчив необхідність удосконалення процесу навчання.

РОЗДІЛ II. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ОРГАНІЗАЦІЇ ВИВЧЕННЯ ТРЕТЬОКЛАСНИКАМИ РОСЛИН НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

2.1 Аналіз програми і підручника з природознавства для 3 класу

Щоб з'ясувати, які форми і методи навчання у процесі вивчення третьокласниками рослин передбачені у програмі природознавства, ми здійснили її аналіз.

У програмі передбачено проведення екскурсії:

- ознайомлення з різноманітністю рослин природі,

- ознайомлення з пристосуванням рослин до різних умов життя;

- ознайомлення з збереженням, примноженням й охоронною рослинного світу.

У програмі також передбачено проведення дослідів:

- визначення умов росту і розвитку рослин;

- вплив різних умов життя на ріст і розвиток рослин.

Учень повинен вміти проводити досліди, планувати виконання окремих дослідів, узагальнювати і робити висновки про способи виконання дослідів, їх результати.

Вказано і практичні роботи, які необхідно провести у темі "Жива природа" під час вивчення рослин: розпізнавання рослин різних груп: дерев, кущів, трав'янистих; листяних та хвойних; однорічних, дворічних, багаторічних.

Аналіз програми показав, що у курсі природознавства передбачено формування в учнів уміння вести спостереження за сезонними змінами рослин у природі.

Учень також повинен оволодіти кількома способами розмноження рослин. Проте, у програмі не передбачено проведення практичної роботи, яка забезпечувала б формування в учнів даних умінь.

Проаналізуємо підручники з природознавства для учнів 3 класу, щоб з'ясувати, як розкриваються знання про рослини в їх змісті.

У структурі підручника виділяють текстовий та позатекстовий компоненти (апарат орієнтування, апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал).

Кількісні дані компонентів у підручника природознавства для учнів 3 класів представлено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Кількісні дані компонентів у підручнику природознавства з розділу "Зелене диво Землі"

Вважаємо, що у підручниках достатньо текстів, ілюстрацій і завдань, спрямованих на формування в учнів знань про рослини.

Аналіз текстів підручника для 3 класу засвідчив, що вони перенасичені науковою інформацією і є заважкими для учнів 3 класу. Зокрема, у статті незрозумілою є інформація про "вид" (с.106), про утворення цукру і крохмалю у рослинах ( с.109).

У тексті "Розмноження квіткових рослин" не вказано, що квіткові рослини розмножуються насінням, а отже, не лише квітка є органом розмноження квіткових рослин, а й плід і насіння.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12