За умови цілеспрямованого виховного впливу старші дошкільнята здатні контролювати свої емоційні прояви, дотримуватися моральних норм поведінки. У них переважає пізнавальне ставлення до природи, що реалізується у пізнавальних видах діяльності -- у спостереженні, експериментуванні, моделюванні, грі та праці. Естетична діяльність-- милування, художня та музична діяльність -- сприяє формуванню естетичного ставлення дитини до природи. Організуючи працю дошкільнят у природі, слід спиратися на усвідомлення ними її значущості, забезпечувати добровільність у виборі її видів, а також ураховувати статеві та індивідуальні особливості дітей. Працю у природі слід розглядати І як спільну діяльність дитини та дорослого.

У дошкільному віці екологічно мотивована поведінка у природному середовищі означає здатність до дії (вчинку) та самообмеження власних імпульсивних бажань задля нормального Існування іншої живої істоти. Адже за своєю сутністю екологічна культура є своєрідним кодексом поведінки людини у довкіллі.

У становленні екокультури слід орієнтуватися на програмну мету екологічного виховання, передусім на його гуманістичну складову: ставлення до природи є ставленням до самого себе, адже людина і природа якнайтісніше взаємопов'язані. Саме це дає повноцінне відчуття сенсу й неповторності життя.

2.2 Програмне забезпечення дошкільнят у сфері „Природа”

Сфера «Природа»

Компетентність дошкільника у сфері «Природа» -- складник його загальної життєвої компетентності. Матеріали Змістового блоку, як і Базового компонента дошкільної освіти, не випадково починаються з аналізу мети, завдань та напрямів педагогічної роботи, пов'язаної з освоєнням маленькою дитиною природного довкілля, з усвідомленням нею себе як частки та чинника його нормального функціонування.

Мета дошкільної освіти у галузі «Природа» -- створити сприятливі умови для становлення у дошкільника компетентності в цій сфері життєдіяльності, сформувати зачатки екологічної культури, наукового світобачення та екологодоцільної поведінки.

Сучасне наукове бачення світобудови, що розглядає живі організми як складові біосфери, визначило основні змістові лінії Базового компонента: «Природа планети Земля» і «Природа Космосу». Компетентність дошкільника у субсфері «Природа планети Земля» становлять відомості про природне довкілля як цілісний живий організм, в якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, у багатоманітності, єдності, русі, мінливості. Компетентність у галузі «Природа Космосу» становлять елементарні уявлення про зорі (Сонце), планети (Венера, Земля, Місяць, Марс, Сатурн).

Оскільки підходи до системи знань, умінь, навичок дошкільників у цій сфері життєдіяльності змінилися, основними стають не вони самі по собі, а ставлення до природи як до цінності, екологічна свідомість та екологічно доцільна поведінка, базис особистісної культури дитини. У зв'язку з цим доцільно чіткіше визначити відмінності вимог Базового компонента дошкільної освіти від традиційного підходу до даної сфери життєдіяльності і традиційної навчально-дисциплінарної моделі (схематично це відображено у таблиці 1.

Сподіваємося, наведені відмінності допоможуть педагогові визначити шляхи оптимізації взаємодії з природним довкіллям дошкільника як суб'єкта. Це сприятиме формуванню зачатків екологічної свідомості дошкільника, його особистісному зростанню. Щоб полегшити педагогам аналіз найважливіших складників, що характеризують взаємодію дітей з природним довкіллям зобразимо їх схематично.

Схема розвитку компетентності дошкільника у сфері «Природа»

Протягом дошкільного дитинства взаємодія з природним довкіллям змінюється: від суб'єктивно-прагматичного ставлення до рослин, тварин

Таблиця 1 Відмінність нового підходу від традиційного до гуманної взаємодії

Розвиток гуманної взаємодії з природним довкіллям відбувається в таких напрямах:

розрізнення природного та рукотворного;

розрізнення станів рослин і тварин -- здорового та потерпаючого;

постійне піклування про мешканців найближчого природного довкілля (в груповій кімнаті, на майданчику дитсадка, вдома);

прояви інтересу до праці в природі, надання посильної допомоги для створення та підтримання для рослин і тварин сприятливих умов, чистоти в довкіллі;

дотримання правил природокористування;

розуміння, що природні умови (світло, тепло, чисте повітря, вода, грунт), рослини, тварини, люди -- це Природа, живий організм.

Показники компетентності дошкільника у субсфері «Природа планети Земля»

Знає, що Сонце освітлює і прогріває повітря, воду, грунт, рослини, тварин.

Знає ознаки та якості повітря, води, грунту; розрізняє їхні стани, має уявлення про їх причини. Розрізняє чисті та забруднені повітря, воду, грунт.

Знає, що в природному довкіллі відбуваються зміни відповідно до пір року. Розрізняє характерні ознаки пір року, послідовність їх настання; стан погоди, рослин, поведінку тварин, сезонну працю людей у природі! Знає причини зміни сезонів, народні прикмети про характерні особливості пір року.

Має уявлення про найпоширеніші метеорологічні явища природи, їхній вплив на рослини, поведінку тварин, життєдіяльність людей.

Знає і правильно називає групи рослин: дерева, куші, квіти, мохи, гриби. Мас уявлення про їх різноманітність, будову (корінь, стебло, стовбур, листя, квіти, плоди); функції кореня, стебла, листя.

Має уявлення про вплив природних умов на ріст та розвиток рослин.

Знає і правильно називає групи тварин: дощові черви, молюски, раки, павуки, комахи, риби, земноводні, плазуни, птахи і звірі (дикі та свійські). Знає особливості їхньої будови та зовнішнього вигляду.

Має уявлення про взаємозв'язок між будовою тварин та способом їхнього житгя (спосіб живлення, пересування, захисту). Знає середовище де мешкають тварини, та їх значення у природі.

Має уявлення про позитивний і негативний впливи людини на природне довкілля: охорона рослин, що зникають, тварин, селекційна робота, одомашнення тварин, озеленення осель, подвір'їв, вулиць міст та сіл, з одного боку, та забруднення повітря, вод, грунтів; витоптування рослин тощо -- з іншого.

Знає, якої шкоди завдають організму людини забруднені повітря, вода, грунти, природне харчування.

Дотримується самостійно або з нагадування дорослого правил природокористування у найближчому природному довкіллі:

володіє моральними нормами гуманної взаємодії з рослинами і тваринами (всі мають право жити);

варіює особисту поведінку відповідно до стану рослин, тварин, а також стану погоди під час спілкування з природним довкіллям;

намагається передавати свої враження від краси природи, спілкування з рослинами, тваринами у емоційному слові, малюнку, рухах;

прагне дбати про чистоту природного довкілля, економне використання воли та енергії в побуті;

має сформовані емоційні еталони взаємодії з природним довкіллям: бути приємними рослинам і тваринам, стримувати у собі бажання надокучати їм, стримувати негативні емоції щодо того, шо є неприємним у природному довкіллі;

за власним бажанням виявляє безкорисливу готовність допомогти рослинам, тваринам, які цього потребують;

проводить самостійні спостереження у природному довкіллі.

Показники компетентності дошкільника у субсфері «Природа Космосу»

Має елементарні уявлення про Космос (Всесвіт) як простір, що існує за межами планети Земля. Називає зміни на темному небосхилі: фази Місяця, зоряні візерунки.

Має уявлення про деякі найближчі до Землі планети «Сім'ї Сонця». Розрізняють їх зображення за зовнішніми особливостями та місцем на орбіті відносно Сонця, Землі.

Має елементарне уявлення про глобус і розрізняє на ньому водний простір та суходіл.

Знає і називає прилади, які допомагають людям вивчати Космос: телескопи, космольоти, космічні стаиії.

Передає враження від спілкування з Місяцем, зорями, Сонцем у розповіді, рухах, малюнку, аплікації.

Схематично зобразимо основні педагогічні умови організації освітнього простору, що сприятиме формуванню компетентності дошкільника у сфері «Природа» (схема 1).

Подана схема є спробою наблизити зміст Базового компонета дошкільної освіти до потреб та реальних можливостей практики, розкрити реальні шляхи впровадження особистісно орієнтованої моделі освіти, пов'язаної зі становленням на етапі дошкільного дитинства ціннісного ставлення до природи, екологічної свідомості, основ екологічної культури.

Схема 1. Засоби формування компетентності дошкільника у сфері «Природа»

2.3 Використання практичних занять екологічного змісту при роботі з дошкільнятами

Сьогодні навчання та виховання передбачає переорієнтацію уваги з "інформаційного" впливу на діяльнісне виховання, тобто на активізацію самого вихованця в пізнавальній, ігровій, мовленнєвій, образотворчій, конструктивній, трудовій діяльності. Отже, процес виховання та навчання полягає не в нав'язуванні системи знань, умінь та цінностей, а в створенні таких умов, за яких способи дій, норми та закони стають для дитини особистісно значущими алгоритмами. При цьому варто пам'ятати: розвиток мислення дітей забезпечується їхньою практичною діяльністю. Особливістю психічного розвитку дошкільнят є те, що, не володіючи ще достатньою мірою навичками читання, письма, усного мовлення, вони, зазвичай, віддають перевагу художнім засобам самовираження. Дитина, яка відкриває навколишній світ, це дитина, що прагне діяти в цьому світі, зазначав свого часу російський психолог О. М.Леонтьєв [3]. Чим довше та продуктивніше творить дитина, чим старанніше працюють її руки, тим активніше розвиваються її мовлення, письмо, мислення, пам'ять, творчі здібності, підкреслював наш видатний педагог Василь Сухомлинський і додавав: "Витоки творчих здібностей дітей на кінчиках їхніх пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки... Чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина... Діти стають дослідниками, думка постійно пов'язана з найтоншими трудовими операціями рук, і цей зв'язок (рука розвиває мозок) відіграє справді рятівну роль для тих, кому дуже важко вчитися і хто був би приреченим, якби не спеціальна скерованість навчання розвивати розум..." [1, с. 99].

Складніші форми практичної діяльності дитини знаменують становлення нового етапу розвитку її мислення. І це зрозуміло, адже кожна нова форма практичної діяльності потребує нових змін у дитячому мисленні й водночас створює умови для його розвитку.

З позиції теорії ампліфікації (збагачення) розвитку дітей (О. В. Запорожець) специфічні види дитячої діяльності, зокрема малювання і конструювання, відіграють важливу роль у розумовому, творчому розвитку. На думку науковців, продуктивна діяльність дітей має особливе значення у формуванні їхнього творчого ставлення до навколишнього світу.

У своїх задумах (у грі, в процесі продуктивної діяльності) діти часто відображають те, що спостерігали у природі, використовуючи природний матеріал. Як казав Василь Сухомлинський, у природі закладені в доступній для дитини формі прості й водночас дуже складні речі, предмети, факти, явища, залежності, закономірності, інформацію про які нічим не можна замінити, бо інформація про ці речі, предмети є тим світом, в який входить сама дитина, а в цьому світі -- першоджерело її уявлень, думок, узагальнень, суджень.

Природа забезпечує необхідні умови для вивчення властивостей предмета, оскільки надає можливість сприймати його на зір, дотик, слух. Експериментування з природним матеріалом -- неодмінна умова розвитку чуттєвого досвіду, мислительноТ діяльності як основи творчої діяльності, конструювання [2; 5; 6].

Важливо дати дітям алгоритм дій творчого конструювання, адже нечіткість уявлень про послідовність дій та невміння їх планувати -- недолік, без подолання якого, як показують дослідження учених (А. Давидчук,

3. Лишван, А, Лурія, В. Нечаєва, Л. Парамонової [4]), дитяче конструювання перебуватиме на дуже низькому рівні. Структура творчих конструктивних вправ включає в себе такі складові:

1) обстеження, аналіз об'єктів, їхніх властивостей, пошук аналогів;

2) орієнтовні запитання й підказки експериментатора;

3) демонстрування зразків, творчих робіт (творчої поведінки), обговорення, взаємообмін ідеями;

4) роботу над задумом;

5) аналіз ідей, робіт, підсумок.

Пропоновані нами творчі завдання мають широкий аспект застосування, доступні за використовуваними матеріалами, тобто не залежать від рівня добробуту батьків, технічної оснащеності дитячого садка. Вони органічно пов'язані з навчальною та ігровою діяльністю дошкільнят, прості й безпечні.

Різні типи творчих завдань можна розглядати як базу для розвитку творчості, естетико-екологічної культури дошкільнят.

Розглянемо деякі з них.

Домалюй

Вправа передбачає роботу з формами, що мають конфігурацію природних об'єктів. Форма-контур є свого роду інтерпретатором мислительних образів дітей і каталізатором процесу пізнання об'єктивної реальності, адже малюки здебільшого ще не спроможні відтворити їх без опори на форму.

Дітям ставиться завдання: за допомогою форми-кон-тура (півкола-півмісяця, краплини, квасолини тощо) зобразити різні предмети.

Спочатку малята обстежують запропоновану форму і разом з дорослим знаходять її аналоги. Так, аналогами до форми півмісяця є гриб, їжак, сонце, човен, гора, капелюх, парасолька, півкружальце цитрини, жук, черепаха, кошик, дах, міст, голова, НЛО, танк, машина, намет тощо. Дітям демонструють зразки робіт і пояснюють, що всі зображення можна поділити на дві групи:

1) прості аналоги форми, що мають лише конфігурацію півмісяця (краплі, квасолини);

2) складні аналоги, де зображення вже складніші для побудови, хоча теж є аналогами представленої дітям форми. Для їх зображення вже застосовують метод комбінування (човен, капелюх, гриб, їжак, черепаха, кошик, парашут, танк, машина, планета, жук, метелик, повітряна куля, сніговик, світлофор, людина).

Після закінчення образотворчої діяльності обов'язково треба розглянути й проаналізувати роботи дітей. Під час виконання наступних завдань варто поступово вилучати другий і третій етапи, тобто орієнтувати вихованців на самостійне виконання за задумом.

Закінчи малюнок Квадрат --¦ віконце, кружальце -- сонце. Чи вмієш, ти, друже, Предмети впізнавати? Чи зможеш їх намалювати?

Дорослий на піску (паличкою), на асфальті (крейдою) або на аркуші паперу малює фігурки, схожі на реальні предмети. Дитина має домалювати кожну фігурку так, щоб вийшов якийсь цікавий малюнок. Дорослий пояснює вихованцеві, що фігура, намальована ним, може бути або частиною більшого предмета, або в ній треба щось змінити так, щоб вона стала схожою на якийсь конкретний предмет (спосіб "включення" та "опредмечення"). Потім варто запропонувати придумати назви малюнків І скласти за ними цікаву історію. ''Живі" камінці

Дошкільнятам пропонують визначити характерні особливості форми різних камінців й "перетворити" їх на відомі предмети, розфарбувавши їх фарбами чи кольоровою крейдою. Усі варіанти задумів обговорюються. Спочатку діти копіюють зразки, виконані дорослим, доповнюючи їх власними елементами, а потім працюють за власними оригінальними задумами. Мозаїка з гальки

Дітям пропонують викласти зображення з плоских камінців, узявши за основу задуму їх контури, тобто знайти образи-аналоги до форми камінців. Усі задуми можна поділити на дві групи: прості -- камінець -- образ-аналог предмета (наприклад: їжак, сонце, хмара, пеньок, риба тощо); складні -- комбінація аналогів -- конструкція складається із кількох аналогів (камінців): квітка, метелик, гриб, котик, чоловічок тощо.

Дітям пропонують об'єднувати конструкції спільним сюжетом ("У лісі", "На галявині", "Тварини" та ін.), що сприяє активізації їхньої діяльності.

Мозаїка з насіння

Завдання: викласти зображення предметів із різного насіння.

Спершу шукаємо разом з дітьми аналоги до кожного з цих видів насіння.

Насіння гарбуза: око, ніс, вухо, пелюстка, крило, риб'яча луска тощо; ясена: пелюстка, стебло, хвіст, крило (птаха, літака); кукурудзи: ніс, око, зірка, виноград. Діючи за схемою, дошкільнята працюють над утіленням задуму, враховуючи підказки та запитання дорослого. Бажано комбінувати аналоги, будуючи сюжет.

Аплікація із сухого листя

Аплікацію із сухого листя виконують аналогічно, за схемою, тобто спочатку розглядають кожний листок, шукають аналоги за кольором, формою. Наприклад: листя клена -- зірка, корона, сонце, хвіст жар-птиці, спідничка; ясена -- човен, пелюстка, рибка, тулуб, вухо зайця; дуба-- ялинка, віник, дерево, крило, хвіст птаха; верби -- пір'я, стебло, шия жирафа.

Завдяки розмаїттю форм, барв та відтінків сухих листків засобом аплікації можна відтворити силуети птахів, звірів, фігурки людей, різні споруди тощо.

Дітям можна запропонувати виконати сюжетну аплікацію ("На лузі", "Акваріум" тощо). Флоромозаїка

Дітям пропонують, використовуючи різні природні матеріали (листя кукурудзи, лушпиння часнику, цибулі, шматочки березової кори, засушене листя дерев, квітів, мох тощо), "намалювати" (викласти) на дощечці (картоні) якусь цікаву декоративну або сюжетну композицію.

Структура виконання цієї вправи аналогічна попередній схемі. Орієнтувальні підказки дорослого передбачають такі запитання: "На що схоже?", "З чим можна порівняти?", "Кого (що) нагадує?" тощо. Вони сприяють активізації експериментування з природним матеріалом, пошуку аналогів. Демонструються зразки творчих робіт, виконаних дорослим або старшими дітьми.

Після детального ознайомлення з наявним матеріалом, який виступає "центром кристалізації" майбутніх конструкцій, діти обговорюють та узгоджують сюжет, композицію; дорослий коригує колективне конструювання (малювання).

Завдання дорослих -- повсякчас спонукати своїх вихованців пильно придивлятися до всього, що поруч з ними. Наприклад, педагог звертається до дітей; "Проходячи повз дуба, придивіться: земля біля нього всипана діжечками-жолудями. Зупиніться, не поспішайте. Розгляньте їх уважно. Адже це зовсім і не жолуді, а маленькі гномики -- одні з них тонші, інші -- товстіші. А що під ялинкою? її шишки. Шишки? Але ж це сова, а варто з'єднати ось ці дві шишки, і вже буде лисиця. Скільки таємниць ви відкриєте, якщо будете уважними до всього, що навколо вас".

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9