У ході формувального етапу експерименту проаналізовано зміни у рівнях сформованості гуманістичної спрямованості підлітків за розробленими нами критеріями - ставлення до інших людей, ставлення до себе, ставлення до ціннісно-орієнтаційної й практичної діяльності.

Відбулися позитивні зміни у ставленні підлітків до людей. Змінився характер міжособистісних стосунків у класних колективах: вони стали більш дружніми, доброзичливими, довірливими. Такі думки висловили 18,7% учнів ЕК та 11,4% учнів з КК. Одночасно зменшилася кількість тих, чиї взаємини у класі характеризуються як байдужі, нещирі: 19,7% у ЕК (проти 46,8% - на початок експериментальної роботи) та 27,1% - у КК (проти 46,6% до початку експерименту); зменшилася кількість тих, хто вважає, що у класі є учні, які уникають спільних ігор, почувають себе некомфортно: 1,2% - у ЕК (5,7% до початку експерименту) та 9,8% - у КК (19,3% до початку експерименту).

Результати експерименту засвідчили зміни у ставленні підлітків до себе, зокрема, зростання рівня самоповаги, що проявилося у зростанні уваги до свого зовнішнього вигляду; у розумінні, що повага до інших починається із поваги до себе. На 22, 4% зросла кількість підлітків, які проявляють самостійність, керуючись свідомим вибором гуманної, доброчинної поведінки: їх число на кінець експериментального періоду становило 54,9%; у КК кількість таких учнів зросла на 6,1% і становила на завершальному етапі експериментальної роботи 38,9%.

Виявлення рівня гуманістичної спрямованості підлітків за критерієм ставлення до ціннісно-орієнтаційної діяльності засвідчило, що учні поступово змінили ставлення до гуманістичних цінностей: значно вище стали поціновуватися смаки, уподобання, звички однолітків; більшість підлітків проявили готовність стати на захист тих, хто потребує допомоги і підтримки. Такі якості як доброчинність, милосердя, людяність за результатами ранжування займають відповідно 3-є, 4-е і 6-е місце (до початку експерименту: 9-е, 7-е, 8-е). Одночасно, кількість учнів, що обрали пріоритетом для себе гуманістичні якості людини, склала 65,3% (проти 37,9% на початок експерименту).

Цьому сприяла особливість застосовуваних у процесі експериментальної роботи видів виховної діяльності, сутнісний зміст яких полягав у тому, що участь у конкретних творчих справах не лише відкривала перед учнями факти, події, характер вчинків і поведінки людей, але й орієнтувала підлітків на розуміння людини як найбільшої соціальної цінності: носія прав, свобод, обов'язків, моралі тощо. Для учнів повніше розкривалася істина: найвищі, найкращі якості знаходяться в самій людині, в її реальних діях, цілях, інтересах.

Саме тому нами зафіксовано позитивні зрушення у ставленні підлітків до практичної діяльності, про що свідчить їх активність у виховних заходах та ступінь задоволеності нею: майже втричі зросла кількість тих, хто почав проявляти ініціативу, брати активну і постійну участь у позаурочних формах і видах діяльності - 69,7% (проти 23,2% на початок експериментальної роботи); суттєво зменшилася кількість підлітків, які не беруть участі у виховних заходах, не проявляють зацікавленості й ініціативності - 2,9% (на початок експерименту таких було 37,1%).

Порівняльні дані рівнів сформованості гуманістичної спрямованості підлітків подано у таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльні дані рівнів сформованості гуманістично спрямованої особистості (експериментальні та контрольні колективи, за результатами констатувального і формувального етапів експерименту, 738 осіб, у відсотках)

Динаміка рівнів сформованості гуманістичної спрямованості підлітків експериментальних колективів свідчить про ефективність проведеної дослідно-експериментальної роботи. Якщо на початку дослідження високий рівень сформованості гуманістичної спрямованості ми фіксували у кожного п'ятого учня, середній - у кожного третього, а низький - у кожного другого учня (зокрема, за критерієм “ставлення до ціннісно-орієнтаційної діяльності” низький рівень фіксувався у 59,5% учнів), то після її завершення прослідковується чітка позитивна динаміка розвитку за всіма виділеними нами критеріями.

Порівняльні характеристики сформованості різних компонентів гуманістичної спрямованості підлітків показали, що найбільш мобільним щодо педагогічного впливу виявився компонент “ставлення до ціннісно-орієнтаційної діяльності” (збільшення кількості учнів з високим рівнем його розвитку становило 15,8%), менше - “ставлення до себе” (збільшення кількості підлітків з високим рівнем його розвитку становило близько 13%). В той же час кількість підлітків, що мають високий рівень сформованості гуманістичної спрямованості за критерієм “ставлення до людей” зросла лише на 6,2%. Це дозволило нам зробити висновок, що формуванню у підлітків таких компонентів, як “ставлення до людей” та “ставлення до практичної діяльності” необхідно приділяти особливу увагу.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8