Кожний з цих компонентів передбачає динаміку змін, а в своїй сукупності вони відображають зміст відповідальної поведінки особистості. Їх інтегральними характеристиками є інтереси, потреби, цінності, норми, знання, система ставлень та їх вияв у поведінці учнів 7-8 класів.

У другому розділі “Методика дослідження вихованості відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів” розкрито і обґрунтовано методику дослідно-експериментальної роботи, здійснено діагностику сучасного стану вихованості відповідальної поведінки у старших підлітків; визначено критерії, показники і з'ясовано рівні вихованості відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів, складено їхні типологічні характеристики.

Діагностика вихованості відповідальної поведінки була спрямована на з'ясування уявлень про сутність і зміст відповідальності й відповідальної поведінки в учнів, учителів та батьків учнів; вивчення особливостей поведінки учнів 7-8-х класів відповідно до моральних принципів, прав і обов'язків; виявлення рівнів вихованості відповідальної поведінки, їхніх типологічних характеристик, основних детермінантів поведінки школярів старшого підліткового віку; вивчення змісту і методів виховної роботи вчителів з учнями 7-8-х класів загальноосвітньої школи.

Для вивчення поведінки учнів було розроблено методику, основу якої склали програма педагогічного спостереження; анкети й опитувальники (у тому числі перехресного характеру), які були спеціально розроблені для вікової категорії старших підлітків; бесіди; тести; ситуації морального вибору; експертна оцінка; самоаналіз.

Педагогічне спостереження за учнями 7-8-х класів та їх поведінкою проводилось у наступних сферах життєдіяльності:

– під час уроків (як слухають, виконують домашні завдання, якою мірою підготовлені до уроків);

– у позаурочній діяльності (як поводяться під час перерви з ровесниками, молодшими і старшими учнями, чим займаються, як виконують доручення; щодо мікроклімату і згуртованості класу);

– у позанавчальній діяльності (як активно приймають участь у суспільно-корисній діяльності, шкільних та позашкільних масових заходах);

– у предметному середовищі перебування (як ставляться до шкільного майна і довкілля);

– за спілкуванням (мовленнєва культура, етика взаємин);

– за ставленням до педагогів, до батьків.

Перехресне опитування включало в себе опитування учнів, батьків та вчителів. Його метою було визначення розуміння ними змісту поняття “відповідальна поведінка” та основних принципів взаємодії між вказаними категоріями респондентів.

Дані анкет було проаналізовано з урахуванням гендерного підходу, співставлено із загальною картиною дослідження, а також даними педагогічних спостережень за поведінкою, відносинами і ставленням учнів до ровесників, батьків і вчителів.

Діагностика психолого-педагогічної характеристики класу складалася з опитувальних листів і являла собою п'ятибальну шкалу, яка вмонтована в набір якостей, що відображають найбільш суттєві властивості групи, зокрема такі, що характеризують спрямованість, активність, організованість, інтелектуальну комунікативність і психологічний клімат класу. За результатами співставлення та аналізу отриманих результатів було складено психолого-педагогічну характеристику малої навчальної групи. Вдруге така характеристика складалася на контрольному етапі експерименту.

З метою більш детального вивчення засобів виховання відповідальної поведінки у практичній діяльності педагогів сучасної школи нами був проведений аналіз планів виховної роботи класних керівників.

Для оцінки рівня вихованості відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів було розроблено і використано наступні критерії та показники: соціально доцільний (знання прав і обов'язків, їх дотримання; соціальна активність); морально-етичний (ціннісне ставлення до інших, до себе, до предметного світу; керування морально-етичними принципами співжиття у соціумі; культура спілкування); особистісно конструктивний (вміння приймати рішення; здатність відповідати за наслідки власних дій; спрямованість на позитивну зміну власної поведінки).

Відповідно до отриманих результатів нашого дослідження було виділено такі рівні вихованості відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів та складено їм психолого-педагогічні характеристики:

Зразковий рівень. До цього рівня віднесено учнів, які володіють знаннями про права і обов'язки учня і громадянина, виявляють до них інтерес і усвідомлено їх виконують. Соціально активні. Вміють приймати виважені рішення, відповідальні у навчальній діяльності, за свої слова та вчинки. Виявляють ціннісне ставлення до ровесників (особливо друзів), педагогів, батьків. Керуються моральними принципами співжиття у соціумі (школі, сім'ї, у позаурочний час). Толерантні у спілкуванні з іншими. Критичні до власних досягнень. Досить об'єктивно оцінюють свою поведінку та можливі її наслідки. Адекватно реагують на зауваження. Спрямовані на самовдосконалення.

Ситуативний рівень склали учні, які володіють знаннями про права та обов'язки, але інтерпретують їх з точки зору власної корисності в кожній конкретній ситуації. Ініціативу і активність виявляють тільки тоді, коли їм щось цікаво. Не завжди сумлінні у виконанні справи. Часто відповідальність-безвідповідальність у них виявляється як спосіб самозахисту чи самоствердження, у недостатності позитивного досвіду, незнання того, як треба поводитися в тій чи іншій ситуації. Усвідомлюють можливі результати власних дій, але не завжди виявляють силу волі у протистоянні різним спокусам і негативним впливам. Намагаються розширювати світогляд, але іноді їм не вистачає наполегливості, що відображається на стабільності навчальної успішності. Не завжди об'єктивні в оцінці власних досягнень і поведінки, ображаються на зауваження.

Пасивно-виконавський рівень. Такі учні не мають чіткого уявлення про права і обов'язки, ототожнюють їх з вимогами дорослих. Пасивно виконують вказівки інших, особливо тих, хто сильніший і більш авторитетний. Байдуже ставляться до шкоди, яку вчиняють інші, до тих, кому необхідна допомога. Потребують періодичного зовнішнього контролю за поведінкою, постійного акцентування уваги на особистісній відповідальності за доручені справи. Відмовляються виконувати доручення або виконують їх з примусу. Знають норми та правила безпечного поводження у довкіллі, але не завжди їх дотримуються. Під зовнішнім впливом можуть поступатися моральними принципами. Не завжди доводять розпочаті справи до кінця. Не виявляють наполегливості у навчанні. Часто діють у залежності від власної вигоди або імпульсивно. Не виявляють бажання працювати над самовдосконаленням. У виборі планів на майбутнє покладаються на дорослих.

Безвідповідальний рівень. Для учнів, що мають такий рівень вихованості відповідальної поведінки, характерні поверхневі знання про свої права та свідоме прагнення уникнути виконання обов'язків. Без поважних причин часто пропускають уроки. У більшості - виявляють низьку навчальну успішність. Прагнуть до незалежності, безконтрольності і домінування над іншими. Часто у спілкуванні з іншими діють всупереч моральним принципам. Непередбачувані в емоційних реакціях. Мають шкідливі звички. Не переймаються своїм майбутнім. Схильні у своїх проблемах звинувачувати інших.

Ці характеристики у більш розгорнутому вигляді представлено нами у тексті роботи.

За результатами констатувального експерименту зразковий рівень вихованості відповідальної поведінки мають 17,0% респондентів в експериментальній групі та 15,6% - у контрольній. На ситуативному рівні відповідальна поведінка вихована у 39,5% учнів в експериментальній групі та в 37,5% - у контрольній. Пасивно-виконавський рівень виявлено у 25,8% та 29,2% підлітків відповідно. Безвідповідальний рівень - по 17,7% представників кожної з груп. Отже, ми мали приблизно однакові вихідні умови для експериментальної та контрольної груп на початку експерименту.

У дисертації кількісні результати щодо рівнів вихованості відповідальної поведінки учнів представлено в діаграмах та прокоментовано у порівняльному аналізі відповідно до прояву в учнів 7-го та 8-го класів окремо і у гендерному аспекті. Ці дані було покладено в основу формувального експерименту.

У третьому розділі дослідження “Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов і методики виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів” представлено обґрунтування педагогічних умов і методики виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів, визначено їх ефективність, висвітлено перебіг формувального етапу експерименту, результати дослідження опрацьовано методом математичної статистики та оформлено у вигляді таблиць і діаграм.

Для здійснення формувального експерименту нами була розроблена експериментальна методика, яка концептуально відповідає теоретичним положенням дисертаційного дослідження та представляє досвід практичної роботи автора. В основу методики покладено зміст, форми і методи активізації виховного впливу на інтелектуальну, чуттєву, мотиваційну, практичну сферу поведінкової діяльності учнів 7-8-х класів та розуміння того, що група ровесників для старших підлітків є найбільш референтною і однією з найважливіших сфер самореалізації, де відпрацьовуються навички колективної взаємодії та різні моделі поведінки.

Розробці методики виховання відповідальної поведінки передував етап моделювання, на якому було розроблено і обґрунтовано модель виховання відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів загальноосвітньої школи та обґрунтовано можливі позитивні зміни у поведінці старших підлітків. Основними складовими моделі визначено суб'єкти виховного процесу, узгоджені мету, завдання, структурні компоненти відповідальної поведінки особистості та педагогічні умови, зреалізовані у напрямах, змісті, формах і методах виховної роботи, критерії оцінки і результат - рівень вихованості відповідальної поведінки в учнів 7-8-х класів.

Дослідницька робота на формувальному етапі експерименту була спрямована на: засвоєння учнями 7-8-х класів норм, правил, прав і обов'язків члена шкільного колективу; усвідомлення моральних принципів співжиття в колективі ровесників та розвиток у них ціннісного ставлення до інших, до себе; формування навичок відповідального поводження, конструктивної поведінки та відповідального ставлення до громадських і трудових доручень; поліпшення мікроклімату класного колективу; стимулювання до позитивних змін у поведінці.

Зміст, форми і методи виховання відповідальної поведінки було реалізовано в експериментальній роботі на основі взаємозв'язку когнітивного, емоційно-ціннісного, мотиваційного та практичного компонентів.

Когнітивний компонент реалізовувався через засвоєння знань про сутність і зміст відповідальності й відповідальної поведінки; права, обов'язки учнів, норми і правила шкільного життя та моральні принципи взаємодії у соціумі, шляхом формування моральної свідомості і усвідомлення ролі відповідальної поведінки для розвитку суспільства та у власній життєдіяльності. Виховна робота, в основному, відбувалася на тематичних класних годинах, у дискусійному клубі та під час зустрічей з фахівцями - юристами, медиками, психологами.

Страницы: 1, 2, 3, 4