Застосування педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчальному процес - рефераты, скачать рефераты, бесплатно рефераты

Рефераты. Застосування педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчальному процес

наліз наведених вище означень показує, що поняття "педагогічна технологія" навіть одними і тими ж дослідниками трактується по-різному.

Неоднозначно тлумачиться і співвідношення понять "технологія навчання" і "методика навчання". Традиційно останнє розглядається як значно вужче відносно першого і вживається у значенні учіння про методи навчання. Поняття „технологія навчання”, на відміну від поняття "методика", відображає не просто передавання інформації, а процес навчання, що має важливе значення для характеристики сучасних тенденцій у педагогіці [1].

Практично всі дослідники означеної проблеми вважають, що технологія відрізняється від методики своєю відтворюваністю, стійкістю результатів, відсутністю багатьох „якщо”, а технологічність передбачає, в основному, стійкість до відтворення [9]. У цьому контексті стійкість показників навчального процесу розглядається як характерологічна якість саме технології.

У той час, як технологію характеризують двома принциповими аспектами: гарантованістю кінцевого результату і проектуванням майбутнього навчального процесу, методика розглядається як сукупність рекомендацій з організації і перебігу навчального процесу [5].

С. У. Гончаренко, ґрунтовно аналізуючи розвиток методики як науки, відмічає, що методику завжди підстерігає небезпека набути чисто прагматичного характеру, звестися до "розробок" і "рекомендацій", втративши здатність до наукових узагальнень, до виявлення закономірностей. Разом із тим, методика, яка глибоко пов'язана з відповідною наукою, відображає особливості цієї науки, її змісту й методів дослідження, є наукою прикладною, що за своїм змістом і завданнями є дуже близькою до комплексу технологічних наук.

1.3 Пошуки нових підходів та їх впровадження

Дидактичні пошуки технологічних підходів до навчання, які ведуться з установкою на гарантоване досягнення заданих цілей (фіксованих навчальних результатів), тотальною орієнтацією навчання на заданий кінцевий результат, призводять до звуження педагогічних можливостей самого процесу навчання і творчих можливостей учителя [2]. Існує і така думка, що технологізація модернізує традиційне навчання лише на основі репродуктивної діяльності учнів, що призводить до звуження педагогічних можливостей навчання, адже технологія - це, перш за все, майстерність і мистецтво у навчанні [11].

Разом із тим; методична майстерність учителя має розвиватися не через забезпечення його великою кількістю рецептурних методичних посібників і широке використання ним готових технологічних процедур. Йому потрібні передусім фундаментальні знання з базового предмета, висока загальна культура і ґрунтовна психолого-педагогічна підготовка. Технологічність і творчість у навчально-виховному процесі повинні розумно поєднуватися (І. А. Зязюн).

Упровадження педагогічних технологій, на нашу думку, може наблизити до вирішення найваіжливішої проблеми у педагогіці - управління процесом навчання, спрямованого на розвиток особистості та її професійне становлення, оскільки інтереси і потреби особистості завжди пов'язані з її само-реалізацією у професійній діяльності та життєтворчістю.

Упровадження педагогічних технологій у різних закладах освіти, які забезпечують поступове професійне становлення людини, повинно, на нашу думку, відповідати таким умовам: організаційним (сприяти ефективному впровадженню інтегрованих освітньо-професійних програм підготовки і перепідготовки фахівців, спрямованих на їх гуманітарну, фундаментальну та професійну підготовку; впровадженню системи ступененої професійної освіти; забезпеченню поглиблення фундаментальної підготовки та індивідуалізації процесу навчання; інтеграції закладів освіти в системі неперервної професійної освіти (наприклад, інтеграція вищих закладів освіти з середніми закладами освіти, що забезпечують загальноосвітню і допрофесійну підготовку молоді); вдосконаленню взаємодії між підприємствами різних форм власності та закладами системи неперервної професійної освіти); змістово-процесуальним (забезпечення наступності змісту, форм і методів у різних ланках неперервної професійної освіти; орієнтація змісту, форм і методів допрофесійної підготовки учнів на подальшу професійну діяльність; орієнтація змісту, форм і методів діяльності професійних навчальних закладів на перепідготовку дорослого населення; використання наукового, матеріально-технічного й економічного потенціалу професійних навчальних закладів у впровадженні сучасних освітніх технологій, зокрема інформаційних); соціально-психологічним (сприяти формуванню професійної мобільності майбутніх фахівців і дорослого населення, їх здатності швидко адаптуватися до потреб ринку праці, упередженню безробіття; здійсненню навчальними закладами допомоги соціально-економічній сфері для її розвитку через підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів, консультації, рекомендації в організації бізнесу тощо); гуманістичної спрямованості (визнання людини як особистості та найвищої цінності суспільства, задоволення її освітніх, професійних потреб, розвиток творчих обдарувань; органічний зв'язок професійної освіти з національною культурою, історією, традиціями українського народу; демократизація освіти, перехід до державно-громадської системи управління, її варіативність; відповідність рівня професійної освіти світовому рівню).

При виробленні методологічних підходів до визначення самого поняття "педагогічна технологія" ми виходили з того, що однією з головних функцій освіти є створення умов для формування особистості, котра поєднує набуті знання й уміння зі здатністю до їх творчого застосування, розвинутим інтелектом і такими особистісними якостями, як моральність і духовність.

Оскільки освіта є результатом навчання і виховання, у процесі яких відбувається розвиток особистості та її соціалізація, то поняття "освітня технологія", на наш погляд, відображає взаємодію і взаємозумовленість освітнього середовища (у його широкому розумінні) й навчально-виховної системи соціалізації, особистісного і професійного розвитку і саморозвитку людини в освітній установі, а тому є генеральним відносно інших понять, які характеризують технологічність освітнього процесу.

Щодо педагогічних технологій, то вони реалізуються безпосередньо у педагогічній взаємодії педагога з учнями, а ця взаємодія характеризується взаємопов'язаними процесами навчання, учіння, виховання і розвитку учнів. Погоджуючись із правомірністю досліджень і розробкою окремо технологій навчання, технологій розвитку, технологічних елементів виховного впливу, слід підкреслити, що у реальному педагогічному процесі функціонування таких технологій (навіть, якщо вони реалізуються окремо) має цілісний (навчання, учіння, виховання, розвиток) вплив на учня. Саме тому, термін "педагогічна технологія" найбільш адекватно відповідає логіці й сутності розгортання педагогічної взаємодії педагога з учнями.

Реалізація будь-якої педагогічної технології значною мірою зумовлена особистісними і професійними якостями педагога, рівнем його фахової підготовки, загальної культури, педагогічної техніки тощо, а тому «рівень якості» відтворення педагогічної технології, на нашу думку, не може бути гарантованим. Очевидно, що зразки виконують нормативну функцію лише в тому випадку, якщо людина зуміє створити за зразком нові утворення, оскільки головною діючою особою, що налагоджує зв'язки норми і нормованої структури (діяльності), є індивід як невід'ємна складова зразка діяльності. Саме в ньому міститься сукупність знань і вмінь, і саме він, аналізуючи проміжні результати, приймає рішення.

Що ж гарантує об'єктивну можливість трансляції (відтворення, передачі, повторення) зразка, тобто відтворення діяльності за зразком як здійснення повторного звернення до деякого базового набору принципів і засобів, які забезпечують реалізацію певної діяльності іншими суб'єктами в інших ситуаціях? Н. А. Масюкова і Т. А. Бабкіна відповідають так: основу, ядро зразка визначають абстрактні й фундаментальні норми діяльності: підхід, принцип, мета, метод. Саме ця основа зразка забезпечує стійкість його в інших ситуаціях [4].

В. Ф. Паламарчук пише, що у загальному смислі технологія - це розробка певної ідеї. Є і гранично широке розуміння цього поняття - як міст між "двома культурами"; між гуманітарним і "точним" знанням [7]. Тому поняття технології навчально-виховного процесу розглядається В. Ф. Паламарчук як моделювання його змісту, форм і методів згідно з поставленою метою [9].

Зазначимо, що розробка і впровадження педагогічної технології ґрунтується на цілком певних концептуальних засадах щодо глибинної сутності педагогічного процесу. Кожна педагогічна технологія відображає певний концептуальний підхід в освіті, принципи і методи його реалізації у навчально-виховній взаємодії вчителя і учня.

Узагальнюючи вищезазначене, можна сформулювати такі положення: педагогічна технологія відображає процес розробки і реалізації в освітній установі педагогічного проекту, який відображає певну систему педагогічних поглядів, спрямований на досягнення конкретної освітньої мети, визначає зразок професійно-педагогічної діяльності з його реалізації; зразок професійно-педагогічної діяльності, закладений у педагогічній технології, виконуючи нормативну функцію, дозволяє педагогу в процесі реалізації мети створити за зразком нові утворення за оптимальності ресурсів і зусиль усіх учасників педагогічної взаємодії; відтворення і стійкість педагогічної технології в інших педагогічних ситуаціях забезпечується зверненням педагога до фундаментальних норм діяльності щодо проектування і реалізації педагогічної технології; якість відтворення педагогічної технології залежить від рівня педагогічної майстерності педагога; гуманістична сутність педагогічної технології визначається її спрямованістю на задоволення як потреб, інтересів і можливостей навчання учня, так і вимог суспільства щодо соціалізації, особистішого і професійного розвитку і саморозвитку людини.

Виділимо декілька важливих проблем щодо функціонування педагогічних технологій у сучасному освітньому просторі.

1.4 Проблеми структури педагогічної технології

Проблема структури педагогічної технології. На наш погляд, у будь-якій педагогічній технології можна виділити такі основні компоненти: концептуальний, який відображає "ідеологію" проектування і впровадження педагогічної технології; змістово-процесуальний, який відображає мету (загальну і конкретні цілі), зміст навчального матеріалу, методи і форми навчання, виховання, розвитку учнів, методи і форми педагогічної діяльності вчителя; діяльність учителя з управління навчально-виховним процесом; професійний компонент, який відображає залежність успішності функціонування і відтворення спроектованої педагогічної технології від рівня педагогічної майстерності вчителя. Зазначимо, що змістово-процесуальний компонент по суті відображає ті методики навчання і виховання, які використовуються у рамках педагогічної технології.

Введення професійного компонента пояснюється необхідністю звернути увагу вчителя на той факт, що вихід на взаємодію з дитиною передбачає певний рівень професійної майстерності й уміння "доторкатися" до особистості дитини, на суб'єктивно вільний характер формування відносин, який означає, що з усіх педагогічних впливів дитина буде сприймати лише ті, які тією чи іншою мірою будуть її задовольняти. За таких умов важливого значення набуває підготовленість учителя до педагогічного спілкування, здійснення педагогічної оцінки, педагогічної вимоги, інформативно-мовного і демонстраційного впливу; педагогічного вирішення конфліктів і їх попередження; створення психологічного клімату, ситуації успіху; педагогічної реакції на вчинки; забезпечення етичного захисту тощо. Крім того, професійний компонент відображає унікальність і специфіку педагогічної технології відносно інших технологій (у техніці, промисловості тощо).

Саме цей компонент підлягає суттєвому переосмисленню і трансформації при розробці та впровадженні інформаційних технологій, оскільки для сучасних комп'ютерних систем автоматизованого навчання проблеми "зрозумілого" перекладу з мови мислення однієї людини на мову мислення іншої, виявлення труднощів, глибинних причин нерозуміння навчального матеріалу залишаються недоступними для розв'язання. Саме в цьому криється таємниця професії педагога. Тому важливого значення набуває не лише розв'язання проблем "сенсорного" інтерфейсу, а й вирішення проблем "інтелектуального" інтерфейсу, які пов'язані з урахуванням специфіки процесів мислення людини і можливостей структур логічного виводу, закладених у комп'ютерних, інформаційних технологіях.

Страницы: 1, 2, 3