На уроках доцільніше використовувати відеозаписи навчальних телепередач із біології: учитель може попередньо ознайомитися з їхнім змістом і побудовою, дидактично пристосувати передачу до цілей і змісту уроку, поєднувати телепередачу або окремі її фрагменти й стоп-кадри з іншими засобами, в разі потреби повертатися до окремих фрагментів.

Ефективним у навчально-виховному процесі з біології є використання відеозаписів науково-популярних фільмів із телепередач «BBC wild. Жива природа». Проте, перш ніж використовувати відеоматеріал на уроці, слід скрупульозно відібрати фрагменти (тривалість має не перевищувати 10-12 хв.), підготувати запитання й завдання для учнів, які ставитимуться під час або після перегляду відеозаписів.

Перспективним є використання в середніх навчальних закладах відеозаписів на відеокасетах, а в недалекому майбутньому -- й на відеодисках.

Рис. 1. Устаткування робочого місця викладача в кулінарному кабінеті

На кафедрі може бути пульт керування класом програмованого навчання, автоматичним затемненням і дистанційний пристрій для діапроектора. Діапроектор і кіноапарат можуть бути встановлені й у лаборантській. У цьому випадку екран роблять матовим, прозорим, зображення на нього проектується через дзеркало з апаратів, встановлених за стіною в лаборантській.

Демонстраційний стіл-стійка відкритий з боку викладача і постачений полицями і висувними шухлядами для класного журналу й інших матеріалів, набору наочних приладдя (муляжів, колекцій, інструментів, і т.д. ), підібраних для даного уроку і не виставлених на стіл заздалегідь, щоб не відволікати уваги, учнів.

На уроках кулінарії широко використовуються натуральні, образотворчі і комбіновані наочні приладдя.

Натуральні наочні посібники

До цього виду наочних приладів відносяться різні колекції і зразки виробів, інструменти, посуд і т.д.

1. Зразки різних форм нарізки овочів. З цією метою використовуються морква, картопля і ріпчаста цибуля. Овочі нарезают, укладають у скляні банки, заливають оцтом (не слабше 9%-ного) або прокип'яченим, охолодженим і процідженим розсолом (20 - 30%). Потім банки закривають поліетиленовими кришками так, щоб під кришками не залишалося повітря, і перевертають. Кожна банка забезпечується етикеткою з указівкою форми, розмірів, кулінарного призначення.

Висохлу гілочку обережно змазують з однієї сторони фотоклеєм, приклеюють до листка білого паперу, на якому роблять відповідний напис (назва зелені, головної речовини ефірної олії, кулінарне застосування), листок поміщають між шматочком картону й органічного скла, а край окантовують.

3. Набори фігурних виїмок, жолобкових ножів і інших інструментів для очищення і нарізування овочів.

4. Зразки панірувань у банках (борошно, сухарі, тертий білий хліб).

5. Зразки нерибних морепродуктів. Раків варять, засушують, а потім забарвлюють червоною гуашшю, тому що природне забарвлення при збереженні вицвітає. Сухих трепангів зберігають у банках. Филе кальмарів у банках заливають розсолом.

6. Опудала риб можна придбати в магазинах наочних посібників.

7. Рибний казан, ножиці, тертки й інші пристосування для очищення від луски і т.д.

8. Ножі, сікач, голки, кухарські молотки для відбивання м'яса й інші інструменти.

9. Сотейники, каструлі, казани, сковороди, сітчасті вкладиші для казанів, сковорідки, дерев'яні лопатки, металеві лопаточки й інші зразки посуду й інструментів.

10. Колекція натуральних зразків гарнірів для прозорих супів. Добре зберігаються в засушеному вигляді пиріжки, профітролі, грінки прості і гострі. Равіоли і пельмені готують зі стружкою замість фаршу і засушують.

11. Колекція натуральних зразків домашньої локшини, вермішелі, макаронних засипок і т.д..

12. Конічне сито (шинуа), цідилки, шумівки, розливальні ложки, супові миски і т.д..

13. Консервовані каперси, оливки, маслини.

14. Колекція спецій: лавровий лист, чорний запашний і червоний перець, лимонна кислота, глюконат натрію і т.д..

15. Колекція соусів промислового вироблення (консервованих і сухих).

16. Колекція спецій і приправ.

17. Соусники металеві і керамічні різних розмірів і форми.

18. Колекція круп, бобових, макаронних виробів.

19. Котломір.

20. Концентрати каш.

21. Тарілки, порціонні сковорідки, кроншели, кокотниці, кокільниці, баранчики, блюда, пашотниці й інший посуд для відпуску других блюд.

22. Торшерна виделка.

23. Вінчки різної форми.

24. Зразки натуральних страв (на уроках можна демонструвати окремі трави, виготовлені перед уроком у лабораторії).

25. Натуральні зразки тарталеток.

26. Посуд для відпустки холодних страв: салатники різної форми і розміру, вази, креманки, ікорниці, тарілки.

27. Бордюрні дошки і бордюри з тіста.

28. Формочки для заливних, паштетів і т.д..

29. Зразки желатину, агару, агароїду і т. д,

30. Зразки розпушувачів тіста: питна сода, вуглекислий амоній, сухі дріжджі.

31. Натуральні засушені зразки виробів з тіста.

32. Пристосування для формування пельменів, качалки, сита, формочки для нарізування печива і т.д..

33. Зразки ароматизаторів (ванілін, кардамон, есенції і т.д. ).

34. Форми для пудингів, суфле і т.д..

35. Натуральні зразки меренг.

36. Зразки чаю, кави, какао (у пробірках і в упаковці).

37. Посуд для подачі солодких блюд (креманки, чашки, склянки, піали і т.д. ).

Муляжі

Можна використовувати готові муляжі промислового вироблення.

Багато муляжів з гіпсу, пластиліну, воску, парафіну, пінопласту можна виготовити і самим, залучаючи учнів. Вказівки і поради по виготовленню їх можна знайти в літературі (Ковальов Н. И., Цукрів М ДО, Організація гурткової роботи з курсу кулінарії. М., 1982).

Демонструвати їх зручно за допомогою спеціальної підставки.

Площинні наочні приладдя

Другий вид площинних наочних посібників - схеми, що ілюструють процеси.

Звичайно це технологічні схеми послідовності операцій (оброблення риби, заправлення птиці, підготовка фаршированих овочів і т.д. ) або технологічні схеми блюд.

Методичні рекомендації зі складання таких схем дані в зазначеному вище посібнику.

Електрифіковані наочні приладдя

У кабінетах кулінарії використовують різні тренажери і щити з підсвічуванням. За правилами безпеки праці живлення таких щитів повинне здійснюватися через трансформатор струмом напругою не більш 6 - 12 В. Найпростіші тренажери можуть бути виготовлені самими викладачами й учнями. Вони можуть бути одно- і багатоступінчастими. Приведемо опис зразків таких тренажерів.

Після того як фанера висохне, її покривають спиртовим лаком. На лицьову сторону наклеюють лист креслярського папера з намальованою схемою (б). Малюнок роблять кольоровою тушшю або гуашшю. Потім на кожній частині схеми свердлять отвір і закріплюють контакт (мідний гвинт 2). Установлюють мініатюрні перемикачі-тумблери (в). За допомогою монтажного проводу збирають схему, як показано на мал. 2. Лампочка 3 включається за допомогою пересувного контакту (г), для виготовлення якого беруть товстий мідний провід і надягають на нього шматочок ізоляційної трубки. За допомогою розетки (7) схема включається в мережу. Сигнальна лампа займе тільки при дотику до контакту на тій частині схеми, що відповідає включеному тумблерові.

Недолік цієї схеми в тім, що можна уключити відразу всі тумблери, і тоді лампочка буде горіти навіть при невірній відповіді. Якщо тумблери замінити багатополюсним перемикачем, цього не відбудеться.

Схема "Страва з запеченої риби" (приклад багатоступінчастої схеми) показана на мал. 3. Вона складається з двох багатополюсних перемикачів і комплекту тумблерів. Порядок роботи:

1) запікають рибу сирою, припущеною і смаженою; перемикач 1 ставлять у потрібне положення;

2) вибирають вид обробки (із вказаних правильна відповідь - тільки філе без кіст) за допомогою перемикача 2;

3) підбирають соус для даного виду теплової обробки (сира риба - соус білий; припущенна паровий; смажена - сметанний) за допомогою тумблерів.

Для наочності назви соусів на схемі приведені в тій же послідовності, що і прийоми теплової обробки, а в натурі порядок треба змінити.

Рис. 3. Електрифікований тренажер, з чотирма контактами

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8