Воно - мило, варення, печиво, молоко;

Вона - шафа, вода, цукерка;

Він - бублик, гребінець;

Вони - цукерки.

Вправа «Один і багато».

Один півень, а багато.

Одна качка, а багато.

Одна курка, а багато.

Один індик, а багато.

Добираючи дидактичні вправи ми пам'ятали що вони не повинні ставати самоціллю, а мають використовуватися в комплексі з іншими методами навчання для збагачення словникового запасу дітей.

Вчитель першого класу систематично працював над формуванням свідомості учнів правил етикету, ввічливості. З цією метою використовувався не лише метод бесіди, але й різноманітні ігри. Наприклад, гра «Ми - ввічливі діти».

Мама послала Оленку до сусідки за книжкою. Оленка подзвонила у двері, зайшла в квартиру і сказала… Тітка саме відпочивала, дівчинці стало незручно і вона сказала… Тітка дала дівчинці книжку. Оленка сказала…

Таким же чином ми створювали ігрові ситуації «У бібліотеці», «У тролейбусі», «У магазині», вводячи до активного словника учнів такі слова, як: будь-ласка, добрий день, доброго ранку, до побачення, здрастуйте.

На нашу думку в програмовому матеріалі першого класу є достатньо тем, на основі яких можна збагачувати мовлення першокласників. А при систематичному проведенні запропонованих нами завдань в процесі уроків розвитку зв'язного мовлення можна досягти високих результатів в даному напрямку навчання учнів.

2.3 Перевірка ефективності результатів експериментального дослідження

Метою педагогічного експерименту було виявлення ефективності використання пропонованих вправ та завдань для уточнення, збагачення та активізації словникового запасу молодших школярів. Якість сформованих знань, умінь і навичок порівнювалася із відповідними навичками і вміннями учнів контрольного класу.

Виявлення ефективності дослідження пов'язувалося із діагностикою відповідного рівня мовленнєвих навичок та лексичних умінь, сформованих із допомогою пропонованих вправ, завдань та видів роботи.

Ми виходили із припущення, що серед різноманітних вправ, які використовуються вчителем з метою збагачення словникового запасу школярів, помітне місце повинні посідати словниково-логічні вправи. Такі вправи спрямовані на розширення словника учнів, а також на вироблення у них уміння вибирати із свого словникового запасу для висловлення думки ті слова, які найбільше відповідають змісту висловлювання. У процесі виконання словникових вправ перед дітьми, з одного боку, розкривається багатство рідної мови, а з другого - діти вчаться вживати ці слова у своєму мовленні.

Ми побудували систему контрольних завдань, спрямованих на визначення рівня сформованості таких якостей словникового запасу учнів, як його уточнення, збагачення та активізацію, тобто специфічних умінь, від сформованості яких залежить сукупно уточнений, активізований та збагачений словниковий запас школярів:

1. Уміння усвідомлювати молодшими школярами функції слова у мовленні - складається із таких мікровмінь:

§ пояснити значення слова у даному тексті;

§ визначити спочатку слова, вжиті в прямому, а потім у переносному значенні:

§ прочитати речення, пояснити значення підкреслених слів:

§ відгадати загадку, пояснити, які предмети названі словом-відгадкою:

§ скласти речення з різними значеннями багатозначного слова;

§ скласти речення з кількома словосполученнями;

§ описати два предмети, використовуючи антоніми.

2. Уміння здійснювати аналітико-синтетичну діяльність під час роботи зі словом - складається із таких мікровмінь:

§ визначити невідомі слова;

§ уточнити відтінок значення слова;

§ з'ясувати мету вживання того чи іншого слова;

§ скласти речення із словом, вжитим у певному значенні;

§ дописати речення;

§ виконати різні творчі вправи;

§ порівняти тексти чи речення, у яких відбулася заміна одних слів на інші;

§ усунути недоречні повторення;

§ вживати емоційно забарвлену і образну лексику.

3. Уміння самостійно вживати засвоєні слова у власному мовленні - складається із таких мікровмінь:

§ спостерігати за вживанням і значенням окремих слів у готових реченнях чи текстах;

§ пояснити значення прислів'їв або відгадати загадку;

§ складати словосполучень із поданих слів;

§ вводити в речення антоніми;

§ замінювати одні слова іншими;

§ складати словосполучення, речення із потрібним словом;

§ складати розповіді за опорними словами;

§ складати словосполучення з багатозначними словами;

§ складати текст, використовуючи задані слова чи словосполучення.

За сформованістю даних умінь визначено три рівні сформованості словникового запасу молодших школярів за ознаками точності, активізації та багатства:

1. Високий - учень правильно вживає слова в усному і письмовому мовленні, не допускає тавтології, усвідомлює та практично використовує функції слова у мовленні, здійснює аналітико-синтетичну діяльність під час роботи зі словом, самостійно і точно вживає засвоєні слова у власному мовленні, розуміє смисл слів, не припускається помилок у їх вживанні, а якщо й припускається, то тут же самостійно їх виправляє.

2. Середній - на відміну від учня з високим рівнем розвитку даних умінь, припускається двох-трьох помилок при опрацюванні словника у невеликому тексті і виправляє допущені помилки або самостійно, після деяких роздумів, або після вказівки вчителя. Не досить самостійно вживає засвоєні слова у власному мовленні, його словник потребує активізації.

3. Низький - учень при використанні і тлумаченні засвоєних слів у невеликому тексті помиляється більше трьох разів, не в змозі самостійно виправити свої помилки, а також неправильно усвідомлює функції слова у мовленні. Словник бідний, потребує активізації та збагачення. Учень не здатний виправити свої помилки навіть з допомогою педагога.

Як показали результати експерименту, відповідні уміння і навички, сформовані на основі використання певних вправ і завдань, краще розвинені в учнів експериментального класу, ніж в контрольного. Дані результати представлені у таблицях 1.1-1.3.

Таблиця 1.1. Сформованість умінь усвідомлювати функції слова у мовленні в учнів контрольного та експериментального класів

Таблиця 1.2. Сформованість умінь здійснювати аналітико-синтетичну діяльність під час роботи зі словом в учнів контрольного та експериментального класів

Таблиця 1.3. Сформованість умінь самостійно вживати засвоєні слова у власному мовленні в учнів контрольного та експериментального класів

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12