Рефераты. Зміст правового виховання молодших школярів

дисертаційному досліджені І. Запорожана розроблені деталізовані правила поведінки для молодших школярів, які внесені до статутів шкіл і пройшли апробацію в закладах освіти Тернопільської області. Це є важливим тому, що їм надається рівень категорії закону для даного закладу і виконання їх є обов'язковим як для директора, так і для першокласника. Завдяки чому виробляється певна відповідальність у школярів, у наступних класах вона ускладнюється, усвідомлюється і стає нормою поведінки (Додаток 7).

Робота над правилами для учнів здійснювалася нами у двох напрямках: по-перше, роз'яснювали їх, домагаючись свідомого засвоєння учнями вимог до їх поведінки; по-друге, привчали учнів до дотримання цих вимог, формували потребу в постійному їх виконанні.

Виховання звички дотримуватись правил поведінки, дисциплінованості передбачалось з перших днів перебування учнів у школі. Дуже важливо при цьому, щоб учитель молодших класів знав, як розуміти дисципліну і якими методами домагатися її, як розумно користуватися для цього своєю владою над учнями.

Ми керувалися тим, що на учня, з перших днів його навчання, слід дивитися як на громадянина України, особистість, котра має певні права та обов'язки. Така вимога виходила з того, що класоводи часто бачать в учневі тільки людину, котра повинна вчитися, слухати старших, добре поводитись тощо. Нерідко знаходяться й такі вчителі, що впливають на школярів тільки суворістю, прагнуть домогтися послуху, ламаючи волю дитини. У такому випадку в учнів виховується бездумний послух або зухвале непідкорення.

Під час засвоєння правил поведінки молодшими школярами використовувалися елементи гри. Діти дуже захоплювалися "розігруванням сцен", з великим бажанням інсценізували вимоги правил поведінки в класі, на вулиці. Перш ніж формулювати правила про те, що учень повинен старанно вчитися, уважно слухати пояснення вчителя, сумлінно і самостійно виконувати всі його завдання, вести себе добре на уроці, проводилась бесіда, на якій перед дітьми ставилось ряд запитань: Як потрібно вчитися? Як слухати пояснення вчителя? Як поводитись на уроці? У ході такої бесіди основні положення ілюструвались цікавими прикладами з життя класу, з художньої літератури, кінофільмів, телепередач. Усе це допомагало глибше переконати учнів у доцільності і необхідності правил. Вимогу "самостійно" виконувати завдання ілюстрували роботою учня за партою. Діти із задоволенням "програвали" окремі моменти вимог до поведінки в школі, вправлялися в правильній поведінці, зауважували відхилення від норм тих чи інших правил, які вони вивчали.

Вивчення школярами правил поведінки поєднувалося з їх практичними справами. Це сприяло формуванню у них не тільки переконаності в необхідності їх дотримання, а й виробляло відповідні вміння, навички та звички поведінки. Шляхів для такого поєднання є багато. Важливо продумати кожен пункт правил і знайти для нього практичний вихід. Користувалися для цього кожною нагодою. Так, на уроках вимагали, щоб на партах було все необхідне для занять, щоб учні були активними, акуратними, дисциплінованими. На класних годинах вислуховували звіти учнів про виконання ними вимог режиму дня, дотримання правил санітарії і гігієни, бережливе ставлення до шкільного майна. Цікавилися, які книжки прочитали учні за тиждень, чи вчасно здали їх до бібліотеки, як провели свій вільний час. Перед виходом до театру чи в кіно проводилися настановні інструктажі з вимогою самоконтролю за тим, як учні проходять між рядами крісел, як розмовляють, як поводяться під час зустрічі з дорослими, у салонах транспорту тощо. Вправлялися у спеціальних іграх:

- А зараз пограємося в гру "Відшукайте своє місце в кінотеатрі". Уявіть собі, що перед вами великий зал кінотеатру (Учитель показує на набірне полотно). Кожна окрема кишенька набірного полотна - це стілець.

- Ви всі купили квитки до кінотеатру (У кожного учня на парті квиток, на якому зазначено ряд і місце).

- На квитку написано два числа. Розгляньте їх. Перше число вказує на ряд, друге - на місце. У якому ряду і на якому місці має сидіти кожний із вас у залі кінотеатру?

(Вибирається контролер. Учні по черзі підходять до нього, називають ряд, місце і кладуть квиток у відповідну кишеньку. Всі інші учні перевіряють, чи правильно знайдено місце).

Створення спеціальних ситуацій для практичного втілення конкретних правил поведінки в школі, спілкування на позакласних заходах давало можливість побачити, як учень самостійно вибирав відповідну лінію поведінки, наскільки в нього сформувалися навички і звички правомірної поведінки.

Після вивчення правил поведінки до них часто поверталися на уроках, на колективних творчих справах, у побуті, постійно вдавалися до них, нагадували їх зміст, вимоги. Правила поведінки регламентують обов'язки учнів у школі, класі, їдальні, на вулиці, обов'язки по самообслуговуванню. Дослідження переконало, що виховні можливості правил підвищуються, якщо вони доведені до свідомості учнів, якщо на їх основі педагогічний колектив виробив і ставить вихованцям єдині педагогічні вимоги. У такому разі діти чітко уявляють, що від них вимагається, і поступово нагромаджують необхідний багаж знань і досвід правомірної поведінки.

Шкідливим з точки зору правового виховання є поділ правил поведінки на основні і другорядні, коли за порушення одних доводиться відповідати, а при недотриманні інших ніхто не робить зауважень.

На основі правил поведінки проводилась систематична виховна робота й з батьками учнів. Адже правила охоплюють основні обов'язки школярів, сумлінне виконання яких свідчить про різнобічну вихованість. На жаль, нерідко і вчителі, і батьки роблять висновки про дотримання учнями правил тільки на основі їх слухняності чи неслухняності. Справжню оцінку слід давати школярам за їх ставлення до навчання, до праці, до особистого і шкільного майна, до вчителів і товаришів, за вміння розумно використовувати вільний час, працювати над собою тощо.

Щоб сприяти школі у формуванні в учнів тих якостей, які передбачені правилами поведінки, батьки повинні також їх знати, володіти елементарними педагогічними прийомами щодо їх формування. А це вимагало від педагогів проведення з батьками спеціальних бесід про правила поведінки та методику їх вивчення.

Тривале і систематичне дотримання встановленого порядку виробляло в учнів звичку виконувати правила поведінки, норми моралі і законів, формувало повагу до інтересів особистості і суспільства, створюючи цим самим необхідні умови і для проведення навчально-виховного процесу в школі. Дотримання правил поведінки всіма школярами впорядковувало ритм життя школи, спрямовувало його в необхідному напрямку, привчало учнів до дисципліни, правопорядку.

Для дисциплінованого учня характерна готовність докладати всіх зусиль для своєчасного, точного й якнайкращого виконання завдань, уміння стримувати свою активність, коли це потрібно; намагання доводити розпочату справу до кінця, уміння попередньо планувати свої дії і передбачати їх наслідки; прагнення стримувати негативні спонукання. Риси дисциплінованої поведінки потрібні для будь-якої діяльності.

У правовому вихованні дуже важливо, щоб запропоновані учням розумні і справедливі правила поведінки виконувались ними. При невиконанні цих правил мають наступати санкції, які повинні бути відомі учням і послідовно втілюватися в життя всієї школи. Такі санкції посилюють увагу до правил, формують усвідомлення їх необхідності.

У випадку порушення учнем правила, ми пропонували класоводам добре розібратись в ситуації: Чи розуміла дитина суть правила? Чи здатна вона його дотримуватись? Чи мали місце якісь пом'якшуючі обставини? Чи це перше порушення правила чи ним ігнорують постійно і порушують навмисне? Якщо покарання неминуче, то вчитель має враховувати при визначенні його міри вік дитини, її характер, а не тільки допущений нею проступок.

Реагування педагогів на порушення правил виражалося нагадуванням, зауваженням, вибаченням, зустріччю з директором школи, батьками. В окремих випадках обговорювався проступок тактовно усім класом. Все залежало від того, порушено правило поведінки в школі чи поза нею.

Кожен учитель має певну можливість самостійно встановлювати правила в своєму класі і створювати умови для їх виконання учнями. Але в школі повинна панувати єдність у ставленні до порушників правил поведінки під час перерв у коридорах, на шкільному подвір'ї, в їдальні, всюди, де з дітьми немає вчителя. У школярів має бути виховане почуття відповідальності, незалежно від того, чи є поруч дорослі. Кожен учень має знати, що порушення не залишається без наслідків.

Свідомому засвоєнню правил поведінки сприяє їх щоденне повторення до тих пір, поки діти не стануть їх дотримуватись. Згодом продовжується повторення протягом кількох днів, заохочуючи при цьому учнів на відповідну поведінку. Особливої уваги і повторення вимагають ті правила, які не були засвоєні, а тому порушуються. Бажано спеціально обговорити в класі кожне з цих правил.

У процесі пошуково-експериментальної роботи значно зріс діапазон використання різноманітних методів і форм правовиховної роботи з молодшими школярами, про що засвідчують порівняльні дані результатів роботи у контрольних і експериментальних класах (Таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 Динаміка використання методів і форм позакласної правовиховної роботи з молодшими школярами у процесі експериментально-пошукової роботи

Форми і методи роботи

Контрольні класи

Експериментальні класи

Абс.число

Відсотки

Абс.число

Відсотки

Бесіди

8

100

10

100

Розповіді

2

25,0

10

100

Читання і обговорення художніх творів

2

25,0

7

70,0

Обговорення кінофільмів

-

-

5

50,0

Обговорення газетних статей

-

-

6

60,0

Обговорення ситуацій

2

25,0

6

60,0

Зустрічі з представниками правоохоронних органів

4

50,0

9

90,0

Зустрічі з представниками влади

-

-

8

80,0

Зустрічі з представниками служби у справах неповнолітніх

3

37,5

8

80,0'

Залучення до чергування в класі

8

100,0

10

100

Залучення до роботи комісії дисципліни і порядку

1

12,5

3

30,0

Догляд за шкільним майном

4

50,0

8

80,0

Залучення до роботи "зеленого патруля"

2

25,0

8

80,0

Участь у місячнику правових знань

І

12,5

6

60,0

Участь у рольових іграх

-

-

6

60,0

Як засвідчують матеріали таблиці, в експериментальних класах помітно зросло використання у позакласній правовиховній роботі таких методів і форм роботи, як залучення учнів до обговорення різноманітних правових матеріалів і ситуацій, до правоохоронної діяльності.

Результати пошуково-експериментальної роботи засвідчують, що підвищення ефективності правового виховання молодших школярів у позакласній роботі можливе за певних педагогічних умов

Правовиховна робота з молодшими школярами досягає належних результатів за умови, що її зміст, форми і методи їх реалізації враховують особливості дітей молодшого шкільного віку. Як зауважує І. Бех, дітям цього віку імпонує, що з ними, як з дорослими, говорять про найсерйозніші речі - не лише про оцінки та ігри, а й про події в країні і світі, про взаємини дорослих. Однак про серйозне з дітьми слід говорити просто, прагнучи звертатися до їхнього власного життєвого досвіду, до прочитаних книжок, побаченого ними по телевізору, діючи при цьому не лише на свідомість малюка, а й на його почуття.

Ефективність правового виховання молодших школярів у значній мірі залежить від того, наскільки при цьому враховується рівень дисципліни і порядку в школі взагалі, і в конкретному класі зокрема, а також поведінка та дисциплінованість окремих учнів. При цьому важливо використання матеріалів служби у справах неповнолітніх та кримінальної міліції у справах неповнолітніх. Таким чином, вихідними умовами здійснення правовиховної роботи у початкових класах є врахування рівня правової вихованості учнів, стан дисципліни і порядку в школі і в класі, характер відхилень у поведінці окремих учнів.

Правовиховна позакласна робота з учнями базувалася на отриманих ними на уроках правових знаннях та уявленнях, сприяла формуванню в учнів інтересу до них, потребу в їх систематичному використанні у практичній діяльності.

У правовиховній роботі важливо розвивати активність молодших школярів. Треба частіше створювати такі умови, які б давали можливість учням самостійно оцінювати свою власну і поведінку ровесника, свій вчинок і однокласника, сміливо висловлювати свою думку з приводу тих чи інших подій у класі, в школі і за її межами.

Правове виховання учнів молодших класів може бути повноцінним за умови, що вони залучаються до посильної правоохоронної діяльності, що сприяє формуванню у них навичок та звичок правомірної поведінки, нетерпимого ставлення до її порушників.

Досвід стверджує, що найефективнішим засобом правового виховання є сама організація життя і діяльності школи, класу: дотримання прав і обов'язків учителями і учнями; певна система відповідальності педагогів і вихованців за свої дії, норми і правила поведінки; чіткий і непохитний режим життя закладу освіти, пронизаний вимогами правових норм.

Одним з головних шляхів підвищення результативності правоохоронної роботи з молодшими школярами є організація їх змістовного дозвілля, різноманітної роботи за інтересами, що забезпечить розумне проведення вільного часу, стане перепоною на шляху скоєння ними негативних вчинків.

Організація правового виховання має передбачати, щоб стосунки між дітьми в колективі, між учнями і вчителями, між дітьми і батьками, між вчителями і батьками ґрунтувалися на правових засадах, а діяльність школи базувалася на гуманізації та демократизації всіх напрямків життєдіяльності учнів школи.

Вважаємо, що певну роль у пропагуванні основних положень різних галузей українського права серед молодших школярів має зайняти і відповідне оформлення рекреацій, навчальних приміщень школи. Тут передусім повинні знайти своє місце статті Конституції України, які мають відношення до дитинства, школи, сім'ї, професії, роботи. Як говорив В. Сухомлинський, треба, щоб стіни школи заговорили.

Список використаних джерел

1.
Бармак М. Основи правознавства. Кишеньковий довідник. - Тернопіль, 1999- 200.

2. Бех І. Наукове розуміння особистості як основа ефективності виховного процесу // Початкова школа. - 1998.- №1.- С. 2-6.

3. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.В. Петровского. - М.: Просвещение, 1979. - 288 с.

4. Воронов Б. Предупреждение правонарушений несовершеннолетних // Воспитание школьников. - 1991. - №5. - С. 3.

5. Галузинський В.М. Вплив педагогічних відносин на формування особистості учня // Початкова школа. - 1975. - №9. - С. 5-12.

6. Глущенко А.Г. Моральне виховання в процесі навчання // Початкова школа. - 1975. - №2. - С. 9-13.

7. Головченко В.В., Нелін Г.І. Правове виховання учнівської молоді: Питання методології та методики. - К.: Наукова думка 1993. - 138 с.

8. Детская психология: Учебное пособие для студентов педагогических институтов /Под ред. А.А. Люблинской. - М.: Просвещение, 1971. - 415 с.

9. Козубовська І.В., Деркач Є.Д. Профілактика трудновиховуваності молодших школярів // Початкова школа. - 1976. - №10. - С. 71-74.

10. Колесіна Т.Є. Психолого-педагогічна діагностика відхилень у поведінці учнів // Початкова школа. - 1996. - №12. - С. 11-13.

11. Красовицький М. Моральне виховання учнів у теорії і практиці американської школи // Рідна школа. - 1998. - №4. - С. 29-52.

12. Крутенький В.А. Основы педагогической психологи. - М.: Просвещение, 1972. - 255 с.

13. Методические рекомендации по непрерывному правовому воспитанию школьников (О.В. Борисова, Т.Н. Мирошниченко, О.П. Песоцкая). - К., 1989. - 16с.

14. Миньковский Г.М. Система и основные условия эффективности правового воспитания молодежи // Проблемы правового воспитания молодежи / Под ред. В.Н. Кудрявцева. - М.: Юрид. лит., 1974. - С. 6-9.

15. Никитин А.Ф. Формирование правовых взглядов и убеждений учащихся //Формирование правосознания и поведения учащихся / Под ред. Г.П. Давыдова. - М.: АПН СССР, 1981. - С. 36-50.

16. Обухов В.М. Влияние правового воспитания на формирование правосознания и поведения школьников / Правовое воспитание школьников (Из опыта работы) /Составили: Г.П. Давыдов, А.Ф. Никитин, В.М. Обухов. - М.: Просвещение, 1979. - С. 58-60.

Страницы: 1, 2, 3



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.