г) Універсальне довічне страхування (universal whole life insurance). Це вид довічного страхування передбачає можливість вибору різних схем розрахунку страхової суми, гнучку систему сплати страхових внесків, широкі інвестиційні можливості, за винятком участі страхувальника в прийнятті інвестиційних рішень. Розрізняють дві методики перерахунку страхової суми на випадок смерті. За першою з них сума не змінюється протягом всього строку чинності договору, але якщо лицьова вартість полісу наближується до страхової суми, то діє положення договору, яке передбачає покупку додаткових одиниць страхування. Це зроблено для того щоб не дати договору довічного страхування перетворитися в договір страхування на дожиття. За другою методикою страхова сума постійно зростає на величину приросту лицьової вартості, тобто постійно набуваються нові одиниці страхування на суму приросту лицьової вартості. Договір містить умову про «періодичний страховий внесок, що планується», яка дозволяє договору залишатися в силі навіть при негативній лицьовій вартості. Страховик зобов'язується не розривати договір страхування, якщо страхувальник виплачує мінімально обумовлені суми. Період дії такого положення обмежений і потім потрібно збільшувати внески. Приріст страхової вартості здійснюється за звичайною схемою: страховик гарантує мінімальну норму доходності, а реальна сума оголошується за результатами року або залежить від доходності обраного фінансового інструменту. Поліс може включати цілий ряд додаткових умов: індексацію страхової суми на випадок смерті; виплату страхової суми у випадку смерті члена сім» і застрахованого; прискорений приріст страхової суми на випадок смерті; можливість тимчасово перейти на сплату внеску лише за строковим страхуванням життя.
д) Перемінне універсальне довічне страхування (variable whole life insurance). До універсального довічного страхування додається участь страхувальника в прийнятті інвестиційних рішень. Покупці такого поліса ризикують самою лицьовою вартістю полісу. Виграш не ділиться між всіма страхувальниками, а зараховується на індивідуальний накопичувальний рахунок. Страховик виступає більшою мірою як дилер на фондовому ринку, що представляє інтереси страхувальника. Таке довічне страхування зараз досить широко застосовується в розвинених країнах у рамках системи фінансового планування.
Страхування життя з виплатою аннуітетів. У розвинених країнах також застосовують ще один вид страхування, який винятково належить до накопичувальних видів пенсійного страхування. Цей вид страхування називають страхуванням ренти або пенсійним страхуванням. Договір покликаний забезпечити в старості або за інших обставин збереження того рівня доходу, який можливий під час активної трудової діяльності. При дожитті страхувальника до певного строку, встановленого в договорі, страховик зобов'язується виплачувати страхувальнику страхове забезпечення в певній сумі з певною періодичністю протягом певного часу.
Зобов'язання страховика з виплати страхової суми настають, тільки коли страхові внески сплачені страховиком повністю. Виділяють два періоди чинності договору: період сплати страхових внесків і період сплати страхових аннуітетів. Іноді між ними може бути вичікувальний період (період відстрочки). Внески можуть сплачуватися з певною періодичністю або одноразово. Зазвичай страхувальнику дається право змінювати розмір аннуітету, періодичність його виплати, умови накопичення резерву внесків. При припиненні договору до встановленого строку страхувальник має право на отримання викупної вартості. У договорі також встановлюється порядок розрахунку суми, на яку можуть претендувати спадкоємці, зокрема, якщо смерть страхувальника настане в період страхових виплат.
Виділяють три основні види пенсійних аннуітетів: а) негайний довічний аннуітет; б) відстрочений довічний аннуітет; в) перемінний аннуітет (негайний або відстрочений)
а) Негайний довічний аннуітет. Страхова премія сплачується страхувальником одноразовим платежем, і зобов'язання страховика зі страхової виплати здійснюється негайно із встановленою періодичністю. Варіантом негайного аннуітету є гарантований аннуітет, в якому обумовлюється мінімальний період виплат. Він виплачуватиметься протягом гарантованого строку або всього життя залежно від того, що триватиме довше. Якщо застрахована особа помирає протягом гарантованого періоду, то залишок гарантованої суми буде виплачено спадкоємцям.
б) Відстрочений довічний аннуітет. Страхувальник може сплачувати страхові внески протягом певного періоду або одноразово. Такий варіант передбачає наявність вичікувального періоду між закінченням періоду сплати внесків і початком виплати аннуітетів. Можна встановити право спадкоємця на викупну суму у випадку смерті страхувальника в очікувальний період.
в) Перемінний аннуітет (негайний або відстрочений). Страховик виплачує аннуітети лише протягом певного періоду часу. В договорі обумовлюється строк закінчення виплат. Договір страхування може бути укладено на умовах спільного страхування життя та аннуітет для останнього, хто пережив. Такий поліс зручний для подружніх пар, коли після смерті одного з подружжя виплати зберігаються повністю або незначно зменшуються. Страховики також пропонують аннуітети із зростаючою сумою, аби знизити вплив інфляції. Цей вид страхування користується значною популярністю в розвинених країнах, позаяк є найбільш доступним із найбільш надійних способів забезпеченої пенсії, бонуси за цим видом страхування часто не обкладаються податками, а доходність майже на 2% вища, ніж за іншими вкладеннями. Наприклад, у ФРН 80% населення вважають страхування з виплатою аннуітетів найбільш безпечним способом забезпечення доходу після виходу на пенсію.
1.3 Пенсійне страхування в Україні
Згідно з законодавством України залежно від джерел надходження пенсійних коштів можна виділити три групи договорів пенсійного страхування:
а) договори пенсійного страхування за рахунок коштів накопичувального пенсійного фонду (солідарна система);
б) договори страхування довічної пенсії за рахунок пенсійних коштів учасника недержавного пенсійного фонду;
в) договори пенсійного страхування за рахунок інших джерел фінансування.
а) пенсії за рахунок коштів накопичувального фонду. За рахунок коштів накопичувального фонду, які враховуються на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснюються такі пенсійні виплати: 1) довічна пенсія з встановленим періодом; 2) довічна обумовлена пенсія; 3) довічна пенсія подружжя; 4) одноразова виплата.
Застрахована особа при досягненні пенсійного віку (55 років - жінки, 60 - чоловіки) має право на отримання довічної пенсії або одноразової виплати за рахунок накопичувального фонду, врахованих на її накопичувальному пенсійному рахунку. Страхування і виплата довічної пенсії здійснюється згідно із Законом України «Про страхування» [2] страховою організацією, обраною застрахованою особою. Розмір довічної пенсії розраховується страховою організацією актуарно, виходячи із вартості сплаченого договору страхування довічної пенсії, з урахуванням майбутнього інвестиційного доходу, який забезпечується страховою організацією, витрат, пов'язаних із подальшим інвестуванням зазначених сум, і з урахуванням середньої для чоловіків і жінок величини тривалості життя.
Довічна пенсія зазвичай складається з трьох складових: накопичення капіталу, довічної пенсії і захисту у випадку смерті. Накопичення капіталу проводиться за рахунок щорічних, піврічних або щомісячних платежів. Розмір внесків визначається страховою організацією з урахування бажаної суми майбутньої пенсії, віку і статі майбутнього пенсіонера, а також періодичності, з якою той готовий відкладати гроші на старість. Виплата довічної пенсії здійснюється в строки і в порядку, визначеному договором страхування довічної пенсії. Цей строк зазвичай становить 15-20 років, із настанням якого страхова організація розпочне виплату регулярних виплат, періодичність яких також фіксується в договорі.
У перші роки чинності подібних договорів застрахована особа не може без фінансових втрат достроково отримати кошти від страхової організації. В цьому випадку застрахована особа отримує на руки так звану викупну суму - накопичені заощадження за вирахуванням витрат страхової організації з їх управління. Застрахована особа може в будь-який момент (до початку виплати пенсій) вносити зміни в свої програми: частково змінювати або призупиняти платежі, укласти програму на умовах, за яких саме перед початком виплати пенсій застрахована особа може, виходячи з накопиченої суми, прийняти рішення про розмір пенсійних виплат. І якщо грошей накопичено достатньо багато, то частину з них вона може отримати у вигляді одноразової виплати зразу після виходу на пенсію. І навпаки, якщо грошей недостатньо на достойну пенсію, застрахована особа може зробити одноразову доплату.
За договором довічної пенсії, укладеним з учасником недержавного пенсійного фонду, одноразова виплата застрахованій особі із коштів накопичувального фонду здійснюється територіальним органом пенсійного фонду. Страхові організації, які виплачують довічні пенсії за договорами страхування довічних пенсій, вартість яких була сплачена за рахунок коштів накопичувального фонду, зобов'язані розраховувати, утримувати і перераховувати до бюджету податок із місячних сум цих пенсій (ст. 54 Закону «Про державне пенсійне забезпечення»).
Договір страхування довічної пенсії з коштів накопичувального фонду укладається між застрахованою особою і страховою організацією по досягненні застрахованою особою пенсійного віку (жінки - 55, чоловіки - 60 років). Для укладення цього договору застрахована особа подає страховій організації протягом місяця до досягнення пенсійного віку заяву за формою, встановленою страховою організацією. Застрахована особа повідомляє територіальний орган пенсійного фонду про обрану нею страхову організацію і подає письмову заяву про перерахування коштів для оплати договору страхування довічної пенсії в цю страхову організацію. У випадку відмови застрахованої особи від укладення цього договору, крім випадку відмови у зв'язку з виявленням бажання працювати і отримувати пенсію за віком із більш пізнього строку, територіальний орган пенсійного фонду самостійно укладає договір страхування довічної пенсії із встановленим періодом на користь цієї застрахованої особи і перераховує страховій організації кошти в сумі, врахованій на її накопичувальному пенсійному рахунку. При цьому вартість оплати договору страхування довічної пенсії із встановленим періодом не повинна перевищувати середню вартість оплати договорів страхування цього для осіб відповідного пенсійного віку. Така середня вартість оплати цього виду договорів визначається, виходячи із останньої інформації про вартість оплати такого виду договорів страхування, опублікованих страховими організаціями.
Страницы: 1, 2, 3, 4
