Довічна пенсія із встановленим періодом являє собою щомісячну виплату, яка проводиться протягом життя пенсіонера, але не менше ніж протягом десяти років з дня її призначення. У випадку смерті пенсіонера право на отримання призначеної довічної пенсії протягом встановленого періоду мають спадкоємці, вказані в договорі страхування довічної пенсії або визначені згідно з Цивільним кодексом України.

Довічна обумовлена пенсія - щомісячна виплата, яка здійснюється протя-гом життя пенсіонера. У випадку, якщо загальна сума довічної обумовленої пенсії, яка виплачена пенсіонерові на момент смерті, менша, ніж сума вартості договору страхування довічної пенсії на час його укладення, різниця коштів між зазначеними сумами виплачується спадкоємцям, вказаним у цьому дого-ворі або визначеним згідно з ЦК України.

Довічна пенсія подружжя є щомісячною виплатою, яка здійснюється протягом життя пенсіонера, а після його смерті - його чоловіку (дружині), який (яка) досягли пенсійного віку протягом їх життя.

Застрахована особа має право вільного вибору одного з видів зазначених довічних пенсій. Вид довічної пенсії, обраної застрахованою особою, вказується в договорі страхування довічної пенсії. В цьому договорі також обов'язково вказується рівень інвестиційного доходу, який застосовується для розрахунку обраної довічної пенсії. Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії протягом 3-х робочих днів з дня отримання коштів на оплату договору страхування довічної пенсії. Страховій організації забороняється вимагати від застрахованої особи довідку про стан її здоров'я. Дострокове припинення чинності договору страхування довічної пенсії за бажанням сторін забороняється (ст. 57 Закону «Про державне пенсійне страхування»).

б) Пенсії за рахунок коштів недержавного пенсійного забезпечення. За рахунок коштів недержавного пенсійного забезпечення можуть оплачуватися договори страхування довічної пенсії (за рахунок пенсійних коштів учасника недержавного пенсійного фонду), а також договори пенсійного страхування за рахунок інших джерел фінансування. Довічні пенсії (довічні аннуітети) виплачуються учасникам недержавних пенсійних фондів страховими організаціями, з якими ці учасники уклали договір страхування довічної пенсії, за рахунок коштів, перерахованих страховій організації.

Договір страхування довічної пенсії укладається між учасником фонду і страховою організацією згідно із законодавством про страхування, з урахуванням передбачених Законом «Про недержавне пенсійне забезпечення» і пенсійним контрактом, після настання пенсійного віку, визначеного учасником фонду (не більше і не менше десяти років від віку, встановленого для виплати пенсій у солідарній системі).

Для укладення договору страхування довічної пенсії учасник фонду надає страховій організації довідку адміністратора про обсяг належних йому пенсій-них коштів. Учасник фонду повідомляє адміністратору про обрану ним страхову організацію і подає письмові заяву про перерахування в цю страхову організацію належних йому пенсійних коштів. Учасник фонду має право перерахувати в страхову організацію свої пенсійні кошти повністю або частково. Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії, який вказується в договорі страхування довічної пенсії, на основі актуарних розрахунків згідно з сумою, визначеною особою, яка укладає договір, і довідкою, виданою адміністратором пенсійного фонду, про наявність у такої особи цієї суми пенсійних коштів.

Страхова організація зобов'язана надати учаснику фонду, з яким укладено договір, письмове повідомлення про надходження грошових коштів від пенсійного фонду та їх розмір протягом семи робочих днів після їх отримання, а також про скоригований розмір довічної пенсії у випадку проведення такого коригування. Пенсійні кошти перераховуються страховій організації в сумі, визначеній у заяві учасника фонду, виходячи із суми, яка врахована на індиві-дуальному пенсійному рахунку учасника фонду на день настання визначеного ним пенсійного віку. У випадку, коли сума пенсійних коштів, що підлягають перерахуванню страховій організації, не досягає розміру мінімальної суми пенсійних накопичень, встановленого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, учасник фонду (а у випадку його смерті - спадкоємці) має право отримати належні йому пенсійні кошти як одноразову пенсійну виплату (ст. 62 Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення»).

При укладанні договору про додаткове пенсійне забезпечення вкладник бере на себе зобов'язання сплачувати одноразово або на виплат пенсійні внески. Недержавний пенсійний фонд у свою чергу зобов'язується періодично виплачувати учасникові, на користь якого діє зазначений договір, пенсію у формі грошових виплат довічно або протягом тривалого проміжку часу. Послідовність платежів вкладника і НПФ є по визначенню фінансовими рентами або ануїтетами [28].

Основна задача при завданні параметрів пропонованих Фондом пенсійних схем складається в коректному визначенні (з урахуванням прийнятих обмежень і допущень) розмірів пенсійних внесків і виплат, що дозволяють у наступному виконати узяті Фондом зобов'язання перед вкладниками й учасниками.

Основним принципом, виходячи з якого визначаються розміри пенсійних внесків і виплат, є принцип еквівалентності зобов'язань вкладника і НПФ. У загальному виді цей принцип реалізується прирівнюванням сум очікуваних пенсійних внесків і виплат. Для поточного моменту часу, що відповідає даті укладання договору про додаткове пенсійне забезпечення, ці суми рівні їхній сучасній вартості. Сучасна страхова (актуарная) вартість кожної з розглянутих сум платежів визначається як відповідний їй ануїтет, отриманий з врахуванням дисконтування й імовірностей платежів.

Послідовність платежів для страхової пенсійної схеми має назву страхового ануїтета. У страховому ануїтеті виплата кожної суми не є безумовною, вона визначається настанням визначеної події, наприклад, дожиттям до даного віку. Події такого роду звуться демографічних подій. На основі аналізу демографічних даних методами математичної статистики можна одержати набір статистичних даних про тривалість життя різних груп населення. Виділення груп проводиться за багатьма ознаками, однак, найбільш широке поширення одержали ознаки статі і віку, унаслідок статистичної стійкості відповідних даних. Систематизація статистичних даних про тривалість життя людей у залежності від їхньої статі і віку дозволяє одержати таблиці дожиття, на підставі яких і може бути розрахована імовірність дожиття до будь-якого віку. Імовірності дожиття використовуються при визначенні страхових ануїтетів. Як уже відзначалося вище, для них виплата кожної суми не є безумовною, а визначається настанням визначеної події. Цією подією є дожиття до віку чергового платежу, імовірність якого визначається імовірністю дожиття.

Більш докладно питання, зв'язані з роллю демографічних даних у фінансових розрахунках, розглянуті в роботах, присвячених основам актуарної математики [ ].

Вартість страхового ануїтета або ренти називається також актуарною вартістю, підкреслюючи тим самим імовірний(статистичний) характер розрахунків.

При розрахунках вартості і сум платежів необхідно також враховувати прибутковість операцій по розміщенню активів Фонду. У зв'язку з цим виникає проблема прогнозування на кілька десятків років рівня прибутковості операцій по розміщенню активів Фонду. Ця проблема відноситься, поряд з використанням демографічних даних, до класу допущень і обмежень, прийнятих при рішенні задачі оцінки розмірів пенсійних внесків і виплат.

Математичні співвідношення для визначення розмірів пенсійних внесків і виплат математично описують потоки платежів і балансові співвідношення для змішаних довічних і накопичувальних термінових пенсійних схем [27].

Сучасна вартість суми пенсійних виплат на початок періоду пенсійних внесків (накопичувального періоду) визначається як сума дисконтованих майбутніх пенсійних виплат. Процес виведення формули (вираження) для розрахунку сучасної вартості суми пенсійних виплат ілюструється діаграмою, представленої на рис.1.1 [27].

У перший рік виплат додаткової пенсії по старості учасникові, що вступив у Фонд у віці t0 років і вийшов на пенсію у віці t1 років, Фонд повинний виплатити пенсію в розмірі:

(1.1)

де - i1 - норма індексації розміру пенсійних виплат у перший рік періоду пенсійних виплат.

Сучасна вартість цього платежу (приведена за методом пренумерандо до моменту t0) дорівнює:

(1.2)

де: V - сума пенсійних виплат за рік

dq - середня величина доходності операцій по розміщенню активів

НПФ у q - му по порядку році від початку року накоплення t0;

n = ti-t0 - натуральне число;

ti - поточний рік

t0 - рік вступу учасника в пенсійний фонд (початок сплати

періодичних внесків S до момента виходу на пенсію t1);

У j-й рік періоду пенсійних виплат ( j = tw - t1, де w - граничний вік дожиття, що відповідає максимальному вікові, приведеному в таблиці смертності, - для довічних схем, або вік, що відповідає закінченню періоду пенсійних виплат, - для термінових пенсійних схем) Фонд повинний виплатити учасникові пенсію в розмірі V*ij , ij - норма індексації розміру пенсійних виплат у j-й рік періоду пенсійних виплат.

Позначивши різницю (t1-t0 ) через n, запишемо вираження для сучасної вартості цього платежу:

(1.3)

Вираження для розрахунку сучасної вартості пенсійних виплат може бути записане як:

(1.4)

де m = (tw - t1 ) - тривалість періоду пенсійних виплат.

Рис.1.1 Діаграма схем процесу приведення вартості пенсійних виплат до моменту початку періоду пенсійного накопичення

Однак отримане вираження для сучасної вартості суми пенсійних виплат не враховує імовірності платежів, зв'язані з імовірністю дожиття.

Імовірність пенсійних виплат дорівнює:

у перший рік періоду пенсійних виплат

(1.5)

де Р(t1) - імовірність дожиття учасника до віку t1років, що став учасником Фонду в t0років (t0< t1);

l(t1) - середнє число людей, з вибірки в 100000 чоловік, що доживають до t1 (дані з табл. дожиття або смертності);

Страницы: 1, 2, 3, 4