Кафедра „Банківська справа”
Представлено на кафедру______________________
(дата , підпис методиста кафедри)
Рецензування:_______________________________
___________________________________________
(кількість балів „до захисту” („на доопрацювання”), дата підпис
керівника курсової роботи)
Захист:_____________________________________
(кількість балів, дата, підпис викладача)
Підсумкова оцінка:__________________________
(кількість балів, оцінка за 4-х бальною
системою, дата підпис викладача)
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни „Фінансовий менеджмент у банку”
на тему: Управління власним капіталом банку
Студента(ки)__________________ групи________________________
Керівник курсової роботи________________
______________________________________
(ПІБ, науковий ступінь, вчене звання)
Зміст
Вступ…………………………………..……………………………………..……3
Розділ І. Організація управління власним капіталом КБ
1.1. Зміст і порядок формування власного капіталу банку…………….…5
1.2. Загальна методика аналізу власного капіталу...................................…11
1.3. Методи оцінювання достатності банківського капіталу …..…….…13
Розділ ІІ. Аналіз банківського капіталу на прикладі Полтавської філії - ЗАТ “Приватбанк”
2.1. Загальна характеристика банківської установи - об'єкту дослідження……………………………………………………………….…….15
2.2. Інформаційне забезпечення аналізу власного капіталу
ЗАТ “Приватбанк” ………………………………...……………………….....18
Розділ ІІІ. Удосконалення управління власним капіталом
3.1. Удосконалення управління власним капіталом…………….…..........25
Висновки…………………………..………………………….……..….…….…27
Перелік використаної літератури....................................................................29
Вступ
Роль банківської системи в економічному житті України важко переоцінити. НБУ неухильно забезпечує стабільність національної грошової одиниці відповідно до розроблених Радою НБУ основних засад грошово-кредитної політики, провадить грошово-кредитну політику що сприяє економічному й соціальному розвитку країни та забезпечує її економічну незалежність.
Запроваджувані в Україні ринкові відносини спонукають до пошуку нових і нових підходів до вдосконалення функціонування усієї банківської системи й Національного банку зокрема. Реформування банківської системи полягає в тому, щоб банківська сфера не лише повністю відповідала зростаючим економічним і соціальним запитам держави та суспільства, а йшла на крок попереду, стимулювала економіку до подальшого піднесення, нарощування темпів виробництва.
Основи діяльності будь-якої банківської установи є наявні фінансові ресурси, основними джерелами яких є власні кошти. Власний капітал банку відіграє важливу роль як від початку функціонування банківської установи, так і в процесі його подальшої діяльності. Це проявляється в його функціях: оперативні, захисні, регулюючі.
Розвиток банківської справи в Україні впливає також на фор-мування банківського законодавства держави. Швидкий розви-ток банківської системи вимагає постійного удосконалення та розширення чинного законодавства та нормативно-методологічної бази Національного банку.
Актуальність курсової роботи є дослідження стану формування та управління власними капіталом на прикладі конкретної банківської установи та розробка програми взаємопов'язаних заходів щодо удосконалення управління ними.
Основними завданнями щодо розкриття даної теми є:
визначення основних економічних категорій пов'язаних з формуванням та використанням власного капіталу банку;
дослідження порядку формування окремих складових власного капіталу банку;
дослідження методики аналізу власного капіталу;
дослідження методів та особливостей управління власним капіталом банку;
проведення структурно-динамічного аналізу зобов'язань та капіталу банку;
проведення коефіцієнтного аналізу банківського капіталу;
розробка заходів з удосконалення управління власним капіталом банку.
Об'єктом дослідження є філія - Полтавське обласне управління ЗАТ «КБ Приватбанк». Закрите акціонерне товариство «Приватбанк» при здійсненні банківської діяльності керується чинним законодавством України, в тому числі нормативно-правовими актами НБУ, а також внутрішніми нормативними активами: статутом банку, положенням про Правління банку, положенням про Спостережну Раду банку, іншими внутрішніми документами, що регламентують здійснення банківських операцій.
Основним інформаційним джерелом є балансовий звіт банку за три роки станом на 01.01.05 р., 01.01.06 р., 01.01.07 р., а також інша внутрішньобанківська звітність.
1.1. Зміст і порядок формування власного капіталу банку
Банківський капітал відіграє визначальну роль у процесі ство-рення та функціонування комерційного банку, хоча за величиною становить незначну частину сукупних ресурсів банку. Частка власного капіталу у ресурсах банку має бути не нижчою за 8 %, тоді як для промислових підприємств це співвідношення, як пра-вило, становить 50 % і вище.
Формування власної капітальної бази є необхідною умовою майбутньої діяльності банку. Тому одна з найсерйозніших проб-лем, що постають перед менеджментом банку, полягає у залу-ченні та підтримці достатнього обсягу власного капіталу.
Власний капітал банку виконує такі функції:
1)захисну;
оперативну;
регулюючу.
Суть захисної функції полягає в тому, що капітал служить для захисту коштів вкладників і кредиторів, оскільки збитки від кредит-них, інвестиційних, валютних операцій банку, зловживань, поми-лок списуються за рахунок резервів, які входять до складу капіта-лу. Тобто капітал банку відіграє роль своєрідного буфера, який по-глинає втрати від реалізації різноманітних банківських ризиків.
Ця функція включає гарантування вкладів, захищаючи інтере-си вкладників у разі ліквідації чи банкрутства банку, а також за-безпечує функціонування банку у разі виникнення збитків від по-точної діяльності, що покриваються, як правило, за рахунок поточних прибутків. Захисна функція банківського капіталу є го-ловною протягом всього періоду функціонування банку.
Функція забезпечення оперативної діяльності має важливе значення під час створення та на початкових етапах функціону-вання банку. В такі періоди за рахунок власного капіталу банку фінансується придбання чи оренда основних фондів, комп'ю-терної та оргтехніки, організаційні заходи щодо створення сис-тем безпеки в банку, запровадження банківських технологій та систем зв'язку. В подальшій діяльності банку функція забезпе-чення оперативної діяльності стає другорядною на відміну від підприємств сфери матеріального виробництва, де вона залиша-ється головною протягом всього періоду діяльності.
Зміст регулюючої функції капіталу полягає в тому, що через фіксацію величини власного капіталу або його окремих складо-вих наглядові органи впливають на банківську діяльність та об-межують рівень банківських ризиків. Так, для визначення обов'яз-кових економічних нормативів регулювання діяльності банків, установлених НБУ, показники власного капіталу банку викорис-товуються в десяти із тринадцяти обов'язкових нормативів (крім нормативів ліквідності). Тобто величина капіталу бан-ку суттєво впливає на обсяги та напрями проведення банківських операцій. Власний капітал комерційного банку може також використо-вуватися для участі у власності акціонерних та спільних підпри-ємств.
Банківський капітал неоднорідний за своїм складом і включає основний капітал та додатковий капітал.
Основний капітал (капітал першого рівня) є найстабільнішою частиною власного капіталу банку і відповідно до чинних в Україні нормативних актів [9] включає такі складові:
а)фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;
б)розкриті резерви, створені або збільшені за рахунок нероз-поділеного прибутку банку (резерви, оприлюднені банком у фінансовій звітності), зокрема:
дивіденди, направлені на збільшення статутного капіталу;
емісійні різниці -- сума перевищення доходів, отриманих від первинної емісії власних акцій та інших корпоративних прав, над їх номіналом;
резервні фонди, що створюються згідно із законами України;
загальні резерви, що створюються під невизначений ризик під час проведення банківських операцій;
прибуток минулих років;
прибуток минулих років, що очікує затвердження.
Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснюватися тільки у формі грошових внесків (резидентами України -- у гривнях, нерезидентами -- у вільноконвертованій іноземній валюті або у гривнях).
Ці складові включаються до основного капіталу лише за умо-ви, що вони відповідають таким критеріям: відрахування до резер-вів і фондів здійснено з прибутку після оподаткування або з при-бутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні подат-кові зобов'язання; призначення резервів і фондів та рух коштів по них окремо розкрито в оприлюднених звітах банку; фонди знаходяться в розпорядженні банку для необмеженого і негайно-го їх використання на покриття збитків; будь-яке покриття збит-ків за рахунок резервів та фондів проводиться лише через бухгал-терські рахунки прибутків та збитків;
в) загальний розмір основного капіталу визначається з ураху-ванням величини можливих збитків за невиконаними зобов'язан-нями контрагентів і зменшується на суму:
недосформованих резервів під можливі збитки за:
кредит- ними операціями;
операціями з цінними паперами;
дебіторською заборгованістю;
простроченими (понад 30 днів) та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями бан-ку;
коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у бан-ках, визнаних банкрутами, або які перебувають у процесі лікві-дації за рішенням уповноважених органів, або зареєстровані в офшорних зонах;
нематеріальних активів за мінусом суми зносу;
капітальних вкладень у нематеріальні активи;
збитків минулих років та поточного року.
Додатковий капітал (капітал другого рівня) є менш постій-ною частиною капіталу, вартість якої може змінюватися. В Україні склад додаткового капіталу регулюється Національним банком України, який має право визначати та затверджувати пе-релік складових додаткового капіталу, а також умови та порядок його формування. За умови затвердження НБУ додатковий капі-тал банку може включати:
Страницы: 1, 2, 3, 4
