64% щотижневої київської аудиторії складають чоловіки.
серед представниць слабкої статі, відвідуючих Інтернет, приблизно 50% складають жінки у віці від 16 до 30 років.
вища освіта має 71% Київської і 62% української аудиторії.
Рівень доходів 72% відвідувачів Інтернету (і відповідно їх споживацька активність) вище середнього доходу населення країни. Більше 25% користувачів Інтернету водять особистий автомобіль, 20% користуються послугами стільникового зв'язку, стільки ж -- пейджером.
Одночасно зі збільшенням інтернет-популяції зростає і кількість клієнтів, що здійснюють банківські операції через Інтернет, і їхня частка в загальній масі індивідуальних клієнтів банків. Так, відповідно до звіту відомої рейтингової і аналітичної компанії Fitch IBCA частка клієнтів ряду найбільших європейських банків, що користуються інтернет-банкінгом, перевищує 10%, або 500 тис. чоловік (за даними на кінець 2000 року): SE Banken (Швеція) - 380,000 клієнтів (25% від загального числа клієнтів - максимальна частка), MeritaNorbanken (Фінляндія/Швеція) - 1,030,000 (15%), Deutsche Bank (Німеччина) - 650,000 (8%) , Barclays (Великобританія) - 540,000 (4%), BSCH (Іспанія) - 500,000 (2%).
Іншій важливий показник розвитку ринку - кількість банків, що розвивають інтернет-банкінг. Так, улітку 2001 року вже 71 із 100 найбільших банків США надавали своїм клієнтам інтернет-послуги, у тому числі - 9 із 10 самих великих, серед яких флагмани американського банківського бізнесу: Citicorp, Bank of America, Chase, Bank One, First Union, Wells Fargo.
Однак європейські банки не тільки не відстають від американських колег і по кількості банків, і по оборотах у цій сфері, але й обходять їх. Так, за даними Cap Gemini/Ernst & Young європейці випередили своїх американських конкурентів по частці банківських операцій, що робляться з використанням Інтернету. У Європі 4% усіх банківських операцій відбувається через Інтернет, а в США - 3% (у ході дослідження були оброблені дані, отримані від 125 банків із 21 країни. ) (рис. 1.2. а,б).
Усього ж сьогодні у світі нараховується більш 1500 банків, що мають у своєму арсеналі послуги інтернет-банкінга (за даними самого повного довідника інтернет-банків на сайті http://www.onlinebankingreport.com/).
Придбання й установка, а тим більше розробка власними силами системи телебанкінга - задоволення недешеве. Крім того, перехід до дистанційного обслуговування вимагає істотної перебудови (реінжиніринга) бізнес-процесів банку і відповідних витрат. Проте багато банків вкладають гроші в цей бізнес. Аналіз показує, що така поведінка банків пояснюється тверезим розрахунком і об'єктивними чинниками.
Розглядаючи основні можливості, які дає банку застосування Internet, слід зазначити, що мережа Internet у принципі застосовна для самих різних галузей роботи банку - від взаємодії з клієнтом до обміну інформацією з іншими банками.
Першим етапом роботи в Internet для будь-якої фінансової організації звичайно стає використовування World Wide Web для публікації рекламної і іншої інформації.
Другий етап - надання клієнтам базового доступу в банк. Клієнти дістають можливість проглянути фінансову інформацію, що стосується їх, при цьому вони нічого не можуть з нею зробити. В Україні майже кожен банк має свій web-сайт або сторінку, де представлена інформація про цей банк: перелік послуг, контакти, річні звіти та результати аудиторських перевірок, інформація про вакансії відділу кадрів, а також інша нефінансова та фінансова інформація (дод.А).
Інтерактивна взаємодія з клієнтом - третій етап. Завдяки такій взаємодії, клієнт отримує не тільки доступ до фінансової інформації, але і зможе внести корективи в інформацію і провести різні розрахунки. При такій реалізації системи на базі Internet можуть прийти на зміну спеціалізованим системам "банк-клієнт" або, принаймні, узяти на себе частину їх функцій. На Заході вже є приклади так званих "віртуальних" банків, які взагалі не мають звичних філіалів, і ведуть всі справи з клієнтами через Internet.
Ще один напрям роботи - створення міжбанківських інформаційних систем. Наприклад в Росії на стадії розробки знаходиться серйозний проект Асоціації російських банків по розробці інформаційної системи для обміну банківською інформацією. Розробка цього проекту доручена колективу банку "Російський Кредит". Система буде призначена для використання співробітниками різних банків, які є членами Асоціації російських банків. Це буде могутній Web-сервер на платформі UltraSparc під управлінням Oracle Web Server 2.0 і СУБД Oracle 7.3.
І, нарешті, важливою для банку є можливість отримання різноманітної фінансової інформації. Сюди входить сама різна інформація: реклама, новини, інформаційні архіви.
1.2 Перші приклади інтерактивної роботи фінансових закладів в Інтернеті
Частина банків розвиває інтернет-банкінг у вигляді додаткового сервісу насамперед тому, що клієнту це зручно, а для будь-якого банку зручність клієнта - головна мета. При такому підході банк не одержує значної економії, проте, виграє в конкурентів. Клієнтам пропонується максимально широкий вибір послуг, вони можуть робити операції як через звичайні філії, так і через телекомунікаційні канали доступу. Інтерактивність сполучається з можливістю «людського» спілкування з працівниками банку в офісі і по телефоні. Такий підхід можна назвати сервіс-орієнтованим, а банки, що притримуються цієї концепції, -- «багатоканальными» банками. Як правило, по такому шляху йдуть великі роздрібні банки, що бажають йти в ногу із передовими тенденціями розвитку і розраховують у перспективі досягти раціоналізації своєї роздрібної мережі.
Є й інший підхід, при якому в главу кута ставиться мінімізація витрат, і з цією метою організується окремий «віртуальний» банк, що працює тільки через Інтернет і інші канали доступу. Одержувану економію такі банки готові розділити з клієнтами: як правило, вони дають клієнтам більш високі ставки по внесках, ніж звичайні банки. Крім того, деякі з віртуальних банків повертають клієнтам частину комісій за зняття грошей у банкоматах, як би компенсуючи відсутність власної інфраструктури. Однак останнім часом у США з'явилися ознаки уповільнення припливу клієнтів у віртуальні банки на тлі їхнього відтоку, що збільшився. Експерти пояснюють це завищеними чеканнями в частині якості сервісу у віртуальних банках, що змушує клієнтів переходити на обслуговування в звичайні банки, що дають послуги телебанкінга. Серед причин називаються також низька оцінка надійності віртуальних банків, відсутність схем гарантування депозитів і невисокої прибутковості їхнього функціонування через величезні витрати на рекламу.
Корпоративна мережа банку є окремим випадком корпоративної мережі крупної компанії. Очевидно, що специфіка банківської діяльності висуває жорсткі вимоги до систем захисту інформації в комп'ютерних мережах банку. Не менш важливу роль при побудові корпоративної мережі виконує необхідність забезпечення безвідмовної і безперебійної роботи, оскільки навіть короткочасний збій в її роботі може привести до величезних збитків. І, нарешті, вимагається забезпечити швидку і надійну передачу великого об'єму даних, оскільки багато прикладних банківських програм мають працювати в режимі реального часу.
Можна виділити основні вимоги до корпоративної мережі банку.
Мережа об'єднує в структуровану і керовану замкнуту систему всі інформаційні пристрої: окремі комп'ютери і локальні обчислювальні мережі (LAN), хост-сервери, робочі станції, телефони, факси, офісні АТС, мережі банкоматів, термінали онлайна.
В мережі забезпечується надійність її функціонування і могутні системи захисту інформації. Тобто, гарантується безвідмовна робота системи як при помилках персоналу, так і у разі спроби несанкціонованого доступу.
Існує налагоджена система зв'язку між банківськими відділеннями різного рівня (як з міськими відділеннями, так і з іногородніми філіалами).
У зв'язку з сучасними тенденціями розвитку банківських послуг (наприклад, обслуговування по телефону, цілодобовий доступ до банкоматів і он-лайнових терміналів, розвиток мереж швидкодійних платіжних терміналів в торгових закладах, цілодобові операції з акціями клієнтів) з'являється потреба в специфічних для банків телекомунікаційних рішеннях. Істотну роль відіграє організація оперативного, надійного і безпечного доступу віддаленого клієнта до сучасних банківських послуг.
Торкаючись питання більш підходящої архітектури банківської мережі, можна відзначити, що найпоширеною в європейських країнах і актуальною на сьогодні для українських банків є топологія "зірка", проста або багаторівнева, з головним офісом в центрі, з`єднаним з регіональними відділеннями (рис.1.3.).
Рис.1.3. Архітектура банківської мережі: топологія „зірка”
Переваги цієї топології визначаються наступними чинниками:
Перш за все, самою структурою банківських організацій. (Наявністю регіональних відділень і великим об'ємом передаваної між ними інформації.)
Високою вартістю оренди каналів зв'язку. Потрібно мати на увазі, що звичайно при організації зв'язку з віддаленими відділеннями практично не використовуються комутовані телефонні канали. Тут необхідні високошвидкісні і надійні лінії зв'язку.
В країнах Східної Європи і СНД на користь застосування топології "зірка" діє додатковий чинник -- недостатньо розвинена інфраструктура телекомунікацій і пов'язані з цим труднощі в отриманні банком великого числа каналів зв'язку. В цих умовах особливо важливим стає впровадження економічних рішень, існуючих на світовому ринку, а іноді і спеціально допрацьованих для відповідності умовам країн, що розвиваються.
В загальному випадку, коли виникає необхідність з'єднувати регіональні офіси один з одним напряму, набуває актуальність топологія "кожен з кожним". За своєю суттю ця топологія відрізняється підвищеною надійністю і відсутністю перевантажень. Практично можуть бути реалізовані численні змішані варіанти топологій, як у випадку "децентралізованого головного офісу", коли різні відділи центрального офісу банку -- розрахунковий, кредитний, аналітичний, технічний або будь-який інший -- знаходяться в різних будівлях.
Основна специфіка розвитку українського інтернет-банкінга полягає в тому, що менеджмент банків розглядає вихід в Інтернет скоріше як іміджевий крок. Хоча це, звичайно, дуже перспективний напрямок. Воно цікаво, у першу чергу, для населення і буде зростати разом із розвитком рітейлу. Але навряд чи 2006 рік стане роком, коли велика частина банківських операцій перетече в Мережу. Але в Україні є обмеження: вітчизняного фондового ринку немає, вихід на західний ринок лімітований; крім того, населення не готове до даного кроку. Валютний ринок теж не готовий для такої торгівлі, оскільки вітчизняні підприємства не мають права займатися валютними спекуляціями. Тому сьогодні входження в Інтернет вітчизняних банків - це скоріш іміджевий крок, і причому - необхідний. У клієнтів є послуга «Клієнт-банк».
Схема використання системи "банк-клієнт" така: банк купує (або розробляє) систему і потім продає або безкоштовно надає доступ до неї своїм клієнтам (рис.1.4.).
Рис.1.4. Загальна схема функціонування системи „банк-клієнт”
З погляду реалізації фінансових послуг для банків система "банк-клієнт" не є нічим принципово новим, основні зміни торкаються організаційної сфери діяльності. Система "банк-клієнт" дозволяє всього лише виключити з технологічного ланцюжка обробки фінансового документа процедуру передачі паперового оригіналу з рук клієнта в руки операціоніста і перекладу його в електронну форму. Супутні цьому процесу операції ідентифікації і аутентифікації документа теж виконуються автоматично. Надалі документ в електронному вигляді проходить абсолютно ті ж етапи обробки, передбачені існуючою банківською технологією, що і паперовий документ.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17
