Підвищення конкурентноздатності. Інтернет-банкінг дозволяє легко прирощувати бізнес-процеси, оскільки кількість «віртуальних» філій при такій системі обслуговування не залежить ані від росту числа клієнтів, ані від зниження. Крім цього інтерактивне середовище глобальної комп'ютерної мережі дозволяє створювати принципово нові банківські продукти і формувати попит на них за допомогою специфічних маркетингових Інтернет-комунікацій.
Зниження витрат. Використання Інтернету для пропозиції банківських послуг приносить реальну економію коштів. Це зменшення операційних витрат за рахунок зниження накладних витрат на управління філіями, економія на оплаті праці. Jupiter Communications обчислив, що середні витрати по проведенні операції через філію складають 1.07 дол, поштою - 0.73 дол. , по телефоні - 0.54 дол. , у банкоматі - 0.27 дол. , а в Інтернеті - 0.02 дол.
Інтеграція бізнесів-процесів з іншими фінансовими продуктами і послугами, що використовують віддалений доступ до грошових рахунків. Вона є ще однією з основних умов ефективної роботи, і, отже, «виживання» системи дистанційного банківського обслуговування через глобальну інформаційну мережу Інтернет.
Упорядкування баз даних про клієнтів. У поле зору банку потрапляє не тільки щомісячний прибуток клієнта, але і вся інформація про оподатковування, виплату відсотків за кредит, переміщення коштів на рахунках, одержання кредиту і трастові операції клієнта, а також про купівельні звички і переваги. Цієї інформації досить, щоб скласти вичерпний профіль клієнта.
Необхідно згадати і недоліки. Використання каналів дистанційного доступу неминуче відчиняє нові можливості для зловживань, тому питання безпеки повинні займати при розробці стратегії телебанкінга важливе місце. Віддаляючись від клієнта, банк втрачає можливості, пов'язані з людським спілкуванням.
Бажано тому передбачити в структурі сервісів «точки контакту», наприклад, поряд із дистанційним обслуговуванням пропонувати послуги, що вимагають візиту клієнта в банк.
Проблем, властивих Інтернет-банкінгу, звичайно ж, більш ніж досить. Частина їх зв'язана зі специфікою банківської справи, частина обумовлена своєрідністю мережі Інтернет. Серед цих проблем є філософські, організаційні, фінансові, технічні, кадрові, юридичні і навіть суспільні і психологічні. Спробуємо розглянути найбільш істотні.
Організаційні проблеми. Розробка і впровадження програмних систем, за винятком найпримітивніших, завжди вимагає значних організаційних зусиль. У випадку розподілених комплексів обсяг таких зусиль багаторазово зростає, а для платіжних систем стає воістину величезним, оскільки в них до списку обов'язкових організаційних заходів добавляється координація дій між усіма її учасниками (а їх, як правило, чимало, і вони різнорідні) або навіть забезпечення умов для ведення спільної розробки. Крім того, професійних дій вимагає притягнення нових учасників платіжної системи. Вистачає турбот і в області контактів із владою.
Фінансові проблеми. Про те, що нові технології виявляють собою активних споживачів фінансових ресурсів, знають усі, але от масштаби споживання уявляє собі не кожний. По визнаннях піонерів російського Інтернет-банкінга -- представників ГУТА Банку й Автобанка, їхні уже досить розкручені платіжні комплекси зможуть окупитися тільки через 2--3 роки при зберіганні динаміки росту кількості клієнтів і збільшенні обороту коштів.
Якщо рубіж рентабельності платіжних систем поки не пройдений, то з продуктами класу «Інтернет--Клієнт» інша справа -- вони споконвічно не замислювалися як засоби прямого підвищення прибутку. Їхнє завдання -- забезпечити якісне обслуговування клієнтів. Оцінити інтегральну віддачу від «Інтернет--Клієнта» досить складно, тому що основна її частина -- непряма вигода. У будь-якому випадку той, хто впроваджує систему Інтернет-обслуговування, повинний бути готовий до серйозних витрат. Надзвичайно важливо тут уникнути помилкової спроби досягти рентабельності проекту в короткі терміни -- за рахунок збільшення вартості обслуговування клієнтів. Інтернет не виносить дорогих рішень -- він розрахований на масовість і дешевість сервісу. А от вартість самої системи Інтернет-банкінга може бути дуже високою.
Є ще один важливий фінансовий аспект Інтернет-банкінга -- учаснику системи електронних розрахунків, як правило, потрібно резервувати (тобто заморожувати) деяку грошову суму. Так, у випадку міжбанківських розрахунків зарезервовані кошти - це залишки на кореспондентських рахунках (розміри залишків можуть регламентуватися), для клієнтів банку -- це ліміти залишків на рахунках і т.д. Іншими словами, заради зручності онлайнових розрахунків частину коштів доводиться виключати з активного обігу. Красиво вирішити цю проблему можна за рахунок упровадження такого платіжного засобу, за допомогою якого можна розраховуватися всюди (як у віртуальному, так і в реальному світі). Подібні пропозиції -- вони вже з області електронних грошей і смарт-карток - зустрічаються на ринку, але їм поки бракує головного - масовості.
До фінансових відноситься і проблема рентабельності і вартості мікроплатежів. Відомо, що через Інтернет зручно робити невеликі придбання. Сума мікроплатежів по сформованої нині традиції не перевищують 1 долару. Уміння здійснювати подібні транзакції при невисокій процентній (а не високій фіксованій) ставці представляється важливою перевагою системи з позиції клієнтів, але для її власників це означає головну біль із погляду рентабельності. Проте є зразки систем, що успішно справляються з даною проблемою, наприклад ASSIST або PayCash.
Кадрові проблеми. Якість і оперативність вирішення будь-якої задачі прямо залежить від кваліфікації фахівців, що за неї беруться. Для розробки і супроводження систем Інтернет-банкінга сьогодні життєво необхідні програмісти (причому такі, що працюють не тільки в області Інтернет-технологій), системні адміністратори, Веб-дізайнери, Веб-програмісти, експерти по комп'ютерному і комунікаційному захисту, економісти, маркетологи, юристи. Всі вони повинні добре уявляти собі світ Інтернету, що зараз далеко не завжди легко досягти. Дуже важко, наприклад, знайти юриста, що є до того ж знавцем електронних комунікацій, та й коштувати він буде недешево. Те ж саме відноситься до професіоналів мережної безпеки.
Думаю, що в міру проникнення Мережі в повсякденне життя поступово з'являться суміжні професії, необхідні для діяльності в сфері Інтернет-банкінга. Але це - у майбутньому. Сьогодні ж часом доводиться налагоджувати навчання або донавчання співробітників, щоб вони одержали потрібну для цієї справи кваліфікацію.
Згадуючи проблеми, що виникають при використанні Internet, маємо привести їх можливі рішення.
Невизначеність стандартів захисту даних від несанкціонованого доступу і стандартів електронних платежів (можна чекати затвердження необхідних стандартів в найближчому майбутньому).
Перевантаженість мережі, необхідність в підвищених вимогах до продуктивності серверів і пропускної спроможності каналів зв'язку через об'єм передаваних даних і необхідності їх постійного оновлення, що росте (ця проблема іноді розв'язується шляхом використовування виділеної смуги пропускання в межах каналів Internet загального призначення).
Різні обмеження можливостей обробки інформації стандартними засобами доступу (існує декілька рішень цієї проблеми. Одне з них вже широко поширене в світі і полягає в написанні спеціалізованого програмного забезпечення, що використовує стандарти Internet, інше зв'язане з використанням мови програмування Java, розробленого компанією Sun Microsystems спеціально для використання в середовищі Internet).
2.2 Взаємодія з клієнтами банку через Интернет. Фінансова інформація в мережі Інтернет
Використання глобальних комунікацій і зокрема Internet як канала розповсюдження фінансової інформації - ризикована задача. При розробці таких проектів встає цілий ряд нових проблем, наприклад, як забезпечити доступ до успадковуваних систем і як вирішити питання безпеки. Куди б не звернувся клієнт, йому необхідно забезпечити можливість доступу до одних і тих же баз даних.
Серед основних можливостей, що надаються WWW-сервером банку клієнту, слід згадати можливість отримання інформації про поточний рахунок, взаємодію з депозитарієм і іншими службами. Що ж до виконання грошових переказів, то в нашій країні для реалізації цієї задачі потрібно час. Питання безпеки при реалізації таких задач далеко не просте, хоча підходи зарубіжних банків представляють значний інтерес.
У сучасному світі банківські послуги вдома через Internet спираються на так звані віртуальні приватні мережі (ВПМ). За допомогою ВПМ організації використовують Internet як мережі і програму перегляду як інтерфейс. Сьогодні ВПМ мають високу ступінь захищеності, але, оскільки вони базуються на закритих рішеннях, в рамках мережі обмежені можливості їх взаємодії. Технологія Web спочатку не дуже добре пристосована для цілей захисту інформації. В той же час перехід до захищеного середовища ще більш ускладнює проблему.
Необхідною умовою розвитку інншого способу оплати послуг є забезпечення безпеки електронних транзакцій у відкритих мережах, а також захисту серверів від несанкціонованого доступу. Недавно розроблені стандарти, такі, як SKIP (Simple Key management for Internet Protocol) компанії Sun Microsystems для захисту корпоративної мережі, а також SET (Secure Electronic Transactions) компаній Visa і MasterCard для шифрування платіжних операцій в Internet готують технічну базу для надійного і безпечного здійснення платежів через Internet.
Зараз групою інженерної підтримки запропонований стандарт на засоби забезпечення безпеки в Internet IPSec (Internet Protocol Security). Сумісність з IPSec першими повинні надати постачальники брандмауерів і стеків TCP/IP.
Фірма Edify, постачальник програмного забезпечення автоматизації доступу клієнтів, до інформації розробляє свої додатки спеціально для ведення електронних банківських операцій. Зараз Edify пропонує продукт під назвою Electronic Workforce Platform. Він покликаний допомогти фінансовим організаціям в переході на інтерактивний режим роботи. Основною проблемою при такому переході є та обставина, що спочатку організації розглядали Web тільки як засіб розміщення статичної інформації. Сьогодні, вони повинні зв'язати різноманітні дані (що часто зберігаються в різних місцях) в єдину систему. Важливо і те, що фінансові інститути часто не можуть дозволити собі витрачати багато засобів на упровадження цих технологій, оскільки Web тільки-тільки з'являється, і невідомо, за який термін вкладені засоби окупляться.
Internet є багатющим джерелом різноманітної фінансової інформації, яка необхідна банкам в роботі. Фінансові ресурси Internet можна розділити на наступні групи:
інформація про різні компанії;
останні новини, що впливають на поведінку ринків, що представляють інтерес для фінансових інститутів;
архіви фінансової, юридичної і іншої інформації, яка може бути використана для фінансового аналізу, наприклад: котирування, курси валют, інформація про діяльність компаній, законодавство і т.і.;
оперативна фінансова інформація для перегляду в режимі реального часу (котирування біржового і позабіржового ринку по різних фінансових інструментах).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17
