Близьким «родичем» цвіркуна є вовчок -- велика неприємна на вигляд ґрунтова комаха, що риє підземні ходи передніми ногами . Звичайно вовчок живе в заплавинах річок, де вологий піщаний ґрунт, а також на городах, яким завдає шкоди. Під час прокладання ходів комаха псує корені культурних рослин. Уночі вовчок виходить на поверхню ґрунту, а іноді навіть летить на світло, наче нічний метелик. Самці вовчків здатні видавати звуки шляхом тертя одного надкрила по другому.
До коротковусих прямокрилих належать різні види саранових. У світі тварин сарана -- також визнаний «музика»: її звуковий апарат розміщений не лише на надкрилах, а й на задніх ногах.
Сарана живе величезними зграями, які кочують у пошуках місць, де можна прогодуватися. Найвідоміший вид саранових -- сарана перелітна. Це велика комаха завдовжки до 6 см. Зграя сарани здатна пролітати тисячі кілометрів, поїдаючи на своєму шляху всю рослинність.
Коротковусих прямокрилих, які живуть поодинці і менші від сарани за розміром, називають кобилками. Вони поширені не лише в степах і полях, а й у міських дворах, де росте хоч якась трава.
Ряд Бабки. Це, мабуть, найцікавіші та найчарівніші істоти серед комах із неповним перетворенням . Витончена зовнішність бабки, її здивовано розкриті очі, тонка талія, прозорі крильця аж ніяк не відповідають характеру цієї красуні -- по суті, найненажерливішого хижака в світі комах. Бабка красуня поїдає будь-яку комаху, що пролітає повз неї, аби тільки здобич була відповідного розміру.
Самка відкладає яйця у воду й відлітає, анітрохи не дбаючи про своє потомство. Німфа бабки -- наяда -- живе у воді. Вона нагадує панцирова-не чудовисько, яке бігає на довгих ногах і плаває за принципом реактивного двигуна (набирає та щосили виштовхує із задньої кишки струмінь зоди). Викидаючи далеко вперед маску -- дуже розвинена губа перетворилася на особливий хапальний апарат,-- наяда захоплює і поїдає рачків, личинок інших комах або навіть мальків риб. Під водою вона дихає за допомогою трахейних зябер, розташованих на кінці черевця. Личинка рік-два перебуває у воді, а потім виходить по стеблу рослини, її спинка лускає, і зі старої шкіри з'являється готова до дорослого життя бабка.
Рівнокрилі бабки -- невеликі бабки, в яких передні й задні крила однакові за формою й розміром. Це легкі й витончені лютки, стрілки, красуні -- дрібні голубі й зелені тоненькі бабки, яких чимало літає біля водойм, на узліссях і галявинах.
Різнокрилі бабки -- великі за розміром бабки з масивним черевцем і різними за формою передніми й задніми крилами. До них належить група бабок з цікавими назвами: дідка, коромисло і дозорець.
Ряд Рівнокрилі об'єднує кілька груп комах, яким, незважаючи на зовнішню несхожість, властиві деякі спільні особливості: вони мають хо-ботоподібний рот і живляться лише соками рослин, завдаючи їм шкоди. Ряд Рівнокрилі налічує понад 30000 видів комах.
Найбільші комахи цього ряду -- цикади . Наприклад, цар-ствена цикада, поширена в Індонезії, має розмах крил до 18 см і є однією з найбільших комах. Цикади нагадують мух, але мають дві пари крил, тоді як мухи -- одну. Цикади здатні до цвіркотіння. Вони видають звуки за допомогою спеціальних органів, розташованих на черевці.
Звичайний вид цикад, поширених у лісах України,-- цикада гірська, довжина якої не перевищує двох сантиметрів.
Крихітні комахи -- попелиці -- становлять ще одну групу рівнокрилих Вони живуть на листі, стеблах і коренях трав'янистих рослин. Навесні з яєць, відкладених ще восени крилатими заплідненими самками, виходять безкрилі самки, які розмножуються лише партеногенезом. Вони не відкладають яєць, а народжують личинок. Унаслідок цього з'являється нова генерація безкрилих самок, кілька поколінь яких змінюється протягом сезону.
Наприкінці літа серед безкрилих попелиць з'являються крилаті самки, а на початку осені -- самці. Після парування самки відкладають яйця, що перезимовують, і навесні з них знову вилуплюються безкрилі самки. Шкідниками садів та городів є зелена яблунева, бурякова і біла коренева попелиці. За умови масового розмноження дрібні попелиці, які завбільшки близько 1 мм, можуть зашкодити культурним рослинам, спричинюючи скручування листків та пригнічення росту рослин.
Щитівки -- окрема група рівнокрилих. їх можна вважати незвичайними серед комах, бо самки щитівок є єдиними наземними тваринами, які ведуть нерухомий спосіб життя. Вони присмоктуються до молодої кори або листків рослин, висмоктуючи з них сік. При цьому комахи перестають рухатися і вкриваються щитком. Вони виглядають не як тварини, а нагадують нарости або дрібні лусочки на гілках чи листках рослин. Самці щитівок мають ноги й крила, але не мають рота. За життя вони встигають лише знайти самку для парування, а після запліднення гинуть. Личинки щитівок активно розселяються на інших рослинах за допомогою шести ніг. Рослина, на якій у величезній кількості з'явилися щитівки, всихає. Особливо небезпечні вони для оранжерейних та кімнатних рослин.
Для боротьби з шкідливими комахами, поширення яких часом стає стихійним лихом, використовують їхніх природних ворогів: різноманітних комах-хижаків чи комах-паразитів, які поїдають шкідників або паразитують в їх тілі. Такий спосіб обмеження кількості шкідників належить до біологічних методів боротьби.
Ряд Воші. об'єднує близько 150 видів дуже дрібних паразитичних комах, які живляться кров'ю ссавців. Вони не мають крил, тому все своє життя проводять на тілі хазяїна. Розвиток у вошей відбувається швидко -- увесь життєвий цикл становить 16 діб. На тілі людини можуть паразитувати воша головна і воша одежна. Воші переносять збудників дуже небезпечних хвороб
Ряд Напівтвердокрилі, або Клопи. До цього ряду належать комахи, що зовні нагадують жуків, але відрізняються від них тим, що їх надкрила не такі тверді, а ротові органи мають вигляд хоботка і пристосовані для приймання рідкої поживи. (Пригадай, у жуків гризучий ротовий апарат.) Ряд Клопи об'єднує 30000 видів комах, серед них клоп-солдатик, наукова назва якого черво-ноклоп безкрилий, клоп італійський , шкідник посівів зернових -- черепашка шкідлива і дуже неприємний для людини паразит -- постільний клоп.
Багато видів клопів усе життя проводять у воді. Це схожий на бурий сухий листочок, що затонув у воді, водяний скорпіон і ранатра -- велика комаха, яка нагадує суху паличку. У воді живе також клоп-гладун, відомий тим, що плаває під водою догори черевцем і боляче кусається. Задні плавальні ноги гладуна вкриті волосинками. До ряду Клопи належить і клоп-водомірка, що швидко бігає по поверхні води .
Усі водяні клопи -- хижаки, які живляться дрібними тваринами і навіть нападають на мальків риб. Розвиток зародка водяного клопа відбувається у водному середовищі, але дихає він киснем повітря, тому яйця комахи мають спеціальні дихальні трубки, що виходять на поверхню води.
Ряди комах з неповним перетворенням здебільшого об'єднують різних за розміром комах, які ведуть найрізноманітніший спосіб життя. Одні з них живляться соком рослин, інші є хижаками, а ще інші -- паразитують.
6.Комахи з повним перетворенням
Ряд Твердокрилі, або Жуки, об'єднує комах, що мають тверді передні крила -- надкрила). Це найчисленніша група комах (понад 350 000 видів).
Жуки-туруни мають витягнуте струнке тіло завдовжки від 1 до 80 міліметрів. Вони швидко бігають. Туруни -- здебільшого хижаки. Великих жуків -- туруна польового та туру на лісового можна побачити на городі або в лісі. Серед турунів багато рідкісних і навіть зникаючих видів, а кримський слимакоїд і красотіл пахучий занесені до Червоної книги України. На півдні нашої країни поширений невеликий за розміром жук-бомбардир, який має яскраве забарвлення. Відчувши небезпеку, він повертає черевце в бік ворога і вистрілює в нього струменем ядучої рідини з відразливим запахом.
Жуки-плавунці живуть у водоймах з прісною водою. Вони добре плавають під водою, а дихають, як і всі жуки, дихальцями, час від часу вистромлюючи задній кінець свого тіла з води. Розвиток личинок плавунців відбувається також у воді. І дорослі жуки, й личинки -- хижаки. Великі за розміром жуки нападають навіть на мальків риб та пуголовків. Звичайний вид плавунців -- плавунець облямований завдовжки до 4 см, має зелено-чорну спину, облямовану жовтою смугою .
Пластинчастовусі жуки -- найбільші за розміром представники цього ряду. їхня відмітна ознака -- наявність вусиків, що нагадують булаву. Ці жуки цікаві тим, що деякі їх види дбають про потомство.
У дібровах України, крім жука-оленя, живе його близький «родич» -- оленець -- дрібний рогач зі слабкими щелепами. Проте здебільшого рогачі живуть у тропічних лісах.
Жуки-гнойовики мають округле й опукле тіло. Вони живляться переважно екскрементами парнокопитних: коней, корів, овець. Жуки заготовляють гній про запас, ліплячи з нього кульки. Відомий представник цієї групи жуків -- скарабей священний -- живе на півдні України. Його включено до переліку зникаючих видів тварин і занесено до Червоної книги України.
До пластинчастовусих жуків належать хрущі, які завдають шкоди культурним рослинам, серед них всім відомий травневий хрущ (мал. 64). Самка травневого хруща відкладає в ґрунті на глибині 20-- ЗО см близько 70 яєць, з яких за місяць з'являються личинки, що живуть 3--4 роки. На першому році життя вони живляться органічною речовиною, що міститься в ґрунті, а надалі протягом двох-трьох років поїдають корені різних рослин. На третій-четвертий рік личинки заляльковуються, і за місяць з них виходять дорослі жуки, які, перезимувавши в ґрунті, навесні з'являються на поверхні.
Жуки-носороги та бронзівки (серед яких найбільша на Землі комаха -- жук-голіаф завдовжки понад 10 см) також належать до пластинчастовусих.
Ряд Лускокрилі, або Метелики, об'єднує комах з чотирма великими крильми, вкритими мікроскопічними лусочками. За своїм походженням лусочки -- це видозмінені волоски. Пігментація лусочок визначає різноманітність забарвлення крил. Метелики мають специфічний ротовий орган -- спірально закручений м'який хоботок. Відомо понад 140 000 видів метеликів.
Яйця метелики відкладають на рослини. Личинка метелика -- гусениця, за формою нагадує кільчастого черв'яка. її тіло складається з голови, З грудних і 10 черевних сегментів. У гусениці, на відміну від дорослої комахи, гризучий ротовий апарат. Окрім трьох пар грудних ніжок, гусениця має 2--5 пар несправжніх черевних ніжок.
Метеликів, що пурхають удень, називають денними метеликами. Усі зони мають вусики з потовщеннями на кінцях. Звичайними представниками фауни України є такі денні метелики: адмірал, кропив'янка, павичеве око, білан капустяний, лимонниця, голуб'янка ікар, вічко квіткове. Чимало видів денних метеликів стають рідкісними. Це, наприклад, великі метелики-косатці: аполлон, подалірій, махаон.
Нічні метелики літають у сутінках і в темряві. їх забарвлення не таке яскраве, як у денних метеликів, натомість вони різноманітніші за будовою і способом життя. Найчисленніші нічні метелики -- совки, які мають товсте черевце і абстрактний малюнок на крилах. На території нашої країни поширені озима, капустяна і соснова совки. До совок належить рідкісний великий метелик -- червона орденська стрічка, який дістав свою назву через яскраві червоні смуги на задніх крилах. Нічними метеликами є також бражники -- комахи, що літають найшвидше від усіх інших. Бражники живляться на льоту: вони наче застигають у повітрі над нічною квіткою, до якої підлетіли, і за допомогою хоботка п'ють її нектар. Вісім видів цих комах занесено до Червоної книги України як рідкісні й зникаючі. Найвідоміший вид бражників -- мертва голова. Походження цієї назви пояснюється тим, що на черевці в метелика можна помітити малюнок, який нагадує зловісний знак піратів -- «череп та кістки».
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
