Загальний високий рівень розвитку країни також позитивно позначився на сільськогосподарському виробництві -- воно належить до інтенсивних і високопродуктивних. У сільському господарстві працює 1,2 млн. чол., середній розмір ферм становить 28 га. У виробництві кращі показники характерні для Північної Франції, гірші -- для південних районів. Рослинництво дає 1/3 вартості продукції. Вирощують зернові, картоплю, цукрові буряки, олійні (рапс, соняшник). Щорічні збори зерна досягай 60 млн. т, половина йде на експорт (друге місце в світі після США). Пшениці збирають до 35 млн. т, решту нарівно становлять ячмінь і кукурудза. Головний район вирощування пшениці -- басейни Сени і Луари, кукурудзи -- жаркіший і вологіший басейн Ґаронни. Цукрові буряки вирощують у басейні Сени та на півночі. Франція є найбільшим виробником і експортером цукру в Західній Європі. Вирощують різноманітні овочі, фрукти і квіти, в тому числі для виготовлення парфумів. Серед фруктів найпоширеніші яблука, переважна частина врожаю переробляється на сидр. Бретань і Нормандія знамениті своїми яблуневими насадженнями. Цитрусових і оливок мало, бо зона субтропіків у Франції, порівняно з Італією та Іспанією, незначна.
Важливу роль відіграє виноградарство. За збором винограду, виробництвом і експортом вина, споживанням його на душу населення Франція займає друге місце в світі, лише трохи поступаючись Італії. Французькі вина вважаються найкращими в світі. Виноградна лоза потрапила в Галлію ще за римських часів. Північною межею її поширення стала умовна лінія, яка простягається від Нанта до Реймса через Париж. Виноград для власних потреб вирощують повсюдно, майже в кожному господарстві. Товарне виробництво сконцентроване у великих господарствах, які мають погреби. Майже 1/2 вина надходить з півдня, але це дешеві столові сорти. Базою високоякісних марочних вин (бордоське, анжуйське, бургундське, шампанське, рейнське) є невеликі за площею анклави з властивими лише їм грунтами, експозицією схилів, сортом лози, методами вирощування і переробки. У назвах виноробної продукції знайшли втілення не тільки назви колишніх провінцій, а й таких міст Франції, як Каґор і Коньяк.
Тваринництво дає 2/3 вартості продукції сільського господарства. Основним традиційно є розведення великої рогатої худоби. Спеціалізовані свинарство і птахівництво стали розвиватися порівняно недавно. М'яса виробляють по 110 кг на кожного жителя, дуже значним є також виробництво молока. Місцеві сировари виготовляють 400 сортів сиру. М'яса вивозиться мало, хоча останнім часом Франція стала важливим постачальником худоби і птиці на ринки країн ЄС. Як експортер твердих сирів країна посідає високе місце в світі.
Райони розведення великої рогатої худоби можна поділити на дві групи. Перша охоплює низько- і середньовисокі території на сході й півдні -- Арденни, Воґези, Юра, Центральний масив і передгір'я Піренеїв, друга -- це низинні території, які мовби оточують басейни Сени і Луари з півночі. Молочний і м'ясний напрямки є в обох групах районів, проте молочний має більше значення в другій групі, а м'ясний -- у першій. Світової слави набуло тваринництво Нормандії, де родючість ґрунтів невисока, але рясні опади і помірні температури створюють ідеальні умови і чудові пасовища для утримання молочної худоби. Райони відгодівлі свиней практично збігаються з районами розміщення поголів'я великої рогатої худоби. Вівчарство (переважно молочного напрямку) має місце на південних схилах Центрального масиву. Найважливішим районом птахівництва стала Бретань.
Франція виловлює щороку до 0,5 млн. т риби. Дуже значні власні заготівл.і деревини -- понад 33 млн. м куб на рік. Це результат широкого впровадження промислового лісівництва. Піщані низовини (ланди) між Ґаронною і Піренеями у вологому і жаркому кліматі виявилися придатними для вирощування приморської сосни. Франція має одну з найрозвинутіших транспортних систем у Європі і є піонером у виготовленні й застосуванні надшвидкісних засобів транспорту. На лінії Париж -- Ліон завдовжки 425 км уперше в світі почав курсувати поїзд зі швидкістю 270 км/год (зараз уже 400 км/год). Вперше розпочалися тут і рейси пасажирського надзвукового літака «Конкорд».
Центром транспортної системи Франції є Париж. Він зв'язаний водною артерією Сени з морем. Ділянка Сени між Парижем і Гавром завдовжки 374 км має щорічний вантажообіг до 50 млн. т. Система водних каналів з'єднує Париж з Бельгією, басейном Рейну і через Сону й Рону -- з Середземним морем. До Парижа з чотирьох боків підходять газопроводи, нафтопровід від Гавра і лінії електропередачі з півночі та районів Альп і Піренеїв. З Парижа в усі боки відходять залізниці і автостради. Головними напрямками є Гавр, Лілль, Страсбург, Ліон -- Марсель, Тулуза, Бордо, Нант і Брест. Найважливіший транспортний коридор країни утворився по лінії Гавр -- Париж -- Ліон -- Марсель. Він насичений найрізноманітнішою і найсучаснішою транспортною інфраструктурою. Париж є третім повітряним вузлом Європи, він поступається тільки Лондону і Франкфурту. У Франції експлуатуються 21 млн. легкових і понад 3 млн. вантажних автомашин. Третина залізниць електрифікована. Великий повітряний і морський флот з'єднує країну з усіма континентами. Авіакомпанія «Ер Франс» -- серед провідних у світі. Найтіснішими є зв'язки з розвиненими країнами і колишніми французькими коло¬ніями. Головними портами є Гавр -- Руан і Марсель -- Фос.
Транспортна система Франції тісно пов'язана з транспортними системами сусідніх країн. Найнапруженішими напрямками є Париж -- Брюссель і Париж -- Франкфурт. Через Піренеї в Іспанію прокладені два залізничних тунелі, проте їх роль мінімальна. Дуже активно використовуються залізничні тунелі в Швейцарію через Юру і в Італію через Альпи. Два автомобільні тунелі зв'язують Францію з Італією. Один із них під Монбланом (довжина 11,7 км), другий -- під перевалом Фрежюс (довжина 12,9 км). Вони також мають значне навантаження. Тунель під Ла-Маншем з'єднав Францію з Великобританією.
Сучасна Франція - одна з найбільш розвинених індустріальних капіталістичних країн. За розміром валового національного продукту і обсягом промислового виробництва вона займає четверте місце після США, Японії і Німеччини. Проте по мірі концентрації виробництва, розмірам підприємств і капіталовкладень, а також по питомій вазі промышленности в економіці країни Францію продовжує значно відставати від цих держав. Франція займає 5 місце за об'ємом промислового виробництва і 49 по експорту капіталу. Провідна галузь промисловості - харчова. ВНП Франції оцінюється орієнтування в 1.300 млрд. доларів і ставить Францію на 4 місця в світі по рівню економічного розвитку і експорту. 9 французьких компаній входять в 100 найбільших компаній світу. Промисловість Франції - на 5-ом місці в світі, забезпечує 30% зайнятості, 40% інвестицій, 80% експорту. Державний сектор, що поступово скорочується останніми роками, дає 20% звороту і близько 30% експорту. Середні і крупні підприємства (більше 500 чоловік) займають пануюче положення - 46% зайнятості, 56% ринку, 72% експорту.
2.2 Світогосподарське положення Франції
Франція -- одна з тих країн, внесок яких в історію й культуру світу особливо значний. В XVII--XVIII ст. за кількістю населення і економічним потенціалом Франція була найбільшою країною Європи. Французька мова перетворилась на міжнародну мову світського товариства і дипломатії. Величезний вплив на розвиток людства справила Французька буржуазна революція кінця XVIII ст. Французька колоніальна імперія за своїми розмірами поступалася лише британській. Незважаючи на воєнну поразку в 1940 р., Франція після другої світової війни виявилася спроможною зміцнити свої економічні й політичні пози¬ції, стала одним із засновників ЄС і тепер за розмірами ВНП посідає четверте місце серед шести головних економічно розвинених країн, після США, Японії і Німеччини. У число провідних галузей входять автомобілебудування, авіакосмічна, телекомунікаційна, хімічна, електротехнічна й електронна. Вони займають провідні позиції у світі. Країна володіє найбільш ємним у світі ринком машин і устаткування. На його частку приходиться понад 40% реалізованої в розвитих країнах продукції машинобудування.
Концентрація виробництва в промисловості протікає в умовах сформованої монополістичної структури, що визначає характер організації господарської діяльності. Понад 150 промислові корпорації (2007 р.) входять у число 500 найбільших по капіталу компаній світу. Серед 27 галузей промисловості світу провідне місце займають 14 американських, 4 японських і 2 німецькі компанії. Франція - один з найбільших виробник багатьох видів сільськогосподарської продукції. Вони роблять близько 12% світового обсягу пшениці, 46% - кукурудзи, 52% - соєвих бобів, 21% - бавовни, 18% - олійного насіння, 17% - м'яса.
2.3 Особливості зовнішньої економічної політики Франції
У Парижі завершилася 15-я конференція глав французьких дипломатичних місій. Майже 180 послів та постійних представників при міжнародних організаціях три дні уважно слухали виступи державних чільників П'ятої Республіки, які оприлюднили нові вектори зовнішньої політики Франції на 2008 рік і на час президентства Ніколя Саркозі. Президент Франції вперше, після перемоги на виборах 6 травня, виступив з промовою щодо пріоритетів Франції на міжнародній арені у найближчій перспективі.
Експресія з якою Ніколя Саркозі включився у виборчу кампанію, “реактивні” візити до сусідніх держав та “за океан” після обрання президентом засвідчили народження нового лідера французької нації, якого нині порівнюють з Наполеоном. Саркозі майже одноосібно воскресив конституцію ЄС, звільнив з лівійського полону болгарських медсестер, лобіював призначення на пост глави МВФ Домініка Строс-Кана і прагне змін в ЕС. Усі ці факти свідчать про те, що глава держави переслідує одну мету Франція повинна грати на глобальному рівні одну з головних “скрипок”.
Виступаючи перед французькими дипломатами, Ніколя Саркозі наголосив на необхідності реформ у системі міжнародних організацій, насамперед в ООН і "G8", президент не забув про свої передвиборні обіцянки. "Реформи в системі ООН, початі в 2005 році, йдуть у вірному напрямі, - відмітив Саркозі. Він закликав до "поступової трансформації" "G8". "Діалог, який розвивався на останніх саммітах за участю лідерів Китаю, Індії, Бразилії, Мексики та ПАР, повинен знайти нові організаційні рамки. Поступово "вісімка" повинна стати "клубом тринадцяти". Таку еволюцію диктує не тільки координація зусиль в сфері економіки, але і необхідність тісної співпраці між найбільш розвиненими промисловими державами та новими індустріальними країнами, щоб боротися проти кліматичних змін", - підкреслив президент Франції. Щодо реформи ООН він констатував, що державам досі бракує політичної волі довести її до кінця. А саме - забезпечивши необхідне розширення Ради Безпеки в обох категоріях учасників. У тому числі, включивши як нові постійні члени Німеччину, Японію, Індію й Бразилію, а також забезпечивши справедливе представництво Африки".
Важливим вектором дипломатії П'ятої Республіки, на думку Саркозі, зміцнення ролі Європи в міжнародних справах, відмітивши, що це "залишається абсолютним пріоритетом політики Франції". "Не може бути сильної Франції без сильної Європи. Поява сильної Європи, великого гравця на світовій арені, може вирішальним чином сприяти перебудові міжнародного порядку, зробивши його ще більш ефективним, справедливим і більш гармонійним, як того вимагають наші народи", - відзначив Саркозі.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
