Метою співпраці в галузі телебачення є продаж французьких програм українським телеканалам, заохочення до співробітництва та підтримка ретрансляції в Україні французьких телеканалів. Франкомовний канал «TV5» транслюється багатьма операторами вітчизняного кабельного телебачення. Канал Франс Ентернасіональ (CFI) уклав угоду з українським національним телеканалом УТ щодо ретрансляції програм. CFI має також угоду з українською компанією «Prime time», яка зобов'язується розміщувати його програми на приватних телеканалах. Співпраця в галузі радіомовлення полягає у сприянні поширенню культурної та мовної присутності Франції на радіохвилях.

Національний центр наукових досліджень (CNRS) і Національна академія наук України з 1992 року провадять програму обмінів науковцями, яка координується з програмою спільних дій «Дніпро», ухваленою Міністерством закордонних справ Франції та Міністерством освіти і науки України 10 жовтня 2001 року, що дає змогу впродовж 2-річного періоду фінансувати поїздки вчених у рамках спільних українсько-французьких науково-дослідних проектів. Конкурс оголошується що два роки на сайтах організації EGIDE та Міністерства освіти і науки України.

Інші науково-дослідні установи, задіяні в співробітництві з Україною: IFREMER (Французький науково-дослідний інститут морського господарства), CEA (Комісаріат з атомної енергії), INRA (Національний інститут аграрних досліджень) тощо. Інформаційний центр європейської моделі підтримки наукових досліджень відкрито в Україні за підтримки Єврокомісії.

Різноманітні заходи в галузі промислового використання наукових досліджень (встановлення зв'язків між французькими підприємствами та українськими лабораторіями) здійснюються спільно з Українським науково-технологічним центром (STCU), Центральною Ліонською школою (ECL), Франко-українською асоціацією інновацій та трансферу (AFU I&T) і Національним технічним університетом України «КПІ».

Основний обсяг інституційної та технічної допомоги, яку Франція надає Україні, розподіляється через програму Євросоюзу TACIS. Однак двосторонні проекти відіграють значну роль і є доволі різноманітними. Вони здійснюються за тими самими напрямами, що й проекти програми TACIS.

Співробітництво в галузі адміністративної реформи та державного управління має багато складових:

1. Підтримка реформи державної служби. Спрямована насамперед на підготовку державних службовців високого рангу в галузі європейських справ. Ця складова зазнала ґрунтовних змін після підписання у грудні 2006 року меморандуму між Генеральною дирекцією з питань адміністрації та державної служби Франції (DGEP) й аналогічною українською інституцією. Визначено два основні напрями співробітництва: розширення можливостей української Головдержслужби, з одного боку, та участь у посиленні привабливості державної служби в Україні - з другого.

2. Підтримка освіти державних службовців. Складова цього напряму співробітництва ґрунтується на двох меморандумах, підписаних між Національною школою управління (Франція) й Академією державного управління (Україна) та між регіональними інститутами управління (РІУ) Нанта й Одеси. Нещодавно до співробітництва долучилися РІУ Лілля та Харкова, Метца та Львова, а також Ліона й Дніпропетровська.

3. Міжнародні спеціалізовані цикли державного управління (CISAP). Щороку Посольство Франції в Україні передбачає певну кількість стипендій для стажування молодих франкомовних українських державних службовців. Оцінюються ці стажування за підсумковим навчальним звітом і спеціальною класифікацією.

4. Підтримка у вивченні французької мови. За сприяння Французького культурного центру на прохання окремих українських державних службовців запропоновано курси французької мови - індивідуальні або в групах.

Вибір Франції як пріоритетного партнера України зумовлений впливовістю цієї держави у світі та Євросоюзі. Колишній міністр закордонних справ Франції Юбер Ведрін зазначив, що за останнє десятиріччя «наші країни змогли налагодити активне співробітництво, засноване на довірі та спільних інтересах»

ВИСНОВКИ

Таким чином, було отримано досить повне уявлення про роботу економіки Франції і були помічені такі тенденції як: прагнення Франції до концентрації і централізації капіталу, його експорту і імпорту; інтернаціоналізація виробництва, дія держави на всі рівні економіки, що скорочується, за допомогою відміни валютного контролю, зниження податків; імпорт технологічних новинок і інші. Економічна політика уряду Франції може в якійсь мірі послужити і вітчизняній економіці, зокрема в такому аспекті як заохочення дрібного бізнесу, на який у Франції витрачається досить багато засобів. Процеси концентрації і централізації капіталу і перебудови економіки Франції відбуваються одночасно з процесом інтернаціоналізації виробництва і капіталу, які приводять до створення величезних по потужності ТНК. По ступеню розвитку ДМК, що виявляється в активній участі держави в регулюванні і програмуванні економіки, в розповсюдженні державної власності Франція виділяється серед найбільших промислово розвинених країн щодо україно-французьких відносин, їх розвиток, окрім ефекту самодостатності, ініціює також ефект закріплення власних позицій щодо сусідньої РФ. Зрештою, слід зробити акцент і на економічних відносинах України з Францією: незважаючи на поки що невеликий обсяг, вони мають розвиватися, бо саме економічне співробітництво, а не смоктання допомоги, характеризує нормальний стан взаємовідносин між двома державами. Очевидною є також перспектива зростання ефективності економічної співпраці двох країн, яка вже започаткована, однак поки що Францію в Україні ,,цікавить” майже виключно сировина. Франція займає одне з провідних місць у західному світі (разом зі США, ФРН, Великобританією та ін.). Провідна галузь промисловості - машинобудування. Розвинуті автобудування, суднобудування, тракторо- і авіабудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість, а також хімічна (виробництво соди, добрив, хімічних волокон, пластмас), нафтопереробна і нафтохімічна промисловість. Республіка Болгарія підтримує дипломатичні відносини з Францією і Великобританією. У листопаді 1999г. у Франції з офіційним візитом побував болгарський прем'єр-міністр И. Костов. У квітні 1999г. відбувся візит в Софію міністра закордонних справ Франції Ю.Ведрина. Президент Франції Ніколя Саркозі вперше, після перемоги на виборах 6 травня, виступив з промовою щодо пріоритетів Франції на міжнародній арені у найближчій перспективі. Саркозі майже одноосібно воскресив конституцію ЄС, звільнив з лівійського полону болгарських медсестер, лобіював призначення на пост глави МВФ Домініка Строс-Кана і прагне змін в ЕС. Усі ці факти свідчать про те, що глава держави переслідує одну мету Франція повинна грати на глобальному рівні одну з головних “скрипок”. Не може бути сильної Франції без сильної Європи. Поява сильної Європи, великого гравця на світовій арені, може вирішальним чином сприяти перебудові міжнародного порядку, зробивши його ще більш ефективним, справедливим і більш гармонійним, як того вимагають наші народи", - відзначив Саркозі. Одним з пріоритетів зовнішньої політики Ніколя Саркозі назвав належну увагу дипломатів до питань міжнародної безпеки. За його словами, Франція була і залишається противником війни в Іраку. Розвиток політичних, економічних та культурних відносин України та Франції, незважаючи на те, що Україна особливо зацікавлена у них і що Міністерство закордонних справ традиційно скеровує у посольство до Парижа свої кращі дипломатичні кадри, відбувається не дуже активно. За останні роки зусиллями обох країн створено певну договірну основу, яка дає змогу й далі розгортати співпрацю. Окрім згаданого Договору про взаєморозуміння і співробітництво 1992 p., діють майже 60 міжурядових та міжвідомчих угод, що забезпечують адекватне розв'язання проблем, які виникають у повсякденній практиці двостороннього співробітництва і забезпечують його стабільність і взаємовигідність. Двосторонні економічні зв'язки двох країн, на жаль, ще обмежені. Франція - країна особлива. Якщо Україна заручиться її підтримкою, то матиме сприяння Європи. Необхідно створити таку систему підходів, за яких Україна могла би привернути до себе Францію, усунувши перешкоду на шляху прийняття колективних рішень в європейських структурах стосовно українських проблем. Для цього необхідна продумана політика і комплексний підхід у багатьох напрямах: економічному, політичному, культурному та міжнародні контакти на двосторонньому рівні.

Список використаної літератури

1. Мескон М., Алберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента.-- М., 1998.

2. Как стать преуспевающим бизнесменом. Этика деловых взаимо отношений и культуры предпринимательства.-- М., 1991

3. Словарь по этике / Под ред. И.С. Кона.-- М. 1981.

4. Газін Володимир Прокопович, Копилов Сергій Анатолійович. Новітня історія країн Європи та Америки 1918-1945 рр.: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Міністерство освіти і науки України. -- Вид. 2-е, доп., перероб. -- К. : Слово, 2008. -- 472с.

5. Всесвітня історія: Посібник до держ. екзамену для студ. іст. спец. / Ніжинський держ. педагогічний ун-т ім. Миколи Гоголя / Петро Петрович... Моціяка (уклад.) -- Ніжин : НДПУ ім. М.Гоголя, 2004. -- 282с.

6. Андрійчук В.Г., Вериженко І.О. Еволюція, сучасний стан і шляхи розвитку українсько-французьких двосторонніх торговельних зв'язків // Вісник Хмельницького національного університету. - № 3 (82). - Хмельницький: ХНУ, 2006.

7. Ведрін Ю. Від історичного минулого - до майбутніх звершень // Діалог. Історія, політика, економіка: Україна і Франція. - 2002. - № 2

8. Оніщук І.О. Характер українсько-французького зовнішньоекономічного співробітництва // Зовнішньоекономічна політика України в умовах глобалізації і регіоналізації світогосподарських зв'язків: Збірник матеріалів III Науково-практичної конференції УАЗТ, 26 травня 2000 р. - К.: УАЗТ, 2000.

9. Автореф. дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / О.О. Мітрофанова; НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. -- К., 2002. -- 19 с. -- укp.

Додатки

Додаток 1

Додаток 2

Карта і Герб Франції

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5