Содержание К-ционных обяз-тей составляют общие требования общ-ва и гос-ва к человеку и гр-ну в сфере социальной действительности. К-ционные обяз-ва-это разновид юрид. обяз-в, под к-рыми подразумевается продиктованная зак-вом мера необходимого, обязательного поведения чел-ка. К-ционные обяз-ти определяют обязательное (желаемое) для всех гр-ан и общ-ва поведение чел-ка и гр-на в гос-но-правовой и социальной сферах. Их содержание составляют К-ционные нормы, обобщенные с позиций международно-правовых актов и принципов общечеловеческой морали.

    Гарантии осущ-ния прав, свобод и обяз-тей гр-ан.
    См. Раздел 2 Конституции Украины.

Задачи органов исполн. и суд. властей, контрольно-надзорных, правоохр. органов, объединений гр-ан в обеспечении правовой защищенности чел-ка.

Междунар. -правов. стандарты и К-ционное зак-во о правов. положении чел-ка и гр-на.

Право человека -- это гарантированное законом и обеспеченное государством возможность поведения лица, а свобода–область человеческого поведения, в которую гос-во обязуется не вмешиваться. В современном мире для большинства государств характерно определенное совпадение взглядов на то, какие права должны быть представленны индивидом, и закреплены в национальных законах. Международно- правовые обязательства, развивающие и конкретизирующие принцип уважения прав человека составляют содержание международных стандартов в области прав человека. Существуют следующие международные акты о правах человека: всеобщая декларация прав человека 1948г. /ООН/; Декларация о правах лиц принадлежащих к нац. или этническим, религиозным и языковым меньшинствам/1992г. /; декларации о защите всех лиц от пыток и др. жестоких, бесчеловечных или унижающих достоинство видов обращения или наказания /1975г. /; Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах; международный пакт

Понятие и виды гр-ких состояний личности. Правовая регламентация гр-ких состояний личности.

    Гражданин - З-н о гражданстве
    Иностранец - З-н О правовом положении иностанцев
    Беженец - З-н о беженцах

Лицо без гражданства - З-н о гражданстве и О правовом положении иностанцев Гражданство: понятие и К-ционная природа.

Гражданин - это человек, взятый в его соотношении с гос-вом, политической властью в общ-ве и законом, основанном на государственно-правовом признании конкретного индивида носителем субъективных прав и юрид. обязанностей. Право на гражданство является неотъемлемым правом человека. Гражданин Украины не может быть лишен гражданства или права изменить гражданство. Граждане Украины независимо от оснований и порядка приобретения гражданства Украины имеют равные конституционные права и свободы и являются равными перед законом.

Украинское государство гарантирует и защищает конституционные права и свободы своих граждан и обеспечивает выполнение ими обязанностей перед обществом. Принадлежность к гр-ву и приобретение гр-ва.

    Статья 2. Принадлежность к гражданству Украины
    Гражданами Украины являются:

1) все граждане бывшего СССР, которые на момент провозглашения независимости Украины (24 августа 1991 года) постоянно проживали на территории Украины; 2) лица, которые на момент вступления в силу Закона Украины “О гражданстве Украины” 3 ноября 1991 года) постоянно проживали в Украине, независимо от расы, цвета кожи, политических, религиозных и других убеждений, пола, этнического и социального происхождения, имущественного положения, места жительства, языковых или других признаков и которые не являются гражданами других государств; 3) лица, родившиеся или постоянно проживавшие на территории Украины, а также их потомки (дети, внуки), если они на 13 ноября 1991 года проживали за пределами Украины, не состоят в гражданстве других государств и до 31 декабря 1999 года подали в установленномнастоящим Законом порядка заявление об определении своей принадлежности к гражданству Украины;

4) лица, которые приобрели гражданство Украины в соответствии с настоящим Законом.

    Статья 11. Основания приобретения гражданства Украины
    Гражданство Украины приобретается:
    1) по рождению;
    2) по происхождению;
    3) путем принятия в гражданство Украины;
    4) путем восстановления в гражданстве Украины;

5) на других основаниях, предусмотренных настоящим Законом; 6) на основаниях, предусмотренных международными договорами, согласие на обязательность которых дано Верховной Радой Украины.

    Условия принятия гр-ва. Прекращение гр-ва.

Статья 16. Принятие в гражданство Украины Иностранцы и лица без гражданства могут быть по их ходатайствам приняты в гражданство Украины.

    Условиями принятия в гражданство Украины являются:

1) признание и исполнение Конституции Украины и законов Украины; 2) не пребывание в иностранном гражданстве;

3) непрерывное проживание на законных основаниях на территории Украины в течение последних пяти лет.

Это правило не распространяется на лиц, изъявивших желание стать гражданами Украины, при условии, если они родились или доказали, что хотя бы один из их родителей, дедушка или бабушка родились на ее территории;

4) владение украинским языком в объеме, достаточном для общения; 5) наличие законных источников существования.

Положения абзаца первого пункта 3, пунктов 4, 5 части второй настоящей статьи могут не учитываться в исключительных случаях по . решению Президента Украины в отношении лиц, имеющих выдающиеся заслуги перед Украиной или если их принятие в гражданство Украины представляет государственный интерес для Украины. По истечении действия пункта 3 статьи 2 настоящего Закона гражданство Украины приобретается . лицами, на которых он распространяется, в порядке, установленном статьей 16, без учета положений абзаца первого пункта 3 и пункта 4 части второй настоящей статьи.

Положения абзаца первого пункта 3 и пункта 4 части второй этой статьи не распространяются на лиц, состоящих в браке с гражданами Украины. В гражданство Украины не принимаются лица:

1) совершившие преступления против человечества или осуществлявшие геноцид либо совершившие преступления против государства или тяжкие преступления против личности;

    2) осужденные к лишению свободы до снятия судимости;

3) находящиеся под следствием или избегающие наказания либо совершившие преступление на территории другого государства;

4) находящиеся на военной службе, в службе безопасности, в правоохранительных органах, органах юстиции или органах государственной власти иностранного государства.

Статья 18. Основания прекращения гражданства Украины Гражданство Украины прекращается: 1) вследствие выхода из гражданства Украины;

    2) вследствие утраты гражданства Украины;

3) на основаниях, предусмотренных международными договорами Украины, согласие на обязательность которых дано Верховной Радой Украины.

    Понятие и правовой статус иностранных граждан.

Стаття 2. Засади правового статусу іноземцівІноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Іноземці є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин. Якщо іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянами України, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України. Це рішення набирає чинності після його опублікування. Воно може бути скасовано, якщо відпадуть підстави, за яких воно було прийнято. Здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні. Іноземці зобов'язані поважати та дотримувати Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.

    Режимы проживания иностранных граждан.

Стаття 3. Імміграція і тимчасове перебування іноземцівІноземці можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території.

Іноземець може отримати дозвіл на імміграцію та іммігрувати на постійне проживання, якщо він:

    має в Україні законне джерело існування;

перебуває у близьких родинних відносинах (батько, мати, діти, брат, сестра, подружжя, дід, баба, онуки) з громадянами України;

перебуває на утриманні громадянина України; - має на своєму утриманні громадянина України;

    в інших передбачених законами України випадках.

Іноземці, які іммігрували на постійне проживання або для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання.

Порядок видачі дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне або тимчасове проживання та вирішення інших питань, пов'язаних з імміграцією іноземців, визначається Законом України про імміграцію.

Іноземці, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої національні паспорти або документи, які їх замінюють, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.

Якщо іноземці, які тимчасово перебувають в Україні, змінюють місце проживання, вони зобов'язані повідомити про це органи внутрішніх справ, у яких зареєстровано їх національні паспорти або документи, що їх замінюють. Лица без гражданства: понятие и особенности правового положения. Проблема полигражданства.

    См. Ст. 26 Конституции.

Понятие и особенности правового статуса беженца. Проблема вынужденных переселенцев.

Стаття 1. Поняття "біженець" та умови набуття статусу біженця У цьому Законі під терміном "біженець" розуміється іноземець (іноземний громадянин чи особа без громадянства), який внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками расової, національної належності, ставлення до релігії, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань вимушений залишити територію держави, громадянином якої він є (або територію країни свого постійного проживання), і не може або не бажає користуватися захистом цієї держави внаслідок зазначених побоювань та щодо якого в порядку та за умов, визначених цим Законом, прийнято рішення про надання йому статусу біженця.

    Особенности правового положения лиц, получивших убежище.
    Стаття 12. Права біженця
    Особа, яка набула статусу біженця, має право на:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7